Постанова № 9603847, 06.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.05.10Справа №2а-13939/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Південна інженерна компанія «Пік»

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 0206 від 17.06.2009 року;

відповідача не зявився;

Суть спору: Приватне підприємство «Південна інженерна компанія «Пік» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2008 рік протиправними;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0003591501/2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12419,00 грн., у тому числі 11828,00 грн. за основним платежем та 591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 року № 0003591501/3 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12419,00 грн., у тому числі 11828,00 грн. за основним платежем та 591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Позивачем 22.02.2010 року до суду було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд, окрім заявлених раніше позовних вимог, зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок ПП «Південна інженерна компанія «Пік» за 2008 рік; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за 2008 рік податковою звітністю та відмови від прийняття цієї податкової звітності.

У судовому засіданні, яке відбулось 06.05.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові та у заяві про уточнення позовних вимог.

Представник Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином. Надав до суду заперечення, в якому з позовними вимогами не погодився, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у звязку з порушеннями норм чинного податкового законодавства, виявленими під час перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних і ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Південна інженерна компанія «Пік» 20.09.2007 року зареєстровано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 065903 (а.с.7).

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 09.03.2009 року на адресу позивача було направлено запрошення № 5256/10/15-1, в якому зазначено про те, що 31.03.2009 року відбудеться камеральна перевірка декларації з податку на прибуток за 2008 рік № 125257 від 04.02.2009 року з питання достовірності нарахування податкових зобовязань за 2008 рік (а.с.75).

Невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток платника податку ПП «Південна інженерна компанія «Пік» відбулась 08.04.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року (а.с.10-11), в якому зафіксовано порушення позивачем п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порядок складання декларації по податку на прибуток підприємства, затверджений наказом державної податкової адміністрації України 29.03.2003 року № 143, зареєстрований в міністерстві юстиції України 08.04.2003 року № 271/7592, в частині зменшення податкового зобовязання з податку на прибуток по рядку 12 у декларації зазначений вище на 15128,00 грн., за наслідками чого занижені нарахування в особовому рахунку платника. Підприємством допущена методологічна помилка.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що при заповненні декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік, згідно Додатку К1/1 Таблиці № 1, Рядка А у графі 3 невірно відображена сума балансової вартості запасів на початок звітного року у сумі 60512,00 грн. Згідно декларації за 2008 рік балансова вартість запасів на початок звітного року повинна дорівнювати «0», тобто згідно рядка А таблиці № 1 додатку К1/1 приріст балансової вартості запасів повинен складати 56668,00 грн. та повинен відображатися у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток за 2008 рік, також убуток балансової вартості запасів повинен дорівнювати «0». Таким чином, підприємство занизило оподаткований прибуток та недоплатило до бюджету 15128,00 грн. податку на прибуток.

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим до акту перевірки № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року у звязку з виявленими порушеннями було зроблено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, відповідно до якого сума нарахованих позивачу штрафних санкцій становить 756,00 грн., тобто 5% від суми донарахованого податкового зобовязання (15128,00 грн. х 5).

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем 15.05.2009 року до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим було направлено заперечення до акту перевірки № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року (а.с.12-13).

За результатами розгляду заперечень позивача Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 20.05.2009 року було складено відповідь № 9298/10/15-1 (а.с.14), де позивачу щодо його незгоди з нарахованою сумою податку на прибуток розяснено про те, що у звязку з тим, що в рядку 4.1 декларації з податку на прибуток за 2008 рік відображені витрати на придбання в сумі 61362,00 грн., без надання пояснень з документальним підтвердженням зробити висновок чи складаються залишки на кінець звітного періоду в додатку К1/1 до декларації з товарно-матеріальних цінностей, придбаних період роботи на спрощеній системі оподаткування, не видається можливим.

Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 25.05.2009 року на підставі акту перевірки № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0, в якому визначено суму податкових зобовязань позивача з податку на прибуток у розмірі 15884,00 грн., у тому числі за основним платежем 15128,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 756,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивачем 02.06.2009 року до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим було направлено скаргу № 0106 (а.с.15-17).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим 18.06.2009 року прийнято рішення № 12600/10/250 (а.с.18-20), яким податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі акту перевірки № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року та на підставі рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 18.06.2009 року № 12600/10/250 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501/1 від 19.06.2009 року.

