Рішення № 96033017, 12.03.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1271/20

Провадження № 2/368/218/21

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"12" березня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя - Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання - Балацька В.В.

За участі сторін процесу:

Представник позивача - адвокат Токовенко С.А.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», про зняття арешту з майна, суд, -

В С Т А Н О В И В :

25.11.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», про зняття арешту з майна, в якій позивач просила суд винести рішення, на підставі якого:

1. Зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.11.2009 року АА 898869 відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції та постановою цього ж відділу про арешт майна боржника від 08.05.2013 року в рамках виконавчого провадження ВП № 37670317.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовує наступними обставинами та нормами права:

ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 221551281 від 26.08.2020 року.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Кагарлицької міської ради з метою перереєстрації даного нерухомого майна, де їй повідомили, що її будинок перебуває під арештом, у зв`язку з накладеним арештом та забороною на відчуження на її майно Кагарлицьким районним відділом державної виконавчої служби.

На звернення ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби із запитами про надання інформації щодо накладення арешту на її майно, документів щодо стану виконавчого провадження та прохання вирішити питання про скасування арешту на майно було отримано відповіді №15512 від 06.10.2020 р., та № 14582 від 17.09.2020 р., з яких стало відомо, що на даний час відносно ОСОБА_1 у провадженні ДВС немає виконавчих проваджень, отже вона не є на даний час боржником.

Однак, отримали інформацію, що:

- 04.11.2009 року Кагарлицьким районним ВДВС було відкрито провадження № 15668842 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2066 від 20.08.2009 року, виданого Печерським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь СК «Українська кредитно-фінансова трупа» боргу в сумі 3040 грн. 47 коп.. в рамках виконання якого 5.11.2009 року було накладено арешт на майно боржника, відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером постанови АА 898869:

26.07.2012 року дане провадження було закінчено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

18.04.2013 року відкрито виконавче провадження № 37670317 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2066-1 від 20.08.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Українська кредитно-фінансова група» залишку боргу у сумі 1285 грн. 47 коп.

08.05.2013 р. винесено постанову про арешт майна боржника.

25.06.2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-ХІУ в редакції від 04.11.2010 № 2677-УІ), тобто винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

05.09.2013 року відкрито виконавче провадження № 39654910 з примусового виконання виконавчою листа № 755/972/13-ц від 27.06.2013 Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» боргу у сумі 3798 трн. 43 коп..

27.03.2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто винесено постанову про повернення виконавчою документа стягувачу.

Отже, на даний час виконавчих документів відносно ОСОБА_1 на виконанні немає протягом періоду з 28.03.2014 року по даний час. А відповідно до ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчих документів такого характеру на виконання складає три роки, так як і позовна давність в цивільному законодавстві.

Крім того, у відповіді Кагарлицького РВДВС було роз`яснено, що оскільки рішення суду ОСОБА_1 не було виконано, виконавчий документ поверну пій сіягувачу без виконання, такий арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Тому, єдиним дієвим механізмом зняття арешту у даному випадку є звернення з позовом до суду.

Таким чином на даний час на належне ОСОБА_1 майно безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження власністю.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 11.К України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч. 2 ст.. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються sa місцезнаходженням цього майна або основної його частини. (Виключна підсудність).

Іншого позову до цього самого Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалось.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 16, 256, 386 Цивільного кодексу України, ч, 2 ст. 30, ст.ст. 174-177, 184 Цивільною процесуального кодексу України, - позивач просить суд винести судове рішення, на підставі якого задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви.

25.11.2020 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даного провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В.

02.12.2020 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження у справі, прийнято рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв. 19.01.2021 року.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 19.01.2021 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, в підготовче судове засідання з`явився її представник, - адвокат Токовенко С.А.

В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 19.01.2021 року, представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Токовенко С.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважав за необхідне провести підготовче судове засідання без участі представників відповідачів.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 19.01.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 19.01.2021 року, представник відповідача, - Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В підготовче судове засідання, яке відбулося 19.01.2021 року, представник відповідача, - кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

19.01.2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області проведено підготовче судове засідання без участі представників відповідачів, по результатах якого на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 10.02.2021 року.

10.02.2021 року слухання справи відкладено на 13 год. 00 хв. 12.03.2021 року в зв`язку з неявкою представників відповідачів, відносно яких були відсутні відомості про вручення їм судових повісток про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 12.03.2021 року, позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, в судове засідання з`явився її представник, - адвокат Токовенко С.А.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.03.2021 року, представник позивача ОСОБА_1 , - адвокат Токовенко С.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою правову позицію обставинами та нормами права, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви, та які судом наведено вище в мотивувальній частині даного рішення суду.

