Рішення № 96018193, 24.03.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5779/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Береза П.Р.

за участю: представників позивача Науменко І.В. , Марчук С.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» (код ЄДРПОУ: 42856961; адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 20/3) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Личаківським РВ УМВС України у Львівській області 20.11.1997 року; адреса: АДРЕСА_1 ) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог.

23 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» звернулося в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування вимог покликається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 на особистій сторінці у соціальній мережі Фейсбук (Facebook) опублікував допис-привітання для ТОВ «Інспе» з днем заснування компанії, де описав її історію. В тексті допису зустрічається звинувачення у таємному заснуванні ТОВ «Вайт Дентал Груп», переведенні його директором контрактів Straumann, 3Shape й TePe та «переманювання працівників».

Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20:26 год. на особистій сторінці у мережі Фейсбук (Facebook) ОСОБА_3 опубліковано допис дискредитуючого змісту щодо позивача. ІНФОРМАЦІЯ_8 року о 13:11 год ОСОБА_2 поширив зазначений допис вже на своїй особистій сторінці у Фейсбук (Facebook), прокоментувавши наступним чином: «ІНФОРМАЦІЯ_9».

Позивач є відомим на стоматологічному рику України суб`єктом господарювання, який пропонує найсучасніші хай-тек продукти та рішення для стоматології; на законних підставах здійснює свою господарську діяльність з 01.03.2019р., є сумлінним платником податків, а відповідач ОСОБА_3 , здійснюючи схожу діяльність, намагається різноманітними способами дискредитувати ділову репутацію ТЗОВ « Вайт Дентал Груп».

На переконання позивача, поширена інформація, по-перше, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про вчинення позивачем рейдерських дій, заклики до уникнення співпраці та його засудження, звинувачення в переведенні частини постачальників, клієнтів та працівників, формує негативний морально-етичний портрет в очах конкурентів, клієнтів та загалом бізнес-середовища, так і такою, що на переконання позивача, порушує його право на недоторканність ділової репутації, по-друге, не є оціночним судженням, а обов`язок доказування її достовірності покладається на відповідача. Відтак, просить суд визнати вказану інформацію недостовірною та такою, що дискредитує ділову репутацію позивача та спростувати зазначену інформацію, видаливши таку.

Рух справи в суді.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем 08.08.2020 подано відзив на позовну заяву з доказами щодо предмету спору.

Позивач 14.09.2020 подав відповідь на відзив на позовну заяву з додатками.

01.10.2020 подано заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

19.11.2020 представником відповідача подано клопотання про приєднання до справи доказів, яке судом задоволено.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позиції сторін у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позивачем не доведено наявність у діях відповідача усіх елементів складу відповідних юридичних правопорушень, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення позову. Окрім цього, вказує на те, що лише чотири речення стосуються позивача, два із яких оціночні судження, а інші два - фактичні твердження, що відповідають дійсності та можуть бути підтверджені у ході розгляду справи. Водночас, у частині поширення допису ОСОБА_3 вказує, що цей допис є набором суб`єктивних суджень та власної оцінки ОСОБА_3 ситуації, а згадка про позивача наявна виключно один раз. Таким чином, вважає вимоги, які викладені у позовній заяві, безпідставними, а тому просить у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з мотивів наведених у відзиві та запереченнях.

Позиція суду.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з наступних міркувань.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній мережі «Facebook» (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) було поширену інформацію наступного змісту:

« ІНФОРМАЦІЯ_5 !

У червні 1997 року було створено один з найважливіших проектів мого життя. Хто не в курсі - це перший мій серйозний бізнес і як перша дитина, дуже мені дорогий. Важко в двох словах передати усю сутність та глибину цього проекту, але 23 роки історії передбачають один із найдовших постів у моєму житті. Хто дочитає, той молодець))

Ідея відкрити Dental Suply Company з`явилась ще 1995 році. На той момент вже відкрив власну клініку, а купувати інструменти та матеріали для неї було справжнім викликом. Постійні поїздки в Польщу, Німеччину, на фірми чи на виставки. Це забирало час та заважало практикувати.

Тоді, насамперед для потреб своєї клініки на АДРЕСА_2 , відкрив невеличку компанію «Forte», директором якої став покійний ОСОБА_5 , а працівниками - ОСОБА_6 та моя рідна сестра ОСОБА_7 . «Forte» постачала продукцію моїй клініці та ще деяким стоматологам і швидко розвивалась. Такою проіснувала відносно недовго та переформатувалась в Компанія INSPE. Усі працівники «Forte» стали успішними та відомими підприємцями. ОСОБА_8 з компаньйонами заснував Ремиз-Дентал, ОСОБА_9 створила Maximus , а ОСОБА_11 разом з чоловіком - компанію Ком-Денталь, яка перша на теренах СНД почала представляти інструменти Hu-Friedy та стала одним з найуспішніших у світі промоутерів продукції Curaprox.

INSPE була створена за кошти моїх мами ОСОБА_12 та вітчима ОСОБА_13 . Велика повага та низький уклін цій людині, яка свого часу повірила в мене та вклала в мою ідею фактично усі свої збереження, вічная пам`ять, Веславе!

INSPE була заснована, як місійний проект, з продуманою стратегією, чітким позиціонуванням, баченням та структурою. Тоді мені сильно допомогло навчання та стажування у США у відомих компаніях Henry Schein Dental та Patterson Dental. Та все ж головну роль у виборі стратегії компанії відіграла моя стоматологічна освіта, робота в медуніверситеті та власна практика. Компанія INSPE вже зі старту позиціонувалась тільки в преміум сегменті, виділялась своєю інноваційністю, новими підходами в роботі та якісним сервісом. Моральні принципи, чесність та відкритість є основоположними в компанії. Вже тоді про нас казали, Ferrari , що їздить роздовбаними українськими дорогами ??

Компанія INSPE одна з перших пропагувала та впроваджувала стандарти і правила ергономіки, протоколи дезінфекції та стерилізації, кабінети гігієни та рентген кабінети, роботу лікаря з асистентом, в положенні "11 години", роботу в масках, рукавичках та окулярах, роботу з обов`язковою стерилізацією наконечників, з карпульними анестетиками тощо. Сьогодні усі ці стандарти стали нормою, але ще 20 років тому їм потрібно було торувати шлях.

Щоб заощадити лікарю час, першими в Україні ми почали працювати через мережу торгових представників, а не магазинів. На сьогодні в INSPE чотири регіональні представництва та близько двадцяти торгових представників. Щодня кожен з них вирушає в «поле») Також одними з перших в Україні ми почали проектувати стоматклініки, лабораторії та займатись бізнес консалтингом. Реалізуючи проекти, ми ніколи не займались лише продажем, а завжди намагались запропонувати рішення. Усе це не стало би можливим без наших партнерів, я не помилився, саме партнерів, а не клієнтів.

Першим, завдяки кому ми відбулись, став ОСОБА_15 та його « ІНФОРМАЦІЯ_10 ». Це був мега складний для нас проект, ми вчились разом з ОСОБА_17 та у ОСОБА_17 . Отримали неоціненний досвід, ОСОБА_17 нас вишколив та навчив нових стандартів ведення бізнесу, пишаємось такою співпрацею, яка досі щороку лише зміцнюється та рясно плодоносить)) Наступним був ОСОБА_18 та його клініка «Віннітермед», масштаби та системний підхід якого вражають. ОСОБА_18 для мене завжди був взірцем цілеспрямованості, дисципліни та відповідальності. Третім унікальним проектом для нас стала клініка "ММ", заснована ОСОБА_19 , до речі, моїм першим учителем в університеті) Контракт на поставку обладнання ми підписували вночі у його будинку в Брюховичах. Іронія в тому, що під цей контракт ОСОБА_21 був змушений закласти свій будинок. Тоді він спитав мене, чи готовий я відповідати, якщо він втратить будинок, я його заспокоїв, але м`яко кажучи, було страшнувато) ОСОБА_21 і пізніше відіграв важливу роль у житті INSPE, за його підтримки та участі, компанії вдалося успішно впровадити такий важливий проект, як імплантати Straumann. Команда "ММ", ваш внесок важко переоцінити, велике вам дякую! Ви завжди можете розраховувати на нашу допомогу та лояльність.

Не можу не згадати ОСОБА_22 та її проект, естетика, сміливість та елегантність якого мене сильно вразили. Дякую , ОСОБА_9 , за те, що ще вище підняла планку. З почуттям вдячності згадую проект ОСОБА_24 у Києві. Її клініка, була чи не найпершим серйозним виходом INSPE в столицю, що дало поштовх для розвитку компанії на національному рівні. Дякую ОСОБА_21 що допомогла нам рости та розвиватись. Місця не вистачить, щоб перерахувати усі реалізовані проекти, їх вже більше сотні, кожний з них унікальний та цінний для нас. Також компанія близько співпрацює та підтримує асоціації та професійні середовища, так Ukrainian Academy of Periodontology, Об`єднання стоматологів-ортопедів і зубних техніків України інші. Особисто вдячний за співпрацю ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ( ОСОБА_27 ). Вдячні усім, хто у будь-який спосіб долучається до співпраці з нами, круто спостерігати як разом ми ростемо. INSPE також у багатьох асоціюється з якісним практичним навчанням, яке допомагає стоматологам вдосконалюватися і рости і ми вдячні всім нашим лекторам та опініон лідерам в Україні і за кордоном за ваш внесок. Усі разом ми творимо велику спільноту - #INSPEcommunity.

INSPE є чим пишатись. Кожен стоматолог чув про INSPE OPEN AIR, якщо не побував особисто. Цей масшатбний захід вже став легендарним. Компанії також належить ідея та реалізація разом з "Галекспо" першої виставки "Дентал Україна" за підтримки ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 та інших. А у 2004 році INSPE зупинило роботу та усі працівники компанії поїхали на вибори спостерігачами, ми організовували харчування Українського Дому та Майдану під час Помаранчевої революції, керували захопленням Київського вокзалу, щоб не дати створити там штаб ОСОБА_32 . Компанія намагається активно підтримувати різноманітні благочинні, мистецькі та культурні проекти. Зокрема INSPE - сталий партнер фестивалю класичної музики LvivMozArt, ЛКП "Лев", проекту ТриЗуб Дентал (не політична спільнота) / БФ "УКРОП ДЕНТАЛ Зп" /UKROP Dental та інших.

Важко уявити INSPE без унікального портфоліо брендів Kavo, Castellini, Vatech, Saratoga, Melag, Kettenbach, Vita, Kerr, Komet, Ivoclar, NSK, Hu-Friedy та інших. За кожним брендом своя історія та люди, які нам допомагали. Цього року, новим етапом розвитку компанії став напрямок ортодонтії та представлення на ринку України світового лідера у цій сфері, компанії Ormco.

Але, не обійшлося й без складних ситуацій, я би сказав вкрай критичних. Було різне: жорстке протистояння з податковою, що завершилося у судах вигранними справами. А у 2007 році INSPE була близька до банкрутства і мені довелося закладати усе майно, та позичати гроші в друзів, щоб знову підняти компанію. ОСОБА_33 , що був поруч та підтримав. Проте найважчим випробуванням та ударом для компанії INSPE виявилися події минулого, 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_15. Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати. INSPE штормило і її вдалось втримати ціною неймовірних зусиль. Сьогодні ця ситуація залишиться лише епізодом в історії компанії. Але нема злого, щоб на добре не вийшло ?? Я знову повернувся до операційного управління та тепер кожен день присвячую INSPE . Дякую ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 та усім, усім, усім працівникам, хто у цей непростий час проявив відданість, підставив плече та не зрадив. Дякую усім, хто залишився і хто прийшов у компанію, люблю вас усіх. Компанія INSPE - це ВИ, це наша Команда! ВИ - наша найбільша цінність!

Ми рухаємося далі як крейсер і жодні шторми нас не зламають.

Нам тільки 23 і у нас усе попереду. В добру путь, INSPE.

INSPE означає - в НАДІЇ . Нехай вона тебе ніколи не полишає.»

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» вважає недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію наступний фрагмент наведеного допису:

«Проте найважчим випробуванням та ударом для компанії INSPE виявилися події минулого, 2019 року. ІНФОРМАЦІЯ_15. Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати».

Поряд із цим, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 на персональній сторінці у мережі Фейсбук (Facebook) (за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) опубліковано інформацію наступного змісту:

«Недавно я став свідком рейдерства в бізнесі.

Прямо тут у Львові, серед близьких людей. Найбільше вразило те, що дехто не бачить тут рейдерства і вважає ситуацію нормальною. Я так не вважаю. Я б не хотів вести бізнес в середовищі де це норма, тому ділюсь.

Ситуація наступна:

- мій друг довірив свій бізнес близькій людині та зробив її директором (щоб самому займатись новими бізнесами)

- директор дуже добре справлялась, збільшила прибуток, і підняла питання зміни умов ведення бізнесу. Мій друг зробив її рівним співвласником 50/50, підняв зарплату, всі залишилися щасливими

- пройшов час, прибуток виріс ще більше, і директор вирішила, що її винагорода (зп+частка бізнесу) не співставна з її вкладом. Вона запропонувала викупити частину бізнесу з частиною контрактів, запропонувала € 1.8m (до цього моменту все адекватно імхо)

- після декількох місяців переговорів вони не зійшлись на умовах продажу. Тоді директор створила власну компанію, і перевела на неї частину постачальників та клієнтів з основного бізнесу, яких раніше хотіла викупити

Тобто те, що вона хотіла купити за € 1.8m вона взяла за €0, користуючись службовим становищем і зв`язками, які вибудувала в ролі директора бізнесу.

Мораль - скажете не довіряти директору до такої міри? Я б не хотів, щоб це була мораль. Я б хотів могти довіряти своїм працівникам та партнерам. І щоб після таких дій з такою людиною ніхто не хотів працювати, щоб крадене повернули власнику, і щоб директори боялись про таке і думати.

Трагічності ситуації надає те що друг в цій ситуації - це мій тато ОСОБА_113 , а директор - мій колишній друг і людина, яку я до недавна дуже цінував і поважав - ОСОБА_34 .

Оскільки суд займе тривалий час і на жаль в Україні не гарантує справедливості, закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами.

п.с. хто не згоден чи не розуміє чому це не етично, я радий проговорити деталі.

п.п.с. декілька апдейтів з коментів:

- багато хто під рейдерством розуміє інші речі. Мені ок це називати інакше, важливіше щоб такі дії не вважались нормальними

- ОСОБА_114 зробила унікальну роботу як директор бізнесу, і я дуже поважав і підтримував її амбіцію відділитись. Я категорично не згоден з її методом - вона порушила домовленісь під якою підписалась. Адекватні альтернативи були взяти іншого директора, продати свою частку, або продати на умовах які підходять обом.

- в пості я не вказав факту, що ОСОБА_114 і ОСОБА_116 - колишні чоловік і дружина. Я вважаю його нерелевантним, бо а) вони були розлучені і мали нових партнерів на час домовленості про 50/50 б) особисті стосунки власників не мають впливати на виконання умов договору».

Опісля цього, вищевказаний допис поширено ІНФОРМАЦІЯ_11 року відповідачем ОСОБА_2 на персональній сторінці разом із текстом наступного змісту:

«ІНФОРМАЦІЯ_12»

Усю інформацію вцілому у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, поширену на сторінці відповідача ІНФОРМАЦІЯ_11 року позивач вважає недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію останнього.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Стаття 3 та стаття 28 Конституції України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності.

Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 94 ЦК України, юридична особа має право, зокрема, на недоторканність її ділової репутації.

Чинне законодавство не містить визначення поняття ділової репутації, оскільки воно є морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим правом, якому закон надає значення самостійного об`єкту судового захисту.

Зокрема, під діловою репутацією юридичної фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей.

Позови про захист ділової репутації має право пред`явити, зокрема, юридична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року (п.15)«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначає, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відтак, у справах про захист ділової репутації, захисту підлягають порушені немайнові права особи у разі сукупності таких обставин: як поширення інформації, інформація стосується певної юридичної особи (позивача), інформація є недостовірною (не відповідає дійсності), поширення такої інформації порушує особисті немайнові права.

Зазначене вказує на дифамаційний склад цивільного правопорушення, який мають довести/спростувати сторони у справі (принцип змагальності сторін).

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 461/4225/19, провадження № 61-4414св20, висловленими в постанові від 03.03.2021 року.

Із врахуванням наведеного, а також змісту позовних вимог, суд вважає за необхідне проаналізувати кожний із дописів на предмет сукупної наявності усіх вищевказаних обставин.

Стосовно допису від ІНФОРМАЦІЯ_14 року.

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Факт поширення інформації у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_14 року підтверджується копіями скріншотів із соціальної мережі Фейсбук, які наявні у матеріалах справи. Окрім цього, сторонами вказаний факт не заперечується.

Таким чином, даний елемент складу юридичного правопорушення наявний за даних обставин справи.

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

Зі змісту позовних вимог випливає, що позивач вважає, що у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_14 року наявний фрагмент, який порушує його право на недоторканність ділової репутації.

Натомість, відповідач заперечуючи такі доводи, вважає, що допис від ІНФОРМАЦІЯ_14 року містить лише одну опосередковану згадку про позивача, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_15», а інші речення не містять згадки про позивача та його не стосуються.

У відповіді на відзив позивач заперечив вказану позицію відповідача, зазначивши, що відповідач, оцінюючи кожне речення уривку з допису від ІНФОРМАЦІЯ_14 року, розглядає їх поокремо, свідомо уникаючи того факту, що кожен текст має свою тематичну структуру і виявляється у тематичних зв`язках між фразами, і кожна наступна фраза має бути зв`язана з попереднім тематичним зв`язком.

В обґрунтування викладеного позивач зазначив, що очевидно, що будь-який пересічний читач допису, ознайомившись із його змістом та після твердження про те, що «ІНФОРМАЦІЯ_15», читаючи твердження наступного змісту: «Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати» дійде до висновку про безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між описаними діями позивача у реченнях.

Відтак, позивач дійшов до висновку, що зважаючи на наведену вище тематичну пов`язаність речень у спірному дописі, неможливо заперечувати те, що твердження про переманювання працівників та перетягування брендів стосувалось також позивача.

Однак, суд звертає увагу, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 127/16354/17, провадження №61-22778ск19, висловленими в постанові від 29.07.2020.

Водночас, висловлені доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки доказів на підтвердження вказаних ним обставин суду (тематичної пов`язаності речень, наявність причинно-наслідкового зв`язку між ними) надано не було, а за змістом статті 81 ЦПК України доказування (а отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 686/15360/18, провадження № 61-4483св19, висловленими в постанові від 26.08.2020 року.

Більше цього, доречно зазначити, що речення «Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати» містить дієслова у формі множини («почали дробити», «розривати», «переманювати», «перетягувати»), тобто, мова йде про декількох осіб (двох чи більше), які не персоніфіковані у цьому реченні, як і не вказано, що серед цих осіб є позивач.

Тобто, твердження відповідача, яке просить спростувати позивач, а саме: «Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати» без найменування особи, яка вчиняє (вчинила) наведені дії, унеможливлює її абсолютну ідентифікацію. Водночас, вказана інформація не може тлумачитися як така, що містить фактичні дані, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 380/951/17, провадження № 61-31057св18, висловленими в постанові від 19.06.2019 року.

На підставі наведеного, суд доходить до висновку, що позивачем не доведено жодними доказами, що речення у дописі «Компанія INSPE, на якийсь час опинилась фактично без керівництва, її почали дробити та розривати, працівників переманювати, бренди перетягувати» стосується позивача, а, отже, у цій частині відсутній склад юридичного правопорушення і таке не порушує прав позивача, не підлягає судовому захисту.

Водночас, речення «ІНФОРМАЦІЯ_15» містить пряму вказівку про позивача, тобто, стосується Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» і підлягає подальшому аналізу на предмет наявності інших елементів юридичного складу правопорушення.

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

Речення «ІНФОРМАЦІЯ_15» містить декілька тверджень, характер яких слід з`ясувати та визначити, чи є вона фактичним твердженням (достовірним/недостовірним), чи оціночним судженням, а саме:

1) у березні, тепер вже колишній директор компанії ОСОБА_34 , таємно, поза «спиною власників створила свою власну компанію WHITE Dental Group»;

Стосовно першого твердження позивач зазначає у відповіді на відзив наступні доводи:

позивач зареєстрований відповідно до порядку, передбаченого законом, та здійснює господарську діяльність із 01 березня 2019 року.

законодавство не оперує термінами «відкрите створення юридичної особи» чи «таємне створення юридичної особи».

створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» було відкритим, останнє займає активну позицію на ринку і не чинить жодної господарської діяльності.

жодних доказів щодо нібито порушень ОСОБА_117 норм Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відповідачем не подано, а витяги із підсистеми «CONTR AGENT» системи «LIGA ZAKON» не підтверджують достовірність такого твердження.

доведення достовірності цього твердження через безпідставний опис нібито незаконних дій ОСОБА_117 є недопустимим, адже у даному випадку дії відповідача оскаржує Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп».

згідно з ст. 277 ЦК України і ст. 81 ЦПК України, обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною покладено на відповідача, відтак на останнього не покладено обов`язок доводити достовірність відкритого створення компанії.

Таким чином, позивач вважає, що створення ТОВ «Вайт Дентал Груп» було відкритим, а обов`язок довести, що це не відповідає дійсності покладено на відповідача.

Стосовно першого твердження відповідач покликається у відзиві, що ОСОБА_117 із 01.03.2019 року є членом виконавчого органу (директором) ТОВ «Вайт Дентал Груп», яка здійснює діяльність у сфері ТОВ «ІНСПЕ», і порушила норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»:

не отримала попередньої згоди від загальних зборів ТОВ «ІНСПЕ» на те, щоб стати членом виконавчого органу ТОВ «Вайт Дентал Груп».

не повідомила ТОВ «ІНСПЕ» у визначений законом дводенний строк (до 03.03.2019 року) про наявність конфлікту інтересів, з огляду на створення та зайняття посади директора ТОВ «Вайт Дентал Груп»;

не повідомила ТОВ «ІНСПЕ» у визначений законом п`ятиденний строк (до 06.03.2019 року) про зміни у складі афілійованих осіб ОСОБА_117 , з огляду на створення та зайняття посади директора ТОВ «Вайт Дентал Груп».

Отже, на думку відповідача, твердження «Коли, у березні, тепер вже колишній директор компанії ОСОБА_34 , таємно, поза спиною власників створила свою власну компанію WHITE Dental Group» є достовірною інформацію, а, відповідно, не підлягає спростуванню.

Здійснивши аналіз обставин справи та дослідивши подані сторонами докази суд дійшов до висновку, що ОСОБА_117 , будучи членом виконавчого органу ТОВ «ІНСПЕ», створила та стала виконавчим органом ТОВ «Вайт Дентал Груп», що здійснює діяльність у сфері діяльності ТОВ «ІНСПЕ». Наведене підтверджується відомостями із витягів із підсистеми «CONTR AGENT» системи «LIGA ZAKON», які подані відповідачем.

Водночас, стороною відповідача заперечувався факт виконання ОСОБА_117 обов`язків, передбачених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а саме: отримання ОСОБА_117 попередньої згоди від загальних зборів ТОВ «ІНСПЕ» на те, щоб стати членом виконавчого органу ТОВ «Вайт Дентал Груп»; повідомлення від імені ОСОБА_117 ТОВ «ІНСПЕ» у визначений законом строк про наявність конфлікту інтересів, з огляду на створення та зайняття посади директора ТОВ «Вайт Дентал Груп», а також про зміни у складі афілійованих осіб.

При цьому, обставини щодо невиконання ОСОБА_117 вимог положень Закону України «Товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю» визнано представником позивача у судовому засіданні, також у матеріалах справи відсутні докази наявності наведених фактів, позивачем жодних доказів на спростування вказаного не надано, у зв`язку із чим, виходячи із обов`язку доказування, визначеного статті 81 ЦПК України, суд доходить до висновку, що ОСОБА_117 не отримала попередньої згоди від загальних зборів ТОВ «ІНСПЕ» на те, щоб стати членом виконавчого органу ТОВ «Вайт Дентал Груп», а також не повідомила ТОВ «ІНСПЕ» у визначений законом строк про наявність конфлікту інтересів, з огляду на створення та зайняття посади директора ТОВ «Вайт Дентал Груп», а також про зміни у складі афілійованих осіб.

Наведене надає підстави вважати, що ТОВ «Вайт Дентал Груп» із точки зору Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» створено без повідомлення власників ТОВ «ІНСПЕ», тобто, речення «Коли, у березні, тепер вже колишній директор компанії ОСОБА_34 , таємно, поза спиною власників створила свою власну компанію WHITE Dental Group» є фактичним твердженням, яке відповідає дійсності.

2) « поступово перевела туди контракти Straumann, 3Shape, а згодом й TePe».

Стосовно другого твердження позивач зазначає у позовній заяві та відповіді на відзив наступні доводи:

із ст. ст. 42, 43 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 44 Господарського кодексу України, ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що ні позивач, йог контрагенти, ні будь-які інші контрагенти конкуруючих суб`єктів господарювання, ні працівники не зобов`язані співпрацювати у примусовому порядку;

як Основний закон України, так і інші закони одноголосно стверджують про свободу підприємницької діяльності у всіх її законних виявах та вільний вибір місця праці.

початок співпраці з позивачем був вільним вибором контрагентів, що засвідчується листами про офіційну співпрацю, доданих до позовної заяви, а також листом відповіддю від компанії Straumann, доданих до відповіді на відзив.

