Рішення № 96026129, 31.03.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1478/20

Номер провадження № 2/194/45/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,

представника позивача Морокової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач директор Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовну вимогу мотивує тим, що рішенням Тернівської міської ради від 28 березня 2007 року за № 140 КП «ТЖКП» є виконавцем житлово-комунальних послуг у м. Тернівка. Згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 грудня 2012 року ОСОБА_1 набув у власність 33/100 частини нерухомого майна загальною площею 362,0 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 . 21 грудня 2015 року між КП «ТЖКП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення. Укладений договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2016 року, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожні 12 місяців наступного року якщо до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. В зв`язку з даруванням частини нежитлового приміщення, додатковою угодою від 30 січня 2017 року внесені зміни до Договору та зазначена загальна площа 159,0 кв.м. За період часу з грудня 2017 року по 23 лютого 2020 року за вищезазначеним договором позивачем надано послуги з централізованого опалення в повному обсязі. Проте, станом на 23 листопада 2020 року утворилася заборгованість по оплаті за послуги з опалення, яка склала 14632,17 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно до п. 14 договору за неналежне виконання грошових зобов`язань сплачується пеня в розмірі 1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення платежу. Позивачем нарахована пеня за жовтень 2019 року в розмірі 2134,16 грн. Крім того, позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати. Просить стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» заборгованість у розмірі основного боргу 14632,17 грн., пені у розмірі 2134,16 грн., 3% річних у розмірі 815,28 грн., інфляційні витрати у розмірі 1106,06 грн., та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого просить відмовити в задоволенні позовної заяви, оскільки позивач надав неправильний розрахунок обсягу та вартості наданих послуг з централізованого опалення. Так, між актами та розрахунком є суттєва різниця у обсягу наданих послуг та у сумах заборгованості, а саме: акт від 15 березня 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,9 Гкал, а у розрахунку за березень 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,913 Гкал, різниця складає 0,013 Гкал; акт від 10 квітня 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,17 Гкал, а у розрахунку за квітень 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,17 Гкал, різниця складає 0,004 Гкал; акт від 29 жовтня 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 0,07 Гкал, а у розрахунку за жовтень 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 0,679 Гкал, різниця складає 0,609 Гкал; акт від 17 грудня 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 1,569 Гкал, а у розрахунку за грудень 2018 року обсяг спожитої теплової енергії складає 1,582 Гкал, різниця складає 0,013 Гкал; акт від 15 січня 2019 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,028 Гкал, а у розрахунку за січень 2019 року обсяг спожитої теплової енергії складає 2,041 Гкал, різниця складає 0,013 Гкал; акт від 15 лютого 2019 року обсяг спожитої теплової енергії складає 1,947 Гкал, а у розрахунку за лютий 2019 року обсяг спожитої теплової енергії складає 1,96 Гкал, різниця складає 0,013 Гкал. Також у розрахунку обсягу та вартості наданих послуг з централізованого опалення за березеню, квітень та жовтень не вірно нараховані суми заборгованості. Зазначив, що між ним та відповідачем було укладено договір від 21 грудня 2015 року № 584к-15, а не № 584к-19 від 21 грудня 2015 року, на який посилається позивач. Крім того, ним було сплачено за спожиту теплову енергію: 19 жовтня 2019 року у сумі 227,04 грн., 14 листопада 2019 року у сумі 2268,74 грн. та 248,20 грн.

