Рішення № 96046444, 23.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14288/20

Провадження № 2/234/1917/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Данелюк О.М., за участю секретаря судового засідання Антоненко О.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 234/14288/20 за позовом

Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул Грушевського, 1Д,

до

ОСОБА_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Обставини справи:

В Краматорський міський суд звернулося АТ КБ „ПриватБанк" з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначено, що відповідачем з метою отримання банківських послуг була підписана заява б/н від 01.10.2018 року. 24.01.2020 року ОСОБА_2 підписав паспорт споживчого кредиту та отримав картку типу - Преміальна картка Platinum (кредитний ліміт до 100000 грн.). ОСОБА_2 свої зобов`язання перед банком не виконав та станом на 14.07.2020 року має заборгованість в сумі 110057,43 грн., яка складається з: 97099,19 грн. - заборгованість за кредитом: 77374,34 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 19724,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4414,96 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8543,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Просить стягнути з відповідача дану заборгованість та судові витрати в сумі 2102 грн., сплачені позивачем при зверненні до суду.

Ухвалою суду від 10.11.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням суду від 27.11.2020 року позовні вимоги позивача були задоволені повністю.

Ухвалою суду від 27.01.2021 року заочне рішення суду від 27.11.2020 року було скасовано та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

09.03.2021 року до суду надійшов відзив від відповідача на позовну заяву, в якому він заперечує проти позовних вимог з наступних підстав та вважає позовні вимоги необгрунтованими. По - перше, як вбачається з виписки за договором № б-н, яка була надана позивачем, кредитний ліміт був встановлений 14.04.2017 року в розмірі 25 000,00 грн. та до рахунку було приєднано картку НОМЕР_1 , однак позивач не надав жодного договору підписаного між сторонами про надання кредитної лінії. Отже, на момент надання кредитного ліміту між ними не були узгоджені ані строки надання, ані умови надання кредиту. Зазначає, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З вказаної виписки за договором в період з відкриття кредитної лінії, а саме: з 14.04.2017 року не відомо, ані розмір відсотків, а ні порядок нараховування відсотків за користування кредитом, ані строк повернення кредиту. І тому виникає питання, якщо кредитний ліміт був - 25 000,00 грн, то чому вже 12.07.2017 - залишок на картці був - 27 135, 32 грн.. Чи мав право позивач нараховувати відсотки. Також, на момент видачі картки НОМЕР_2 , а саме на 31.03.2019 року - залишок на картці був- 51 451,54 грн Отже, борг був в разі більше ніж наданий кредитний ліміт. Отже, позивач, нараховував відсотки за користування кредитом, але не зовсім зрозуміло у який спосіб, та на яких умовах. Таким чином, вважає, що позивач незаконно нараховував йому відсотки на кредит, і як наслідок, він повинен банку лише 25000, 00 грн. Також, відповідач звернувся до позивача, щоб з`ясувати, яким чином по картковому рахунку з`явився такий борг, то йому видали нову картку НОМЕР_2 , і завірили, що на ній буде 25 000 грн. кредитного ліміту. Однак, після видачі цієї картки з`ясувалось, що борг ще не списаний, а переведений на нову картку .

По- друге, відповідно до довідки, яка надана позивачем вказано, що між ним та банком був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитна картка НОМЕР_2 з датою відкриття 03.04.2019 року з терміном дії до 04/20. Отже, позивачем не наданий до суду підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надана йому кредитна картка НОМЕР_2 . І як наслідок не відомо який кредитний ліміт був наданий і на яких умовах. Також, анкета заява про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг № б/н була ним підписана від 01.10.2018 року, але в цій анкеті не вказано, який кредитний ліміт був наданий і на яких умовах. Тільки після спливу 6-ти місяців після підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг йому була видана картка НОМЕР_2. Отже, у відповідача постає питання, які умови кредитування були узгоджені між сторонами при наданні йому кредитної картки НОМЕР_2 від 03.04.2019 і який розмір кредитного ліміту був йому наданий.

