Ухвала суду № 96038750, 29.03.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8846/20

Провадження 1-кп/712/344/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Кончиної О.І.

за участю секретаря судових засідань Тимошенко Д.А.

прокурора Костенко К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вовка А.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020250000000093 від 28.05.2020, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу закінчився. Вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України є наявними, а саме те, що обвинувачений може переховуватися від суду та впливати на свідків.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували щодо застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, вважаючи клопотання необґрунтованим, оскільки доказів про наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором не надано, а тому просили відмовити у вищезазначеному клопотанні.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Вовк А.І. заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, обґрунтовуючи його тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, а саме з підстав щодо невідповідності реєстру матеріалам досудового розслідування, відсутність формулювання обвинувачення, наявність логічних та лексичних помилок розділу обвинувального акту. Зазначив, що порушено вимоги до реквізитів офіційного документу та відсутні підстави для складання обвинувального акту прокурором. Крім того додав, що розгляд справи без формулювання конкретного обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.Вважає, що зазначені недоліки обвинувального акта перешкоджають об`єктивному розгляду справи, у зв`язку з чим, просив повернути вказаний обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника та просив задовольнити.

Прокурор просила відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та може бути призначений до судового розгляду. Щодо неконкретності обвинувачення зазначила, що обвинувальний акт містить як фактичні обставини так і конкретизоване обвинувачення. Вважала, що заявлене клопотання захисника є предметом судового розгляду при дослідженні доказів сторін, а не в рамках розгляду питань про повернення обвинувального акта та зазначила, що мав право складати обвинувальний акт та він засвідчений печаткою, тобто відповідає усім вимогам КПК України.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників судового провадження, вважає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, у тому числі, повернути прокурору обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Вичерпний перелік обов`язкових вимог до змісту та форми обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначено ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акта закон не містить.

Як вбачається з обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, вони містять всі необхідні відомості та реквізити.

Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 складений та затверджений прокурором, підписаний прокурором, який його затвердив. Обвинувальний акт скріплений гербовою печаткою та містить всі реквізити офіційного документу. У зв`язку з чим в цій частині доводи захисника є необґрунтованими.

Суд також не приймає до уваги доводи захисту про те, що обвинувальний акт є неконкретним за змістом, обставини вчинення кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_1 відсутні конкретизація фактів, оскільки конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення та не можуть бути предметом дослідження під час підготовчого провадження. Правильність логіко-граматичного побудування викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України, а неточності та розбіжності, в разі їх наявності, можуть бути усунуті під час судового розгляду кримінального провадження із врахуванням положень ст. 22, 23, 26 КПК України.

Щодо доводів захисника про те, що в обвинувальному акті не встановлено фактичні обставини, суд звертає увагу на таке. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Вказаний обвинувальний акт відповідає зазначеним вимогам. Оцінка ж обґрунтованості обвинувачення, до якої, зокрема, може належати й посилання сторони обвинувачення на порушення обвинуваченим відповідних законодавчих актів, належить до процесу доказування і не є предметом розгляду під час підготовчого провадження. Отже, в цій частині клопотання також не підлягає задоволенню.

Щодо посилань захисту на неконкретність обвинувачення, суд зазначає таке. Під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому (постанова ВСУ від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16).

У вказаному обвинувальному акті наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України. Конкретність та доведеність обвинувачення досліджуються під час судового розгляду та оцінюються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення і не можуть бути предметом оцінки під час підготовчого судового засідання. Тому у цій частині клопотання захисника є необґрунтованими.

Щодо посилань сторони захисту на те, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування невірно та не в повному обсязі зазначені процесуальні дії та процесуальні рішення, суд зазначає таке. Дійсно, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. Перевіривши зміст реєстру матеріалів досудового розслідування суд дійшов до висновку, що він відповідає вимогам ст. 109 КПК України, зокрема в ньому вказані номер та найменування процесуальних дій, проведених під час досудового розслідування, реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. Відсутність у реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей, на які посилається захисник у своєму клопотанні, не може вважатися невідповідністю обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону та не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Таким чином суд дійшов висновку, що доводи, які викладені стороною захисту у клопотанні не знайшли свого підтвердження, обвинувальний акт відповідає вимогам чинного Кримінального процесуального кодексу України, суттєвих порушень, за яких суд має повернути обвинувальний акт прокурору, судом не встановлено, а тому клопотання про повернення обвинувального акта прокурору не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту суд приходить до наступного.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Згідно чинного законодавства України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам ухилитися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень та лише за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися вчинити такі дії. При вирішення питання про застосування запобіжного заходу також враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров`я, сімейний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Враховуючи обізнаність обвинуваченого ОСОБА_1 про суворість покарання, передбаченого санкцією статті за якою він притягується до відповідальності, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, не порушує покладені на нього обов`язки передбачені ст.179 КПК України, в суд з`являється за першою вимогою, має тісні соціальні зв`язки, одружений та має на утриманні малолітню дитину раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

При прийняті такого рішення, суд виходив з того, що прокурором не доведено ризики передбачених ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Вовка Андрія Ігоровича про повернення обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів.

Повний текст ухвали оголошений 29.03.2021.

Головуючий О.І.Кончина