Рішення № 96042784, 06.04.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2021 року № 320/891/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку та виплаті йому пенсії без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести йому з 01.05.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже проведених виплат

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №320/4173/19, проте розмір пенсії обмежено максимальним розміром. Позивач вважає таке обмеження виплат нарахованої йому пенсії незаконним, таким, що порушує його права та свободи, визначені Конституцією України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (відділ обслуговування громадян №16 (сервісний центр).

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 с від 16.07.2007 та має статус учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС №1 (вкладка № 605051).

Внаслідок виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС отримав 2 групу інвалідності довічно з 06.06.2019, що підтверджується довідкою МСЕК серія КИО-І № 294016.

Має статус інваліда війни другої групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , виданим 01.02.2019 УСЗН ВК Фастівської МР, що надає позивачу право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 у справі №320/4173/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Фастівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у перерахунку гр. ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести перерахунок та виплату гр. ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.05.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 суд роз`яснив, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 в адміністративній справі №320/4173/19 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язано провести гр. ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи без застосування формули, визначеної в п.9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Суд роз`яснив, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначеної пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі №320/4173/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 - залишено без задоволення, ухвалу суду - залишено без змін.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії, з 01.12.2020 розмір пенсії становить 20029,20 грн.

Позивач 16.12.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою, в якій просив виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 31.12.2020 №13728-19992/Б-02/8-1000/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії, зазначивши, що відповідно до ст. 67 Закону №796-XII максимальний розмір пенсії не може перевищувати десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 67 Закону 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Статтю 67 Закону №796 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 231-V від 05.10.2006; в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008; в редакції Законів № 3668-VI від 08.07.2011, № 1774-VIII від 06.12.2016.

Стаття 67 в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996 не містить норми, яка б передбачала обмеження пенсії максимальним розміром.

Частиною 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами, внесеними згідно з законом № 911 від 24.12.2015) передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначена законодавча норма викладена в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI та зі змінами, внесеними згідно Закону від 24.12.2015р. № 911-VIII.

У п.п. 1, 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3668-VI визначено (набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

У п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII передбачено, що дія його положень щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп зазначено, що ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи в громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Надання зворотної сили законам суперечить духу правової держави.

Отже, аналіз викладених правових норм та наведеної правової позиції КСУ дозволяє стверджувати, що обмеження пенсії максимальним розміром застосовується до осіб, яким пенсія призначена після набуття чинності Законом №3668-VI, тобто після 01.10.2011, та Законом № 911-VIII, тобто з 01.01.2016, та Законом №1801-VIII, тобто з 01.01.2017.

З матеріалів справи слідує, що пенсія позивачу призначена до 01.10.2011, тому обмеження відповідачем її максимальним розміром при здійсненні перерахунку на виконання рішення суду у даній справі порушує право, набуте до набрання чинності Законами №№ 3668-VI, 911-VIII, 1801-VIII, та регламентоване їх нормами, а саме п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 3668-VI та п. 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, 1801-VIII.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 12.11.2019 у справі № 360/1428/17 та від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255, 291 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в перерахунку та виплаті пенсії гр. ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести гр. ОСОБА_1 з 01.05.2019 перерахунок та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром та з урахуванням вже проведених виплат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.