Постанова № 9606315, 12.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-712/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С,

за участю:

представників позивача - Сміхнова С.В, Рожкова М.М.

представника відповідача - Чала О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос"до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2010 року Відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що ДПІ у м. Полтаві була проведена комплексна документальна перевірка ВАТ БК "Букрос" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 по 01.01.2004р. За результатами перевірки був складений Акт № 2657/23-1/00143136 від 27.10.2004року. На підставі зазначеного акту ДПІ у м. Полтаві було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00011526000/0 від 28.10.2004року, яке, як зазначає позивач, є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування. Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. В звязку з процедурою апеляційного оскарження позивачу були надіслані податкові повідомлення-рішення 0001152600/2 від 13.01.2005 року та №0001152600/3 від 11.03.2005 року.

Постановою господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року позов задоволено частково.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.01.2010 року постанова господарського суду Полтавської області від 28.03.2006 року та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.07.2006 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 року справа прийнята до провадження.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, рішення вважають законним та обґрунтованим.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ДПІ у м. Полтаві була проведена комплексна документальна перевірка ВАТ БК "Букрос" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.012003 по 01.01.2004р. За результатами перевірки був складений Акт № 2657/23-1/00143136 від 27.10.2004року.

В ході перевірки встановлені порушення ВАТ БК "Букрос" п.п. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 18 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні»віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 90833,33 грн. за податковими накладними виданими ТОВ «Дельта-Сервіс ЛТД», установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість якого визнано нечинними з моменту реєстрації згідно рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2004р. у справі №2-1545/1.

На підставі зазначеного Акта перевірки, ДПІ ум. Полтаві прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001152600/0 від 28.10.2004 року, яким на підставі п.п. "б" п.п..4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та відповідно до п.п.7.2.3, 7.2.4, п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 136249,50 грн., в тому числі 90 833 грн. основного платежу та 45416,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду скарг позивача, поданих в межах процедури адміністративного узгодження до ДПІ у м. Полтаві, Державної податкової адміністрації у Полтавській області, вказаними органами податкове повідомлення-рішення № 0001152600/0 від 28.10.2004 року залишено без змін, у зв'язку з чим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення 0001152600/2 від 13.01.2005 року та № 0001152600/3 від 11.03.2005 року.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ «Дельта-Сервіс» 28.02.2003 року було укладено договір про надання юридичних послуг відповідно до якого, платіжним дорученням №84 від 30.01.2003 року на поточний рахунок позивача було перераховано 545000 грн. 00 коп. вартість юридичних послуг, у тому числі податок на додану вартість у сумі 90833 грн. 33 коп.

На підставі виданої ТзОВ «Дельта -Сервіс» податкової накладної №19 від 30.01.2003 року на суму 545000 грн. 00 коп., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 90833 грн. 33 коп., позивачем в січні місяці 2003 року зазначену суму 90833 грн. 33 коп. було включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість. Зазначена обставина встановлена при сукупному дослідженні податкової декларації з податку на додану вартість позивача за січень місяць 2003 року, відповідно до якої до відшкодування заявлено податок на додану вартість у сумі 107759 грн. 00 коп.; п.2.5, п.2 Акта перевірки №2657/23-1/00143136 від 27.10.2004 року (зведені дані по податку на додану вартість за перевіряємий період) та позовних вимог позивача. Згідно наданої податковим органом Довідки про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість сума, заявлена до відшкодування в декларації за січень місяць 2003 року зарахована товариству у повному обсязі в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2004 року у справі №2/1545/1 за позовом ДПІ у м. Полтава до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТзОВ «Дельта-Сервіс» про визнання недійним установчих документів, було визнано недійними установчі документи з дати реєстрації та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з дати його видачі ТзОВ «Дельта -Сервіс». Зазначене судове рішення місцевого районного суду вступило в законну силу, доказів щодо його оскарження та скасування у встановленому судовому порядку до суду не надавалось, а тому на підставі ч.1 ст.72 КАС України, даний факт враховується апеляційним господарським судом при перегляді постанови місцевого господарського суду та встановленні фактичних обставин справи як преюдиційний факт.

Установлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2004 року у справі №2/1545/1 факти свідчать, що у господарських операціях з позивачем на стороні виконавця від імені ТзОВ «Дельта -Сервіс» діяв суб'єкт господарювання, що був створений з використанням паспортних даних фізичних осіб, які згідно з установчими документами являлись засновниками ТзОВ «Дельта -Сервіс», при цьому, зазначені фізичні особи не мали на меті проводити господарську діяльність.

Актом ДПІ у Дніпровському районі м.Києва від 30.09.2004 року було анульовано свідоцтво про реєстрацію ТзОВ «Дельта -Сервіс» як платника податку на додану вартість з 04.10.2002 року (з моменту реєстрації).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень).

Приписами п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 Порядку заповнення податкової накладної (затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вимоги що до змісту податкової накладної визначені п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення податкової накладної (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165), якими передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, відповідно до п.7.3 ст.7 Закону, п.6 Порядку заповнення податкової накладної.

Пунктом 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зазначено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.5 Порядку заповнення податкової накладної (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.10097 року №165) податкова накладна вважається недійсною, у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 зазначеного Порядку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Посилання відповідача на той факт, що внаслідок визнання недійними установчих документів ТзОВ «Дельта-Сервіс» з моменту їх реєстрації, а саме з 19.09.2002 року та анулювання свідоцтва про реєстрацію ТзОВ «Дельта-Сервіс» платником податку на дану вартість з 04.10.2002 року (дати його видачі), документи податкової звітності ТзОВ «Дельта-Сервіс» (у тому числі податкова накладна №19 від 30.01.2003 року) є такими, що видані юридичною особою, що не мала підстав для їх видачі, в звязку з чим позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в податковій накладній, що видана особою, яка не мала підстав щодо такої видачі, суд не бере до уваги.

Визнання недійсними установчих документів контрагента платника податку з моменту його реєстрації не може бути підставою для висновку про недійсність податкових накладних, виданих таких контрагентом на час здійснення господарської операції.

При цьому Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодовування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Поряд з цим, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з умов Договору від 28.01.2003 року, зокрема п.1 надання юридичних послуг передбачає окрім надання усних, також складання письмових правових висновків та консультацій з юридичних питань; складання позовних заяв, та відповідно юридичне супроводження справ у судах України стороною в яких виступає ВАТ Бурова компанія «Букрос». Будь-яких доказів щодо надання зазначеної юридичної допомоги позивачу, зокрема, доручень, виданих ВАТ Бурова компанія «Букрос» на представництво ведення справ працівниками ТзОВ «Дельта -Сервіс»; процесуальних документів судів, із зазначенням представників ВАТ Бурова компанія «Букрос» з подальшим підтвердженням останнім належності таких представників ТзОВ «Дельта -Сервіс» суду не було надано.

Водночас, як вбачається з тексту Акту прийому наданих юридичних послуг від 31.01.2003 року, ТзОВ «Дельта -Сервіс», на виконання умов Договору про надання юридичних послуг, надало наступні юридичні послуги: консультації та аналітичні висновки по матеріалам справи за позовом ВАТ БК «Букрос» до Міністерства екології та природних ресурсів про визнання недійсним рішення Міністерства екології та природних ресурсів про відмову продовженні терміну дії ліцензії №732 від 27.05.1996 року на геологічне вивчення надр; забезпечило фактичне виконання рішення Господарського суду м.Києва у справі №8/68 від 17.06.2002 року по отриманню від Міністерства екології та природних ресурсів продовження терміну дії ліцензії №732 від 27.05.1996 року; здійснило супровід зазначеної справи, включаючи представництво в судових органах; надало консультації та підготувало аналітичні висновки по матеріалам касаційної скарги, поданої ЗАТ «Пласт» про скасування рішення Господарського суду м.Києва у справі №8/68 від 17.06.2002 року щодо продовження терміну дії ліцензії позивача; надало консультації та підготувало аналітичні висновки по матеріалам апеляційної скарги ТзОВ Кредитно-фінасової компанії «Спільне українсько-британське підприємство «Єврокрим» про скасування рішення Господарського суду м.Києва у справі №8/68 від 17.06.2002 року щодо продовження терміну дії ліцензії позивача; надало аналітичні висновки та консультації щодо позову позивача до ВАТ «Укранфта» про стягнення з останнього заборгованості за виконані і неоплачені бурові роботи позивача; надало аналітичні висновки щодо позову, поданого позивачем до ДПІ у м. Полтава про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Копії перелічених документів позивачем до суду не були надані.

