Рішення № 96043948, 06.04.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року Справа №480/9029/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9029/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що на виконання рішення суду відповідачем повторно було розглянуто заяву позивача та наказом від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ було відмовлено у задоволенні його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. Таким чином, позивач вважає, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у задоволенні її заяви є безпідставною, необгрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому наказ від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ підлягає скасуванню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 по справі №480/4720/20 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняло наказ від 15.09.2020 №18-28226/16-20-СГ, яким відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. При цьому, згідно згоди ФГ «Фортуна» на безоплатне вилучення частини земельної ділянки неможливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об`єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавством. Також відповідач заперечує проти позовних вимог щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с. 16-17).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із клопотанням від 27.08.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копію паспорту та ідентифікаційного номеру (а.с. 18).

Разом з тим до заяви позивачем було додано нотаріально завірену копію заяви Фермерського господарства "Фортуна", зареєстровану в реєстрі за № 1531, про те, що Фермерське господарство "Фортуна" надає згоду ОСОБА_1 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки площею 2,00 га, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та її безоплатно передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що перебуває у Фермерського господарства "Фортуна" в оренді на підставі договору від 30.03.2011 року, укладеного з Великописарівською районною державною адміністрацією Сумської області (а.с. 9).

Листом від 30.09.2019 року № Б--14335-6958/21-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повідомило позивача про неможливість задоволення його заяви, оскільки відповідно до інформаційної довідки, наданої Відділом у Великописарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області встановлено, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність, перебувають у користуванні на умовах оренди у іншої особи (а.с. 7).

Не погодившись із прийнятим рішенням позивач оскаржив його до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по справі № 480/4720/19 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії за необґрунтованістю.

Проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 р. по справі № 480/4720/19 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі №480/4720/19 було скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області, викладену у листі № Б-14335-6958/21-19 від 30.09.2019. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 27.08.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області, з урахуванням висновків, викладених у даній постанові.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 р. по справі № 480/4720/19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянуто клопотання позивача від 27.08.2019 року та наказом від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (а.с. 6) з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. При цьому, у згоді ФГ "Фортуна" від 27.08.2019 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 30 03.2011 зазначено ( ОСОБА_3 ), що не відповідає паспортним даним доданим до заяви. Крім того згідно згоди не можливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об`єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавство.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 вказаного Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України).

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

З наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ, суд вбачає, що позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України. Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. При цьому, у згоді ФГ "Фортуна" від 27.08.2019 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 30 03.2011 зазначено ( ОСОБА_3 ), що не відповідає паспортним даним доданим до заяви. Крім того згідно згоди не можливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об`єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавство (а.с. 6).

Суд зазначає, так, ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до п. "в" ст. 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації (ч. 1 ст. 29 Закону України "Про землеустрій").

За частиною 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Отже, остаточні розмір і межі земельної ділянки будуть встановлюватись під час розроблення проектної документації із землеустрою (проекту землеустрою).

Крім того, форма згоди землекористувача на вилучення земельної ділянки не затверджена жодним нормативно-правовим актом.

При цьому посилання відповідача у оскаржуваному наказі, що у згоді ФГ "Фортуна" від 27.08.2019 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 30 03.2011 зазначено ( ОСОБА_3 ), що не відповідає паспортним даним доданим до заяви, суд вважає безпідставними, оскільки із заяви-згоди ФГ "Фортуна" від 27.08.2019, зареєстрованої в реєстрі за № 1531 суд вбачає, що Фермерське господарство "Фортуна" надає згоду саме ОСОБА_1 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки у власність (а.с. 9).

А відтак, суд зазначає, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Щодо посилання відповідача, що позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, суд зазначає що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає можливість подальших протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення суду не повинна виникати необхідність повторного звернення до суду.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами - державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою чи відмови у його наданні регламентовані частинами 6-7 статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.11.2020 у справі №2240/3066/18, від 17.02.2021 у справі П/811/397/18.

Враховуючи, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 р. по справі № 480/4720/19 вже визнанавалася протиправною відмова Головного управління Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області, викладена у листі № Б-14335-6958/21-19 від 30.09.2019, та оскільки процес надання позивачу відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з формальних підстав може бути досить тривалим, суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

А відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору у розмірі 840,80 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 15.12.2020 року № 23_12 (а.с. 5).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 15.09.2020 р. № 18-28226/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) надати дозвіл ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Ямненської сільської ради Великописарівського району Сумської області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек