Постанова № 9604532, 28.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 р. справа № 2а-1627/08/0570

час прийняття постанови: 13-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Смагар С.В.

при секретаріКуранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-ресурс», м. Артемівськ

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 2 липня 2007 року № 0000682342/0

за участю представників:

від позивача: Деменкової Є.С., Кліменко В.А. за дов.

від відповідача: Куриги О.І., Сафонової С.В., Тіщенко С.О. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Метал-ресурс» заявлено позов до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 2 липня 2007 року № 0000682342/0 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1216518 грн. (з урахуванням зміни позовних вимог).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метал-ресурс» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30756233, знаходиться на податковому обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції.

З 14 травня по 4 червня 2007 року відповідачем здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складений акт від 18 червня 2007 року № 1499/23/30756233/ДСК (надалі акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 2 липня 2007 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181):

№ 0000682342/0, яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 1216518 грн., з яких за основним платежем 613310 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 603208 грн.

Правовою підставою визначення податку спірним податковим повідомленням-рішенням наведені норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (надалі Закон № 334).

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем визначені підпункти 17.1.3 та 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181.

Як вбачається з пункту 3 акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, а саме, зокрема, порушення норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334, реалізація товарів без підтвердження факту їх придбання , що призвело до заниження підприємством валових доходів в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2006 рік на загальну суму 1022407 грн. та внаслідок проведеного взаємозаліку в розмірі 1717000 грн. завищено валові витрати на суму взаємозаліку в розмірі 1430833 грн. (без ПДВ) у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 613310 грн., у тому числі 1 квартал 2006 року 59669 грн., 2 квартал 2006 року 421492 грн., 3 квартал 2006 року 103604 грн., 4 квартал 2006 року 28545 грн.

Перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 протягом 2006 року позивачем здійснювалася реалізація товарів, перелік яких наведених у додатку до акту перевірки, без підтвердження факту їх придбання на суму 1646351 грн., у тому числі за 1 квартал 2006 року 862619 грн., за 2 квартал 2006 року 255140 грн., за 3 квартал 2006 року 414415 грн., за 4 квартал 2006 року 114177 грн.

Вищевказане порушення відповідачем виявлено при звірянні змісту видаткових накладних, а саме найменування та кількості відвантажених товарів, з прибутковими накладними. Відповідачем був здійснений запит до позивача про надання підтверджуючих документів, а саме обігово-сальдових відомостей по рахунку 28 «товари на складі» помісячно з метою встановлення наявності відвантажених товарів в залишках, що були на підприємстві станом на 1 січня 2006 року, однак дані відомості позивачем надані не були з посиланням на те, що обігово-сальдові відомості не є первинними документами в розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Таким чином, відповідач здійснив висновок про відсутність прибуткових документів на відвантажені товари, і як наслідок, висновок про те, що товари були безоплатно надані платнику податків у відповідних звітних періодах. Відповідач в акті зазначає, що всього на складах позивача числиться залишок запасів на суму 623944 грн.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат позивачем за 2 квартал 2006 року на 1430833 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 5.1, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 позивачем віднесено до складу валових витрат суму попередньої оплати, перерахованої на адресу ТОВ «Востоквнешторг» в розмірі 1717000 грн., яка внаслідок проведеного взаємозаліку між підприємствами дорівнює нулю. За період з 1 січня по 1 серпня 2006 року отримано від ТОВ «Востовнешторг» грошових коштів як попередня оплата за відвантажені товари (роботи, послуги) в сумі 1717000 грн., а саме в березні 2006 року в сумі 814000 грн., в червні 2006 року в сумі 903000 грн. Також в цьому періоді перераховувалися грошові кошти на адресу ТОВ «Востоквнешторг» як попередня оплата за товари (роботи, послуги), що будуть придбані, на загальну суму (із врахуванням повернень грошових коштів) 2748976 грн. 92 коп.

Як встановлено відповідачем під час перевірки з згідно отриманої картки рахунку 361 по контрагенту позивача, 31 липня 2006 року між позивачем та ТОВ «Востоквнешторг» проведено взаємозалік заборгованостей, що виникла у звязку із отриманням та відповідно перерахуванням грошових коштів, у зв'язку із чим позивач повинен був зменшити валові витрати на суму взаємозаліку в розмірі 1430833 грн. 33 коп. Відповідач зазначає, що позивачем не було надано до перевірки перелік дебіторської та кредиторської заборгованості позивача станом на 1 січня 2006 року та 1 січня 2007 року, в тому числі й на запит відповідача, у відповіді на який позивач зазначив про наявність у податкового органу всіх даних підприємства згідно з первинними документами.

Враховуючи вищевикладені порушення, відповідач в акті перевірки здійснив висновок про заниження позивачем податку на прибуток у загальній сумі 613310 грн.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпункт 5.2.8 пункту 5.2 даної статті передбачає, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 до валових доходів відносяться доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що по факту заліку однорідних зустрічних грошових вимог позивача з ТОВ «Востоквнешторг» позивачем була подана до відповідача декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2006 року, згідно якої валові витрати зменшені на суму 1430833 грн. 33 коп., що не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205) затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Наказу № 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства в акті документальної перевірки необхідно, зокрема, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, що є відсутнім в акті перевірки від 18 червня 2007 року, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, яким донарахований податок на прибуток.

Згідно з пунктом 1.3 Наказу № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З акту перевірки, який має бути носієм доказової інформації, не вбачається за можливе встановити на підставі яких договорів та за якими господарськими операціями, відповідач здійснив вищенаведені висновки щодо податку на прибуток, не наведені ні платіжні доручення, ні власне назва товару (або робіт, послуг).

Як встановлено судом з пояснень представників відповідача, суми, визначені відповідачем як завищені валові витрати та заниження валового доходу, і як наслідок заниження податку на прибуток, обраховані арифметичним шляхом у загальному розмірі без обчислення конкретних господарських операцій позивача. Посилання відповідача на наявність безоплатно наданих позивачу товарів не підтверджується відповідачем відповідними доказами, суд до уваги не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до цієї норми в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, у спірних відносинах саме податковий орган повинен довести, що конкретний товар позивачем отриманий безоплатно і на підставі яких первинних документів дана обставина ним встановлена. Таких доказів відповідачем в ході судового розгляду справи не надано, а лише висловлені сумніви, що є припущенням, яке не доведено у встановленому порядку.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 Наказу № 327 виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Зазначені додатки повинні бути підписані перевіряючими, а також посадовими особами суб'єкта господарювання.

Пункт 3.2 Наказу № 327 передбачає, що усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника, та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищенаведені положення, суд не приймає посилання відповідача на додаток до акту перевірки щодо переліку накладних з січня по грудень 2006 року, оскільки даний додаток ніким не підписаний і судом встановлено, що дана таблиця є додатком до акту перевірки тільки з пояснень представників відповідача під час судового розгляду.

Безпідставність донарахування спірним рішенням податку на прибуток посвідчує безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд також зазначає, що застосування штрафної (фінансової) санкції в порядку підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 можливе тільки у тому випадку, коли платником податку задекларовані операції з продажу товарів (робіт, послуг) та їх придбання, тобто їх суми віднесені до складу валових доходів та валових витрат, але перевіркою встановлено, що ці суми не відповідають дійсним сумам таких господарських операцій (відбулася переоцінка або недооцінка), що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Будь-яке недекларування обєктів оподаткування, або декларування з порушенням інших норм або порядку не може бути підставою для застосування до платника податку штрафів визначених підпунктом 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону. У спірних правовідносинах відповідачем не визначено та документально не підтверджено, що позивачем віднесені суми по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) або їх придбанню, які не відповідають дійсності. Таке не випливає ні з акту перевірки, ні доведено відповідачем у ході судового розгляду. Відповідачем не наведені ні самі операції, які він вважає переоціненими або недооціненими, ні їх дійсна та задекларована сума, ні документи з яких така невідповідність випливає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України. Стосовно надмірно сплаченого судового збору, суд розяснює, що позивач може звернутися до суду із письмовим клопотанням в порядку статті 89 КАС України і дане питання вирішується відповідною ухвалою суду після подання позивачем клопотання через канцелярію суду.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-ресурс» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 2 липня 2007 року № 0000682342/0 про визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1216518 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської обєднаної державної податкової інспекції від 2 липня 2007 року № 0000682342/0, яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток у загальній сумі 1216518 грн., з яких за основним платежем 613310 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 603208 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-ресурс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 квітня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 30 квітня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Смагар С.В.