Рішення № 96052151, 23.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5757/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Секереш О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа - банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року позивач – Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», в особі уповноваженого представника Надточій Оксани Володимирівни, правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа - банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 26.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», надалі за текстом - «Кредитор», правонаступником якого є позивач та громадянин України ОСОБА_1 надалі за текстом - «Позичальник» уклали Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11 лінії (надалі за текстом - Кредитний договір), з подальшим внесенням змін та доповнень.

Відповідно до п. 1.1 договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 110 000,00 дол. США.

Свої зобов`язання позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Кредит надається позичальнику на наступні цілі: на поточні потреби.

В пункті 1.1. кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.

У порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 17.05.2017 року має прострочену заборгованість, а саме:

- сума заборгованості за кредитом – 89 444,83 дол. США;

- сума заборгованості за відсотками – 69 142,36 дол. США, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, яким є ОСОБА_1 , що випливають з Основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 26.08.2008 року позивач та фізична особа – ОСОБА_2 (далі за текстом – другий відповідач), уклали договір поруки № 08/291/11 (далі за текстом – договір поруки). Відповідно до умов договору поруки відповідач, як поручитель, поручається за виконання позичальником обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

Відповідно до умов Договору поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і боржник та у разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення Кредиту за Договором.

На виконання умов Договору Позичальнику та Поручителю була направлена вимога про усунення порушення, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 17.05.2017 року складає – 158 587,19 дол. США, з яких:

- сума заборгованості за кредитом – 89 444,83 дол. США;

- сума заборгованості за відсотками – 69 142,36 дол. США, яку Акціонерне товариство «Альфа - банк» просило стягнути на його користь із відповідачів в солідарному порядку, а також витрати по сплаті судового збору у сумі – 62 771,48 грн.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

За ухвалою суду від 30.06.2017 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення виявлених недоліків.

11 вересня 2017 року, після усунення недоліків, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду було відкрито провадження по справі № 308/5757/17 та призначено до судового розгляду.

Перший відповідач – ОСОБА_1 подав до суду письмові заперечення проти позову від 22.11.2017 року, за якими просить суд відмовити у позові у зв`язку із пропуском строку позовної давності, застосувавши до позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» позовну давність.

В обґрунтування заперечень зазначив, що 26 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ним було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11, згідно якого ПАТ «Укрсоцбанк» було надано йому кредит.

Згідно вищевказаного договору кредиту він зобов`язався щомісяця до 10 числа кожного місяця починаючи з грудня 2008 року погашати отриманий кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця до 10 числа місяця, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 25 серпня 2018 року.

Згідно з пунктом 4.4 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів.

Починаючи з лютого 2013 року, він перестав вносити платежі в погашення кредиту та сплати відсотків, а тому за визначенням пункту 4.4 кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів, тобто з 11 травня 2013 року.

У зв`язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов`язання (п. 4.4. договору), та ПАТ «Укрсоцбанк» мав право з 11 травня 2013 року й протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, однак позовну заяву подав до суду лише у травні 2017 року, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності.

Такої ж правової позиції притримується ВСУ (постанову від 2 листопада 2016 року справі № 6 – 1174цс1).

Крім того, у зв`язку із порушенням ним зобов`язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків, у травні 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» надіслав першому відповідачу вимогу про усунення порушень зобов`язань в якій вимагав від нього погасити прострочену заборгованість протягом 30 днів, а в противному випадку вимагав на 31 день достроково погасити всю заборгованість.

Як зазначено в правовій позиції висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 грудня 2015 року у справі № 6-1707цс15, пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов`язання та зумовлює перебіг позовної давності.

Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов.

З огляду на вищевказане, враховуючи, що позов ПАТ «Укрсоцбанк» подав до суду тільки в травні 2017 року, ПАТ «Укрсоцбанк» пропустив встановлений статтею 257 ЦК України трьох річний строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі ч. 4 статті 267 ЦК України.

29.05.2018 року позивач надав суду письмову відповідь на відзив від 25.05.2018 року № 84, за якою просить суд не брати до уваги заперечення відповідачів, оскільки такі не ґрунтуються на правильності застосування норм матеріального права та невраховано правові позиції Верховного Суду в аналогічних справах та задовольнити позов.

За ухвалою суду від 21 листопада 2019 року судом було здійснено заміну сторони позивача ПАТ «Укрсоцбанк» його правонаступником Акціонерне товариство «Альфа - банк».

В судове засідання представник позивача не з`явився, на адресу суду 02.03.2021 року надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги пітримують.

Представник першого відповідача – ОСОБА_1 та відповідач у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, від представника відповідача – ОСОБА_1 на адресу суду 14.12.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, просив врахувати заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Будь – яких письмових заяв від нього до суду не надходило.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їх доводи наявними в справі доказами, надавши їм правову оцінку, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини,які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 26 серпня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та громадянином України - ОСОБА_1 був укладений Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11, з подальшим внесенням змін та доповнень.