Представник позивача надала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідно до п.20 Постанови КМУ від 03 жовтня 2007 року № 1198 «Про затвердження Правил використання теплового обліку» облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. Робочим проектом на підключення до міських мереж теплоспоживання частини приміщення третього поверху по АДРЕСА_1 передбачений розрахунок нормативних теплових втрат трубопроводами опалення від межі розділу до місця встановлення приладу обліку теплової енергії, в якому нормативні теплові втрати складають 0,013 Гкал./міс. Отже, розмір втрат передбаченої робочим проектом обов`язково покладається в розрахунок використання теплової енергії. Звертає увагу на те, що в розрахунку обсягу та вартості послуг помилково зазначено в березні, квітні та жовтні 2019 року Гкал без втрат та не зазначений розрахунок заборгованості за листопад 2018 року, тому надає уточнений розрахунок. Посилання відповідача на номер договору є безпідставний, оскільки у позовній заяві йде посилання на договір № 584к-15 від 21 грудня 2015 року який і доданий до позовної заяви. Надані до відзиву дублікати квитанцій від 18 жовтня 2019 року є доказом оплати коштів у розмірі 227,04 грн. за опломбування теплового лічильника, дублікат квитанцій від 13 листопада 2019 року є доказом оплати коштів у розмірі 2268,74 грн. за послуги теплопостачання за лютий 2019 року, яка не врахована в розрахунку. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на позовні вимоги та відповідь на відзив, та просила їх задовольнити. А також, суду зазначила, що відповідно до правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 14.02.2007 року № 47 облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів. Точкою балансової належності теплових мереж між об`єктом по АДРЕСА_2 , споживач ОСОБА_1 та теплопостачальною організацією КП «ТЖКП» знаходиться в місці врізки в тепловому колодязі №12 теплової мережі №2.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності. В попередніх судових засіданнях відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки він не визнає ті актищодо спожитої теплової енергії, які він не підписував, не визнає нормативні теплові втрати 0,013 Гкал. Також зазначив, що розрахунок заборгованості проведений позивачем не вірно, оскільки він сплачував за спожиту теплову енергію 19 жовтня 2019 року у сумі 227,04 грн., а позивач їх не врахував в розрахунку.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 28 березня 2007 року за № 140 виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Тернівка визначено КП «ТЖКП».

Рішенням виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 20 вересня 2017 року за № 196 встановлено тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення КП «ТЖКП», де зазначено, що тариф на теплову енергію для інших споживачів складає 975,44 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 29 жовтня 2018 року за № 247 встановлено тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого опалення КП «ТЖКП», де зазначено, що тариф на теплову енергію для інших споживачів складає 1165,25 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до договору № 584к-15 від 21 грудня 2015 року про надання послуг опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення, укладеного між КП «ТЖКП» в особв директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , об`єктом користування послугами є 33/100 частини нерухомого майна нежитлового приміщення нежитлової будівлі загальною площею 362,0 кв.м., яке розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 . Договор вважається продовженим на кожні 12 місяців кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення його строку не буде подано жодною стороною письмової заявм про розірвання або необхідність перегляду. В п. 14 зазначено, що за несвоєчасне внесення плати з споживача стягується пеня у розмірі 1% за кожен день прострочки.

Згідно додаткової угоди від 30 січня 2017 року до договору № 584к-15 від 21 грудня 2015 року про надання послуг опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення, укладеного між КП «ТЖКП» в особв директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було внесено зміни щодо загальної площі приміщення, яка склала 159,00 кв.м.

Відповідно до актів щодо спожитої теплової енергії для опалення приміщення на 3 поверсі по АДРЕСА_1 , складених працівниками КП «ТЖКП», вбачається, що:

-акт від 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 23 жовтня 2018 року по 29 жовтня 2018 року склало 0,07 Гкал;

-акт від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 26 листопада 2018 року по 17 грудня 2018 року склало 1,569 Гкал;

-акт від 15 березня 2018 року ОСОБА_1 підписаний, споживання теплової енергії за період з 15 лютого 2018 року по 15 березня 2018 року склало 2,9 Гкал;

-акт від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 підписаний, споживання теплової енергії за період з 15 березня 2018 року по 10 квітня 2018 року склало 2,17 Гкал;

-акт від 15 січня 2019 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 17 грудня 2018 року по 15 січня 2019 року склало 2,028 Гкал;

-акт від 15 лютого 2019 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 15 січня 2019 року по 15 лютого 2019 року склало 1,947 Гкал;

-акт від 14 березня 2019 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 15 лютого 2019 року по 14 березня 2019 року склало 1,559 Гкал;

-акт від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 підписаний, споживання теплової енергії за період з 14 березня 2019 року по 09 квітня 2019 року склало 0,987 Гкал;

-акт від 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписаний, споживання теплової енергії за період з 16 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року склало 0,213 Гкал;

-акт від 15 листопада 2018 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 29 жовтня 2018 року по 15 листопада 2018 року склало 0,875 Гкал;

-акт від 26 листопада 2018 року ОСОБА_1 не підписаний, споживання теплової енергії за період з 16 листопада 2018 року по 26 листопада 2018 року склало 0,78 Гкал.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 18 грудня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Надтока З.В., ДВАТ «Тернівське шахтобудівельне управління №3» ДП ДХК «Дніпрошахтобуд» в особі ліквідатора Левченко В.В. продало ОСОБА_1 33/100 частини нерухомого майна нежитлового приміщення нежитлової будівлі загальною площею 362,0 кв. м., яке розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 .