Що стосується судових витрат, - просив залишити їх за позивачкою, не стягуючи такі з відповідачів.

В судове засідання, яке відбулося 12.03.2021 року, представник відповідача, - Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 12.03.2021 року, представник відповідача, - Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 12.03.2021 року, представник відповідача, - кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, - шляхом винесення заочного рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 11 ЦПК - «Заочний розгляд справи».

Згідно ст. 280 ЦПК України, - умови заочного розгляду справи:

1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Як вбачається з позиції сторони позивача (представник позивача), - сторона позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, та, відповідно, винесення заочного рішення.

Представники відповідачів, - Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», - повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, в судове засідання не з`явилися двічі поспіль.

Відповідачі не надіслали на адресу суду письмових заяв про неможливість прибуття в судове засідання, не повідомили про причини своєї неявки, не надіслали заяву про відкладення слухання справи, не подали відзив на позовну заяву в строки, які вказані в резолютивній частині ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надіслали заяв про слухання справи у їх відсутності, відповідно, їх неявку в судове засідання суд визнає як таку, яка є неповажною, та такою, яка не перешкоджає розгляду справи по суті без участі представників відповідачів, - з винесенням заочного рішення.

Згідно ст. 281 ЦПК України, - порядок заочного розгляду справи:

1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ст. 282 ЦПК України, - форма і зміст заочного рішення:

1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Згідно ст. 283 ЦПК України, - повідомлення про заочне рішення:

1. Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, вручення судового рішення:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Підсудність.

Згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

У відповідності до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року № 5, - позови про зняття арешту з нерухомого майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини (виключна підсудність).

Позовна заява про зняття арешту з майна може бути перед`явлена власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній цивільній справі є зняття арешту з нерухомого майна, - домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, (індексний номер витягу: 221551281, дата формування, - 26.08.2020), одноособовим власником домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , - є позивачка по справі, - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідно, враховуючи місцезнаходження нерухомого майна, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, - справи такої категорії розглядаються за місцем розташування майна або основної його частини.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Позивачем по даній справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Н. Селища Хустського району Закарпатської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 23 лютого 2012 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 .

Що стосується правового статусу позивача, то суд зазначає наступне:

- згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- згідно п. 2 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно, ОСОБА_1 є належним позивачем у даній справі, так як є власником нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Відповідачами в даній справі є:

1. Кагарлицький районний відділ Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Кооперативна, 19, код ЄДРПОУ 34767228.

2. Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК», 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 - Б, кодж ЄДРПОУ 34047020.

3. Кредитна спілка «Українська кредитно - фінансова група», 03028, м. Київ, провулок Феодосійський, 14, офіс 7, код ЄДРПОУ 33948213.

Предметом спору є обмеження права власності позивача шляхом накладення арешту на нерухоме майно позивача.

Спір виник за наступних обставин.

Так, як вказано судом вище, позивач по справі, - ОСОБА_1 є одноособовим власником домоволодіння, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт власності позивачки ОСОБА_1 на вищевказане нерухоме майно підтверджується витягом з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, (індексний номер витягу: 221551281, дата формування, - 26.08.2020).

В графі «власник» зазначена ОСОБА_1 .

Підстава виникнення права власності, - договір купівлі - продажу домовлодіння серія та номер:2859, виданий 25.07.2003, видавник: Кагарлицька державна нотаріальна контора Київської області.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора Кагарлицької міської ради з метою перереєстрації даного нерухомого майна, де їй повідомили, що її будинок перебуває під арештом, у зв`язку з накладеним арештом та забороною на відчуження на її майно Кагарлицьким районним відділом державної виконавчої служби.

На звернення ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби із запитами про надання інформації щодо накладення арешту на її майно, документів щодо стану виконавчого провадження та прохання вирішити питання про скасування арешту на майно було отримано відповіді №15512 від 06.10.2020 р., та № 14582 від 17.09.2020 р., з яких стало відомо, що на даний час відносно ОСОБА_1 у провадженні ДВС немає виконавчих проваджень, отже вона не є на даний час боржником.

