Постанова № 9603897, 13.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10Справа №2а-1692/10/8/0170 (18:31) м.Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі МалярК.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Євпаторійського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення

за участю представників:

від позивача Криськ Сергій Анатолійович, довіреність №857 від 12.04.10р.

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Євпаторійський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 суму витрат на професійне навчання у розмірі 344,18грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянка ОСОБА_1 не відвідувала без поважних причин зайняття групи «Покоївка», на які була направлена позивачем, та була відрахована з вищенаведених курсів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача суми витрат на професійне навчання до суду.

У судове засідання, 13.04.10р., представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 матеріальну допомогу, надану в період професійного навчання в розмірі 65,06грн. та витрати на навчання в розмірі 279,12грн.

Відповідач у судове засідання, що відбулося 13.04.10р., явку свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням. Про причини не явки суду не повідомлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна в Євпаторійському міському центрі зайнятості 15.02.2007 року, що підтверджується персональною карткою №0105104009102000001 (а.с.9).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від02.03.2000р. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду (ч.1 ст.8).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом (ч.2 ст. 8).

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від02.03.2000р. функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року, статтею 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року № 249 є республіканським органом виконавчої влади.

Таким чином Євпаторійський міський центр зайнятості у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від02.03.2000 року (далі Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.1 ч.1 ст.1);

- страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (п.5 ч.1 ст.1);

- страховий випадок - це подія, через яку:

а) застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу;

б) застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття (п.8 ч.1 ст.1).

Судом встановлено, що центри зайнятості населення відносяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду, у той же час повноваження центрів зайнятості також визначені абзацом 9 пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від01.03.1991р., відповідно до якого Державна служба зайнятості має право в установленому законодавством порядку подавати громадянам допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю, припиняти і відкладати їх виплати.

Відповідно до п. п. 4, 5, 6 частини другої статті 12 Закону «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» органи виконавчої дирекції Фонду:

4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом;

5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також: витрат за страхуванням на випадок безробіття;

6) представляють інтереси Фонду в судових та інших органах;

Відповідно до ст.39 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судо вому порядку.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що у період знаходження на обліку у Євпаторійському міському центрі зайнятості, ОСОБА_1 за власною заявою від28.10.2009р. (а.с.10) була напра влена на професійну підготовку в Учбовий центр агропромислового комплексу за професією «Покоївка», строком на 3 місяці, що підтверджується договором №105281009175 від 28.10.09р. (а.с.11).

При укладенні договору на професійне навчання з Євпаторійським міським центром зайнятості, ОСОБА_1 була попереджена про необхід ність виконання зобов'язань, передбачених договором, і ознайомлена з відповіда льністю за його невиконання (п.п.3.1.1, 3.1.2 п.3.1 ч.3 договору №105281009175 від 28.10.09р. (зворотній бік а.с.11)).

Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_1 не відвідувала зайняття без поважних причин та була відрахована з курсів, що підтверджується наказом Кримського державного аграрного учбово - консультаційного центру №03-02-04 «О» від02.12.09р. (а.с.8).

Відповідно до ч.3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держав не соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення і вартості наданих соціальних послуг за страхованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків і зловжи вання ними стягується з цього безробітного у відповідності із законодавством України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати йому забезпечення і надання послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за отриманою професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку і підви щення кваліфікації.

Відповідно до вимог частин 1, 2 пункту 28 Порядку надання матеріальної до помоги у період професійної підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 20.11.2000р. №308, зареєстрованим у Мінюсті України 14.12.2000р. за №916/5137, у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за напрямом державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати по отриманій професії (спеціальності) з осіб стягується зага льна сума витрат на професійне навчання.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути вказані суми, то питан ня по їх поверненню розв'язуються в судовому порядку.

Витрати на навчання відповідача на курсах за професією «Покоївка» склали 279,12грн., що підтве рджується листом - розрахунком Кримського республіканського центру зайнятості (а.с.13).

Крім того, у період навчання відповідач отримувала матеріальну допомогу у розмірі 65,06грн.

Судом встановлено, що наказом Євпаторійського міського центру зайнятості №1 від19.01.2010р. «Про повернення вартості навчання і матеріальної допомоги в період профнавчання внаслідок навмисного невиконання зобовязань громадянкою ОСОБА_1С.» було наказано повідомити гр.ОСОБА_1 про необхідність зявитися до центру зайнятості з метою ознайомлення з наказом про повернення вартості навчання і матеріальної допомоги в період профнавчання внаслідок навмисного невиконання зобовязань; запропонувати гр.ОСОБА_1 відшкодувати суму матеріальної допомоги в період навчання з 29.10.2009р. по 02.12.2009р. в розмірі 65,06грн., а також вартість навчання в розмірі 279,12грн. протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.6-7).

Пояснювальною запискою від21.12.2009р. ОСОБА_4 зобовязалася відшкодувати затрачені Євпаторійським міським центром зайнятості кошти на навчання та виплату матеріальної допомоги (а.с.15).

Однак відповідачем вказані витрати відшкодовані не були.

Судом встановлено, що Євпаторійським міським центром зайнятості на адресу відповідача була направлена претензія від19.01.2010р. №157 про відшкодування нанесеної шкоди у вигляді витрат на навчання в розмірі 279,12грн. та матеріальної допомоги в розмірі 65,06грн. (а.с.14).

Згідно частини 2 статті 49 КАСУ особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують сплату суми витрат на професійне навчання в розмірі 279,12грн. та матеріальної допомоги в розмірі 65,06грн., а також не довів суду необґрунтованість позовних вимог, натомість позивач надав суду докази обґрунтованості стягнення з відповідача витрат на професійну підготовку.

Таким чином уточнені позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрати по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 19.04.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (97400, АРК, АДРЕСА_1) на користь Євпаторійського міського центру зайнятості (97403, м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна, 146; код ЄДРПОУ 20708592; Банк: ГУДКУ в АР Крим м. Сімферополь, р/р 37171001000295, МФО 824026) 279,12грн. витрат на професійне навчання та 65,06грн. матеріальної допомоги, наданої в період професійного навчання.

3.Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.