Рішення № 96005863, 23.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р. Справа№200/10205/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт”

до відповідача: Північно – східного офісу Держаудитсалужби

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство “Сітек”

про: визнання протиправним та скасування висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби від 16 жовтня 2020 року про результати моніторингу (UA-М-2020-09-21-00085) закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 45440000-3 “Фарбування та скління, ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-05-02652-а послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП “ММТП”, оприлюднений на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

за участю

представників сторін:

від позивача: Русакова Н.О.

від відповідача: Третьяков О.М., Коротун О.О.,

від третьої особи: не з`явився,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство “Маріупольський морський торгівельний порт”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно – східного офісу Держаудитсалужби за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство “Сітек” про визнання протиправним та скасування висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби від 16 жовтня 2020 року про результати моніторингу (UA-М-2020-09-21-00085) закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 45440000-3 “Фарбування та скління, ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-05-02652-а послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП “ММТП”, оприлюднений на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 05.08.2020 року ДП «Маріфупольський морський торговельний порт» в електронній системі публічних закупівель оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю Код ДК 021:2015 45440000-3- «Фарбування та скління» (Послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП «ММТП»), ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-05-002652-а. За процедурою закупівлі послуг електронною системою закупівель в результаті проведення електронного аукціону найбільш економічно вигідною визнано пропозицію ПП «Сітек». Між ДП «ММПТ» та ПП «Сітек» був укладений договір про надання послуг з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП «ММТП» № 27-7/20/365 від 16.09.2020 року.

21.09.2020 р. на сайті «Прозорро» Північно – східним офісом Держаудитслужби опубліковано наказ № 191 про початок моніторингу закупівель, зокрема закупівлі UA-2020-08-05-002652-а. За результатами вказаного моніторингу 16.10.2020 р. Північно – східним офісом Держаудитслужби складено висновок, відповідно до якого встановлено порушення Закону України «Про публічні закупівлі» в частині подання та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) документації, а також встановлено порушення законодавства в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій), а саме – порушення пункту третього частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». За результатами аналізу питання відповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації встановлено порушення вимог абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Зобов`язано ДП «ММТП» здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором.

Позивач вважає вказаний висновок складений з перевищенням повноважень контролюючого органу, не обґрунтовано, протиправно та таким, що суперечить нормам чинного законодавства України, в зв`язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав обставини які викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши відзив в якому зазначив наступне. Північно – східний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом, за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників здійснює реалізацію державного фінансового контролю на території інших адміністративно – територіальних одиниць Офісу та управління. Так на підставі доручення Державної аудиторської служби України з переліком процедур що підлягають моніторингу від 16.09.2020 р. № 003100-18/4943-2020 проведено моніторинг процедури закупівлі за межами Харківської області, яка була оприлюднена на вебпорталі Уповноваженого органу за номером UA-2020-08-05-002652-а. За результатами контрольного заходу Офісом складено та оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу висновок про результати моніторингу закупівлі від 12.10.2020 № 31-41/368, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту третього частини другої статті 22, абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону.

За результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що тендерна документація містить пункт 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» - інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, однак не містить вираз «у тому числі відповідну технічну специфікацію».

За результатами моніторингу питання відповідності тендерних пропозицій умовам тендерної документації встановлена невідповідність тендерної пропозиції учасника ПП «Сітек» вимогам пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, а саме: тендерна пропозиція повинна містити інформацію про підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у Додатку № 2 до тендерної документації. Однак учасником ПП «Сітек» в порушення вимог п. 1 р. 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації надано Довідку від 20.08.2020 р. № 01Т/2020-008, в якій вищевказана інформація зазначена не в повному обсязі, тобто не відповідає вимогам Додатку 1 до тендерної документації. Як наслідок, оспорюванй висновок про результати моніторингу є законним, та не підлягає скасуванню.

З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в повному обсязі підтримали обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано заперечення на відзив, яке долучено до матеріалів справи.

Третя особа надала письмові пояснення відповідно до яких підтримала позовну заяву позивача та просила задовольнити позовні вимоги. Справу просила розглянути без участі представника.

Ухвалою суду від 18 листопада 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи у підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 17.12.2020 року.

17.12.2020 року суд відклав розгляд справи на 11.01.2021 року.

Ухвалою від 11.01.2021 р. суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Сітек», продовжив строк підготовчого провадження та відклав розгляд справи на 25 січня 2021 року.

25.01.2021 року суд відклав розгляд справи на 10.02.2021 року.

Ухвалою від 10.02.2021 р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.03.2021 р.

В зв`язку перебуванням головуючого судді по справі на лікарняному з 25.02.2021 року по 16.03.2021 року та у відпустці з 17.03.2021 року по 22.03.2021 року, розгляд справи призначено на 23.03.2021 року.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05.08.2020 року Державним підприємством «Маріупольський морський торгівельний порт» було оголошено про проведення відкритих торгів UA-2020-08-05-002652-a на закупівлю послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП "ММТП" ДК 021:2015: 45440000-3 — Фарбування та скління.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівлі, свої тендерні пропозиції для участі у процедурі закупівлі подали наступні учасники: ПП «Сітек», з пропозицією 2236590 грн. та ТОВ ВКФ «Квант» МП, з пропозицією 2530900 грн. За результатами проведеного аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію учасника ПП «Сітек», з яким 16.09.2020 року було укладено договір № 27-7/20/356 (т.1 а.с.45-47).

Північно – східним офісом Держаудитслужби на підставі Наказу

від 21.09.2020 р. №191 «Про початок моніторингу закупівель» розпочато моніторинг закупівель UA-2020-08-05-002652-a від 05.08.2020 р.

Підставою для проведення моніторингу в наказі № 191 від 21.09.2020 р. «Про початок моніторингу закупівель» зазначена доповідна записка заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Костенка П. від 18.09.2020 року. (т.1 а.с. 138).

За результатами моніторингу закупівель відповідачем складено Висновок про результати моніторингу (UA-2020-08-05-002652-a) по закупівлі «Послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП "ММТП", 2541666,67 UAH, 45440000-3, ДК021, 9», послуга, який затверджений 16 жовтня 2020 року (т. 2 а.с.27-28).

Згідно Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі встановлено про наявність порушень законодавства, а саме: за результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення пункту третього частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питання відповідності тендерних пропозицій умовами тендерної документації встановлено порушення вимог абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності розміщення інформації про публічну закупівлю затверджених Уповноваженим органом, оприлюднення інформації щодо закупівлі, розгляду тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору та оприлюднення і відповідності його тендерної пропозиції - порушень не установлено.

Зокрема, у Висновку відповідача вказано, що за результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено, що тендерна документація містить пункт 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» - інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, однак не містить вираз «у тому числі відповідну технічну специфікацію». Зазначене є порушенням Замовником пункту третього частини другої статті 22 Закону. За результатами моніторингу питання відповідності тендерних пропозицій умовами тендерної документації встановлена невідповідність тендерної пропозиції учасника ПП «Сітек» вимогам пункту 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, а саме: тендерна пропозиція повинна містити інформацію про підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим Замовником у Додатку №1 до тендерної документації. Однак, учасником ПП «Сітек» в порушення вимог пунктів 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації надано Довідку від 20.08.2020 №01Т/2020-008, в якій вищевказана інформація зазначена не в повному обсязі, тобто не відповідає вимогам Додатку 1 до тендерної документації. На підставі вищевикладеного та відповідно до абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Однак, Замовник на порушення вимог абзацу другого пункту другого частини першої статті 31 Закону не відхилив, визначив переможцем та уклав договір із ПП «Сітек» від 16.09.2020 №365 на загальну суму 2541666,67 гривень.

Також у Висновку міститься зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач 20.10.2020 звернувся до Північно – східного офісу Держаудитслужби (Харківська обл.) за роз`ясненням щодо висновку моніторингу UA-M-2020-09-21-000085. Відповідь щодо роз`яснення змісту висновку відповідачем не надана.

