Рішення № 96020042, 31.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2021 Справа №607/14415/20

м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Сташків Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Романів В.В.,

у присутності представника відповідача Шевчука В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі – ТОВ «Вердикт Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі – кредитний договір) від 18 вересня 2013 року у розмірі 96 234,33 грн., у тому числі: 41 629,94 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 12 479,02 грн. – заборгованість за нарахованим відсотками, 17 810,03 грн. – заборгованість зі сплати пені, 3 752 грн. – три відсотки річних, 9 191,89 грн. – інфляційні втрати, 11 370,55 грн. – подвійна облікова ставка НБУ.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 вересня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом акцептування клієнтом публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. 18 вересня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до п. 1 зазначеного додатку до договору на підставі Анкети-Заяви про Акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум», наданої ОСОБА_1 , ПАТ «Альфа-Банк» відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривні та випустив міжнародну платіжну карту DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску. Пунктом 2.1. додатку до договору передбачено, що ліміт відновлювальної кредитної лінії складає 75 000 грн. Пунктом 2.2. додатку до договору передбачено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 21 % річних на торгові операції та на операції зняття коштів. Відповідно до п. 2.3. додатку до договору мінімальний платіж складає 7% від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. ПАТ «Альфа-Банк» належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти на загальну суму 75 000 грн. 21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630025648 від 18 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 26 грудня 2018 року між TОB «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», а ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630025648 від 18 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги, згідно з яким ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630025648 від 18 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 . Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов. Крім цього, просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 22 102 грн., у тому числі: 2102 грн. судового збору та 20 000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою судді від 21 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 05 жовтня 2020 року на 12 год. 30 хв.

У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи, призначений на 05 жовтня 2020 року на 12 год. 30 хв., відкладений на 04 листопада 2020 року на 16 год. 30 хв.

04 листопада 2020 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Шевчука В.О. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що з позовної заяви та матеріалів справи не вбачається існування заборгованості відповідача перед банком та її розмір на момент відступлення права вимоги. Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази надіслання на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором №630025648 від 18 вересня 2013 року на користь ТОВ «Вердикт Капітал», як це передбачено п. 5.4.5 договору про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року. Також, позивачем не надано додатку 1-1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, укладеного між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» 26 грудня 2018 року про те, що право вимоги відступлено саме за кредитним договором №630025648 від 18 вересня 2013 року. Так само, позивачем не надано додатків 1-1 та 1-2 до договору про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року. Таким чином, з доданих до позовної заяви доказів неможливо встановити факт існування правовідносин між сторонами. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволені позову.

У зв`язку з поданням представником відповідача відзиву на позов, з метою забезпечення права позивача на подання відповіді на відзив, розгляд справи, призначений на 04 листопада 2020 року на 15 год. 30 хв., відкладений на 14 грудня 2020 року на 15 год. 30 хв.

25 листопада 2020 року від представника позивача ТОВ «Вердикт Капітал» - Іжаковського О.В. надійшла відповідь на відзив. У відповіді зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. В даному випадку, жодні негативні наслідки для кредитора не настають, так як позичальником не сплачено жодних платежів первісному кредитору після відступлення права вимоги, а тому підстав вважати, що настали негативні наслідки для нового, належного кредитора та належного виконання умов кредитного договору немає. До відзиву на позовну заяву не долучено підтверджуючих документів на підтвердження сплати суми заборгованості первісному кредитору. До відповіді на відзив представник позивача долучив копію додатку 1-1 до договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, копію додатку 1-1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року та копію витягу додатку 1 до договору факторингу від 21 серпня 2016 року.

За клопотанням представника позивача розгляд справи, призначений на 14 грудня 2020 року на 15 год. 30 хв., відкладений на 29 грудня 2020 року на 12 год.

17 грудня 2020 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Шевчука В.О. надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченні зазначено, що у справі відсутні будь-які ордери, видані на ім`я адвоката Радченко В.Ю., у зв`язку з чим усі процесуальні дії, процесуальні документи, завірення копій, вчинені від імені «адвоката Радченко Вікторія Юріївна» є такими, що не відповідають положенням закону і вчинені неуповноваженою особою. Також у запереченні вказано, що відповідач не погоджується з доказами, долученими до відповіді на відзив на позовну заяву, а саме: копією виписки ТОВ «Вердикт Капітал»; копією витягу № 1 із додатку до Договору факторингу від 21 червня 2020 року; копією витягу із Додатку № 1-1 до Договору факторигу № 2019- 1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року; копією витягу із Додатку № 1-1 до Договору відступлення прав вимоги № 16 01/19/1 від 16 січня 2019 року, оскільки позивачем не обґрунтовано неможливості їх подання у визначений законом строк з причин, що не залежали від нього, відтак їх слід визнати такими, що подані в позапроцесуальний спосіб і відтак вони є недопустимими доказами. Крім цього, у запереченні представник відповідача вказує, що вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором означає доведення наявності укладеного кредитного договору на умовах, зазначених у позовній заяві, зокрема заявленого розміру заборгованості перед банком чи іншими факторами, а тому позивач зобов`язаний довести наявність заборгованості відповідача у заявленому до стягнення розмірі. Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив стверджує, що пунктом 2.1. Додатку до Договору встановлено, що ліміт відновлювальної кредитної лінії складає 75 000,00 грн. та Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 75 000 грн. Однак, положення даного пункту, в сукупності з положенням Анкети-заяви та довідки про умови кредитування визначають тільки максимальний ліміт кредиту і не означає, що кредит був наданий саме в такому розмірі і чи був наданий взагалі. Крім того, позивачем не надано доказів того, що відповідач отримувала кредитну картку. Вказані документи підтверджують тільки можливі умови надання відповідачу кредиту Банком в подальшому. Таким чином, позивач не надав жодного доказу надання відповідачу кредиту банком в розмірі 75 000 грн. чи в будь-якому іншому розмірі. Надана позивачем копія Публічної пропозиції ПАТ «Альфа банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб не підписана відповідачем і тому не може бути належним чином ідентифікована в якості допустимого доказу укладення письмового договору на цих умовах. Позивач міг додати до позовної заяви копію Публічної пропозиції ПАТ «Альфа банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Окремого кредитного Договору від 18 вересня 2013 року позивачем надано не було. Також, позивачем не було надано «Тарифи», які містять примірний графік погашення кредиту та не було надано Додаток №4 до Договору. Також, відповідно до довідки про умови кредитування, строк дії картки не мав перевищувати двох років. Право вимоги вже мало існувати станом на день укладення договору факторингу №1 від 21 червня 2016 року. Відповідно до ст. 1083 ЦК України наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави. Позивачем не доведено, що фактор за договором факторингу №1 від 21 червня 2016 року мав право наступного відступлення. Відтак, право вимоги кожного наступного фактора, включаючи позивача, є непідтвердженим. Позов підписаний позивачем 26 червня 2020 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності. Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку позовної давності для пред`явлення позовних вимог про погашення кредитної заборгованості позивач суду не надав і судом таких доказів не здобуто. З цих підстав представник відповідача вказав, що позов задоволенню не підлягає за безпідставністю позовних вимог, а як окрему підставу для відмови в задоволенні позову вказав на пропуск строку позовної давності.

23 грудня 2020 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, у якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 18 вересня 2013 року у розмірі 50 395,96 грн., у тому числі: 20 814,97 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 5895,18 грн. – заборгованість за нарахованим відсотками, 17 810,03 грн. – заборгованість зі сплати пені, 1875,14 грн. – три відсотки річних, 4000,64 грн. – інфляційні втрати.

29 грудня 2020 року ухвалою суду, яку занесено до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про прийняття уточненої позовної заяви, оскільки її подано поза межами строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України.

У судовому засіданні 29 грудня 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Шевчук В.О. просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позов та заперечення на відповідь на відзив.

У цьому ж судовому засіданні досліджено усі наявні у справі письмові докази та оголошено перерву до 24лютого 2021 року до 10 години.

06 січня 2021 року від позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів – додатків до договору факторингу та платіжних відомостей відповідно до п. 4.2. договору факторингу.

23 лютого 2021 року представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням за межами Тернопільської області.

У зв`язку з наведеним у судовому засіданні 24 лютого 2021 року оголошено перерву до 31 березня 2021 року до 10 години.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак, разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи у всіх судових засіданнях без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав раніше подані ним пояснення, просив у позові відмовити, подані позивачем додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів, які надійшли 06 січня 2021 року, не брати до уваги, оскільки вони подані поза межами процесуального строку, встановленого законом для їх подання.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

18 вересня 2013 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка».

Цього ж дня, 18 вересня 2013 року, між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано додаток до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Згідно з п. п. 1., 2.1., 2.2. додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, підписаного сторонами, на підставі анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка», наданої клієнтом, банк відкрив рахунок № НОМЕР_1 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну карту DMC Gold строком 2 роки з моменту її випуску. Ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 75 000 грн. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 21% річних на торгові операції та на операції зняття коштів.

