Рішення № 96060852, 06.04.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1157/21

Провадження № 2/0182/1543/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.04.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Багрової А.Г.

розглянув в м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Шашликов Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шашликов Д.Г., звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, який уточнював (а.с.2-10, 73-74).

В обґрунтування вимог посилається на те, що 11.02.2021 року через електронний сервіс «Дія» ОСОБА_1 дізнався про відкрите відносно нього приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 84, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. 05.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», яке є правонаступником ПАТ «ДельтаБанк», заборгованості у розмірі 24559,50 грн., а також винагороди приватного виконавця у сумі 2455,95 грн.

Натомість, позивач суму боргу не визнає, про переуступку права вимоги до нього за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта-Банк», до ТОВ «Росвен Інвест Україна», а також про наявність виконавчого напису нотаріуса відносно нього його також повідомлено не було.

Враховуючи, що виконавчий напис № 84 від 05.01.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. передчасно, таємно, без попередження боржника, без направлення письмової вимоги, з порушенням діючого законодавства, позивач просить визнати його таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати з урахуванням витрат на правову допомогу, а також 2113,46 грн., утримані із заробітної плати позивача в порядку виконання виконавчого напису, як безпідставно стягнуті кошти.

Відповідач з позовом ознайомлений, поштове повідомлення повернулося з відмітками про вручення судових документів представнику ТОВ «Росвен Інвест Україна» 09.03.2021 року (а.с.71). Відзиву на позов до суду не надходило.

Третім особам про розгляд справи у суді відомо, на виконання ухвал суду надавали витребувані судом документи (а.с.54-69,82-94). Письмових пояснень по справі не надавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам - пояснення; витребувано копрію виконавчого провадження (а.с.43-44).

01.03.2021 року судом постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.45).

01.03.2021 року задоволено клопотання адвоката Шашликова Д.Г. про витребування доказів, а саме копії нотаріальної справи (а.с.46).

Судом встановлено:

14.12.2012 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ОСОБА_1 на підставі заяви № 020-99915-131212 від 13.12.2012 року укладено договір № 020-99915-131212, згідно з яким ОСОБА_1 на умовах зворотності та платності відкрито картковий рахунок та встановлено ліміт кредитної лінії (а.с.83 на зв.).

26.01.2018 року між ПАТ «ДельтаБанк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено договір № 143/4 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, за умовами якого право грошової вимоги відносно боржників ПАТ «ДельтаБанк», у т.ч. відносно ОСОБА_1 , набуло ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а.с.88).

Відповідно до загального порядку зміни кредитора в зобов`язанні, визначеного ч.2 ст.516, ч.2 ст.517 ЦК, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

У матеріалах справи наявне повідомлення від 07.10.2020 року, надіслане відповідачем на адресу позивача щодо укладеного договору факторингу, необхідності сплатити заборгованість не пізніше 06.11.2020 року та попередження про можливість вчинення виконавчого напису у разі невнесення коштів на рахунок ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а.с.86,87).

Разом із тим, докази отримання ОСОБА_1 такого повідомлення в матеріалах справи відсутні.

27.11.2020 року директор ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на загальну суму 24059,50 грн. (а.с.84).

05.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис за № 84 щодо стягнення з позивача грошових коштів за період з 27.01.2018 року по 06.11.2020 року на загальну суму 24059,50 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 9909,50 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 14150,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 020-99915-131212від 14.12.2012 року, а також витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, у розмірі 500 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна», складає 24559,50 грн. (а.с.83).

На виконання виконавчого напису № 84 від 05.01.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. 09.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64368698 та 12.02.2021 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.60,67-68).

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

З установлених судом обставин справи вбачається, що, звертаючись до нотаріуса з вимогою вчинення виконавчого напису, відповідач, з метою підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 , надав виписку з особового рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та відміткою про її непогашення (а.с.84). Проте, з урахуванням положень Переліку документів, зазначений документ не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до

нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17 та підтверджений у Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року № 201/11696/16-ц.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою йому заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом Григорян Д.Г. передчасно, з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки відсутні докази того, що позивачеві було відомо про укладені договори факторингу, відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримав письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № 020-99915-131212 від 14.12.2012 року, а також відсутні підстави для визнання суми заборгованості за даним кредитним договором безспірною, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача утриманих із його заробітної плати грошових коштів у порядку виконання виконавчого напису суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Як вбачається зі звіту про здійснені відрахування та виплати ТОВ «Сервіс Про», з ОСОБА_1 за період з 01.02.2021 року по 28.02.2021 року утримано 2113,46 грн. заробітної плати у виконавчому провадженні № 64368698 з примусового виконання виконавчого напису № 84 від 28.02.2021 року (а.с.75).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про визнання виконавчого напису № 84 від 05.01.2021 року, на підставі якого із заробітної плати позивача утримувалися кошти, таким, що не підлягає виконанню, тобто правові підстави набуття відповідачем грошових коштів на виконання зазначеного виконавчого напису відсутні, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.

При цьому, питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом 06.03.2019 року у справі № 910/1531/18.

За таких обставин, з урахуванням того, що зазначений вище виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, а отже, підстава, на якій відповідач стягнув з позивача грошові кошти, відсутня, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про наявність правових підстав для повернення коштів у сумі 2113,46 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Розподіл судових витрат.

За змістом ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оплачено судовий збір на загальну суму 2270,00 грн. (908,00 грн. + 454,00 грн. + 908,00 грн.) (а.с.1,36,72). Понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката Шашликова Д.Г. згідно з Договором № 34/2021 від 11.02.2021 року про надання правової допомоги, ордером АЕ № 1057597 від 25.02.2021 року, Актом про надання правової допомоги від 25.02.2021 року складають 2000 грн. (а.с.28-34). Суд вважає такі витрати спів мірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та обсягом наданих ОСОБА_2 послуг та виконаних робіт.

З урахуванням підтверджених судових витрат та вимог законодавства, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на загальну суму 4270 грн. (2270 грн. судового збору та 2000 грн. витрат на правову допомогу).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 05.01.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 84, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» грошових коштів у сумі 24559,50 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.12.2012 року, укладеного з Публічним акціонерним товариство «ДельтаБанк», таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у сумі 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 46 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 4270 (чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 06.04.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3661 від 12.03.2018 року, адреса: 53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Першотравнева, буд. 1 офіс 1;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, адреса: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6;

третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, адреса: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1У офіс 3;

третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Діана Гагіківна, номер свідоцтва НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: А. Г. Багрова