За умовами п. 1.1 договору кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим договором. Сторони також домовилися, що надання кредиту буде здійснюватися окремим частинами (траншами) протягом перших трьох місяців з дати підписання цього договору, зі сплатою 14% процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному у додатку № 1 до цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 110 000,00 дол. США. (п. 1.1.1 та 1.1.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.1.2 договору сторони домовилися, що повернення тіла кредиту буде здійснюватися рівними частками по 940,17 дол. США щомісячно, а у останній місяць 940,28 дол. США, періодично – до 10 числа кожного місяця, починаючи з грудня 2008 року по серпень 2018 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 25.08.2018 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

Як зазначено у додатку № 2 до Кредитного договору у період з 26.06.2008 року по 25.06.2018 року погашення кредиту має відбуватися шляхом сплати диференційних (класичних) платежів, коли основний борг виплачується рівними частинами по 940,17 дол. США щомісячно (останній місяць 940,28 дол. США), а відсоток нараховується на залишок заборгованості. Величина основного боргу в цьому випадку зменшується на однакову суму. Зі зменшенням суми боргу зменшуються і процентні виплати, які нараховуються на залишок заборгованості. А разом з відсотками зменшуються й розміри щомісячних платежів. При такому виді виплат суми платежів в перші роки кредиту більші, ніж у останні.

Згідно п. 4.4 договору сторони домовилися, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Згідно додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11 від 26.08.2008 року, сторони погодилися з 20.10.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 15,00 процентів річних, та, відповідно, зазначити по тексту договору процентну ставку в розмірі 15,00 процентів річних.

Згідно додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11 від 26.08.2008 року, сторони погодилися з 20.10.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 24,00 процентів річних, та, відповідно, зазначити по тексту договору процентну ставку в розмірі 24,00 процентів річних.

Як встановлено судом, згідно додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11 від 26.08.2008 року , яка укладена 02.09.2010 року сторони внесли зміни до умов кредитування , зокрема погодилися, що повернення тіла кредиту буде здійснюватися рівними частками по 940,17 дол. США щомісячно з грудня 2008 року по серпень 2010 року, по 101,45 дол. США щомісячно з вересня 2010 року по серпень 2011 року, по 618,33 дол. США щомісячно з вересня 2011 року по липень 2023 року, а у останній місяць 617,84 дол. США, періодично – до 10 числа кожного місяця, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 25.08.2023 року (включно) на умовах, визначених цим договором.

Згідно договору про внесення змін № 3 від 05.08.2011 року до договору кредиту сторони погодилися викласти договір у новій редакції та домовилися за п. 1.1 та п. 1.1.1, що погашення тіла кредиту буде здійснюватися рівними частками по 618,33 дол. США щомісячно, а у останній місяць 617,84 дол. США, періодично – до 10 числа кожного місяця, починаючи з вересня 2011 року по серпень 2023 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 25.08.2023 року (включно) на умовах, визначених цим договором зі сплатою 15,00 процентів річних та комісій. Цей договір був підписаний, як позичальником так і поручителем – ОСОБА_2 .

Договір у новій редакції також містить п. 4.4 договору, згідно якого сторони домовилися, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Разом з підписанням договору у новій редакції, перший відповідач підписав заяву про дострокове погашення кредиту за договором від 26.08.2008 року № 08/291/11 шляхом договірного списання коштів з його поточного (карткового) рахунку.

Судом встановлено, що обидва відповідачі також підписали пам`ятку позичальника (додаток № 4 до договору кредиту від 26.08.2008 року № 08/291/11).

Судом встановлено, що 05 серпня 2011 року сторони уклали договір про внесення змін № 4 до договору кредиту № 08/291/11 від 26.08.2008 року, яким змінили умови кредитування, та передбачили погашення заборгованості по кредиту, яка станом на дату укладення цього договору про внесення змін становила 89 444,83 дол. США, буде здійснюватися рівними частками по 704,30 дол. США щомісячно, а у останній місяць 703,03 дол. США, періодично – до 10 числа кожного місяця, починаючи з лютого 2013 року по серпень 2023 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 25.08.2023 року (включно) на умовах, визначених цим договором зі сплатою з 05.08.2011 року 14,00 процентів річних та комісій. Цей договір був підписаний, як позичальником так і поручителем – ОСОБА_2 .

