Рішення № 96038789, 06.04.2021, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/369/21

2-о/709/20/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 квітня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту смерті, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті.

В обґрунтування вказаної заяви зазначалося, що заявник є дружиною ОСОБА_2 , який у ІНФОРМАЦІЯ_3 помер на тимчасово окупованій території, а тому отримати свідоцтво про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України неможливо. У зв`язку з цим заявник, посилаючись на норми діючого законодавства, просила встановити факт смерті свого чоловіка для оформлення допомоги на поховання та в подальшому спадкових справ спадщини.

У судове засідання заявник не з`явилася, у поданій заяві просила провести розгляд справи за її відсутності.

ГУ ПФУ в Черкаській області (далі - заінтересована особа) про дату, час і місце розгляду справи з огляду на невідкладність розгляду даної категорії справ повідомлялося шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу, однак явку свого представника у судове засідання не забезпечило з невідомих причин, будь-яких заяв чи клопотань не надіслало.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб від 29 квітня 2009 року серії НОМЕР_1 заявник 29 квітня 2009 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Дебальцівського міського управління юстиції Донецької області зроблено актовий запис № 46 (а.с. 12)

ОСОБА_2 взятий на облік як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується копією довідки від 5 грудня 2014 року № 7123000195 (а.с. 13).

В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від

24 листопада 2020 року серії НОМЕР_2 , видане так званим «відділом запису актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції Міністерства юстиції Луганської Народної Республіки» (а.с. 7).

Зі змісту заяви вбачається, що заявник позбавлена можливості зареєструвати факт смерті чоловіка та реалізувати інші права і обов`язки, пов`язані із отриманням допомоги на поховання та оформленням спадкових прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Статтею 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» визначено, що згідно з цим Законом тимчасово, з дня набрання ним чинності з урахуванням положень Закону України «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» на строк до 31 грудня 2021 року включно, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України (далі - окремі райони Донецької та Луганської областей).

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» визначено територію Перевальського району Луганської області, де помер ОСОБА_2 , як таку, на якій діяльність державних органів влади України, в т.ч. органів (установ) державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

У ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18 жовтня

2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня

1995 року № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Беручи до уваги наведене, досліджені у судовому засіданні документи, що підтверджують факт смерті чоловіка заявника, суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення даного факту необхідне заявнику для оформлення допомоги на поховання та в подальшому оформлення спадкових прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 247, 259, 263-265, 293, 317 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця д. Георгіївська, В-Тоємський район, Архангельська область, Російська Федерація, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який помер

ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Фащівка Перевальського району Луганської області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копію рішення негайно видати заявнику та невідкладно надіслати заінтересованій особі і до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя В.В. Чубай