Ухвала суду № 96033569, 25.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/15420/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у об`єднаних матеріалах кримінального провадження за єдиним №12020000000000888 відомості про яке 18.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 185, ч.2 ст.206, ч. 2 ст. 206 2, ч. 4 ст. 190 КК України.

Посилаючись на те, що з метою забезпечення збереження майна та в подальшому можливої його конфіскації виникла необхідність у накладенні арешту на майно, прокурор просив клопотання задовольнити.

У засідання прокурор не з`явився звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, наданні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Санкцією ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 185 КК України передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За вимогами п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого застосування до підозрюваних конфіскації майна, запобігання можливості його приховування та зникнення, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на майно, оскільки незастосування такої заборони може привести до втрати, перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на кошти, які обліковуються на рахунках у банківській установі АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749, код ЄДРПОУ 14352406, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 32), а саме рахунки:

- № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) (ЄВРО) (ДОЛАР США), що належить ТОВ «ДМК «Дніпромлин» (ЄДРПОУ 43846603);

- № НОМЕР_2 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належать ТОВ «Хлібзавод № 10» (ЄДРПОУ 31911401);

- № НОМЕР_3 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ), що належить ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ХЛІБЗАВОД № 10» (ЄДРПОУ 43846865).

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1