Ухвала суду № 96046220, 06.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2021 року м. Київ № 640/8813/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Житлово-будівельного кооперативу «Будівельник-14»до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)про визнання протиправними та скасування постанови та приписів,-В С Т А Н О В И В:

Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-14» (02099, м. Київ, вул. Санаторна, 4, код ЄДР: 26189101) звернувся до Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДР: 4024921), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати постанову від 16.03.2021 № 22/21/073-2259 про накладення штрафу на Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-14» у розмірі 34050,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності;

2) визнати протиправною та скасувати приписи Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

В порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти позивача та офіційної електронної адреси відповідача.

Також, позивачем у позовній заяві не зазначено: 1) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 2) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, 3) власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. чим не дотримано вимоги п.п. 6, 7 та 11 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Частиною 1 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

У позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Разом з тим, по-перше, у прохальній частині позивач не зазначає реквізитів таких приписів, а саме: їх дати та номерів.

По-друге, позовна заява не містить викладу обставин та обґрунтування вимоги позивача про визнання протиправними та скасування приписів Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі яких винесено оскаржувану постанову, чим порушено вимоги п.п. 4, 5 та п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Відтак, у прохальній частині позовної заяви позивачу слід зазначити дати на номери приписів, які позивач просить суд визнати протиправними та скасувати, тоді як у позовній заяві має бути викладено обставини, якими позивач обґрунтовує протиправність таких приписів.

Слід також звернути увагу позивача на те, що обґрунтовуючи протиправність спірної постанови у позовній заяві позивач наголошує на тому, що відповідачем при проведенні перевірці порушено процедуру призначення такої перевірки та її проведення.

В той же час, варто зауважити, що у позовній заяві позивач не конкретизує, в чому саме полягає порушення призначення та проведення перевірки, які саме норми законодавства порушено посадовими особами Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при призначені та проведенні перевірки (зазначити конкретно пункт, частину та/або статтю, яку порушено контролюючим органом).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано доказів сплати судового збору.

Як видно з прохальної частини позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову від 16.03.2021 № 22/21/073-2259 про накладення штрафу на Житлово-будівельний кооператив «Будівельник-14» у розмірі 34050,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності; 2) визнати протиправною та скасувати приписи Департаменту з питань державної архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Тобто, позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 34050,00 грн. (про визнання протиправною та скасування постанови) та вимоги немайнового характеру (про визнання протиправними та скасування приписів). При цьому, зважаючи на те, що позивачем у позовній заяві не зазначає дати та номери таких приписів, а зміст позовної заяви не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує протиправність таких приписів, а також таких приписів не надано до матеріалів позовної заяви, у суду відсутня можливість встановити кількість приписів, які позивач просить суд визнати протиправними та скасувати.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Відтак, за звернення до суду з даним позовом позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі: за вимоги майнового характеру 2270,00 грн. (1,5% від 34050,00 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тоді як за вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі по 2270,00 грн. за кожен оскаржуваний припис. Тобто, кількість оскаржуваних приписів позивачу слід помножити на прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270,00 грн., що буде дорівнювати сумі судового збору за вимоги немайнового характеру.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

В порушення вимог вказаної норми позивачем не надано суду оскаржуваних приписів.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, шо при перевірці уповноваженій особі відповідача було надано всі необхідні документи.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів надання відповідача при перевірці необхідних документів (відсутні як самі документи, так і надання таких документів). Більш того, відсутній і сам акт перевірки.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що на сьогоднішній день у нього в наявності є лише оскаржувана постанова, натомість всі інші документи знаходяться в офісному приміщені по АДРЕСА_1 і станом на 29.03.2021 він не може надати суду копії таких документів, оскільки знаходиться за самоізоляції. При цьому, додає, що має намір заявити ряд клопотань, зокрема, клопотання про витребування доказів, що необхідні для всебічного та повного розгляду справи.

Разом з тим, по-перше, заявником, в порушення вимог ст. 73 КАС України, не надано жодних доказів перебування голови правління ОСОБА_1 на самоізоляції.

По-друге, суд звертає увагу представника позивача на те, що позивачем є юридична особа, яка, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 55 КАС України, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Тобто, голова правління Прачик Б.Е., перебуваючи на самоізоляції не позбавлений був можливості уповноважити представника на підготовку матеріалів даної позовної заяви.

Щодо клопотання про витребування доказів, то слід звернути увагу на те, що, по-перше, заявник лише має намір заявити таке клопотання.

По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Однак, суд зазначає, що позивачем, перед початком заявлення клопотання про витребування доказів, слід надати докази того, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (доказів).

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) уточненої позовної заяви із приведенням позовної заяви у відповідність до вимог ч. 1, п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України із зазначенням чітких та зрозумілих позовних вимог, зокрема, реквізитів оскаржуваних приписів (дати на номерів таких приписів) із обґрунтування кожної із заявленої позивачем вимоги, з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі із зазначенням:

адреси електронної пошти позивача;

офіційної електронної адреси відповідача;

відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

2) оригіналу документу про доплату судового збору у розмірі:

за вимоги майнового характеру 2270,00 грн. (1,5% від 34050,00 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

за вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі по 2270,00 грн. за кожен оскаржуваний припис. Тобто, кількість оскаржуваних приписів позивачу слід помножити на прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2270,00 грн., що буде дорівнювати сумі судового збору за вимоги немайнового характеру;

3) доказів (відповідно до кількості учасників справи), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, акт перевірки, спірні приписи та докази, які були надані посадовим особам відповідача під час проведення перевірки, а також доказів які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних документів, у разі заявлення клопотання про витребування таких доказів та неможливості їх надання до суду.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.А. Кармазін