Як вбачається з наданої виписки: на момент видачі картки та ніби-то підписання кредитного договору № б/н, 05.04.2019 року на кредитній картці була сума - 46 485,54 грн. Тобто позивач йому видав картку вже з боргом, який був ним нарахований за період з 14.07.2014 року по 31.03.2019 року. Отже, банк взагалі не видавав кредитний ліміт, і він залишився 25 000,00 грн. А нараховані відсотки за користування кредитом - є шахрайством, бо невідомо на підставі яких умов нараховувались відсотки за користуванням кредиту і як вони нараховувались. І як наслідок невідома природа виникнення цього боргу в розмірі 46 458, 54 грн. Позивачем не надано жодного документу, який би встановлював умови надання кредитної лінії та суму наданого кредитного ліміту. Так само із ніби-то наданим кредитним лімітом в розмірі 100 000,00 грн., який був встановлений позивачем 24.01.2019 року на картковому рахунку НОМЕР_2 : Відповідно до даних з виписки по зазначеному картковому рахунку на 24.01.2020 року позивачем з невідомих причин було нарахована заборгованість у розмірі - 97 432, 91 грн, вважає, що кредитний ліміт так і залишився до 24.01.2020 року - 25 000, 00 грн, а різниця 72 432,91 грн - є нараховані ніби-то відсотки за користування кредитом. І позивач піднімає йому кредитний ліміт на суму заборгованості. Далі 24.01.2020 року позивач списує з картки 99 850,08грн та поповнює на 99 850,00 грн. Показує йому, що вони списали нараховані проценти і дійсно по рахунку було 0 грн 00 коп, що також, підтверджується даними з виписки. І коли він звернувся знов до позивача, співробітники сказали, що він повинен лише 25 000,00 грн. (ліміт який був встановлений спочатку). Та попросили його ознайомитись та підписати документ в якому встановлені відсотки за користування кредитом. Цей документ позивач надав в якості доказу, що він був ознайомлений з умовами кредитування, однак, хоче зауважити, що він ознайомлений належним чином був 24.01.2020 року. І, як йому пояснили співробітники банку, що це є вимоги до кредитного ліміту в 25 000,00 грн і вони будуть застосовуватись з 24.01.2020 року. Що ті нараховані відсотки спишуться банком і він повинен буде їм лише 25 000, 00 грн. І, як завжди, позивач ввів його в оман - не списав відсотки за користування кредитом, а й ще продовжував нараховувати на відсотки - відсотки і 29.01.2020 року, після ніби-то «зняття готівки» у розмірі 103 грн. 00 коп , залишок після операції становив 99 953,00 грн., що свідчить з даних виписки по рахунку. І це привело до значної заборгованості, яка станом на 14.07.2020 року становила у розмірі - 108 652, 67 грн. Цей факт підтверджується наданим позивачем копією розрахунку заборгованості за договором № б/н від 01.10.2018 року. Отже, банк нараховував безпідставно відсотки за користування кредитом та штрафи і потім ця сума стала як виданий ліміт.

Що стосується підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг: Свою позицію висловив Верховний Суд у Постанові від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17, стосовно анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил про надання банківських послуг. Суд прийшов до висновку, що надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як укладений із відповідачкою кредитний договір без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту. Проаналізувавши чималу кількість норм ЦКУ, суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків:

По-перше, оскільки для кредитів умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

По-друге, роздруківка із сайту позивача щодо умов кредитування та тарифів належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦКУ щодо договору приєднання. Адже Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

По-третє, надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору якщо вони не підписані та не визнаються позичальником. Також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі стати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті. Тому Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій, що кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, позивач не надав доказів, щодо укладання кредитного договору між ним та позивачем, також, позивач не надав жодного доказу того, що між ними були домовленості відповідно до умов нарахування відсотків за користування кредитним лімітом 25 000,00 грн. Також, позивачем не надано доказів того, що був йому наданий кредитний ліміт у розмірі 100 000, 00 грн. І як наслідок вимоги позивача базуються на ефемерних розрахунках та на ефемерних угодах, які він ніколи не підписував. Дійсно він отримав від банку кредитний ліміт у розмірі 25 000, 00 грн, що підтверджується випискою по рахунку, однак ліміту у 100 000,00 грн він від банку не отримував. Він був ознайомлений з умовами надання кредитного ліміту тільки з 24.01.2020 року і тому вважає, що тільки з цієї дати повинні були нараховувати відсотки за користування кредитної лінії у розмірі 25 000,00 грн.. А ніби-то «лімит у розмірі 100 000,00 грн», це сума розрахованої банком заборгованості за користування кредитним лімітом у розмірі 25 000,00 грн. Але, відповідно до розрахунку заборгованості, банк виставляє йому на 24.01.2020 року тіло кредиту у розмірі 99 850, 08 грн, що не відповідає дійсності.

