Вирок № 96031967, 02.04.2021, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/1011/21

1-кп/229/364/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

голову ючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Митронова М.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/364/2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка, Донецької області, громадянин України, не одружений, не працює, раніше судимий: 09 грудня 2020 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч.3 ст.186 КК України, до позбавлення волі строком на чотири роки; 10 грудня 2020 року вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до громадських робіт строком на 150 годин;19.02.2021 вироком Дружківського міського суду Донецької області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки 3 місяці, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 29 січня 2021 року о 19.00 годині, перебував поблизу будинку АДРЕСА_2.

В цей час у обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадання чужого майна, поєднаного з проникненням до житла, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 .

Далі, обвинувачений ОСОБА_1 впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, відкрив ворота, тим самим без попереднього дозволу потрапив на територію домоволодіння, після підійшов до будинку, зняв прибиту на цвяхи фанеру з вікна, та проник через вікно до будинку, який належить ОСОБА_2 .

Потім, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, перебуваючи в середині будинку за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив крадіжку кросівок фірми «Marc Cain» вартість яких становить 376,33 грн. та чобіт фірми «Fila» вартість яких становить 299,40 грн., які належать потерпілій ОСОБА_2 .

Після чого обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним в подальшому на свій розсуд, тим самим завдав матеріального збитку потерпілій ОСОБА_2 , на загальну суму 675,73 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і пояснив, що 29 січня 2021 року приблизно о 19:00 годині він перебував поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З вказаного будинку він вирішив викрасти будь-яке майно. Потім він відкрив хвіртку та пройшов до будинку. Після чого зірвав фанеру з вікна, яка була прибита на цвяхи. Далі, заліз до середини будинку, звідки викрав кросівки фірми «Marc Cain» та чоботи фірми «Fila». Розуміє, що вчинив кримінальне правопорушення, щиро кається, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 , його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, поясненнями обвинуваченого, висновком судової товарознавчої експертизи, постановою про визнання речовими доказами, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить визначити міру покарання на розсуд суду (а.с.15).

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (№12021052260000016) 02.02.2021 були внесені відомості за фактом вчинення крадіжки повторно, поєднаної з проникненням у житло ч.3 ст.185 КК України. Особу, яку повідомлено про підозру - ОСОБА_1 (а.с.16)

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №475 від 05.02.2021, ринкова вартість кросівок білого кольору з помаранчевими вставками фірми «Marc Cain» на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 29.01.2021 з урахуванням зносу складає 376,33 грн.; ринкова вартість чобіт чорного кольору фірми «Fila», на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме на 29.01.2021 з урахуванням зносу складає 299,40 грн. (а.с.23-27)

Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області кросівки білого кольору з помаранчевими вставками фірми «Marc Cain» та чоботи чорного кольору фірми «Fila» були визнані речовими доказоми по кримінальному провадженню №12021052260000016 від 02.02.2021. (а.с.17)

Суд, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні доведена, та його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, поєднана з проникненням у житло.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно абзацу 2 пункту 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він раніше судимий за аналогічний злочин, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, не одружений, осіб, яких повинен утримувати за законом не має, повне визнання своєї вини.

В якості обставин, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин що пом`якшують покарання, даних про особу винного ОСОБА_1 , те, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий за аналогічний злочин, за місцем мешкання характеризується посередньо, не одружений, не працює, суд вважає можливим обвинуваченому ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.2, ч.4 ст.70 КК України та засуджена до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки три місяці. Даний вирок набрав законної сили 23 березня 2021 року (а.с.38-41).

Строк відбуття покарання за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2021 року, рахується з 12 лютого 2021 року.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення вироку за вчинення попереднього кримінального правопорушення, то суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити йому на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань.

У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, необхідно зараховувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Постановою слідчого СВ відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області кросівки білого кольору з помаранчевими вставками фірми «Marc Cain» та чоботи чорного кольору фірми «Fila» були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12021052260000016 від 02.02.2021та передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.с.17, 20).

Суд вважає необхідним на підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішити у такому порядку:

Речовий доказ: кросівки білого кольору з помаранчевими вставками фірми «Marc Cain» та чоботи чорного кольору фірми «Fila» - повернути потерпілій ОСОБА_2 .

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов`язані з залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №475 від 05.02.2021, вартість якої становить 170,00 грн. Відносно даних процесуальних витрат, суд зазначає наступне (а.с.22).

У ч.1 ст.126 КПК України зазначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

В ч.2 ст.124 КПК України зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказані норми права, суд дійшов до висновку, що з обвинуваченого суд має право стягнути процесуальні витрати, в тому числі ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення стосовно особи обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, стягуються на користь держави.

Згідно ст.7 ЗУ «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

У ст.9 ЗУ «Про судову експертизу» зазначено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про судову експертизу», судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов`язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.

У ч.1 ст.122 КПК України зазначено, що витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, експерт ОСОБА_3 , який проводив вищевказану експертизу, є атестованим судовим експертом, який включений до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України, але не є працівником державної спеціалізованої установи.

За таких обставин, суд вважає, що не можуть бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь експерта ОСОБА_3 , який не є працівником державної спеціалізованої установи, судові витрати, понесені органом досудового розслідування на залучення його для проведення судової товарознавчої експертизи №475 від 05.02.2021.

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 не застосовувались.

У кримінальному провадженні цивільний позов заявлено не було.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень за даним вироком і за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2021 року за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки три місяці, визначити шляхом часткового складання призначених покарань, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

ОСОБА_1 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання частково відбуте за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 19 лютого 2021 року за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України за правилами ст.72 КК України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 12 лютого 2021 року.

Речовий доказ: кросівки білого кольору з помаранчевими вставками фірми «Marc Cain» та чоботи чорного кольору фірми «Fila» - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_2 .

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: В.О. Лебеженко