Ухвала суду № 96025824, 05.04.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1375/21

Провадження № 1-кс/202/1704/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря судового засідання - Калантаєнко Д.В.

прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області прокуратури –

Пікуш В.Ю.,

захисника – Богемської С.О.

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Башловки О.В., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури Філь О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, маючого середню-технічну освіту, одруженого, який є інвалідом другої групи загального захворювання з відсутністю можливості працевлаштування, на утриманні маючого одну неповнолітню доньку, ОСОБА_2 , 2009 року народження, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021040520000023 від 18.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

02 квітня 2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Башловки О.В., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури Філь О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, 18 січня 2021 року приблизно о 08 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 04.11.2017 належить ОСОБА_3 , в світлий час доби здійснював рух по обледенілому, асфальтобетонному покриттю проїзної частини дороги вул. Шкільної, яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку, у с. Мала Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області, з боку смт. Петриківка у напрямку с. Хутірське.

У подальшому, під час руху по проїзній частині дороги вул. Шкільної, в

с. Мала Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його порушувати вимоги Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, маючи змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення наслідків свого діяння, наближаючись до мосту через р. Чаплинка, який розташовувався за напрямком його руху, не врахував дорожню обстановку та не обрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобілем «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та приблизно о 08 год. 00 хв. 18 січня 2021 року, в стані юзу виїхав на міст через р. Чаплинка в с. Мала Петриківка Петриківського району, Дніпропетровської області та на зустрічній смузі руху ліворуч, відносно напрямку свого руху, лівою передньою частиною здійснив зіткнення з лівою передньою частиною автомобіля «Daewoо Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що рухався по мосту через р. Чаплинка в с. Мала Петриківка Петриківського району, Дніпропетровської області у своїй смузі для руху у зустрічному напрямку автомобілю «Ford Transit», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Невиконання водієм ОСОБА_1 , вищезазначеного п. 12.1. Правил дорожнього руху України, призвело до настання даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пасажиру автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді: травми голови, обличчя та шиї (з порушенням зовнішнього дихання – трахеостоми): різаної рани в лобній області по центру волосистої частини голови, численних забійних та різаних ран лівої половини обличчя та лівої поверхні шиї, різаної рани верхньої третини лівої вушної раковини, рублено-різано-рваних ран обличчя, шиї та підщелепної ділянки (на правій щоці з переходом вниз на проекцію нижньої щелепи праворуч та далі в підщелепну область праворуч, до центру та ліворуч, з подальшим переходом на проекцію нижньої щелепи ліворуч (по підщелепній області), до кута нижньої щелепи та вгору в скроневу область з переходом на волосисту частину голови; в підщелепній області по центру з частковим переходом праворуч та ліворуч; на лівій бічній поверхні шиї від верхньої до нижньої третини; в підщелепній області ліворуч з переходом на підборіддя; в проекції нижньої щелепи ліворуч (по лицьовій частині); у зовнішнього кута лівої надбрівної дуги з переходом в лобну область ліворуч), з ушкодженням кивального м`язу ліворуч до рівня кивального м`язу праворуч з порушенням цілісності глотки та ушкодженням судин (лицьової артерії та вени, потиличної і язикової артерії та вени), наявністю емфіземи м`яких тканин передньої та бічних поверхонь шиї, з розвитком в посттравматичному періоді парезу під`язикового нерву.

За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді: травми голови, обличчя та шиї з ушкодженням м`язів, судин та глотки – відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні неумисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього від 18.01.2021, протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 , висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №19/104-9/2/84 від 02.03.2021, висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ -19/104-21/8772-ІТ та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

27.03.2021 ОСОБА_1 , в порядку ст.276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити без внесення застави, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов`язків підозрюваного, передбачених законодавством. Крім того, прокурор пояснив, що на даний час проводиться додаткова трасологічна експертиза, щодо встановлення місця та смуги зіткнення автомобілей.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, крім того надала додаткові документи стосовно справи.

Підозрюваний у судовому засіданні провину не визнав та підтримав думку захисника.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження, заслухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12021040520000023 від 18.01.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

27.03.2021 ОСОБА_1 , в порядку ст.276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:

1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа;

2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК;

3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК;

4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;

5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП та схемою до нього від 18.01.2021, протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_4 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 , протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_5 , висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №19/104-9/2/84 від 02.03.2021, висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ -19/104-21/8772-ІТ та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчим у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1,3 та 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме:

1. Запобігти спробам ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, злочином завдано тяжкі наслідки, однак підозрюваний вину не визнає, завданий злочином збиток не відшкодував, офіційно не працевлаштований, що також свідчить про намір підозрюваного у будь-який спосіб уникнути кримінальної відповідальності.;

2. Запобігти спробам ОСОБА_1 незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_1 відомі анкетні дані зазначених осіб, які викривають підозрюваного у вчиненні даного злочину, та перебуваючи на свободі він матиме змогу вчинити на них тиск з метою надання ними неправдивих показів та зміни показів у суді;

3. Запобігти спробам ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані ОСОБА_1 у складних дорожніх умовах допускає небезпечні прийоми керування транспортними засобами та перебуваючи на свободі може повторно вчинити ДТП.

При цьому, слідчий в своєму клопотанні, а прокурор під час судового засідання, зазначили, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, ніж тримання під вартою, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, не зможуть запобігти спробам підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у кримінальному провадженні та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також забезпеченню можливості виконання процесуальних рішень.

Під час перевірки наявності ризиків, які зазначені слідчим в клопотанні та прокурором під час судового засідання та передбачених п.п. 1,3 та 5 ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 12021040520000023 від 18.01.2021 року, щодо підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя дійшов висновку, що під час судового засідання знайшов підтвердження ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, однак вину не визнає, завданий злочином збиток не відшкодував, офіційно не працевлаштований, що також свідчить про намір підозрюваного у будь-який спосіб уникнути кримінальної відповідальності.

Інші ризики прокурором належним чином не обґрунтовані, а одже не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи запобігти ризикам, існування яких доведено стороною обвинувачення та встановлено слідчим суддею. При цьому, більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Як вже зазначалось вище, ризики заявлені стороною обвинувачення, існують, проте не в тому обсязі, який би давав беззаперечні підстави обрати підозрюваному ОСОБА_1 в цьому кримінальному провадженні виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Приймаючи рішення про відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, крім іншого, враховує роль ОСОБА_1 та обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, також враховує відсутність на даний час висновку по додатковій трасологісній експертизі, щодо встановлення місця та смуги зіткнення автомобілей.

Також, оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, наявність можливості у органу досудового розслідування зафіксувати усі можливі докази, які стосуються висунутого обвинувачення, враховуючи пояснення підозрюваного під час судового засідання, надання, особу підозрюваного в цілому, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, в порядку ст. 208 КПК України не затримувався та не оголошувався в розшук, його особисті дані - має сім`ю, малолітню доньку на утриманні, існування у нього інвалідності другої групи загального захворювання, постійне місце проживання в місті Кам`янському, відсутність у слідства будь-яких даних про вчинення підозрюваним протиправних дій в іншій період часу, слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні виключні обставини для застосування виняткового запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Оцінюючи вищенаведені обставини, особисті данні підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що на даний час відсутні підстави для застосування виняткового запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, та вважає за можливе застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України).

При цьому, суд вважає доцільним покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Башловки О.В., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури Філь О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, а саме з 20-00 години до 08-00 години ранку строком до 14 год. 30 хв. 03 червня 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

- в період часу з 20-00 години до 08-00 години не відлучатись з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін