Постанова № 9606568, 29.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-896/10/1770

29 квітня 2010 року 17год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Криворучко А.О.,

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник Тинко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДубровицька міжрайонна державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними дій та бездіяльності, вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарське приватне підприємство «Україна» звернулося до суду з позовом про визнання дій та бездіяльності Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції по розгляду заяв позивача про проведення йому бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року в сумі 42557 грн. протиправними та про зобовязання Дубровицьку МДПІ вчинити дії, передбачені п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - подання висновку в органи державного казначейства з значенням суми 42557 грн., що підлягає відшкодуванню.

Змінивши позовні вимоги, позивач просить суд визнати дії Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції протиправними щодо встановлення залежності підтвердження бюджетного відшкодування Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн., від надходження відповідей на направлені запити до інших державних податкових інспекцій, від надходження відповідей від контрагентів по п'ятій ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей і до виробника товарно-матеріальних цінностей;

визнати бездіяльність Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекцї протиправною щодо ненадання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновку з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн.;

визнати дії Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції протиправними щодо ненадання до органу державного казначейства на підставі заяв СПП «Україна», поданих у відповідності до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 17.12.2009 року, 21.12.2009 року та 19.01.2010 року висновку із заначенням суми 42557 грн. невідшкодованого податку;

зобов'язати Дубровицьку МДПІ виконати свої обовязки, визначені п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - надати висновок до відповідного органу державного казначейства із зазначенням суми 42557 грн., що підлягає відшкодуванню;

зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області відшкодувати Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за липень 2008 року в розмірі 42557 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив суду, що 21.10.2008 року Дубровицька МДПІ відповідно до довідки «Про результати позапланової виїзної перевірки СПП «Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в червні 2008 року» будь-яких порушень не встановила. Однак, у висновках довідки вказано, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року на суму 42557 грн., що повязано з тим, що на момент підписання довідки перевірки відсутні відповіді на направлені запити ДПІ про надання інформаційних довідок по основних постачальниках.

Позивач 17, 21 грудня 2009 року та 19 січня 2010 року направляв листи з проханням пояснити причини невідшкодування ПДВ та провести відшкодування податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі 42557 грн. Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція надала відповідь позивачу, в якій вказала, що станом на 31.12.2009 року направлено запити про проведення перевірки відтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з котрагентом та дотримання податкового законодавства по 5-й ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей.

Такі дії Дубровицької МДПІ позивач вважає протиправними та такими, що суперечать фактичним обставинам та нормам законодавства, зокрема, п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що Дубровицька МДПІ не встановила будь-яких порушень податкового законодавства з боку СПП «Україна», факт здійснення товарних операцій підтверджено первинними документами, які позивач представляв для перевірки органу податкової служби, а залежність бюджетного відшкодування ПДВ для споживача товарів, послуг від добросовісності платника податків в якійсь ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей не встановлено жодною нормою законодавства.

Тому, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор та представник відповідача - Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції проти позову заперечили, вважають його необгрунтованим та безпідставним.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що за результатами документальної невиїзної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість СПП «Україна» за липень 2009 року складено довідку від 18.09.2009 року № 404/16, відповідно до чого визначено необхідність щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

При перевірці основних постачальників СПП «Україна» Сарненським ВПМ було повідомлено про те, що в реєстр отриманих податкових накладних за червень 2009 року позивач включив податкову накладну, отриману від ТОВ «Сяйво», по якому згідно бази даних до єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

За наслідками перевірки складено довідку від 21.10.2008 року, в якій зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у звязку з тим, що на момент перевірки відсутні відповіді на направлені запити до інших державних податкових інспекцій по основних постачальниках позивача.

Як зазначає представник відповідача в судовому засіданні, станом на 15.03.2010 року Дубровицька МДПІ направила запити про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства по 5-й ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей та підтвердження перерахування ПДВ до бюджету в повному обсязі відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених Наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350.

Крім того, представник відповідача пояснив, що згідно з суттю поняття податку на додану вартість та норм Закону України «Про податок на додану вартість», а саме п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7, право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній сплаті податку на додану вартість. Тому, відповідач 1 просить суд в позові СПП «Україна» відмовити повністю.

Відповідач 2 Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області подало заяву, в якій зазначило, що позовні вимоги не визнає, ніяких пояснень дати не може, оскільки встановлення достовірності заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування здійснюється органами державної податкової інспекції. Крім того, відповідач 2 в заяві просить суд розглянути справу без участі представника Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області.

Ухвалою суду від 29.04.2010 року провадження у справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства «Україна» до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції про зобовязання вчинити дії, передбачені п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - подання висновку в органи державного казначейства із зазначенням суми 42557 грн., що підлягає відшкодуванню закрито.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що сільськогосподарське приватне підприємство «Україна» є платником податку на додану вартість. 20.08.2008 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року за № 8794 з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 42557 грн. (т.1 а.с.47-52).

Дубровицька міжрайонна державна податкова провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року СПП «Україна», за результатами якої складена довідка № 404/16-30712018 від 18.09.2008 року та визначено необхідність у проведенні позапланової виїзної перевірки позивача (т.1 а.с.150-158).

У період з 13.10.2008 року по 17.10.2008 року Дубровицькою МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка СПП «Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за липень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні 2008 року. За результами перевірки складена довідка від 21.10.2008 року № 469/23-30712018 (т.1 а.с.9-17).

У довідці «Про результати позапланової виїзної перевірки СПП «Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в червні 2008 року» відповідач 1 вказав, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2008 року на суму 42557 грн., що повязано з тим, що на момент підписання довідки перевірки відсутні відповіді на направлені запити до інших ДПІ про надання інформаційних довідок по основних постачальниках.