По - третє: також, хоче звернути увагу суду, що позивач не вірно вказав суму заборгованості в позовних вимогах, бо відповідно до Розрахунку заборгованості, яка надана банком, заборгованість за наданий кредит станом на 14.07.2020 року - становить 108 652.67 грн, така ж сама сума вказана і в виписки за договором, а заявленій вимоги банку - 110 057, 43 грн., що не відповідає, навіть їх розрахункам.

По - четверте: він є людиною з інвалідністю інвалідом 2 групи, що підтверджується наданими документами: копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 від 07.12.2016 року; копією довідки МСЕК, серія АВ № 0708857, яка видана 04.08.2016 року. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», особи з інвалідністю І та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. А відповідно до рішення суду, з нього на користь позивача в тому числі ухвалено стягнення судового збору в розмірі 2102, 00 грн., що не відповідає вимогам законодавства.

Просить відмовити у повному обсязі в вимогах позивача за позовом АТ КБ «Приватбанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просив їх задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи

Вiдповiдач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Вимоги, зазначені в наданому ним відзиві, підтримує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2018 року ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг була підписана анкета - заява б/н від 01.10.2018 року.

24.01.2020 року ОСОБА_2 підписав паспорт споживчого кредиту та отримав картку типу - Преміальна картка Platinum (кредитний ліміт до 100000 грн.).

Станом на 14.07.2020 року відповідач має заборгованість в сумі 110057,43 грн., яка складається з: 97099,19 грн. - заборгованість за кредитом: 77374,34 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 19724,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4414,96 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8543,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до вимог статті 1048 К України.

Щодо не погодження відповідача у відзиві з умовами кредитування через не зазначення процентної ставки, суд зазначає наступне:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як зазначає відповідач у відзиву на позовну заяву та перевірено судом, що у анкеті - заяві позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» від 01.10.2018 року, яка підписана відповідачем ОСОБА_2 , процентна ставка не зазначена. Крім того, витяг із Тарифів обслуговування кредитних карток не містить взагалі підпису відповідача. Втім, суд не погоджується з відповідачем про його не усвідомленність щодо умов кредитування, оскільки ним був підписаний 24.01.2020 року паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування, в тому числі про зміну процентної ставки. Тому посилання відповідача про його не усвідомленість з умовами кредитування не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Щодо не погодження відповідача з зазначеною в позовній заяві сумою заборгованості також не заслуговують на увагу, бо відповідно до розрахунку заборгованості по договору б/н від 1.10.2018 року станом на 14.07.2020 року заборгованість складає в розмірі 110057,43 грн. та складається з: 97099,19 грн. - заборгованість за кредитом: 77374,34 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 19724,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4414,96 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8543,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Заперечення ж відповідача щодо не отримання ним кредитного ліміту у 100 000,00 грн від банку, також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, бо спростовуються наданим позивачем паспортом споживчого кредиту, підписаним відповідачем, в якому зазначені типи кредитного продукту (карток), з сумою кредитного ліміту відповідно до типу картки.

Крім того, відповідач підтвердив про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування, про що свідчить паспорт споживчого кредиту підписаний ним 24.01.2020 року.

З врахуванням викладеного, заборгованість станом на 14.07.2020 року заборгованість складає в сумі 110057,43 грн., яка складається з: 97099,19 грн. - заборгованість за кредитом: 77374,34 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 19724,85 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4414,96 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 8543,28 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає задоволенню - з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 110057,43 грн.

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 2102 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Ч. 1 ст 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач є інвалідом другої групи, що підтверджується наданими ним копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 від 07.12.2016 року; копією довідки МСЕК, серія АВ № 0708857, яка видана 04.08.2016 року. У зв`язку із чим відповідач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Отже, на користь позивача не підлягає стягненню судовий збір з відповідача, який відповідно до Закону України «Про судовий збір» відноситься до переліку осіб, які звільнені від його сплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-13,76-79,81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 611, 1050, 1054 ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" (рах. № НОМЕР_6 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул Грушевського, 1Д) заборгованість за договором № б/н від 01.10.2018 року станом на 14.07.2020 року в розмірі 110057,43 грн. (сто десять тисяч п`ятдесят сім грн. 43 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Краматорського міського суду О. М. Данелюк