Вирок № 96062192, 06.04.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/861/21

Провадження №1-кп/628/250/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.

за участю секретаря - Шевченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Куп`янську кримінальне провадження № 12021225370000088 від 03 лютого 2021 року з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попівка, Красноградського району, Харківської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, перебуває у цивільному шлюбі, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.05.2003 постановою місцевого суду Дворічанського району Харківської області за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України був застосований примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері;

- 20.05.2003 за вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строк 1 рік 6 місяців;

- 26.05.2006 за вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ст. 70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 26.03.2012 згідно постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 10 днів;

- 23.09.2013 вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч.1 ст. 122 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого 23.09.2015 по відбуттю строку покарання;

- 28.12.2017 вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.09.2018 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,

- 11.08.2020 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст.345 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Замотай Т.С.,

захисника - адвоката - Акопян Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

судового розпорядника - Ніколаєнко О.Л. ,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2021 приблизно о 17:50 год., обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у громадському місці - на автобусній зупинці «Оскіл», розташованій по вул. Сватівській в м. Куп`янську, Харківської області, зайшов у салон рейсового автобусу марки БАЗ А079.14, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що прямував за сполученням «Промбуд-3 - Вільшана», який в цей час прибув на автобусну зупинку «Оскіл», де у присутності сторонніх осіб - пасажирів, які знаходилися у салоні автобусу, на вимогу водія автобуса ОСОБА_3 сплатити за проїзд, у грубій формі, висловлюючись нецензурною лайкою, відмовився передавати водієві грошові кошти в якості оплати за проїзд та, не реагуючи на вимоги водія ОСОБА_3 покинути салон рейсового автобусу, продовжив знаходитися у середині, у зв`язку з чим водієві автобуса довелося примусово вивести останнього на вулицю, де в подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на вчинення хуліганства, що супроводжується особливою зухвалістю, ОСОБА_1 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з явною неповагою до суспільства, незважаючи на те, що знаходиться в громадському місці, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок інших осіб, протиставити себе іншим громадянам і суспільству, підійшов до передньої частини рейсового автобусу та безпричинно завдав одного удару кулаками обох рук по лобовому склу, тим самим пошкодивши його та заподіявши таким чином ФОП « ОСОБА_4 » матеріальну шкоду на суму 543 грн, згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи за № СЕ-19/121-21/3172-АВ від 18.02.2021, чим виявив неповагу до суспільства, яка є очевидною та безсумнівною як для водія ОСОБА_3 , так і для очевидців його дій.

Хуліганські дії ОСОБА_1 супроводжувалися голосними вигуками із застосуванням нецензурної лексики, викликали обурення у пасажирів громадського транспорту, оскільки на їхні зауваження ОСОБА_1 не реагував, висловлюючись нецензурною лайкою в адресу водія та пасажирів автобуса, безпричинно пошкодив майно перевізника та своїми злочинними діями перешкоджав руху транспортного засобу, згідно встановленого графіку.

Свої хуліганські дії ОСОБА_1 припинив лише після прибуття працівників поліції, яких викликала шляхом здійснення телефонного зв`язку на гарячу лінію «102» пасажир автобусу ОСОБА_5 .

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушенняза обставин, що вказані в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що дійсно 02 лютого 2021 року приблизно о 18:00 він був на автобусній зупинці «Оскіл» в м. Куп`янську, зайшов нетверезим до автобусу, щоб поїхати додому до с. Вільшана. Коли він зайшов до автобуса, то відмовився сплатити за проїзд,так як не було грошових коштів. На вимогу водія заплатити чи покинути салон автобусу,не реагував. Водій виштовхав його з салону автобусу. Він нецензурно висловлювався на адресу водія у присутності пасажирів, яких було багато, та у яких він просить вибачення за свою поведінку. Після того, як його примусово вивели на вулицю, він підійшов до лобового скла автобусу та завдав удар по склу автобусу, яке тріснуло. Йому робили зауваження, але він не реагував. Своїми діями він заважав руху транспорту та порушив встановлений графік руху, що викликало обурення пасажирів автобусу. По приїзду поліції він припинив свої дії. У вчиненому щиро кається. Спричинена кримінальним правопорушенням матеріальна шкода ним відшкодована не була. Просив суд його суворо не карати та застосувати ст. 75 КК України.

Захисник - адвокат Акопян Т.А. у судовому засіданні вказала, що її підзахисний розкаюється у вчиненому, тому просила не призначити йому суворе покарання, з застосуванням ст.75 КК України.

Представник потерпілого по мірі покарання для обвинуваченого покладалася на розсуд суду, просила розглянути справу у її відсутність,надала до суду телефонограму.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам та пред`явленому йому обвинуваченню, ці фактичні обставини учасниками судового провадження не оспорюються, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження у судовому засіданні інших доказів визнано недоцільним.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд вважає винним обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за яке він підлягає покаранню.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання судом враховуються роз`яснення, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме: при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Встановлено, що обвинувачений вчинив злочин в період іспитового строку, раніше він притягався до кримінальної відповідальності за умисний аналогічний злочин, належних висновків для себе не зробив та свідомо продовжив злочинну діяльність - знову вчинив умисне кримінальне правопорушення, зокрема проти громадського порядку та моральності. Засуджувався: 20.05.2003 за постановою місцевого суду Дворічанського району Харківської області за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України був застосований примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері; 20.05.2003 згідно вироку Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строк 1 рік 6 місяців; 26.05.2006 за вироком Дворічанського районного суду Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ст. 70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 26.03.2012 згідно постанови Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 10 днів; вироком Дворічанського районного суду Харківської області від 23.09.2013 за ч.1 ст. 122 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільненого 23.09.2015 по відбуттю строку покарання; 28.12.2017 вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області за ч.1 ст.187, ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 07.09.2018 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 11.08.2020 за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч.2 ст. 345 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку.

За зареєстрованим місцем проживання в с. Вільшана, Дворічанського району, Харківської області, ОСОБА_1 характеризується задовільно, компрометуючими даними щодо обвинуваченого Вільшанська сільська рада на теперішній час не володіє. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП «Дворічанська РЛ» не перебуває, що підтверджується довідкою за № 01-09/363 від 16.02.2021 Комунального некомерційного підприємства НП «Дворічанська районна лікарня». Як убачається з довідки Дворічанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за № 317 від 16.02.2021 ОСОБА_1 не проходив військову службу у ЗС згідно протоколу №1 від 02.02.2004 за ст. 15 п. 5 зараховано у запас, як засудженого до позбавлення волі. Перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_6 , 1980 року народження, яка має від першого шлюбу двоє неповнолітніх дітей, офіційно ніде не працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття, визнанняним своєї провини.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , в силу ст. 67 КК України, суд визнає вчинення ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння та рецидив кримінального правопорушення.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого та дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Призначення покарання у такий спосіб є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 скоїв в період іспитового строку, призначеного за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2020, то обвинуваченому необхідно призначити покарання за правилами ч. 1 ст. 71 та ст. 72 КК України, відповідно до якої при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, приєднавши частково к покаранню, призначеному за даним вироком, невідбуте покарання за попереднім вироком. І не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.

З метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, суд вважає на необхідне змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту, обраний йому за ухвалою слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16.03.2021, на тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому підлягає обчисленню з часу взяття його під варту - з 06 квітня 2021 року.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_1 необхідно залишити тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по кримінальному правопорушенню відсутні.

У ході досудового розслідування по кримінальному провадженню проводилася експертиза. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження, на підставі ст. 118 КПК України, включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців.

На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2020 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття під варту - з 06 квітня 2021 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/3172-АВ від 18.02.2021 в сумі 490,35 грн.

Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.

На вирок може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 - у той же строк з моменту вручення йому копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.

Головуючий А. О. Шиховцова