Позивач 25.06.2009 року звернувся з повторною скаргою до Державної податкової інспекції м. Ялта АР Крим на податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року (а.с.21-23).

За результатами розгляду повторної скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим 26.08.2009 року було прийнято рішення № 2138/10/25-023 (а.с.24-26), яким податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року скасовано в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 3464,60 грн. (податок на прибуток в сумі 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 164,60 грн.), та рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 18.06.2009 року № 12600/10/25-0, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, в зазначеній частині, повторна скарга задоволена частково.

Рішення Державної податкової адміністрації АР Крим обґрунтовано тим, що Державною податковою інспекцією в м. Ялта при проведенні камеральної перевірки не були враховані балансова вартість запасів на 01.01.2008 року, яка переноситься з таблиці 1 додатка К1/1 (графа 5 рядок А) до декларації з податку на прибуток за 2007 рік на загальну суму 13201,00 грн.

На підставі акту перевірки № 1276/151/35353486 від 08.04.2009 року та на підставі рішення Державної податкової адміністрації АР Крим від 26.08.2009 року № 2138/10/25-023 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501/2 від 04.09.2009 року, в якому визначено суму податкових зобовязань позивача з податку на прибуток в сумі 12419,00 грн., в тому числі 11828,00 грн. за основним платежем та 591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

Позивач 09.09.2009 року звернувся до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою на податкові повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року та № 0002651501/1 від 19.06.2009 року (а.с.27-29).

За результатами розгляду повторної скарги позивача Державною податковою адміністрацією України 10.11.2009 року було прийнято рішення № 11521/6/25-0115 (а.с.30-31), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року (№ 0002651501/1 від 19.06.2009 року) з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації АР Крим від 26.08.2009 року № 2138/10/25-023, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги (податкове повідомлення-рішення № 0002651501/2 від 04.09.2009 року), а скаргу «Південна інженерна компанія «Пік» залишено без задоволення.

На підставі зазначеного, 23.11.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501/3, в якому визначено суму податкових зобовязань позивача з податку на прибуток у розмірі 12419,00 грн., з них сума за основним платежем становить 11828,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 591,00 грн.(а.с.9).

В ході судового розгляду справи судом була перевірена правомірність донарахування Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток, а також правомірність нарахування штрафних (фінансових) санкцій, та було встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» (далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);

- вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

- застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. в) п.п.4.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Згідно з п. 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 62 від 09.02.2006 року, документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.

Результати проведення камеральної перевірки оформлюються Актом, форма якого затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 416 від 17.07.2006 року про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів.

Примірний порядок проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 05.12.2008 року № 761 (далі по тексту Примірний порядок).

Згідно з п. 2. 15 Примірного порядку (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки позивача) проведення камеральної перевірки за звітний податковий період проводиться підрозділами адміністрування податку на прибуток до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податковими періодами вважаються: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Звітний податковий період -рік розпочинається 1 січня і закінчується 31 грудня. Податкова звітність з податку на прибуток є квартальною. Розраховується наростаючим підсумком з першого кварталу до року.

Згідно з п. «б» п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Судом встановлено, що остання декларація з податку на прибуток підприємств була подана позивачем 04.02.2009 року, а саме декларація з податку на прибуток за 2008 рік. Таким чином, наступну податкову звітність, а саме декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009 року, позивач повинен подати до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим до 01.04.2009 року.

З огляду на зазначене вище, з урахуванням вимог п. 2. 15 Примірного порядку проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 05.12.2008 року № 761, камеральна перевірка декларації з податку на прибуток за 2008 рік може бути проведена Державною податковою інспекцією в м. Ялта в строк до 01.04.2009 року. Цей строк є граничним.

Однак, як було зясовано судом, невиїзну документальну (камеральну) перевірку позивача з питання достовірності нарахування податкових зобовязань за 2008 рік Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим було проведено 08.04.2009 року, тобто з порушення граничного строку, встановленого п. 2. 15 Примірного порядку.

Крім того, суд зауважує, що згідно з п. 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обовязкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації № 62 від 09.02.2006 року, платник податків має бути письмово повідомлений про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її проведення.

