Рішення № 96042852, 24.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4460/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді : Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання: Суховій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (далі – ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот”, позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» №0015725204 від 28.07.2020 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту від 08.07.2020 №1319/12-32-52-04/33270581 про результати камеральної перевірки ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” з питання своєчасності сплати грошових (податкових) зобов`язань з плати за землю за березень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року та податковим повідомленням - рішенням № 0043161206 від 14.08.2018, № 0006795205 від 25.03.2019 в частині земельного податку ГУ ДПС у Луганській області було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» №0015725204 від 28.07.2020, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України у розмірі 7 117 921,76 грн. у зв`язку з тим, що платником своєчасно не перераховано до бюджету земельний податок за період березень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки поточні податкові зобов`язання з плати за землю, визначені у податковій декларації, сплачувались ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” у відповідності до пункту 287.3 статті 287 ПК України. Проте, податковий орган, у відповідності до пункту 9 статті 87 ПК України, зараховував поточні платежі в погашення податкового боргу за попередні періоди.

13.01.2021 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) за вхідним реєстраційним номером 1678/2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та скасуванню не підлягає (том 1 арк. спр. 209-218).

Ухвалою суду від 23.11.2020 позовну заяву залишено без руху (том 1 арк. спр. 46).

Ухвалою суду від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі (том 1 арк. спр. 57-58).

Ухвалою суду від 04.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі (том 2 арк. спр. 28).

Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 58).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-74 КАС України, судом встановлено наступне.

Приватне акціонерне товариство «“Сєвєродонецьке об`єднання Азот” (код ЄДРПОУ 33270581) є юридичною особою та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Луганській області.

ГУ ДПС у Луганській області на підставі підпунктів 191-1.1.1,19-1.2 пункту 19-1 статті 19, підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових(податкових) зобов`язань зі сплати за землю за березень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року в частині земельного податку та по податковим повідомленням-рішенням № 0043161206 від 14.08.2018, № 0006795205 від 25.03.2019 ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот”, за результатами якої складено акт від 08.07.2020 №1319/12-32-52-04/33270581 «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати грошових (податкових) зобов`язань сплати за землю за березень-грудень 2018 року, січень-квітень 2019 року та по податковим повідомлення-рішенням №0043161206 від 14.08.2018, № 0006795205 від 25.03.2019 в частині земельного податку ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот”.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” терміну сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з плати за землю (земельний податок) протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та по податковим повідомленням-рішенням № 0043161206 від 14.08.2018, № 000679520 від 25.03.2019, визначених пунктами 57.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема:

- податкова декларація від 19.02.2018 № 9024879764: березень 2018 року - граничний термін сплати 30.04.2018, дата фактичної сплати 29.03.2019; квітень 2018 року - граничний термін сплати 30.05.2018, дата фактичної сплати 25.04.2019; травень 2018 року - граничний термін сплати 30.06.2018, дата фактичної сплати 30.05.2019; червень 2018 року - граничний термін сплати 30.07.2018, дата фактичної сплати 30.05.2019; липень 2018 року - граничний термін сплати 30.08.2018, дата фактичної сплати 27.06.2019, 30.07.2019; серпень 2018 року - граничний термін сплати 30.09.2018, дата фактичної сплати 30.07.2019, 30.08.2019; вересень 2018 року - граничний термін сплати 30.10.2018, дата фактичної сплати 30.08.2019; листопад 2018 року - граничний термін сплати 30.12.2018, дата фактичної сплати 30.09.2019; грудень 2018 року - граничний термін сплати 30.01.20199, дата фактичної сплати 30.09.2019, 30.10.2019;

- податкова декларація від 19.02.2019 № 9025441521: січень 2019 року- граничний термін сплати 03.03.2019, дата фактичної сплати 30.10.2019; лютий 2019 року - граничний термін сплати 30.03.2019, дата фактичної сплати 29.11.2019; березень 2019 року - граничний термін сплати 30.04.2019, дата фактичної сплати 30.01.2020; квітень 2019 року - граничний термін сплати 30.05.2019, дата фактичної сплати 27.02.2020, 29.04.2020;

- податкове повідомлення-рішення від 14.08.2018 № 0043161206 - граничний термін сплати 30.08.2019, дата фактичної сплати 30.07.2020;

- податкове повідомлення-рішення від 25.03.2019 № 0006795205 - граничний термін сплати 06.04.2019, дата фактичної сплати 27.12.2019, 30.01.2020 (том 1 арк. спр. 64-67).

На підставі акту перевірки 08.07.2020 №1319/12-32-52-04/33270581 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2020 №0015725204, яким позивачу згідно вимог статей 122, 126 Податкового кодексу України нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 7 117 921,76 гривень (том 1 арк. спр. 8-11).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, яке рішенням відповідача про результати розгляду скарги від 02.11.2020 № 31544/6/99-00-06-02-06-06 залишено без змін (том 1 арк. спр. 34-40).

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 28.07.2020 №0015725204.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до підпунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Механізм погашення заборгованості регулюється правилами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у якому встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм Податкового кодексу України, можна зробити висновок, що законом імперативно встановлено обов`язок податкового органу здійснювати зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу.

З наведених норм вбачається, що контролюючий орган зобов`язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

За змістом статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 111.1 статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

За приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податкове законодавство пов`язує право податкового органу нарахувати штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання лише із фактом такого порушення, і не залежить від способу, в який здійснювалось погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що наявність податкового боргу у ПрАТ “Сєвєродонецьке об`єднання Азот” по податковим деклараціям з плати за землю № 9024879764 від 13.02.2018 за періоди березень -грудень 2018 року та № 9025441521 від 19.02.2019 за періоди січень - квітень 2019 року, грошових зобов`язань, визначених платнику податків податковими повідомленнями рішеннями № 0043161206 від 14.08.2018 та № 0006795205 від 25.03.2019, на час сплати позивачем коштів протягом періоду з 29.03.2019 по 30.01.2020 року підтверджується інтегрованою карткою платника податків (том 1 арк. спр. 78-196).

Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт наявності боргу у зв`язку з чим, відповідачем усі платежі, які надходили від позивача, було направлено на погашення боргу за минулі періоди відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов`язань, тобто вчинено правопорушення у розумінні статті 109 Податкового кодексу України, а тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штраф у розмірах, встановлених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Аналогічну позицію щодо застосування положень статей 87 та 126 Податкового Кодексу України викладено в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №808/2290/17, від 26.03.2019 у справі № 810/315/17, від 05.03.2021 у справі № 804/2073/17.

Враховуючи вищенаведене, є безпідставними доводи позивача стосовно відсутності у податкового органу права здійснювати нарахування штрафних санкцій за умов зарахування коштів в рахунок сплати податкового боргу на підставі пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України , оскільки пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України не містить винятків для застосування штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов`язання в залежності від того, як платник податків її сплатив - добровільно чи в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

За змістом частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом статті 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин у справі та наведених норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, суд дійшов висновку про правомірність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статями 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення буде складено 05 квітня 2021 року.

Суддя Є.О. Кисельова