Постанова № 9604418, 12.05.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 р.                                                                       справа № 2а-9577/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Крилової М.М.

при секретарі                                                  < Призвище секретаря >

при секретарі                     Куркіні В.В.          

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області звернулась до суду із адміністративним позовом до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на наявність у відповідача заборгованості по сплаті єдиного податку, яка утворилась внаслідок несплати сум податку у розмірі 347,84 грн.

Просить стягнути суму заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 347,84 грн.

Позивач до судового засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутністю представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач був повідомлений про виклик до суду через засоби масової інформації за останнім місцем перебування, що підтверджується матеріалами справи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв’язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 1.16 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон) державна податкова інспекція в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що Державна податкова інспекція у Володарському районі Донецької області, звернувшись до суду з позовом про стягнення податкового боргу, реалізувала свої владні управлінські функції і виступила як суб’єкт владних повноважень.

Відповідач фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 28.07.2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця.

16.12.2009 року до податкового органу відповідачем подана письмова заява про право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2010 році, на підставі якої відповідачу видане свідоцтво.

Для розгляду справи і вирішення спору по суті суд застосовує Закони України про оподаткування та Указ Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» №2063-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.

В Україні окремими законодавчими актами врегульовано відносини, що складаються щодо сплати податків, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» №1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, і щодо сплати єдиного податку, передбаченого Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва».

Це дає підстави вважати, що в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену.

Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі) (далі - податки), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені статтями 13, 14 названого Закону.

Спрощена система запроваджена Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» і закріплена в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва», суть якої відповідно до статті 11 цього Закону полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків сплатою єдиного податку.

Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» виданий в межах повноважень Президента України, закріплених в пункті 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Названим Указом суб'єктам малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, встановлено ставки єдиного податку, визначено базу та об'єкти оподаткування, строки і порядок сплати єдиного податку та коло осіб, на яких дія Указу не поширюється.

Заміна сплати звичайних податків сплатою єдиного податку відповідно до статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» є одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, зокрема, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків. Це означає, що вказана заміна не є ні пільгою в оподаткуванні, ні звільненням від сплати податків.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.

Вищенаведеним пунктом Указу Президента України також передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

До складу позовних вимог увійшла сума, яка утворилася внаслідок несплати єдиного податку, у зв’язку з чим сума податкового боргу платника податків складає у загальному розмірі 347,84 грн.

Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до його погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути податковий борг у загальному розмірі 347,84 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку в сумі 347,84 грн. на користь місцевого бюджету Володарської селищної ради на р/р 34216379700215, отримувач Володарська селищна рада, код платежу 16050200, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686888, банк ГУ ДКУ в Донецькій області.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Крилова М.М.