В той час, матеріали справи підтверджують факт повідомлення позивача про проведення перевірки шляхом направлення запрошення № 5256/10/15-1 від 09.03.2009 року. Проте, суд звертає увагу на те, що у вказаному запрошенні зазначено, що перевірка позивача відбудеться 31.03.2009 року. Однак, як встановлено судом, 31.03.2009 року документальна невиїзна перевірка позивача проведена не була. Повідомлення позивача будь-яким чином про проведення перевірки 08.04.2009 року в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питання достовірності нарахування податкових зобовязань за 2008 рік у декларації № 125257 від 04.02.2009 року, проведено Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим протиправно, з порушенням норм чинного законодавства.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 позивач перебував на спрощеній системі оподаткування як субєкт малого підприємництва відповідно до норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Позивачем 17.10.2008 року до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим поданий розрахунок № 85442 єдиного податку за ІІІ квартали 2008 року, відповідно до якого за вказаний звітний період позивачем отримана виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в сумі 1013539,00 грн. У звязку з перевищенням граничного розміру виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), передбаченого п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», позивач з 01.10.2008 року на підставі п. 5 вказаного Указу перейшов на загальну систему оподаткування.

У звязку з цим, 04.02.2009 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Ялта подана декларація № 125257 з податку на прибуток підприємств за 2008 рік (а.с.32-34). При заповненні декларації у додатку К1/1 таблиці № 1, рядку А у гр.3 відображена сума балансової вартості запасів на початок звітного 2008 року у розмірі 60512,00 грн. В той час як за висновками Державної податкової інспекції в м. Ялта балансова вартість запасів на кінець звітного року, а також убуток балансової вартості товарів повинен дорівнювати «0».

Суд погоджується з висновками відповідача в зазначеній частині з наступних підстав.

Спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності запроваджена як напрям державної підтримки малого підприємництва на підставі Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» (далі по тексту Указ Президента).

Відповідно до статті 3 Указу Президента суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку, у даному випадку 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України «Про податок на додану вартість».

При цьому відповідно до ст. 1 Указу Президента виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Указу Президента платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року позивачем використовувалася спрощена система оподаткування, обліку та звітності без використання поряд з нею діючої системи оподаткування, передбаченої законодавством (тобто загальної системи).

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, відповідно до ст. 6 Указу Президента не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств та інших.

Одним з видів оподаткування, який виключено з обовязкових для суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок є податок на прибуток підприємств. Оскільки сплата цього податку не передбачена для осіб, які поряд зі спрощеною системою оподаткування не використовують діючу (загальну), то й норми права, що визначають порядок сплати податку на прибуток підприємств у цьому разі не застосовуються.

Враховуючи зазначене вище, норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність за загальною системою оподаткування, і не можуть застосовуватися платниками єдиного податку.

При цьому суд зауважує, що спрощена система, як вид державної підтримки субєктів малого підприємництва, стосується не тільки оподаткування, а й бухгалтерського обліку та звітності особи, яка її обрала.

Тому для суб'єктів малого підприємництва - юридичних осіб, як виключення із загального правила, передбачено обов'язок вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу та передбачено обовязок за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) подавати до органу державної податкової служби розрахунки про сплату єдиного податку (ч.11,12 ст. 4 Указу Президента), у той час коли, інші субєкти господарювання, що перебувають на загальній системі оподаткування, обліку та звітності повинні додержуватися правил ведення цього обліку, передбаченими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Форма книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та Порядок її ведення затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 року № 477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.10.1998 року за № 689/3129 (далі по тексту - Порядок)

Відповідно до п. 2 Порядку, у графі 6 Книги «Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів» відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації.

У графі 7 Книги «Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності» відображається фактична сума витрат, проведених з розрахункового (поточного) рахунку та каси підприємства, у зв'язку з продажем продукції (товарів, робіт, послуг), здійсненням фінансових операцій, а також від іншої діяльності (п. 2 Порядку).

Отже, для суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності передбачено лише ведення обліку за тими категоріями, які відображено у Книзі, а саме стосовно виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка в подальшому впливає на розмір єдиного податку та стосовно загальної суми витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності.

Розрахунки про сплату єдиного податку до органу державної податкової служби платник єдиного податку юридична особа подає за формою та в Порядку, затвердженими Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2003 року № 98 «Про затвердження форми Розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його складання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2003 року за № 221/7542.

Форма розрахунку про сплату єдиного та Порядок її заповнення містять відомості про необхідність відображення у розрахунку таких показників, як середньооблікова чисельність працюючих, виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору, виручка від реалізації основних фондів, усього виручка від реалізації, сума єдиного податку за відповідною ставкою, податкові зобов'язання до сплати, таке інше.

