Постанова № 9606396, 12.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1036/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Олійник Ю.В.,

за участю:

представника прокуратури - Лисенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтавідо Відкритого акціонерного товариства "Керамік"про стягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2010 року Прокурор Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (далі- позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Керамік" (далі- відповідач)про стягнення заборгованості зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій у розмірі 104846,42 грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог частини шостої статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та несплати страхових внесків, нарахованих за відповідний базовий період.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки визнані судом неповажними.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) в редакції, чинній на час виникнення правовідносин, платниками страхових внесків на загальнодержавне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Встановлено, що відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків встановлений Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400 і розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, та становить 33,2 % від фонду оплати праці та 0,5 2 %, що утримуються із заробітної плати працюючих.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-VI передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.

Відповідач надав до органів Пенсійного фонду розрахунки суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-листопад 2009 року, відповідно до яких загальна сума страхових внесків за вказаний період складає 103455,95 грн.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону № 1058-VI та пункту 5.1.3 та 5.1.4 розділу 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року у розмірі 47292,38 грн, за листопад 2009 року у розмірі 56163,57 грн. Проте, в установлені частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV строки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем не сплачені.

Статтею 106 Закону 1058 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

11.11.2009 позивачем винесено рішення № 1342 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким нараховано пеню у розмірі 689,96 грн.

Зазначене рішення відповідач отримав 13.11.2009, про що свідчить копія зворотнього повідомлення.

07.12.2009 позивачем винесено рішення № 1530 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким нараховано пеню у розмірі 700,51 грн.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 104846,42 грн, в тому числі 103455,95 грн- недоїмка по страховим внескам, 1390,47 грн- пеня, що підтверджується витягом з картки особового рахунку.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону № 1058-VI передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 104846,42 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати на інфомаційно-технічне забезпечення судового процесу Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Октябрського району м. Полтави в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві до Відкритого акціонерного товариства "Керамік" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Керамік" (код ЄДРПОУ 05513247) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій у розмірі 104846 (сто чотири тисячі вісімсот сорок шість) гривень 42 (сорок дві) копійки на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (р/р 25603301301 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку, МФО 331467, код ЗКПО 22529735).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.

СуддяС.М. Серга