Як зазначено у додатку № 1 до Кредитного договору у період з 26.06.2010 року по 25.08.2023 року погашення кредиту має відбуватися шляхом сплати диференційних (класичних) платежів, коли основний борг виплачується рівними частинами щомісячно, а відсоток нараховується на залишок заборгованості. Величина основного боргу в цьому випадку зменшується на однакову суму. Зі зменшенням суми боргу зменшуються і процентні виплати, які нараховуються на залишок заборгованості. А разом з відсотками зменшуються й розміри щомісячних платежів. При такому виді виплат суми платежів в перші роки кредиту більші, ніж у останні.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, яким є ОСОБА_1 ,за кредитним договором, 26.08.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа - банк» та Відповідачем – ОСОБА_2 було укладено договір поруки №08/291/11, за яким останній зобов`язався перед позивачем відповідати за виконання позичальником обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

Відповідно до умов Договору у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов`язання забезпеченого порукою відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном.

У разі невиконання чи неналежного виконання Відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, Позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення Кредиту за Договором.

Свої зобов`язання як стверджує позивач виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Факт отримання коштів першим відповідачем не оспорюється сторонами у справі. Відповідно до п. 1.2 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 08/291/11 - кредит надається позичальнику на наступні цілі: на поточні потреби.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 , належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту та відсотків. Внаслідок цього, станом на 17.05.2017 року в нього виникла заборгованість в розмірі 158 587,19 долари США, з яких:

- сума заборгованості за кредитом – 89 444,83 дол. США;

- сума заборгованості за відсотками – 69 142,36 дол. США, що стверджується розрахунком заборгованості долученим до матеріалів справи.

На виконання умов Договору Позичальнику та Поручителю позивачем була направлена вимога про усунення порушень від 25.05.2017 року № USB/202, що підтверджується фіскальним чеком від 26.05.2017 року та списком згрупованих поштових відправлень.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Перший відповідач заперечує проти задоволення позову судом, оскільки вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, з підстав зазначених вище. Подав до суду письмову заяву про застосування судом строку позовної давності.

Оцінюючи заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд прийшов до висновку, що за приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до вимог ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України cплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 3.3.8 кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі погашати кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у порядку, визначеному пунктами 1.1, 2.4 цього договору.

Згідно з пунктом 4.4 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених пунктами 3.3.7 (сплата процентів), 3.3.8 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення коштів.

З розрахунку заборгованості та довідки банку за станом на 17.05.2017 року вбачається, що останній платіж відповідачем вчинено 24.04.2013 року, наступний платіж відповідач повинен був внести до 10 травня 2013 року, однак не сплатив його, а тому строк повернення кредиту, нарахованих відсотків, штрафних санкцій за договором кредиту відповідно до пункту 4.4 кредитного договору настав після спливу 90 днів.

Таким чином, внаслідок виникнення обов`язку у боржника достроково погасити кредит, перебіг строку позовної давності для кредитора розпочався 09 серпня 2013 року та закінчився 09 серпня 2016 року.

Позивач звернувся з позовом до суду 12.06.2017 року (згідно поштового штемпелю на конверті), тобто після спливу трьохрічного строку.

Всі додаткові угоди у справі були підписані сторонами до вчинення останнього платежу, відтак не можуть бути підставою для переривання строку позовної давності.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.03.2018 року №444/9519/12 зробила висновок, що зі спливом строку кредитування припиняться право позивача нараховувати проценти за кредитом (пункт 66).

Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів позовна давність не може бути застосована.

Європейський суд з прав людини у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, а також захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в тому випадку, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що відбувалися в далекому минулому, спираючись на докази, які вже могли втратити достовірність та повноту із плином часу.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільністьцивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Як убачається із матеріалів справи, позивач клопотання про поновлення строку позовної давності не заявляв та не зазначив поважності причин пропуску позовної давності.

Відповідно до 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перехід права вимоги до нового кредитора не є підставою для зміни, зупинення чи переривання перебігу строку позовної давності.

З урахуванням наведеного, суд встановивши наявність порушеного права позивача щодо неповернення відповідачем кредитних коштів дійшов висновку, що доводи представника першого відповідача знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, відтак наявні всі підстави для відмови у позові в частині першого відповідача внаслідок пропуску строку позовної давності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі; ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що з 09 серпня 2013 року строк користування кредитом вважається таким, що сплив, оскільки це передбачено п. 4.4 кредитного Договору, упродовж трьох років з дня настання строку виконання основного зобов`язання у повному обсязі, передбаченого п. 4.4. кредитного Договору, банк не пред`явив вимоги до поручителя його порука за Договором 26.08.2008 року № 08/291/11 є такою, що припинилася, що слідує з вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України, які наведено вище, що є підставою для відмови у позові щодо поручителя, другого відповідача у справі, - ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача. Оскільки в позові відмовлено, підстав для присудження на користь позивача з відповідачів судових витрат суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 95, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа - банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості за кредитним договором - відмовити .

У відповідності до ст. 141 ЦПК України витрати із сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Альфа - банк» (місце знаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100)

Відповідач:

ОСОБА_1 (місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).

ОСОБА_2 (місце реєстрації : АДРЕСА_2 )

Дата складання повного тексту рішення суду - 01.04.2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца