Рішення № 96022601, 30.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/188/21

Провадження № 2-а/752/224/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В. ,

за участю секретаря - Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Бодюком Віталієм Адамовичем, до інспектора 1батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Будкіна Івана Степановича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з вищевказаним адміністративним позовом, поданим в його інтересах адвокатом Бодюком В.А., в якому просить суд постанову серії ЕАК № 3449857 від 19 листопада 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену відповідачем скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; визнати дії відповідача по складанню постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності неправомірними.

В обґрунтування позову зазначив, що постановою, винесеною інспектором 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом Будкіним В.С. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 17.1 ПДР: «Дорога із смугою для маршрутних транспортних засобів позначеній дорожнім знаком 5.8 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі», притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Позивачем зазначається, що, виїхавши з двору будинку місця свого проживання на автомобілі Volkswageh Touareg, державний знак НОМЕР_1 , здійснив поворот на просп. Ак.Глушкова, 4В в м.Києві, зайнявши крайній правий ряд, як передбачено Правилами дорожнього руху (далі - ПДД). Враховуючи ранній час пік руху транспорту, обидва ряди просп. Ак.Глушкова в м.Києві лівий і центральний були щільно заповнені. Зважаючи на щільний рух транспорту, з правого ряду позивач не зміг своєчасно перестроїтись в середній ряд руху. Позивач перестроївся після проїзду автобуса, який рухався в правій смузі, відразу був зупинений правником поліції. Зазначається також, що після повороту на просп. Ак.Глушкова,4В в м. Києві горів сигнал лівого повороту, маючи намір повернути в лівий ряд.

На думку позивача, відповідачем було порушено процедуру розгляду справи, а саме: не вирішено відповідних клопотань; не досліджено доказів, на заслухано пояснень, було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Всупереч положенням ст.ст. 245,251 КУпАП відповідачам не було повно та об`єктивно з`ясовано наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.32).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.02.2021 року залучено Департамент патрульної поліції до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

У позові ставиться питання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови, з відстав отримання постанови лише 23 грудня 2020 року на запит адвоката.

Відповідно до ст.121 КАС України, суд за заяву учасника справа поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Примірник оскаржуваної постанови від 19.11.2020 року позивачем отримано 23.01.2012 року, що вбачається з відмітки на конверті, відтак, суд вважає причину пропуску процесуального строку звернення до суду поважною і поновлює строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Третьою особою Департаментом патрульної служби до суду подані пояснення щодо позову. Зокрема, ставиться питання про відмову у задоволенні позову, з посилання на те, що викладені у позові твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом. Відповідач в свою чергу діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 р. № 1395.

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до положення ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку використовує фото і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичного фото і відеотехніки з метою попередження, виявлення, фіксації правопорушення, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Як вбачається із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом спору, нею не вирішувалося питання пов`язані з евакуацією вказаного транспортного засобу. Тому підстави позову в цій частині суд відхиляє, як такі, що виходять за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Частиною другою цієї статті передбачено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 217 КпАП України передбачено, що посадові особи, уповноваженні розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, к межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом було встановлено, що, як вбачається з постанови від 19.11.2020 року серії ЕАМ № 3449857 (а.с.12), складеної головним інспектором 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Будкіним І.С., позивача притягнуто до адміністративне відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, за не зафіксоване в автоматичному режимі адміністративне правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху і накладено штраф у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 19.11.2020 року о 07.55 год, керуючи автомобілем Volkswageh Touareg державний знак НОМЕР_1 , рухався по просп. Ак.Глушкова, 4-В м.Києві в смузі руху для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 та знаком 5.8 чим, порушив п.17.1 ПДД, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Судом досліджено відеозапис, здійснений за допомогою нагрудної камери інспектора. Відповідно до якого водій під час розмови з інспектором поліції перебував в автомобілі на водійському місці. Відповідач представився, пояснив суть правопорушення за ст.17.1 ПДД, причини і підстави перевірки документів.

Інспектором було зазначено, що позивачем було включено лівий поворот після того, які він побачив інспектора, а так їхав по смузі для громадського транспорту. Позивач визнав свою вину в тому, що здійснював рух по смузі для громадського транспорту, але вказував, що через щільний трафік не встиг перестроїтись, при цьому від отримання постанови під підпис відмовився.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач, як уповноважена особа повно і об`єктивно з`ясувала обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Зі змісту матеріалів відео фіксації, наданих по справі, вбачається, що транспортний засіб Volkswageh Touareg державний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 19.11. 2020 року о 07.55 год. по просп. Ак.Глушкова, 4-В м.Києві в смузі руху для маршрутних транспортних засобів.

Суд зазначає, що зазначені речові докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону та містить інформацію про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, позивач неправомірно рухався по смузі для маршрутних транспортних засобів, тому оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 17.1 ПДР прийнято із дотриманням вимог діючого законодавства України.

Оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам закону, розмір штрафу відповідає вимогам санкції ч.3 ст.122 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 121, 122, 217, 222, 251, 280, 254,280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 7, 9 72,73,74, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 3449857 від 19 листопада 2020 року.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Бодюком Віталієм Адамовичем, до інспектора 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м.Києві старшого лейтенанта поліції Будкіна Івана Степановича, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня складання судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор 1 батальйону 1 роти управління патрульної поліції в м. Києві старший лейтенант поліції Будкін Іван Степанович, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.9.

Третя особа: Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у місті Києві, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Києва, вул. Федора Ернста, буд.3

Суддя А.В. Слободянюк