Згідно дублікатів квітанцій від 18 жовтня 2019 року на суму 227,04 грн., 13 листопада 2019 року на суму 2268,74 грн. та 248,20 грн., призначення платежу зазачено – оплата за опалення.

Відповідно до робочого проекту на підключення до міських мереж теплопостачання частини приміщення 3-го поверху по АДРЕСА_1 від 2013 року, середні нормативні теплові втрати за місяць складають 0,013 Гкал/міс.

Згідно листа КП «ТЖКП» від 21 листопада 2019 року за вих. № 1778 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про намір проведення перерахунку з 18 січня 2018 року за нормою, до проведення повірки ЗВТ.

Відповідно до довідки головного бухгалтера КП «ТЖКП» від 23 березня 2021 року №434, в жовтні 2019 року ОСОБА_1 були надані реквізити КП «ТЖКП» з р/р НОМЕР_1 для опломбування теплового вузла обліку. Розмір вартості послуги, яка встановлена рішенням виконавчого комітету Тернівської міської ради від 19 квітня 2019 року №80/0/5-19 «Про встановлення вартості послуг, що надаються КП «ТЖКП», становить 227,04 грн. Але, оплата у розмірі 227,04 грн. надійшла до КП «ТЖКП» 19 жовтня 2019 року на р/р НОМЕР_2 і була зарахована в рахунок обслуговування теплових лічильників. В бухгалтерському обліку сплачена сума відображена як послуга з опломбування теплового лічильника. У зв`язку з цим 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 була надана послуга з опломбування теплового лічильника та виданий Акт про готовність вузла обліку тепло споживання до опалювального періоду 2019-2020 року.

Суд бере до уваги дану довідку з наступних підстав. Так, відповідачем грошові кошти в розмірі 227,04 грн. сплачено саме за спожиту теплову енергію, оскільки в дублікаті квитанції № 0.0.1497636956.1 від 18 жовтня 2019 року зазначено призначення платежу: оплата за опалення ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , за період 10.2019 – 10.2019 в. т.ч. НДС.

Згідно Акту про готовність вузла обліку тепло споживання до опалювального періоду 2019-2020 року від 22 жовтня 2019 року, підписаного контролерами приладів обліку, споживачем та метрологом КП «ТЖКП», встановлено, що вузол обліку теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 опломбовано.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернівської міської ради від 19 квітня 2019 року №80/0/5-19 «Про встановлення вартості послуг, що надаються КП «ТЖКП», вартість послуги з опломбування теплового лічильника становить 227,04 грн.

У судовому засіданні сторонами не оспорювались обставини, що відповідач повинен сплачувати витрати на опалення за зазначений період за користування частиною нерухомого майна нежитлового приміщення нежитлової будівлі, яке розташоване на третьому поверсі трьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 . Однак, оспорювались обставини щодо розміру витрат на опалення за зазначений період за користування вищезазначеною частиною нерухомого майна.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 214/7766/15-ц.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (діючої станом на період розрахунку заборгованості) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.п. 7.2.43, 7.2.44 «Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж», затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України 14 лютого 2007 року № 71 облік відпускання і використання теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, організованому на межі розділу теплових мереж між теплопостачальною організацією та споживачем. У разі організації вузла обліку не на межі розділу теплових мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням втрат на ділянці мережі від межі розділу до місця установки розрахункових приладів. Монтаж приладів обліку теплової енергії та об`єму (маси) теплоносія має виконуватися згідно з погодженим енергопостачальною організацією проектом.