Отже, юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (єдиний податок) у своїй діяльності не мають права використовувати показники, які не передбачені для цього виду оподаткування, а використання таких показників, всупереч законодавчому обмеженню не тягне тих правових наслідків для цих осіб, які мають наставати для осіб, що правомірно їх використовують.

Таким чином, показники, що встановлені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» розповсюджуються на суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність за загальною системою оподаткування, і не можуть застосовуватися платниками єдиного податку.

До таких показників, зокрема, відноситься й «валовий дохід», «валові витрати», оскільки використання цих категорій безпосередньо повязано з оподаткуванням прибутку підприємства, облік за цими показниками не передбачений для юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку і звітності (єдиний податок), а отже зазначені особи не здійснюють оподаткування, облік та звітність за цими категоріями.

Як було зазначено судом вище, у звязку з тим, що позивачем за 9 місяців 2008 року отримана виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору в сумі 1013539,00 грн., то з 01.10.2008 року позивач знаходиться на загальній системі оподаткування, що також підтверджується самим позивачем.

Відповідно до п.16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592 (далі - Порядок № 143).

Декларація подається платником податку до державного податкового органу для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (п.4.1. Порядку № 143).

Згідно з п. 3.1. Порядку № 143 декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1-Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2.

При цьому Таблиця № 1 Додатку К1/1 містить такі показники за кодом рядка А (балансова вартість запасів усього): графа 3 на початок звітного періоду, графа 4 запаси, використані не в господарській діяльності, графа 5 на кінець звітного періоду, графа 6 приріст (убуток) балансової вартості запасів. До того ж Форма самої декларації за кодом рядка «01.2» передбачає включення до валових доходів від усіх видів діяльності, а відповідно й до об'єкту оподаткування (код рядка 08) з подальшим нарахуванням суми податку на прибуток (код рядка 12) приріст балансової вартості запасів, що попередньо повинен відображатися у Таблиці № 1 Додатку К1/1 до Декларації.

В основній частині та в додатках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що при заповненні декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік, а саме за звітний період, коли позивач знаходився на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, спірна сума в розмірі 60512,00 грн. була включена ПП «Південна інженерна компанія «Пік» до Таблиці № 1 Додатку К1/1 до 3-ї графи рядку «А» - балансова вартість запасів на початок звітного періоду. Зазначена сума відповідно не була відображена у графі 6 рядку «А» Таблиці № 1 Додатку К1/1 приріст балансової вартості запасів, у рядку «01.2» самої Декларації, рядках «08» та «12» Декларації.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Поняття валових витрат наведено в п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як було зазначено судом вище, категорія «валові витрати» розповсюджується на платників податку на прибуток підприємства та не може використовуватись субєктами спрощеної системи оподаткування. Зазначений показник може відображати лише витрати платника податку за Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесення ж до складу «валових» частини витрат, що понесені позивачем у звязку зі здійсненням господарської діяльності під час знаходження на спрощеній системі оподаткування є не можливим, виходячи з природи цих витрат, які не підпадають під поняття «валові витрати» згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді (п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Розяснення щодо визначення валових доходів, валових витрат та об'єкта оподаткування при переході з оподаткування єдиним податком на систему оподаткування податком на прибуток надані в листі Державної податкової адміністрації України від 24.05.2000 № 7075/7/15-1117.

Відповідно до вказаного листа, вартість товарів, матеріалів і сировини, по яких проведена оплата їх вартості постачальнику, однак вони не реалізовані, відображається у Відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів і малоцінних предметів та Відомості про балансову вартість товарних запасів станом на початок року, крім вартості товарів, витрати на придбання яких не включаються до складу валових витрат відповідно до Закону.

Розяснення щодо застосування пункту 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» надані в Листі Державної податкової адміністрації від 06.02.2007 № 2169/7/15-0217, відповідно до якого у разі, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи або з фіксованого сільськогосподарського податку, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати ФСП або єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно не враховується при подальшому перерахунку по пункту 5.9 ст. 5 Закону.

Листом Державної податкової адміністрації України від 05.03.2010 року № 4676/10-1017/770 відкликано лист від 06.02.2007 № 2169/7/15-0217, однак на момент проведення перевірки, а саме 08.04.2009 року, вказаний документ був чинним та згідно з п.п 4.4.2. п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надані в ньому розяснення використовувались контролюючими органами у межах їх компетенції при обґрунтуванні їх рішень.

На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що ПП «Південна інженерна компанія «Пік» дійсно не мало права відображати у Таблиці № 1 Додатку К1/1 3-ї графи рядку «А» - балансову вартість запасів на початок звітного періоду в сумі 60512,00 грн., витрати на придбання яких не включалися до «валових витрат» товариства.

Як було зазначено судом вище, віднесення позивачем суми у розмірі 60512,00 грн. до складу балансової вартості запасів на початок звітного періоду призвело до зменшення суми податкового зобовязання з податку на прибуток по рядку 12 у декларації. За висновками податкового органу позивачем допущена методологічна помилка.

Відповідно до п. «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі виявлення податковим органом арифметичної або методологічної помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

У цьому разі, згідно з п.п 17.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 6.1. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

На підставі зазначеного вище, Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року та в подальшому, за результатами розгляду скарг позивача, податкові повідомлення-рішення № 0002651501/1 від 19.06.2009 року, № 0002651501/2 від 04.09.2009 року, № 0002651501/3 від 23.11.2009 року.

Однак, суд звертає увагу на те, що 08.04.2009 року позивачем до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим було направлено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток у звязку з виправлення самостійно виявлених помилок за 2008 рік з додатком К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації (а.с.78-79). Вказаний розрахунок отриманий відповідачем 10.04.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 6601806 (а.с.80).

За цим розрахунком позивачем виправлено помилку щодо заниження податкового зобовязання в сумі 961,00 грн. за рахунок завищення валових витрат, а саме, завищено розмір убутку балансової вартості запасів на суму 3844,00 грн. У звязку з виправлення самостійно виявленої помили на підставі п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем визначено суму штрафу у розмірі 48,00 грн.

Проте, уточнюючий розрахунок не був врахований Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим. Так, відповідно до листа № 7295/10/15-1 від 17.04.2009 року (а.с.82) уточнюючому розрахунку № 23052 від 10.04.2009 року привласнений статус «до відома», оскільки запрошенням № 5256/10/151 від 19.03.2009 року позивач був повідомлений про проведення перевірки.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з п. 2.3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року за № 271/7592, платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Як було зясовано судом, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибутку був направлений позивачем до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим 08.04.2009 року, камеральна перевірка ПП «Південна інженерна компанія «Пік» також була проведена 08.04.2009 року. При цьому суд звертає увагу на те, що запрошенням № 5256/10/15-1 від 09.03.2009 року позивача було повідомлено про проведення перевірки 31.03.2009 року, про проведення перевірки 08.04.2009 року позивач належним чином повідомлений не був.

Крім того, відповідно до 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Надання відповідачем декларації (уточнюючому розрахунку) статусу «до відома» здійснено за межами повноважень відповідача, так як нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковій службі такого права не надано.

За таких умов, суд вважає неправомірними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим в частині надання уточнюючому розрахунку № 23052 від 10.04.2009 року статусу «до відома», а також неврахування самостійно виявленої та виправленої позивачем у декларації з податку на прибуток підприємств за 2008 рік помилки під час прийняття податкового повідомлення-рішення, яким позивачу донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток та нараховані штрафні (фінансові) санкції.

До того, ж суд зазначає, що квитанцією № 38471/1/1 від 08.04.2009 року (а.с.81) підтверджується сплата позивачем сума податку на додану вартість у розмірі самостійно виявленої помилки у сумі 961,00 грн. та нарахованого у звязку з цим штрафу у сумі 48,00 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає податкові повідомлення-рішення № 0002651501/0 від 25.05.2009 року, № 0002651501/1 від 19.06.2009 року, № 0002651501/2 від 04.09.2009 року, № 0002651501/3 від 23.11.2009 року такими, що прийняті Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим протиправно, з порушенням норм чинного законодавства, без урахування дійсних обставин, у звязку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 12.05.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок Приватного підприємства «Південна інженерна компанія «Пік» за 2008 рік;

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо невизнання уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на прибуток за 2008 рік податковою звітністю та відмови від прийняття цієї податкової звітності.

4.Визнати дії Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2008 рік протиправними.

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0003591501/2 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12419,00 грн., у тому числі 11828,00 грн. за основним платежем та 591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

6.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 року № 0003591501/3 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 12419,00 грн., у тому числі 11828,00 грн. за основним платежем та 591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.