Постанова № 9605834, 06.05.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2010 р. № 2а-609/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Лемеха Л.Я.

за участю:

представника позивача Цап П.-А.М.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ДПІ у Перемишлянському районі до Міського комунального підприємства "Комунальник" про стягнення податкової заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Перемишлянському районі звернулась до суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства "Комунальник" та просить з підстав, наведених у позовній заяві, стягнути з відповідача 149498,14 грн. податкової заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги законодавства щодо сплати податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надавши пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Згідно поданого до суду заперечення, відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. З огляду на викладене, по податкових деклараціях за грудень 2008 року, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2009 року, відповідачем було сплачено ПДВ всього на суму 52 810 гривень.

Разом з тим, документів, які б підтверджували сплату ПДВ за січень, лютий та березень 2009 року, відповідач представити не може, у зв'язку з чим не оспорює наявності податкового боргу за ці періоди. Аналогічно, неоплаченими залишились податкові повідомлення-рішення від 26.01.2010 року, 11.02.2009 року, 26.05.2009 року, 25.08.2009 року та 05.11.2009 року.

З приводу податкового зобов'язання по деклараціях за грудень 2009 року та січень 2010 року, то така була подана до суду 18 січня 20010 року, а провадження у справі відкрито 21 січня 2010 року.

Натомість, податкова декларація за грудень 2009 року була здана відповідачем до податкового органу лише 20 січня 2010 року, а декларація за січень 2010 року - ще пізніше. Тобто, адміністративний позов було заявлено до подання зазначених декларацій.

Відповідач вважає, що ДПІ в Перемишлянському районі пред'явило адміністративний позов про стягнення платежів, строк оплати яких на момент подання позовної заяви ще не настав.

Заслухавши думку представника позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обгрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Згідно довідки ДПІ у Перемишлянському районі від 18.01.2010 р. №287/9/19-053 про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), станом на 15.01.2010 р. МКП "Комунальник" (ЄДРПОУ 32940150) має заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 149498,14 грн., в тому числі пеня 7886,88 грн.

Подтковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених в поданих до податкового органоу деклрацій з податку на додану вартість за період вересень 2008 р. - листопад 2009 р. та податкових повідомленнях-рішеннях №0006201521/0 від 25.11.2008 р., №0000481521/0 від 11.02.2009 р., №0001991521/0 від 26.05.2009 р., №0003301521/0 від 25.08.2009 р., №0004191521/0 від 05.11.2009 р. відповідно до п. 5.1. та пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 акону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У відповідності до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 згаданого Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

У відповідності до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону, податкове зобовязання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п. 5.2.2 цього пункту.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону, вважається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Як вбачається з позовної заяви, на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у Перемишлянському районі надсилались на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги №1/108 від 05.06.2007 р. та №2/143 від 09.07.2007 р. відповідно.

10.07.2007 р. податковим органом прийнято рішення №5 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків - МКП "Комунальник" за рахунок стягнення його активів.

Судом встановлено, що вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості, передбачені чинним законодавством, не мали позитивних результатів.

Згідно вимог ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування", контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків та зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки та збори (обовязкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", одним із обовязків платників податків є обовязок сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Комунальник" на користь державного бюджету 149498,14 грн. податкової заборгованості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлено 07.05.2010 р.