Також відповідач підписала довідку про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка», у якій зазначено строк дії картки 2 роки з можливістю перевипуску за умови дотримання клієнтом вимог договору, максимальна сума кредиту – 75000 грн., строк кредитної лінії – 1 рік з можливістю пролонгації за умови дотримання клієнтом вимог договору, сума щомісячного платежу – 305 грн., строк внесення платежу до 24 числа кожного місяця.

Як убачається з довідки про умови кредитування з використанням картки «Максимум-готівка», підписаної сторонами, строк дії картки становить 2 роки з можливістю перевипуску картки за умови дотримання клієнтом умов договору. Строк дії кредитної лінії становить 1 рік з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору.

21 червня 2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» (Клієнт) та ТОВ «Кредитні ініціативи» (Фактор) укладено договір факторингу №1.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до договору.

Як слідує з додатку №1 до договору факторингу від 21 червня 2016 року, ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648 від 18 вересня 2013 року.

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ВЕСТА» (Фактор) укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА.

27 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ВЕСТА» (Фактор) укладено додаткову угоду до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року.

Згідно з п. 1. вказаної додаткової угоди сторони домовились п. 2.1. Розділу 2 Договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року (далі - Договір) змінити та викласти в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, Фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Клієнтом та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до договору, в силу цього, до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.

Як слідує з додатку 1-1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року, ТОВ «ФК «ВЕСТА» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648.

Як убачається з акту приймання-передачі реєстру боржників від 14 січня 2019 року до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 6 грудня 2018 року, у відповідності та на виконання договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» передало, а ТОВ «ФК «ВЕСТА» отримало право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку №1-1 до додаткової угоди №1 до договору факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА від 26 грудня 2018 року.

16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий Кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №16-01/19/1.

17 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» (Первісний Кредитор) та ТОВ «Вердикт Капітал» (Новий Кредитор) укладено додаткову угоду до договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року.

Згідно з п. 1. вказаної додаткової угоди сторони домовились п. 2.1. Розділу 2 Договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року змінити та викласти в наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний Кредитор відступає Новому Кредитору належне йому право вимоги до боржників, а Новий Кредитор зобов`язується прийняти право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, що додається до даного договору на паперовому носії, та сплатити за нього ціну права вимоги. Сторони погодили, що по факту відступлення прав вимоги, Новий Кредитор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Первісним Кредитором та позичальниками, перелік яких наведений у Додатку № 1-1 до договору, в силу цього, до Нового Кредитора переходять всі права, які належать Первісному Кредитору за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.

Як слідує з додатку 1-1 до договору відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648.

З виконаних позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 вересня 2013 року станом на 12.06.2020 року становить 96 234,33 грн., з яких: 41 629,94 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту, 12 479,02 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками (21%), 17 810,03 грн. – заборгованість зі сплати пені, 3 752 грн. – три відсотки річних, 9 191,89 грн. – інфляційні втрати, 11 370,55 грн. – подвійна облікова ставка НБУ.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 4 ст. 267 цього кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Так, судом установлено, що 18 вересня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

21 червня 2016 року на підставі договору факторингу №1 ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги до боржників ПАТ «Альфа-Банк», у тому числі, право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648 від 18 вересня 2013 року.

26 грудня 2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» укладено договір факторингу №2019-1КІ/ВЕСТА, на підставі якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» набув право вимоги до боржників ТОВ «Кредитні ініціативи», у тому числі і право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648.

16 січня 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та позивачем ТОВ «Ведикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №16-01/19/1, на підставі якого позивач набув право вимоги до боржників ТОВ «ФК «ВЕСТА», у тому числі, право вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648 на суму 20 814,97 грн. – сума за основною заборгованістю та на суму 17 810,03 грн. – заборгованість за пенею на дату укладення договору факторингу.

Відповідно до додатку 1-1 до договору відступлення прав вимоги № 16-1/191 від 16.01.2019 року розмір вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №630025648, право якої передано ТОВ «ФК «ВЕСТА» до ТОВ «Ведикт Капітал», складається з заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 20 814,97 грн., а також пені в розмірі 17 810,03 грн.

У договорі від 18 вересня 2013 року, який укладений між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, номера договору не зазначено.

Позивач не надав ніяких доказів на підтвердження того, що договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 18 вересня 2013 року, укладений шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, та кредитний договір №630025648 є одним і тим самим договором.

Також позивачем не надано ніяких ні первинних документів (у тому числі виписки за договором чи інших первинних документів, які б відображали розмір отриманих ОСОБА_1 коштів, час їх отримання, суми, які підлягали сплаті, фактично сплачені кошти), ні жодного розрахунку заборгованості з зазначенням суми наданих у кредит коштів, суми заборгованості, періодів, за які вона виникла, тобто доказі, які б підтверджували заборгованість ОСОБА_1 за договором, укладеним шляхом підписання анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Позивач, зазначаючи у позовній заяві, що ПАТ «Альфа-Банк» надав відповідачу у кредит 75000 гривень, жодних доказів про це не надав. Доказів про те, скільки коштів ОСОБА_1 фактично отримала у кредит, коли у неї почала виникати заборгованість перед ПАТ «Альфа-Банк», у яких розмірах, яка сума коштів за договором була нею сплачена, позивачем не надано. Виходячи додатку до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, 75000 грн. – це максимальний ліміт відновлювальної кредитної лінії, а сума, яка була доступною в момент видачі клієнту картки і підписання цього додатку, становила 1000 гривень (п. 2.1.1.додатку).

Позивач про будь-які труднощі в отриманні доказів суду не повідомляв та з клопотаннями про їх витребування не звертався.

Один лише факт набуття ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору про відступлення права вимоги №16-01/19/1 від 16 січня 2019 року від ТОВ «ФК «ВЕСТА» права вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №630025648, до якого, згідно з додатком до договору №16-01/19/1, входить заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 20 814,97 грн. та пеня в розмірі 17 810,03 грн., за відсутності доказів на підтвердження розміру цієї заборгованості та за відсутності доказів, які б дозволяли ідентифікувати договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб як договір №630025648, не дає суду підстав стягувати зазначені суми з позивача.

Так, суд позбавлений можливості перевірити наявність цієї заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк», зокрема, чи дійсно вона виникла саме на підставі договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 18 вересня 2013 року, а не іншого договору, встановити період її нарахування, з`ясувати розмір сум, виходячи з яких здійснювалось нарахування цих платежів.

Крім того, сплата пені підписаними ОСОБА_1 18 вересня 2013 року анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» та додатком до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яким визначено умови кредитування, не передбачена.

Посилання позивача в додаткових поясненнях на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, у якій розтлумачено зміст принципу змагальності, не звільняє його від обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема підтвердити не лише факт переходу до нього права вимоги до боржника, а й надати докази, які підтверджують розмір заборгованості, яка виникла за договором, та обгрунтованість її нарахування.

Розрахунки заборгованості, надані позивачем, стосуються нарахування 3% річних з 14 грудня 2017 року, інфляційних – з червня 2017 року, відсотків 21 % – з 16 січня 2019 року, подвійної облікової ставки НБУ – з 12 червня 2019 року. Ці розрахунки виконані на основі розміру основної заборгованості 41 629,94 грн., а в подальшому – 20 814,97 грн., та пені в розмірі 17 810,03 грн., хоч такий розмір заборгованості належними доказами не підтверджений.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем не доведено підстав стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 20 814,97 грн. та пені в розмірі 17 810,03 грн., а відтак й інших платежів, нарахованих позивачем, зокрема 12 479,02 грн. – заборгованість за нарахованим відсотками, 3 752 грн. – три відсотки річних, 9 191,89 грн. – інфляційні втрати, 11 370,55 грн. – подвійна облікова ставка НБУ.

З урахуванням зазначеного, на переконання суду, підстави стягнення з відповідача зазначених сум відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що представник відповідача стверджував про сплив строку позовної давності. Позивач проти зазначеного у надісланих суду письмових заявах не заперечив. Строк дії картки у договорі визначений 2 роки з моменту її випуску, яка була випущена в день укладення договору (18 вересня 2013 року). Жодних доказів перевипуску цієї картки суду не надано. Строк внесення щомісячних платежів у довідці про кредитування, підписаній ОСОБА_1 , визначено до 24 числа кожного місяця. Позивачем не надано суду жодних доказів про те, що після 18 вересня 2016 року ОСОБА_1 здійснювала хоча б якісь платежі за договором.

За таких обставин суд вважає, що позивач пропустив визначений законом строк звернення з цим позовом до суду, однак, оскільки судом встановлено недоведеність позовних вимог позивача, то саме це є підставою для відмови в позові.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 89, 263, 264, 265, 273, 281-284, 288, 289, ст. 354, ст. 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу XIII «Перехідні положення»ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б, код у ЄДРПОУ 36799749.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складено 05 квітня 2021 року.

СуддяН. М. Сташків