Позивач звертався з заявами від 17.12.2008 року, 21.12.2008 року до Дубровицької МДПІ про пояснення зволікання бюджетного відшкодування СПП «Україна» податку на додану вартість за липень 2008 року, на що були отримані відповіді органу податкової служби, що відповідно до п. 4.3 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, направлені запити про проведення перевірки підтвердження отриманих від платників податків (іншої особи) відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства по 5-й ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с.21, 22-23).

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.1 статті 7 даного закону встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Дії платника податків регламентовані підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податків має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 вказаного закону встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п.7.7 ст.7 даного закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно з п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідачем 1 Дубровицькою МДПІ податкові повідомлення не приймалися, в результаті проведених камеральної та позапланової виїзної перевірок складені довідки від 18.09.2008 року за № 404/16-30712018 та від 21.10.2008 року за № 469/23-30712018, які є підтвердженням відсутності будь-яких порушень з боку СПП «Україна» норм податкового законодавства.

Лише недотримання платником податків приписів законодавства, а саме п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при формуванні податкового кредиту, вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 даного закону щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, могло б стати причиною для відмови (зменшення суми) бюджетного відшкодування.

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, всі здійснені витрати СПП «Україна» у спірному періоді підтверджені податковими накладними, на підставі яких формувався податковий кредит. Крім того, наявні у позивача документи бухгалтерського обліку, а саме, накладні на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти здачі-приймання виконаних робіт, платіжні доручення про сплату коштів за продукції (товари, роботи, послуги), звіти використання товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності (т.1 а.с.69-142), свідчать про реальність операцій, здійснених СПП «Україна» у спірному періоді. Даний факт підтверджується і представленими суду відповідачем 1 довідками перевірок основних постачальників позивача, в яких відображено відсутність розбіжностей в податковому обліку СПП "Україна" та його контрагентів (т.1 а.с.229-249, т.2 а.с.1-5).

Твердження відповідача 1 про відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару, зокрема у 5-й ланці ланцюга, через неможливість проведення зустрічних перевірок, в тому числі з підстав їх відсутності за юридичними адресами, не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару. Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податків до державного бюджету.

Тому, такі дії Дубровицької МДПІ щодо встановлення залежності підтвердження бюджетного відшкодування Сільськогосподарському приватному підприємству «Україна» податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн., від надходження відповідей на направлені запити до інших державних податкових інспекцій, від надходження відповідей від контрагентів по п'ятій ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей і до виробника товарно-матеріальних цінностей є протиправними.

Згідно з абз. 2 п.п.7.7.5 та п.п.7.7.6 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Дубровицькою МДПІ не встановлено жодного порушення вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, тобто у відповідача 1 не було правових та фактичних підстав для позбавлення платника податку СПП «Україна» права на відшкодування податку на додану вартість. А тому, очевидно, що до 26 жовтня 2008 року включно, тобто у п'ятиденний термін після закінчення перевірки та складення довідки про результати позапланової перевірки від 21.10.2008 року, якою підтверджено відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, відповідач 1 повинен був надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Однак, у встановлені законодавством строки Дубровицька МДПІ такий висновок для органу державного казначейства не надала, і така бездіяльність Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекцї щодо ненадання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновку з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн. є протиправною.

Згідно Порядку відшкодування податку на додану вартість в редакції наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86 бюджетна заборгованість з податку на додану вартість - суми, не відшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків. Тому обґрунтованою є і вимога позивача про зобовязання Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області відшкодувати Сільськогосподарському приватному підприємству «Україна» з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за липень 2008 року в розмірі 42557 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Сільськогосподарського приватного підприємства «Україна».

В задоволенні позовної вимоги СПП «Україна» про визнання дій Дубровицької МДПІ щодо ненадання до органу державного казначейства на підставі заяв СПП «Україна» поданих у відповідності до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними ціьовими фондами» від 17.12.2008 року, 21.12.2009 року та 19.01.2010 року висновку із зазначенням суми 42557 грн. невідшкодованого податку протиправними слід відмовити з огляду на наступне.

Порядок надання податковим органом висновку органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, визначено п.п.7.7.4-7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до яких такий висновок надається на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у встановленій формі, що є додатком до податкової декларації, і яка була подана позивачем 20.08.2008 року разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2008 року.

Заперечення відповідачів проти позову судом відхиляються, оскільки не підтверджені відповідними доказами та не доведені у судовому засіданні. Згідно статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В своїх запереченнях представник відповідача 1 посилається на Методичні рекомендації, затверджені Наказом ДПА України від 18.08.2005 року № 350, відповідно до яких є обовязковими перевірки з питань правових відносин за ланцюгом постачання стосовно тих постачальників платника ПДВ, із операціями з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит. Однак, таке обгрунтування своїх заперечень не заслуговує на увагу, оскільки порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований Законом України «Про податок на додану вартість», який платник податків зобовязаний дотримуватися. Виключно за умови порушення норм даного закону у платника податку зникає право заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якою встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, судові витрати, здійснені позивачем, підлягають до стягнення з Державного бюджету України в сумі 427,27 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції щодо встановлення залежності підтвердження бюджетного відшкодування Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн., від надходження відповідей на направлені запити до інших державних податкових інспекцій, від надходження відповідей від контрагентів по п'ятій ланці ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей і до виробника товарно-матеріальних цінностей - протиправними.

Визнати бездіяльність Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекцї щодо ненадання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки органу державного казначейства висновку з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 42557 грн. - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області відшкодувати Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" з Державного бюджету України бюджетне відшкодування податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за липень 2008 року в розмірі 42557 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна".

В задоволенні решти позовних вимог Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" відмовити.

Присудити на користь позивача Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 427,27 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 5 травня 2010 року

Суддя <Підпис >Шарапа В.М.