Однак, отримали інформацію, що:

- 04.11.2009 року Кагарлицьким районним ВДВС було відкрито провадження № 15668842 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2066 від 20.08.2009 року, виданого Печерським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь СК «Українська кредитно-фінансова трупа» боргу в сумі 3040 грн. 47 коп.. в рамках виконання якого 5.11.2009 року було накладено арешт на майно боржника, відомості про обтяження внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за номером постанови АА 898869:

26.07.2012 року дане провадження було закінчено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

18.04.2013 року відкрито виконавче провадження № 37670317 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2066-1 від 20.08.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Українська кредитно-фінансова група» залишку боргу у сумі 1285 грн. 47 коп.

08.05.2013 р. винесено постанову про арешт майна боржника.

25.06.2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 № 606-ХІУ в редакції від 04.11.2010 № 2677-УІ), тобто винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

05.09.2013 року відкрито виконавче провадження № 39654910 з примусового виконання виконавчою листа № 755/972/13-ц від 27.06.2013 Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» боргу у сумі 3798 трн. 43 коп..

27.03.2014 року на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто винесено постанову про повернення виконавчою документа стягувачу.

Отже, на даний час виконавчих документів відносно ОСОБА_1 на виконанні немає протягом періоду з 28.03.2014 року по даний час.

Крім того, у відповіді Кагарлицького РВДВС було роз`яснено, що оскільки рішення суду ОСОБА_1 не було виконано, виконавчий документ повернутий стягувачу без виконання, а тому такий арешт може бути знятий лише за рішенням суду.

Тому, єдиним дієвим механізмом зняття арешту у даному випадку є звернення з позовом до суду.

Таким чином на даний час на належне ОСОБА_1 майно безпідставно накладено арешт, чим порушені її майнові права щодо розпорядження власністю.

Застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно, в зв`язку з існуванням арешту на нерухоме майно, на даний час порушується право власності позивачки ОСОБА_1 на майно, зокрема Позивач позбавлена можливості відчужити, розпорядитись іншим чином своїм домоволодінням, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1 , що є порушенням як норм Основного Закону України, - Конституції України, так і норм галузевого права, - норм ЦК України, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно волі інших осіб.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема, - із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно, існування оспорюваного арешту за вищевказаних обставин справи порушує положення ст. 41 Конституції України, положень ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328 ЦК України, а тому суд вважає, що позивач правомірно звернулася до суду за захистом свого порушеного права, - права власності в порядку, та на умовах, які передбачені чинним ЦПК України, з огляду на наступні норми права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в поряд встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушен невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб 'єктів права власності.

Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України Позивач, як власник майна, має права безперешкодно користуватись та розпоряджатися своєю власністю, таке право гарантується державою.

Тобто, у разі порушення права власника держава, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України у разі створення перешкод у користуванні власністю Позивач може звернутися до суду з вимогою про вчинення дій, необхідних для відновлення порушеного права власності, а саме, - усунення перешкод в розпорядженні майном та зняття арешту.

З огляду на вищевказані фактичні обставини справи, зокрема, на ті обставини, що виконавче провадження, на підставі якого було накладено арешт на майно позивачкеи ОСОБА_1 , - знищено, що виключає зняття арешту державним виконавцем, а тому єдиним способом захисту законних прав позивача ОСОБА_1 є винесення судового рішення про зняття арешту з майна.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно, суд з урахуванням вищевикладеного та вимог ст. 264 ЦПК України приходить до наступного висновку:

- обставини, якими обґрунтовувала позовну заяву позивач ОСОБА_1 , - мали місце;

- із встановлених обставин випливають відносини права приватної власності, які регулюються нормами Конституції України, та нормами ЦК України;

- до встановлених правовідносин підлягають до застосування, зокрема, наступні норми права, - ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, ч. 1 ст. 386 ч. 2 ст. 386 ст. 391 ЦК України, ч. 1 ст. 59, ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, позов підлягає до задоволення;

- підстав до допущення судового рішення до негайного виконання на підставі положень ст. 430 ЦПК України, - судом не вбачаються;

- заходи забезпечення позову в даному цивільному провадженні не застосовувалися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 317, 319, 321, ч. 1 ст. 386 ч. 2 ст. 386 ст. 391 ЦК України, ч. 1 ст. 59, ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Кагарлицького районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ), Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК», кредитної спілки «Українська кредитно - фінансова група», про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Н. Селища Хустського району Закарпатської області, громадянці України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 23 лютого 2012 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.11.2009 року серії АА № 898869 відділом державної виконавчої служби Кагарлицького районного управління юстиції та постановою цього ж відділу про арешт майна боржника від 08.05.2013 року в рамках виконавчого провадження ВП № 37670317.

Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.

Згідно ст. 284 ЦПК України:

- заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

- заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

- строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.

Суддя: Закаблук О.В.

С