Ухвала суду № 96045976, 06.04.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/996/21

Провадження № 2-а/229/269/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Гаврилаш Д.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Маркової Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Азовської митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2021р позивач звернувся до суду з зазначеним позовом і просить визнати протиправною та скасувати постанову Т.в.о. заступника начальника митниці - начальника Управління ПМП, Ю.М. Тарнавського від 08.08.2017року в справі про порушення митних правил № 0045/70000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 470 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500грн; справу про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч.3 ст. 470 Митного кодексу України - закрити.

02 березня 2021року судом винесено ухвалу, якою прийнято до розгляду данну позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання .

В цей же день, 02 березня 2021року, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поворот виконання постанови від 08 серпня 2017року в справі про порушення митних правил № 0045/70000/17 , в якій він просить застосувати поворот виконання постанови Т.в.о. заступника начальника митниці - начальника Управління ПМП, Ю.М. Тарнавського від 08.08.2017року в справі про порушення митних правил № 0045/70000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 500неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500грн; зобов"язати митницю вжити заходів на поверненняч ОСОБА_1 грошових коштів, стягнутих за виконавчим провадженням ВП № 61062137, на виконання постанови в справі про порушення митних правил №0045/70000/17 від 08.08.2017р в розмірі 8500грн, шляхом скерування подання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву про застосування повороту виконання постанови , і просить скасувати зазначену постанову і йому повернути кошти.

Представник відповідача Маркова Г.Ю. в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви, оскільки вважає, що постанова від 08 серпня 2017року у справі про порушення митних правил № 0045/70000/17 є законною, скасуванню не підлягає, а тому підстав для повороту виконання постанови немає. Просить відмовити у задоволенні цієї заяви.

Правовідносини з повороту виконання судових рішень визначені статтею 380 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він, зокрема, задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до частини сьомої цієї статті якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом частин четвертої - п`ятої та восьмої - дев`ятої статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. А отже, поворот виконання рішення спрямований на забезпечення інтересів добросовісного боржника, який виконав судове рішення, яке, як згодом виявилося, було помилковим.

Передумовою для можливості застосування повороту виконання судових рішень є одержання позивачем майна (коштів) внаслідок застосування процедури виконання судового рішення.

Аналіз приписів ст. 380 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду підстави для висновку, що під час вирішення питання про поворот виконання судового рішення суд має право здійснити такий поворот лише в межах судового рішення (його резолютивної частини), за яким відбулось стягнення, тобто в межах стягнутих сум.

Дані висновки суду кореспондуються з правовою позицією, наведеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №569/15646/16-ц, де зокрема, зазначено, що: «поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням».

Як видно зі змісту постанови про закриття виконавчого провадження від 25.02.2021року , та платіжної вимоги №8 від 18 лютого 2021року, дії по списанню коштів в сумі 9600грн з банківського рахунку позивача були вчинені банком на підставі іншого документу ніж рішення суду, - постанови № 0045/70000/17 від 08.08.2017року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 8500грн., ВП №61062137.

Тобто, стягнення коштів позивача відбулося не на виконання рішення суду.

Рішенням суду від 06.04.2021року в задоволенні позову про скасування постанови № 0045/70000/17 від 08.08.2017року про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 8500грн відмовлено.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даному випадку, за наведених вище обставин, відсутні підстави для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення, шляхом скерування Азовською митницею подання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Керуючись положеннями статей 241, 243, 248, 380, 381 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

УХВАЛИВ:

відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 02.03.2021 про поворот виконання постанови від 08 серпня 2017року в справі про порушення митних правил № 0045/70000/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Т.Л.Панова