Згідно п. 20 «Правил користування тепловою енергією», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж

теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2018 року №206 «Про затвердження Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнання інженерних систем для забезпечення такого обліку» передбачено: п. 11. - Оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил та з урахуванням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» і не потребує видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, а також погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг; п. 13 - Вузлами комерційного обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у житлових та нежитлових будівлях. Вузол комерційного обліку встановлюється на стороні споживача на межі майнової належності у точці приєднання (вводу) до зовнішніх інженерних мереж відповідних внутрішньобудинкових інженерних систем будівлі, а в разі неможливості встановлення - в іншому місці якомога ближче до точки приєднання.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що він не визнає нормативні теплові втрати 0,013 Гкал, оскільки робочим проектом на підключення до міських мереж теплоспоживання частини приміщення 3-го поверху по АДРЕСА_1 передбачений розрахунок нормативних теплових втрат трубопроводами опалення від межі розділу до місця встановлення приладу обліку теплової енергії, в якому середні нормативні теплові втрати складають 0,013 Гкал/міс. При цьому, суд враховує ті обставини, що відповідач погодився на підключення до міських мереж теплоспоживання частини приміщення 3-го поверху по АДРЕСА_1 в узгодженому між ним та позивачем місці підключення приладу обліку теплової енергії. Суду не надано доказів того, що відповідач звертався до КП «ТЖКП» з заявою про те, що неузгоджене з ним місце підключення приладу обліку теплової енергії.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те, що він не визнає ті актищодо спожитої теплової енергії, які він не підписував, оскільки відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу звернення до КП «ТЖКП» з приводу недійсності непідписаних ним актів щодо спожитої теплової енергії.

Суд бере до уваги посилання відповідача, що останнім грошові кошти в розмірі 227,04 грн. сплачено саме за спожиту теплову енергію, оскільки в дублікаті квитанції № 0.0.1497636956.1 від 18 жовтня 2019 року зазначено призначення платежу: оплата за опалення ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , за період 10.2019 – 10.2019 в. т.ч. НДС.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що сума 227,04 грн. сплачена відповідачем за опломбування лічильника теплової енергії, оскільки розрахункові рахунки за опломбування теплових лічильників та за опалення є різні, а відповідно до дублікатів квитанцій за жовтень і листопад 2019 року відповідачем сплачувалися кошти на один розрахунковий рахунок за опалення.

Позивачем до позовної заяви надано розрахунок суми заборгованості вартості наданих послуг з централізованого опалення, інфляційних втрат та 3% річних, які склали: сума заборгованості – 14632,17 грн., інфляційні втрати - 1106,06 грн., 3% річних - 815,28 грн.

Позивачем надано уточнений розрахунок обсягу та вартості наданих послуг з централізованого опалення за період з березня 2018 року по жовтень 2019 року включно, де заборгованість становить 14632,17 грн. без урахування сплачених ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 227,04 грн. за спожиту теплову енергію за жовтень 2019 року.

Позивачем надано уточнений розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, які склали: інфляційні втрати - 1190,11 грн., 3% річних - 871,09 грн.

Натомість суд в межах періоду зазначеного позивачем наводить свій розрахунок суми заборгованості вартості наданих послуг з централізованого опалення, інфляційних втрат, пені та 3% річних.

Так, сума заборгованості вартості наданих послуг з централізованого опалення за зазначений позивачем в уточненому розрахунку розрахунковий період, з урахуванням сплачених відповідачем у жовтні 2019 року грошових коштів за спожиту теплову енергію в розмірі 227,04 грн., складає 14403,92 грн., а саме: за березень 2018 року 2841,46 грн., за квітень 2018 року 2120,60 грн., за жовтень 2018 року 662,32 грн., за листопад 2018 року 1776,20 грн. (із розрахунку: 0,882 Гкал х 975,44 = 860,34 грн., 0,787 Гкал х 1165,25 =915,87 грн., суд виходить із розрахунку того, що середньомісячні витрати складають 0,013 Гкал, а позивачем в даному розрахунку було зазначено 0,014 Гкал); грудень 2018 року 1843,43 грн., січень 2019 року 2378,28 грн., лютий 2019 року 15,15 грн., березень 2019 року 1831,77 грн., квітень 2019 року 934,72 грн., жовтень 2019 року 00,00 грн. (із розрахунку за жовтень і квітень 2019 року: 1153,60 грн. – 218,88 грн. = 934,72 грн., 8,16 грн. – 8,16 грн. = 0 грн., суд враховує, що відповідачем згідно дубліката квитанції від 18 жовтня 2019 року було сплачено борг саме за опалення за жовтень 2019 року).

