Рішення № 96043919, 30.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року Справа № 480/73/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми помилково сплаченого згідно квитанції від 13.11.2020 № 0012148 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 4800 та видати його оригінал ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 гривень.

29.03.2021 від представника позивача - Бикової Р.Ю. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якої представник просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи № 480/73/21 у розмірі 1000 грн, понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення вказаних норм, а також те, що рішення суду від 12.03.2021 у даній справі ухвалювалося в порядку письмового провадження, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, суд вважає, що дана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Стягнення витрат на правничу допомогу може стосуватись лише випадків надання такої допомоги позивачу саме адвокатом та не може стосуватись витрат на користь інших фахівців галузі.

Відповідно, під час аналізу правомірності заявлення позивачем вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, слід перевіряти чи надані такі послуги саме адвокатом та чи є відповідні документи, які підтверджують цей факт.

При цьому, доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень частини 1 статті 6, частини 1 статті 12 та статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VІ, є свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Частинами 3, 4 ст. 134 КАС передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, зазначеними положеннями КАС України передбачені вимоги щодо документального підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п.269).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VІ адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду даної справи представником позивача була адвокат Бикова Римма Юріївна.

У якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, представник позивача надала: ордер Серія ВМ № 1011476 (а.с.10), договір про надання професійної правничої допомоги від 24.11.2020, акт наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги від 17.03.2021 № б/н, складений 24.11.2020, квитанцію № 14 від 24.11.2020 про отримання Биковою Р.Ю. від позивача грошових коштів у сумі 1000 грн.

Відповідно до акту наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги № б/н, який складений 24.11.2020, Биковою Р.Ю. при здійсненні повноважень у справі № 480/73/21 на виконання умов договору було здійснено:

- складення позовної заяви та її подання до Сумського окружного адміністративного суду в інтересах клієнта з метою захисту її прав та законних інтересів шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області сформувати подання про повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

Дослідивши зміст поданих позивачем документів, суд відмічає, що вказаний в описі робіт виконаних адвокатом за договором про надання правової допомоги такий вид послуг як ознайомлення з наданими позивачем документами, що були предметом розгляду із заявою позивача про призначення пенсії, а також опрацювання нормативно-правової бази та актуальної судової практики у галузі пенсійного забезпечення, не дає змоги визначити об`єм та кількість опрацьованих матеріалів, їх відношення до предмету спору, ступінь впливу на кінцевий результат, якого прагне досягти сторона при розгляді даної справи, та кількість витраченого часу на такий вид роботи, при цьому даний вид послуг може бути складовою витрат понесених під час складання позову, відповіді на відзив, тощо.

При цьому судом враховано, що сама по собі справа є не складною, а спірні правовідносини - не новими у судовій практиці, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи те, що у даній справі провадження було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, для розгляду справи адвокат у судові засідання не з`являвся, надані послуги зводились виключно до формування позовної заяви та відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, тому суд, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 350 грн, та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 350 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня отримання додаткового рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.М. Шаповал