Ухвала суду № 96017813, 30.03.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6259/15-ц

пр. № 6/336/36/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи – публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , - про заміну кредитора (стягувача), поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення суду в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитування та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

В заяві зазначило, що 6 листопада 2017 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало законної сили, задоволено позовпублічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1459281 грн. 62 коп. На виконання зазначеного рішення видано виконавчий лист.

На момент звернення до суду відбулось відступлення права вимоги за вказаним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продаж) № GL3N217214 від 29.04.2020 року, укладеного міжтовариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» та публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра», у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в тому числі за договором кредитування №10/2008/1389ФЖР від 11.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт».

В свою чергу товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінрайт» 12.05.2020 року на підставі договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу) № GL3N217214, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінрайт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відбулося відступлення права вимоги по відношенню до боржників, в тому числі за договором кредитування №10/2008/1389ФЖР від 11.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 , право нового кредитора перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

У зв`язку з викладеним заявник просить про заміну стягувача з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Крім того, посилаючись на п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, просить поновити строк для пред`явлення дублікату виконавчого листа до виконання.

Представник заявника, інші заінтересовані особи, належним чином повідомлені про дату, час та місце вирішення заяви, до суду не з`явилися, не надавши ані заяви про проведення судового розгляду у їх відсутність, ані повідомлення про згоду на участь у справі.

Зазначені обставини в силу ч. 3 ст. 442 ЦПК України є підставою для вирішення заяви без участі вказаних осіб.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

За змістом положень статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справу на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом заяви є матеріально-правова вимога позивача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення, права та інтереси, на захист яких подано заяву вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено, , що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2017 року, яке набрало законної сили, задоволено частково позов уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. З відповідача ОСОБА_1 на користь фінансової установи стягнуто заборгованість за договором кредитування в сумі 1459281 грн. 62 коп. В задоволені вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 141-145).

Заявник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в своїй заяві, посилається на те, що на момент звернення до суду відбулось відступлення права вимоги за вказаним договором на підставі договору про відступлення прав вимоги (купівлі-продаж) № GL3N217214 від 29.04.2020 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» та публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра», у зв`язку з цим в означений день права грошової вимоги по відношенню до боржників публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», в тому числі за договором кредитування №10/2008/1389ФЖР від 11.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» на підтвердження зазначеної події надає копію цього договору (а.с. 170-171).

Отже, внаслідок укладення зазначеного договору відбулася заміна кредитора, тобто товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» набуло статусу нового кредитора (стягувача) за кредитним договором № №10/2008/1389ФЖР від 11.07.2008, позичальником згідно якого є ОСОБА_1 .

Крім того, заявник посилається на другий договір про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу) № GL3N217214, який був укладений 12.05.2020 року між товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Фінрайт» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на підставі якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до боржників, в тому числі і за договором кредитування №10/2008/1389ФЖР від 11.07.2008 року, укладеним з ОСОБА_1 , та право нового кредитора перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Однак, копія зазначеного договору суду ані при подачі заяви, ані на запит суду від 19.03.2021 року за вих.№ 336/6259/15ц/4773/21 товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» суду не надана.

Відповідно до ст. ст. 77-78 ЦПК України - суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підстави для заміни кредитора в зобов`язанні перелічені в статті 512 ЦПК України, відповідно до якої до них (підстав) відносяться відступлення права вимоги, правонаступництво, виконання обов`язку боржника поручителем, виконання обов`язку боржника третьою особою.

В силу ст. 514 ЦПК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу.

Виходячи зі змісту ст. 442 ЦПК України, Закону України "Про виконавче провадження", заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Отже, проаналізувавши зміст наданих суду письмових доказів, суд приходить до висновку, про те, що заявник не надав докази щодо наявності підстави для вчинення цієї процесуальної дії, якою є заміна стягувача у виконавчому провадеженні, що не дає підстав для задоволення заяви.

Поновлення пропущеного строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання внормовано статтею 433 ЦПК України.

Примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа розпочинається за заявою стягувача про примусове виконання рішення, як випливає із змісту ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

З наведеного положення законодавства про виконавче провадження випливає, що ініціатива відкриття виконавчого провадження належить стягувачеві.

Оскільки суд відмовив заявнику в заміні стягувача у виконавчому провадженні, він не вбачає підстав для поновлення строку пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст. 512 ЦК України, ст. ст. 2, 55, 353, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Суддя О.В. Щаслива