Розрахунок 3% річних складає 791,18 грн., де: з 11 квітня 2018 року по 25 листопада 2020 року – 223,99 грн.; з 11 травня 2018 року по 26 листопада 2020 року – 378,57 грн.; з 12 листопада 2018 року по 26 листопада 2020 року – 40,56 грн. (суд не бере до уваги розрахунок наданий позивачем після поновлення провадження, оскільки суд відповідно до ч. 4 ст. 244 ЦПК України розглядає справу з приводу додатково досліджених обставин, які зазначені в ухвалі суду. При цьому, судом враховується, що заборгованість за жовтень 2018 року складає 662,32 грн., а тому суд розраховує 3% річних в межах зазначеного періоду позивачем з урахуванням зазначеної заборгованості); з 11 січня 2019 року по 26 листопада 2020 року – 103,80 грн.; з 11 лютого 2019 року по 26 листопада 2020 року – 127,86 грн.; з 12 квітня 2019 року по 26 листопада 2020 року – 89,45 грн.; з 11 травня 2019 року по 26 листопада 2020 року – 43,41 грн. (суд приводить розрахунок із суми вищезазначеної заборгованості за квітень 2019 року).

Розрахунок інфляційних втрат склав 1080,08 грн., де: 2848,46 х 113,323/100 = 378,57 грн.; 2120,60 х 112,424/100 = 263,45 грн.; 662,32 х 109,248/100 = 61,25 грн. (суд не бере до уваги розрахунок наданий позивачем після поновлення провадження, оскільки суд відповідно до ч. 4 ст. 244 ЦПК України розглядає справу з приводу додатково досліджених обставин, які зазначені в ухвалі суду. При цьому, судом враховується, що заборгованість за жовтень 2018 року складає 662,32 грн., а тому суд розраховує інфляційні втрати в межах зазначеного періоду позивачем з урахуванням зазначеної заборгованості); 1843,43 х 106,884/100 = 126,91 грн.; 2378,28 х 105,826/100 = 138,56 грн.; 1831,77 х 104,360/100 = 79,89 грн.; 934,72 х 103,327/100 = 31,10 грн. (суд приводить розрахунок із суми вищезазначеної заборгованості за квітень 2019 року).

Розрахунок пені за період з 12 квітня 2019 року по 13 жовтня 2019 року включно склав 1729,23 грн., з яких: 934,72 х 0,01 х 185 =1729,23 грн. (суд приводить розрахунок із суми вищезазначеної заборгованості за квітень 2019 року).

При цьому, судом були розраховані суми 3% річних, інфляційних втрат, пені з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати за опалення.

Також, судом враховується, що розмір пені розрахований за період заборгованості з оплати за опалення, який не входить в період строку дії карантину.

Крім того, судом враховується те, що відповідачем ОСОБА_1 ні в відзиві на позовну заяву, ні в судовому засіданні при розгляді справи по суті клопотання про застосування строків позовної давності не заявлялося.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «ТЖКП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, слід задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість основного боргу в розмірі 14403,92 грн., пеню в розмірі 1729,23 грн., 3% річних в розмірі 791,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 1080,08 грн.

Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2025,15 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 49, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Тернівка Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_4 , в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, ЄДРПОУ 31657751), заборгованість основного боргу в розмірі 14403 (чотирнадцять тисяч чотириста три) грн. 92 коп.; пеню в розмірі 1729 (одна тисяча сімсот двадцять дев`ять) 23 коп.; 3% річних в розмірі 791 (сімсот дев`яносто одна) грн. 18 коп.; інфляційні втрати у розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Тернівка Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Тернівське житлово-комунальне підприємство» (р/р НОМЕР_4 , в АТ КБ «Приватбанк» м. Дніпро, ЄДРПОУ 31657751) судовий збір у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п`ять) грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 05 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін