Рішення № 96026353, 05.04.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/334/21

Провадження № 2/346/636/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: судді Васильковського В.В.,

секретаря Васильчук Я.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції , Головного управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

25 січня 2021 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про застосування наслідків недійсності правочину. Вимоги мотивовано тим, що в липні 2012 року він з прилюдних торгів придбав за 33500 гривень складське приміщення 1970 року побудови, площею 775,40 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Одержувачем даних коштів був Районний ВДВС (відділ державної виконавчої служби) Коломийського (МРУЮ) міськрайонного управління юстиції. Однак, 17 травня 2018 року в справі 346/1805/14-ц Коломийський міськрайонний суд виніс рішення, яким визнано: недійсними прилюдні торги від 16 липня 2012 року по продажу складського приміщення позначеного літерою "Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_1 ; незаконним протокол № 15/170/12-А-1 про проведення прилюдних торгів від 16 липня 2012 року про продаж ОСОБА_1 складського приміщення, позначеного літерою "Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_1 ; недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 17 липня 2012 року з продажу складського приміщення, позначеного літерою "Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_1 . Пізніше, постановою від 19 листопада 2018 року Івано-Франківського апеляційного суду та постановою Верховного суду від 05 лютого 2020 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року залишено в силі. Судами встановлено, що торги відбулись із істотними порушенням державним виконавцем норм, щодо реалізації арештованого майна, однак не вирішено питання застосування реституції. За час користування складським приміщенням, позначеного літерою ''Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_1 я сплатив податки на суму 5342,51 гривень, що підтверджується квитанцією від 29 серпня 2017 року. З огляду на те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, протокол їх проведення, акт державного виконавця про реалізацію складського приміщення, визнані недійсними у судовому порядку, правова підстава для набуття грошових коштів у відповідача І, як стягувача (якому безпосередньо були перераховані кошти від реалізації частини нерухомого майна), відпала, а відповідно дані кошти мають бути повернуті в повному об`ємі.Беручи до уваги той факт, що нерухоме майно повернуте вчасно (коли рішення суду набуло законної сили), а повернення коштів не відбулось взагалі, то позивач просить стягнути інфляційні втрати з моменту визнання недійсності вчиненого правочину, тобто з 17 липня 2012 року (час перерахування коштів нарахунок відповідача 1).Відповідно до розрахунку сума інфляційних втрат становить 54482.13 гривень, 3 відсотки річних - 7597.00 гривень. Внаслідок протиправних дій державної виконавчої служби позивач отримав збитки в розмірі 5342,51 гривень. Позивач просив суд стягнути з Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Театральна, 15) на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , грошові кошти в розмірі: 33500,00 гривень, внесені на оплату за придбане складське приміщення, згідно акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 17.07.2012 року; інфляційних втрат в розмірі 54482.13 гривень; 3 % річних в розмірі 7597.00 гривень; нанесених збитків в розмірі 5342,51 гривень. шляхом списання Головним управлінням державної казначейської служби України у Івано- Франківській області коштів з рахунків державної виконавчої служби, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягнути з відповідачів на його користь 1009,22 гривень судового збору.

24.02.2021 року від представника Головного управління Державної казначейської служби України Попадюк О.Я. поступив відзив на позовну заяв, відповідно до якого вказують, що відповідно до наданих повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України , Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Положенням про Головне управління Казначейства, Головне управління Казначейства: не є головним розпорядником бюджетних коштів; не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору. Головне управління Казначейства здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, є окремою юридичною особою, має власний кошторис, печаткою із зображенням Державного гербу України та своїми найменуваннями, самостійно несе відповідальність за власні дії, будь-яких протиправних дій відносно позивача не здійснювала. Його права та охоронювані законом інтереси не порушувало, що підтверджується тим, що позивач не вказує на Головне управління Казначейства як на порушника своїх прав. Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області жодних протиправних діянь відносно позивача не вчиняло. Виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржникові здійснюється на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржникові, затверджено Постановою Кабінетів Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 . Пунктом 35-40 вищевказаного Порядку передбаченого порядок безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам. Тому просять суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.03.2021 року від начальника Коломийського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м.Івано-Франківськ) Попик В.П. поступив відзив на позов, відповідно до якого вказує, що Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 17.05.2018 по справі № 346/1805/14-ц визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Печеніжинської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області від 10.02.2012 № 37 «Про оформлення права власності на нежилі складські приміщення». Вказаним судовим рішенням визнано недійсними прилюдні торги щодо продажу приміщення позначеного літерою «Б», площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_1 , скасовано державну реєстрацію права власності щодо вказаного приміщення, визнано незаконним протокол проведення прилюдних торгів про продаж приміщення та визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів з продажу приміщення. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19.1 2 та постановою Верховного Суду від 05.02.2020 у справі Л2346 1805 1--д. встановлено, що вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання незаконним протоколу про проведення прилюдних торгів та визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів є похідними від вимог щодо дій та рішень Печеніжинської селищної ради і їх вирішення залежать від прийняття рішення щодо дій та рішень селищної ради. Ураховуючи, що вказаними судовими рішеннями у справі № 346/1805/14-ц не встановлено факту вчинення посадовими особами Коломийського районного відділу ДВС правопорушення, що включає: 1) шкоду, 2) протиправне діяння посадової особи відділу ДВС та 3) причинний зв`язок між ними, Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) є неналежним відповідачем у справі № 346/334/21 за позовом ОСОБА_1 .. За відсутності факту вчинення посадовими особами Коломийського районного відділу ДВС протиправних (неправомірних дій), а також за відсутності належних доказів, які б свідчили про вчинення посадовими особами відділу ДВС протиправних (неправомірних) дій, а саме відповідних судових рішень, що набрали законної сили, або відповідних рішень вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, позивач безпідставно вимагає стягнути кошти з Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), оскільки посадовими особами Коломийського районного відділу ДВС незаконних чи неправомірних дій не вчинено. Згідно Інформаційної довідки № 245641903 від 24.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухоме приміщення по АДРЕСА_3 перебувало у власності позивача ОСОБА_1 до 24.04.2019. Ураховуючи, що спірне приміщення перебувало у власності та користуванні позивача ОСОБА_1 до 24.04.2019, вимоги позивача про стягнення сплачених ним податків та інфляційних втрат за період до 24.04.2019 є безпідставними. Тому просять суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 01 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.

08.02.2021 року заявою позивача ОСОБА_1 усунуто недоліки.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 12 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог частини 5 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що влипні 2012 року позивачем з прилюдних торгів було придбано за 33500 гривень складське приміщення 1970 року побудови, площею 775,40 м2, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Дане придбання нежилого приміщення підтверджується протоколом № 15/170/12-А-1 про проведення прилюдних торгів від 16.07.2012 року та копією Акту державного виконавця про проведені прилюдні торги від 17.07.2012 року (а.с. 24-25).

17 травня 2018 року в справі 346/1805/14-ц Коломийський міськрайонний суд виніс рішення, яким визнано: недійсними прилюдні торги від 16 липня 2012 року по продажу складського приміщення позначеного літерою "Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_3 ; незаконним протокол № 15/170/12-А-1 про проведення прилюдних торгів від 16 липня 2012 року про продаж ОСОБА_1 складського приміщення, позначеного літерою "Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_3 ; недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 17 липня 2012 року з продажу складського приміщення, позначеного літерою «Б», площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_3 (а.с. 21-23).

Пізніше, постановою від 19 листопада 2018 року Івано-Франківського апеляційного суду та постановою Верховного суду від 05 лютого 2020 року рішення Коломийського міськрайонного суду від 17 травня 2018 року залишено в силі (а.с. 7-20).

Як вбачається з акту державного виконавця від 17.07.2012 року про проведені прилюдні торги, переможець торгів ОСОБА_1 здійснив розрахунок за придбане майно шляхом внесення коштів на рахунок приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», що підтверджено квитанціями № NOILF36460 від 13.07.2012 року на суму 4973,40 грн. та № NOILF33547 від 17.07.2012 року на суму 28475 грн. та на суму 51,60 грн. (а.с.25).

За час користування складським приміщенням, позначеного літерою ''Б", площею 775,4 кв.м. по АДРЕСА_3 позивач сплатив податки на суму 5342,51 гривень, що підтверджується квитанцією від 29 серпня 2017 року(а.с.26).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Недійсний правочин не породжує тих правових наслідків, які притаманні правочинам цього виду, але він породжує правові наслідки, які випливають із його недійсності (правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року по справі № 910/8052/17 (ЄДРСРУ № 71773173).

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про кушвлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правовиків, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, що встановлені частинами першою, третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина першастатті 215 цього Кодексу). Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 24 жовтня 2012 року № 6-116цс12.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Сторонами договору купівлі-продажу є покупець та продавець (стаття 655 ЦК України).

Умови та порядок вчинення виконавчих дій визначають Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, а також Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Відповідно до ч.1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Згідно з пунктом 3.1 Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

V.Оцінка суду

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони підтверджуються, доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У разі визнання прилюдних торгів недійсними у первісний стан шляхом реституції повертаються сторони договору.

Покупцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів є переможець торгів, який підписав протокол про їх результати та отримав затверджений державним виконавцем акт.

Продавцем за договором купівлі-продажу майна з прилюдних торгів може бути як спеціалізована організація, що проводила торги, так і виконавча служба, від імені якої могла виступати спеціалізована організація як організатор торгів.

Враховуючи те, що реституція, тобто повернення у стан, який існував до укладення недійсного правочину, можлива лише між його сторонами, необхідно встановити, хто саме є продавцем та покупцем за договором, який було укладено за результатами проведення прилюдних торгів та який у подальшому визнано недійсним.

При цьому варто враховувати, що якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з ВДВС договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником ВДВС, то стороною такого договору є ВДВС. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з ВДВС договору, то стороною договору на прилюдних торгах є спеціалізована організація.

Наведена позиція відображена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 357/18153/15-ц.

Із досліджених доказів, зокрема акту державного виконавця від 17.07.2012 року про проведені прилюдні торги вбачається, що переможець торгів ОСОБА_1 здійснив розрахунок за придбане майно шляхом внесення коштів на рахунок приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», що підтверджено квитанціями № NOILF36460 від 13.07.2012 року на суму 4973,40 грн. та № NOILF33547 від 17.07.2012 року на суму 28475 грн. та на суму 51,60 грн. (а.с.25).

Таким чином суд доходить висновку, що «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» самостійно виступало від свого імені на прилюдних торгах як продавець. Крім того, саме «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» отримало грошові кошти в якості оплати за майно.

Оскільки до «Спеціалізованого підприємства «Юстиція» вимоги про повернення коштів в порядку реституції за недійсним договором не пред`являлися, Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції не є продавцем та стороною договору, то в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючи сь ст.ст. 10, 12, 81, 141, ч.2 ст. 247, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Васильковський В. В.