у поданому відзиві відповідач намагається довести достовірність вказаної інформації шляхом надіслання адвокатських запитів до позивача та ТОВ «ІНСПЕ» з метою витребування договорів із згаданими суб`єктами господарювання, однак навіть при отриманні витребуваних договорів достовірність такого «переведення» неможливо довести.

Отож, позивач вважає, що зазначене свідчить, що вказане твердження є недостовірним.

Стосовно другого твердження відповідач у відзиві та запереченнях покликається на таке:

задля того, щоб довести факт переведення певних компаній із однієї юридичної особи до іншої, необхідно встановити, що такі компанії первинно здійснювали співпрацю із однією компанією, а згодом розпочали таку з іншою.

Straumann та 3Shape являли собою стабільних та довготривалих партнерів ТОВ «ІНСПЕ» до створення ТОВ «ВАЙТ ДЕНТАЛ ГРУП», що підтверджується копіями відповідних договорів, доданих до відзиву

невдовзі після створення позивача ОСОБА_117 , вищевказані компанії змінили представника в Україні і визначили таким компанію, кінцевим бенефіціаром та директором якої є саме ОСОБА_117 , що саме і свідчить про «поступове переведення», про яке зазначено у дописі

за підтвердженням наведеного представник відповідача звернулася до позивача та ТОВ «ІНСПЕ» за отриманням копій договорів, які могли б свідчити про наявність господарських відносин таких компаній із Straumann, 3Shape, TePe

Таким чином, на переконання відповідача, твердження про переведення на позивача контрактів Straumann, 3Shape, TePe є фактичним твердженням, яке може бути перевірене на предмет достовірності у випадку встановлення факту первинної наявності господарських відносин вказаних компаній із ТОВ «Інспе», а згодом - із ТОВ «Вайт Дентал Груп».

У ході розгляду справи клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи від 16 листопада 2020 року відповідачем повідомлено, що ТОВ «ІНСПЕ» у відповідь на адвокатський запит надало:

копію контракту ТОВ «ІНСПЕ» із 3Shape № К-0001/12/17 від 20.12.2017 року із додатками;

копію контракту ТОВ «ІНСПЕ» із TePe № К-003/05/16 від 24.05.2016 року із додатками;

копію контракту ТОВ «ІНСПЕ» зі Institut Straumann AG № К-001/01/06 від 27.11.2006 року;

копії електронного листа 3Shape від 29.10.2019 року із перекладом.

Водночас, 09 грудня 2020 року під час судового засідання подано стороною відповідача клопотання про витребування доказів, зокрема, копій договорів ТОВ «Вайт Дентал Груп» із Straumann, 3Shape, TePe, обумовлене відмовою позивача у наданні вказаних копій договорів на адвокатський запит та необхідністю отримання відомостей про дати укладення вказаних договорів, задля їх співставлення із датами договорів, поданих відповідачем.

У судовому засіданні 29 грудня 2020 року позивачем надано для огляду суду вказані договори, зазначаючи про наявність у них пунктів про нерозголошення та конфіденційність інформації. Водночас, судом встановлено, що договір між ТОВ «Вайт Дентал Груп» та Straumann укладено 26.04.2019 року; між ТОВ «Вайт Дентал Груп» та 3Shape 11.10.2019 року; між ТОВ «Вайт Дентал Груп» та ТеРе 03.12.2019 року. При цьому, з огляду на з огляду на наявність у таких договорах пунктів про нерозголошення та конфіденційність інформації, то судом відмовлено відповідачу у витребуванні копій даних договорів.

Отже, отримана інформація про дати укладення договорів ТОВ «Вайт Дентал Груп» із Straumann, 3Shape, TePe та дати укладення договорів ТОВ «ІНСПЕ» із цими компаніями свідчить про те, що спершу були наявні господарські відносини між ТОВ «ІНСПЕ» та Straumann, 3Shape, TePe відповідно, а згодом між ТОВ «Вайт Дентал Груп» та цими ж компаніями.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що відбулась зміна (переведення) на позивача контрактів Straumann, 3Shape, TePe, тобто, твердження «поступово перевела туди контракти Straumann, 3Shape, а згодом й TePe» є фактичним твердженням є достовірною інформацією, яка не підлягає спростуванню. При цьому, суд бере до уваги позицію позивачів, що сторони господарських договорів вільні у виборі контрагентів, однак, такі доводи не спростовують достовірність поширеної інформації.

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У позовній заяві позивач зазначає, що інформація, яка наявна у дописі відповідача, порушує його право на недоторканність ділової репутації.

Натомість, відповідач у відзиві покликається на те, що позивачем не подано жодного обґрунтування того, що поширеною інформацією завдано шкоди діловій репутації позивача, зокрема, коли така завдана, у якому обсязі та чим це підтверджується.

Окрім цього, відповідач посилається на практику Верховного Суду у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 910/15371/18, де вказано про те, що приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Заперечуючи у відповіді на відзив позивач зазначає, що приниження ділової репутації зустрічається в законодавстві саме в контексті відшкодування моральної шкоди, тому Верховний Су і надав трактування йому з прив`язкою до зниження вартості немайнових активів. При цьому, позивач не звертається до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди, а, отже, втрачається сенс аргументації відповідача про відсутність доказів матеріального вираження такої шкоди.

У запереченнях відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано виключність прив`язки моральної шкоди зі знищенням вартості нематеріальних активів, а, відповідно, відсутність обов`язку позивача доказувати таке зниження. Більше цього, відповідач зазначає, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 910/15371/18 відсутня навіть згадка про моральну шкоду, однак про необхідність доведення факту знищення вартості нематеріальних активів зазначено.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що факт завдання шкоди діловій репутації у даній справі не підлягає доведенню, виходячи із наступного.

Із статті 277 ЦК України випливає, що для задоволення позову про зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, крім обставин, що свідчать про поширення такої інформації, слід також встановити, що наведеними діями була спричинена шкода особистим немайновим правам позивача.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною третьої статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 461/8414/17, провадження 61-3934св20.

Тобто, позивач повинен довести, зокрема, те, що внаслідок поширення інформації було порушено його особисті немайнові права. У випадку встановлення того факту, що позивач не довів, що інформація завдає шкоди його особистим немайновим правам, обґрунтованим є висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

Наведене повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 липня 2019 року у справі № 199/5441/18, провадження 61-12002ск19.

Отже, на виконання обов`язку доказування позивач повинний зазначити з наданням підтверджуючих доказів, у чому саме полягало порушення його прав, а у протилежному випадку - вважається не доведеним той факт, що поширена інформація завдає шкоди особистим немайновим правам, чи перешкоджає повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.

Наведене вище відповідає правовим висновками Верховного Суду під час розгляду справи № 461/8414/17, провадження № 61-3934св20, висловленими в постанові від 27 серпня 2020 року, а також у справі № 766/2079/17, провадження 61-42181св18, викладеними в постанові 01 липня 2019 року.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

При цьому, доводи позивача у частині того, що останній не може в повній мірі і своєчасно реалізовувати право на недоторканність ділової репутації, поки на особистій сторінці відповідача перебувають дискредитуючі дописи з великою кількістю відгуків, коментарів та реакцій як серед пересічних читачів, так і серед стоматологічної спільноти, не підтверджуються жодними доказами, відтак є припущеннями. При цьому, кількість відгуків та коментарів спірного допису не можу слугувати об`єктивним та достатнім обґрунтуванням порушення особистих немайнових прав позивача.

Таким чином, позивачем не доведено те, що поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що тягне за собою відмову у задоволені позову у цій частині позовних вимог.

Стосовно допису від ІНФОРМАЦІЯ_11 року.

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб.

Факт поширення відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_11 року інформації у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_13 року на сторінці у соціальній мережі Фейсбук підтверджується копіями скріншотів, які наявні у матеріалах справи. Окрім цього, сторонами вказаний факт не заперечується.

Таким чином, даний елемент складу юридичного правопорушення наявний за даних обставин справи.

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

Зі змісту позовних вимог випливає, що позивач вважає, що у поширеному ІНФОРМАЦІЯ_11 року дописі наявний фрагмент, який порушує його право на недоторканність ділової репутації. Наведене обґрунтовує наступним:

у преамбулі ОСОБА_3 звинуватив позивача у рейдерстві та висловив занепокоєння щодо нібито загрозливого середовища для ведення бізнесу в таких умовах.

у дописі зазначено, що директор позивача, користуючись службовим становищем і зв`язками в ТОВ «ІНСПЕ», після створення власної компанії (ТОВ «Вайт Дентал Груп») «перевела на неї частину постачальників та клієнтів, яких раніше хотіла викупити».

у дописі ОСОБА_3 закликав не толерувати цих дій та уникати бізнесу з ТОВ «Вайт Дентал Груп».

відповідач систематично шляхом поширення різними способами дискредитуючої інформації щодо описаної ситуації надав ще більшого розголосу неправдивій інформації щодо позивача, що порушує його право на недоторканність ділової репутації.

Натомість, заперечуючи, відповідач у відзиві зазначає, що детальний аналіз допису свідчить про те, що:

інформація викладена у такому є набором суджень та власної оцінки ОСОБА_3 ситуації.

допису складається із щонайменше 20 речень, у якому лише 1 раз наявна згадка про позивача, а у інших - текст допису немає жодного відношення до позивача.

згадка про позивача у дописі наявна виключно один раз, що жодним чином не може свідчити про наявність у позивача порушеного права опублікуванням усього допису.

оціночне судження ОСОБА_3 щодо «не толерування» та «уникнення бізнесу» неможливо будь-яким чином перевірити, а тому обраний судовий захист про визнання недостовірною інформацією та спростування такої є неефективним.

коментар «ІНФОРМАЦІЯ_16» свідчить про те, що відповідач визначає особисто для себе допис ОСОБА_3 як суб`єктивне судження останнього щодо певних подій, тобто, є оціночним судженням та не підлягає визнанню недостовірним і спростуванню.

У відповіді на відзив позивач заперечив вказану позицію відповідача, зазначивши, що:

відповідачем здійснюється аналіз кожного речення поокремо, що призводить до втрати основної думки цілого тексту згаданого допису.

автор допису ОСОБА_3 не просто закликає уникати бізнесу з директором позивача та її компанією, а саме завдяки опису ситуації у щонайменше 20 реченнях надає собі право заклику невизначеної аудиторії.

відповідач вважає зазначений підсумок судженням, а саме думкою, висловлюванням. Позивач погоджується, що по-різному можна називати викладену письмово думку, та очевидно вона не є оціночною, якщо містить заклики до певних дій.

посилається на Словник української мови, де наявне тлумачення поняття «закликати», як «пропонувати діяти в певному напрямі, певним чином поводити себе», переносячи це тлумачення на допис, позивач вважає, що автор пропонує поводити себе певним чином: «не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією White Dental Group» при цьому застерігаючи «щоб одного дня так не поступили з вами», тим самим, констатуючи ніби правдивість усього тексту допису.

станом на 24 червня допис ОСОБА_3 отримав 198 реакцій читачів у вигляді смайлів, 17 поширень та 115 коментарів, а станом на 30 червня 2020 року поширений допис отримав 114 реакцій читачів у вигляді смайлів, 7 поширень та 29 коментарів. Очевидно, що таке поширення було аж ніяк не для особистої рефлексії відповідача, а для того, щоб ще більше підсилити дискредитацію позивача.

У запереченнях відповідач відстоює позицію, що «заклик», про який зазначає позивач, є нічим іншим, як висловлюванням, що містить оціночне вираження особистих поглядів ОСОБА_3 , а, відповідно, за аналогією із висновком Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/15638/16-ц, позиція позивача не заслуговує на увагу.

Більше цього, відповідач покликається на те, що «заклик» неможливо визнати фактичним твердженням, оскільки у такому не вбачаються жодні фактичні обставини, перевірку яких можливо здійснити на предмет достовірності.

Вислухавши позиції сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_13 року, поширеного відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_11 року інформація стосується позивача виключно у наступній частині: «закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами», а у інших фрагментах мова йде про інших осіб, що виходить за межі позовних вимог, враховуючи склад сторін у даній справі.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Виходячи із викладеного, слід визначити характер викладеного вище уривку допису та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Наведене повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 березня 2019 року у справі № 916/679/18.

Аналіз твердження «закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами» свідчить про те, що у такому відсутня будь-яка конкретна фактична обставина, яка могла бути перевірена на предмет дійсності, тобто, вказаний заклик є оціночним судженням особи.

За наявності подібного заклику негативного спрямування Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/15638/16-ц зазначив, що таке висловлювання є лише оціночним вираженням його особистих поглядів, критичною оцінкою, вираженням суб`єктивної думки і поглядів, а тому не підлягають спростуванню, оскільки у демократичному суспільстві кожен має право на свободу вираження поглядів.

Таким чином, поширена інформація ІНФОРМАЦІЯ_11 року відповідачем у дописі стосується позивача виключно у частині «закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами», яке є оціночним судженням, а відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

Виходячи із встановлених вище обставин, твердження «закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами» не може бути перевірено на відповідність, а таке є оціночним судженням, то у даному випадку цей елемент юридичного складу правопорушення відсутній.

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Твердження «закликаю не толерувати цих дій, і уникати бізнесу з ОСОБА_114 і її новоствореною компанією WHITE Dental Group щоб одного дня так не поступили з вами», є оціночним судженням.

Норми ЗУ «Про інформацію» щодо оціночних суджень є нормами прямої дії і визначають спосіб захисту щодо оціночних суджень виключно шляхом надання відповіді, тим самим обґрунтовуючи безпідставність поширених стосовного нього суджень.

Так, у відповідності до частини 2 статті 30 ЗУ «Про інформацію» якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність , честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижують гідність, честь чи ділову репутацію. На особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів). Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь.

При цьому ЄСПЛ вказує на те, що навіть у випадку, коли судження зводиться до суб`єктивної оцінки, пропорційність втручання може залежати від того, чи існують достатньо вагомі фактичні підстави для спростування судження, оскільки навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (рішення ЄСПЛ у справі «Джерусалем проти Австрії» від 27 лютого 2001 року).

Як зазначалось судом вище, частиною третьої статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не подано у матеріали справи жодного доказу того, що допис відповідача від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, яким поширено допис ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_13 року містить надмірні оціночні судження у брутальній, принизливій чи непристойній формі,, а також, що таким завдано шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вказані обставини підлягали доказування саме позивачем, про що свідчить обов`язок доказування у ст. 81 ЦПК України та практика Верховного Суду, у постанові від 27 серпня 2020 року у справі № 461/8414/17 та у постанові від 01 липня 2019 року у справі № 766/2079/17.

Таким чином, позивачем не доведено те, що поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає позивачу особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, що тягне за собою відмову у задоволені позову у цій частині позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду справи.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази суд приходить до переконливого висновку про те, що поширена у на персональній сторінці мережі Фейсбук ОСОБА_2 інформація ІНФОРМАЦІЯ_3 у частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» є фактичним достовірним твердженням, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, яким поширено допис ОСОБА_3 від ІНФОРМАЦІЯ_13 року у частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» є оціночним судженням та не є предметом судового захисту, оскільки по своїй природі є думками, переконаннями, надання критичної оцінки певних фактів і недоліків, які є висловлюванням суб`єктивної думки і поглядів, які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, є необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.16,270,275,277,297,299 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81,141,258,259,263-265,268,273,352-354 ЦПК України, Законом України «Про інформацію», суд, -

в и р і ш и в:

у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайт Дентал Груп» до ОСОБА_2 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02.04.2021 року.

Суддя І.Р. Волоско