Постанова № 9606279, 05.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-491/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

при секретарі Саченко Н.С.,

за участю:

представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Пусан Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма"Циклон 7"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма"Циклон 7"(надалі по тексту позивач, ТОВ НВФ " Циклон 7")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі по тексту відповідач)про визнання протиправним рішення щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма» Циклон 7», відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та скасування акту № 266 від 30.12.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма» Циклон 7». .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірний акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятий відповідачем в порушення вимог статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підпункт 9.8 зазначеної статті не передбачає такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість” /300 000,00 грн/.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, з підстав у ньому викладених, просив задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено, що ТОВ НВФ «Циклон 7»в період з листопада 2008 року по липень 2009 року занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 115302, 87 грн, а тому, вказував,що на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р та у звязку із тим, що по підприємству встановлено факт виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість постачальник товарів (робіт,послуг) ТОВ НВФ «Циклон 7» - не задекларував податкові зобовязання , тобто, вказував, що підприємство ухиляється від сплати податків, має низьке податкове навантаження, а тому не має права на збереження статусу платника податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма»Циклон 7», зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 03.10.2008, ідентифікаційний код 36179585.

А також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма»Циклон 7» було зареєстровано платником податку на додану вартість 08.12.2008, про що свідчить видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100154027, копія якого приєднана до матеріалів справи.

30.12.2009 комісією Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ НВФ «Циклон 7», яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 266.

Проте позивач не погодився із прийнятим рішенням та оскаржив акт № 266 від 30.12.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до суду.

Оцінюючі правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено в ході судового розгляду справи та згідно письмових заперечень на позов, наданих відповідачем суду, фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість слугував встановлений шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів факт заниження ТОВ НВФ «Циклон 7»податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 115302,87 грн за період з листопада 2008 року по липень 2009 року по господарським операціям: за вересень 2009 року на суму 3452, 69 грн з контрагентом ПП «Аркадія»-2200,00 грн, за жовтень 2009 року в розмірі 34804,25 грн з контрагентами: ПП «Транс біт»-15000,00 грн, ТОВ «Спільна бізнес компанія»-2000,00грн, ПП ОСОБА_3 -7006,00грн, ЗАТ «МАКРОХІМ»-10666,00 грн, за листопад 2009 року на суму 77045,93 грн з контрагентами: ТОВ «СТЕЛС»-61842,08 грн, ПП ОСОБА_4 -7853,00 грн, ТОВ «Спільна бізнес компанія»- 1916, 67 грн, ДП «Полтавський ОБЛАВТОДОР» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»-4655,00 грн.

Правовою ж підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став припис пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р, згідно якого у разі встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Правомірність застосування зазначеного припису розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовував посиланням на норму підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, якою, на думку податкового органу, передбачена можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин, що не встановлені цією нормою.

Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку ,якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Аналізуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Таким чином, посилання в підпункті “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” на "будь-яку іншу причину" стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування.

А відтак, є підстави вважати, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону.

Оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами “а”- “г” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ НВФ «Циклон 7» від 30.12.2009 № 266, у зв'язку з чим позов про скасування цього акту підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України,суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма"Циклон 7" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 30.12.2009 № 266 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма"Циклон 7"".

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма"Циклон 7" (код ЄДРПОУ 36179585) в розмірі 3 ( три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову в повному обсязі складено 11 травня 2010 року.

СуддяС.О. Удовіченко