Враховуючи факт відсутності будь-яких документів щодо підтверджують реальне здійснення працівниками ТзОВ «Дельта-Сервіс» юридичних консультацій та той факт, що Договір про надання юридичних послуг було укладено сторонами 28.01.2003 року, а Акт виконаних робіт (наданих послуг) було підписано 31.01.2003 року, тобто вже через 3 (три) дні після укладення Договору, суд ставить під сумнів реальне виконання робіт, перелічених в Акті.

Таким чином, судом було зясовано та встановлено, що дані операції з надання юридичних послуг не мали реального характеру, оскільки докази на підтвердження реальності цієї угоди, які були витребувані судом, представником позивача до суду не були надані. Посилання представника позивача на те, що у ВАТ БК «Букрос» відсутня можливість надати необхідні докази, оскільки вже пройшло достатньо часу з моменту укладення угоди, суд вважає необґрунтованими. Позивач повинен був зберігати всі необхідні документи, які підтверджують його правову позицію, так як дана справа розглядається в судовому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В цьому випадку, доведення факту виконання Договору на юридичне обслуговування від 28.01.2003 року, безпосередньо стосується позивача, чого під час розгляду справи зроблено не було.

Крім того, суд вважає необхідним зауважити наступне, що відповідно до п.п.3.3 п.3 Договору на надання юридичних послуг від 28.01.2003 року підставою для остаточних розрахунків за надані юридичні послуги є двосторонній Акт прийому наданих юридичних послуг.

Як вбачається з Акту прийому наданих юридичних послуг, що міститься матеріалах справи, зазначений Акт було підписано сторонами 31.01.2003 року, в той час, як перерахування коштів позивачу відбулось 30.01.2003 р, що вбачається з платіжного доручення №84 від 30.01.2003 року, тобто, позивач отримав кошти до узгодження сторонами підстав, щодо такого перерахування, які зазначені в Акті.

Викладені обставини підтверджують декларативність заявлених позивачем до відшкодування сум податку на додану вартість, які фактично контрагентом позивача сплачені не були. Зазначений висновок підтверджується тим, що ТзОВ «Дельта -Сервіс» зареєстрована як юридична особа 19.09.2002 року за місцем державної реєстрації не знаходиться, що підтверджується Актом ДПА у м. Києві №М-169 від 16.02.2004 року, за наслідками господарської діяльності на день розгляду справи має податкове зобов'язання з податку на додану вартість починаючи за період з лютого місяця 2003 року в сумі 174536 грн. 00 коп. та задекларований податковий кредит в сумі 173678 грн. 00 коп., останню декларацію по податку на додану вартість ТзОВ «Дельта -Сервіс» подавало в березні місяці 2003 року тобто, підприємство звітувало лише протягом перших 6 місяців від дати створення. Наведені факти підтверджуються Листами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про надання інформації № 534/10/13039 від 18.02.2004 року, №8431/7/16-206 від 11.11.2005 року, листом ДПА у м. Києві від 302/7вх/2635/15 від 20.02.2001 року.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що дії контрагента позивача спрямовані на ухилення від сплати податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість в сумі, що визначена позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином суд прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства, в звязку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства Бурової компанії "Букрос"до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова