Вирок № 96054546, 06.04.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа №459/1217/20

Провадження № 1-кп/459/126/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Рудакова Д.І.,

при секретарі судових засідань Яковенко І.Л.,

з участю прокурора Скапенко А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Музики А.Б.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Червонограді об`єднані кримінальні провадження, внесені в ЄРДР за № 12020140150000291 від 06.04.2020 року та № 12020140150000181 від 03.03.2020 року, стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сокаль, Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 12.12.2016року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 3місяці; 29.12.2016року Сокальським районним судом Львівської області за ч. 1 ст. 395 КК України до покарання у виді 2 місяці арешту,

в учиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2020 близько 07.30 год. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Нокіа 130", вартістю 135 гривень, та гроші в сумі 1000 гривень. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 1135 гривень.

06.04.2020 близько 05 години 30 хвилин ОСОБА_1 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи у під`їзді №2 будинку АДРЕСА_3 , підійшов до громадянки ОСОБА_3 , та діючи повторно, з корисливих мотивів, відкрито, шляхом ривка, викрав з рук останньої мобільний телефон марки Самсунг вартістю 4999,90 гривень з наявною у ньому сім-картою Лайфсел. Після чого, ОСОБА_1 , розуміючи що його дії носять відкритий характер з місця події втік. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 , спричинив ОСОБА_3 , матеріальну шкоду на загальну суму 4999,90 гривень.

Допитаний в судовому засіданні 11.11.2020року обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину по епізоду за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив суду, що ОСОБА_2 впустив його у квартиру сам, оскільки він назвався його сином ОСОБА_4 . Потерпілий відкрив двері, і направився в іншу кімнату, а він зайшов у спальню забрав гроші і телефон і покинув квартиру. Гроші потратив на свій розсуд, а телефон подарував знайомому. По епізоду за ч. 2 ст. 186 КК України обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Зокрема пояснив, що 06.04.2020р. у 7 ранку йшов з району Левада у м.Червоноград до знайомого, в дворі побачив телефон, який взяв собі. Подзвонив чоловік та попросив вернути телефон за винагороду на що він погодився.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, за згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Тому, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням даних на особу обвинуваченого.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, доведена повністю. Тому суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст.185 КК України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченими своєї вини, по епізоду, де є потерпілою ОСОБА_3 , вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 06.04.2020 року близько о 2-ї ночі, вона поверталася з роботи додому. Коли вона зайшла у під`їзд, телефон тримала у руках. Зайшов хлопець, який піднявся на 2-й поверх, потім спустився назад, запитав чи хлопець на ім`я ОСОБА_5 проживає у під`їзді. Вона запитала хто і в той момент він вирвав з рук у неї телефон і вибіг з під`їзду. Також повідомила, що о 05.30год. вона з мамою прибули в поліцію і вона написала заяву про викрадення телефону. Обвинуваченого ОСОБА_1 впізнала по рисах обличчя, по тілобудові, а також вона вже його бачила у магазині «Рукавичка».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що він працює оперуповноваженим Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області. У квітні, він разом із ОСОБА_7 були в місті. Побачили, що близько 9год. ранку йдуть двоє людей, у поле зору йому упав ОСОБА_8 , він його знав, а ОСОБА_9 був оголошений у розшук. ОСОБА_10 запросили у відділ поліції, і у відділку пізніше все з`ясувалося. Також, зазначив, що у ОСОБА_9 був телефон.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що він працює оперуповноваженим Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області. Подія мала місце зранку у квітні, він разом із ОСОБА_6 були в місті. Побачили, двох людей, які викликали у них підозру, оскільки вже раніше судимі. Зазначив, що у них є група, куди приходять повідомлення, прикмети були описані. ОСОБА_9 мав телефон, сказав, що знайшов його. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 приїхали до відділу поліції.

Показаннями свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що у квітні 2020р. перебував в приміщенні поліції у м.Червонограді. Слідчий запросив його для проведення слідчої дії, громадянин добровільно відав телефон.

Вина ОСОБА_1 також підтверджується й іншими доказами, а саме:

-даними витягу з кримінального провадження № 12020140150000291 про внесення до ЄРДР 06.04.2020 відомостей про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.04.2020 року, згідно якого ОСОБА_3 просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому для неї особу, яка 06.04.2020 року, за адресою м. Червоноград, вул. Чорновола, 3/7, відкрито не застосовуючи насильства заволоділа їй належним мобільним телефоном Samsung A30S, а також сім карткою, і картою Лайфселф, чим завдав їй матеріальної шкоди на суму 6061,80грн. Подія відбулась 06.04.2020 близько 05.30 год.;

- даними протоколу огляду місця події від 06.04.2020 з ілюстративними таблицями до протоколу, згідно якого було оглянуто службовий кабінет № 17 Червоноградського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, який знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. Св. Володимира, 8а. В самому приміщенні знаходилася особа чоловічої статі віком близько 35 років, середнього зросту, худорлявої тілобудови, одягнений у червону курточку із синім капішоном та силіконовою емблемою на лівій руці. Вищевказана особа назвалася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент огляду гр.. ОСОБА_1 добровільно продемонстрував вміст кишень одягу. Так, гр. ОСОБА_1 виклав телефон чорного кольору Samsung A30S. IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI: НОМЕР_2 ; сім-карту формату micro SD білого кольору із жовтим малюнком. Під час огляду було вилучено телефон чорного кольору Samsung A30S. IMEI: НОМЕР_1 ; IMEI: НОМЕР_2 ; сім-карту формату micro SD білого кольору із жовтим малюнком;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2020, згідно якого потерпіла впізнала особу зображену на другому фотознімку, за загальними рисами обличчя. Згідно довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.04.2020 на фотознімку №2 зображено особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом про проведення слідчого експерименту від 09.04.2020року. Захисник Музика А.Б. подав клопотання про визнання доказів недопустимими. Доводи сторони захисту щодо недопустимості ряду доказів судом взяті до уваги та вказують на недоліки досудового слідства, які однак не свідчать про необґрунтованість обвинувачення з врахуванням безпосередньо досліджених доказів. Суд приходить до висновку, що досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими, достовірними, в сукупності – достатніми та взаємозв`язаними.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 , що він не причетний до вказаного злочину, нічим не підтверджені. Натомість потерпіла його впізнала, підстав оговорювати обвинуваченого судом не встановлено. Викрадений телефон був виявлений у обвинуваченого.

Покази свідка ОСОБА_14 жодного доказового значення в собі не несуть, оскільки останній не був безпосереднім очевидцем подій, на які посилається обвинувачений та потерпіла.

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно доведена повністю.Тому суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України.

Обираючи вид покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість учинених злочинів, що є не тяжким та тяжким злочинами.

Ураховується й особа обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно досудової доповіді обвинуваченому 34 роки, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває, неодружений, раніше неодноразово судимий, який не працює.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , по епізоду, де є потерпілим ОСОБА_2 , є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , по епізоду, де є потерпілим ОСОБА_2 , згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , по епізоду, де є потерпілою ОСОБА_3 не встановлено.

З урахуванням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, наявності пом`якшуючої обставини, по епізоду, де є потерпілим ОСОБА_2 , суд визнає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту, а за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі. Остаточне покарання слід призначати за правилами ст. 70 КК України.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту строком у 4 (чотири) місяці;

за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком у 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк у 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з часу набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг» після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю – ОСОБА_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа 130» після набрання вироком законної сили повернути законному володільцю – ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 з моменту вручення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: Д. І. Рудаков