23.10.2020 позивачем надані заперечення на висновок моніторингу UA-M-2020-09-21-000085, докази розгляду та прийняття відповідного рішення сторонами суду не надано.

Не погоджуючись з вищезазначеним висновком моніторингу позивач звернувся до суду з даним позовом.

З урахуванням встановлених у справі обставин, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Північний – східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 р. № 23, офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі офісу утворюються структурні підрозділи - управління. Офіс реалізує повноваження Держаутислужби на території Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської областей.

Наказом Держаудитслужби від 27.08.2020 р. № 242 внесено зміни до положень про офіси Держаутитслужби, зокрема до Положення про Північний – східний офіс Держаудитслужби затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року № 23а саме доповнено абзацом такого змісту: "На території інших адміністративно-територіальних одиниць Офіс та управління здійснюють реалізацію державного фінансового контролю за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.".

Відповідно до доручення Державної аудиторської служби Укоаїни з переліком процедур що підлягають моніторингу від 16.09.2020 р. № 003100-18/4943-2020 Північно – східному офісу Держаудитслужби (Харківська область) на підставі п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» доручено провести моніторинг процедури закупівлі UA-2020-08-05-002652-a на суму 2541666,67 грн. (т.1 а.с. 108-112)

З урахуванням наведеного, суд зазначає про наявність у відповідача повноважень, що до проведення моніторингу закупівлі у замовника який територіально знаходиться в іншій області. В зв`язку з чим суд не приймає посилання позивача відсутність у Північно – східного офісу Держаудитслужби повноважень щодо здійснення моніторингу публічних закупівель Державного підприємства «Маріуполький морський торгівельний порт».

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Отже, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон № 922-VIII, який на час виникнення спірних відносин діє в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 року з відповідними змінами.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону № 922-VIII, зокрема моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох підстав.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, орган державного фінансового контролю не приймає рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

Якщо органом оскарження прийнято до розгляду скаргу від суб`єкта оскарження у порядку, встановленому цим Законом, після прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі чи після опублікування висновку, протягом наступного робочого дня з дня розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель керівник органу державного фінансового контролю або його заступник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє рішення органу державного фінансового контролю, а замовник до моменту опублікування рішення органу оскарження зупиняє виконання зобов`язань щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, щодо тих порушень, обставин, підстав, що стали предметом розгляду органом оскарження, з відповідним повідомленням в електронній системі закупівель.

Після оприлюднення рішення органу оскарження замовником у порядку, встановленому цією статтею, усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, зазначених у висновку, здійснюється в частині, що не була предметом розгляду органом оскарження.

У разі оскарження в судовому порядку рішення органу оскарження рішення про початок моніторингу процедури закупівлі не приймається щодо тих порушень, обставин, підстав, які були або є предметом судового розгляду.

У разі наявності підстав, визначених частиною другою цієї статті, що містять ознаки порушень та які не були предметом розгляду органом оскарження та/або оскарження у судовому порядку рішення органу оскарження, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі щодо інших ознак порушень приймається після оприлюднення рішення органу оскарження в електронній системі закупівель у порядку, встановленому статтею 18 цього Закону, або після набрання рішенням суду законної сили.

Обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.

Узагальнена інформація, зазначена у пункті 3 частини першої статті 9 цього Закону, подається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, Уповноваженому органу до 1 березня року, наступного за звітним бюджетним роком.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Щодо встановленого порушення законодавства в частині встановлення порушення вимог пункту 3 частини 2 ст. 22 Закону № 922, суд зазначає наступне.

Як зазначено у висновку моніторингу тендерна документація містить пункт 6 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» - інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, однак не містить вираз «у тому числі відповідну технічну специфікацію». Зазначене є порушенням Замовником пункту третього частини другої статті 22 Закону.

Пунктом 3 частини 2 статті 22 Закону № 922 передбачено, що у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 визначено поняття тендерна документація, а саме це документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Статтею 22 Закону № 922 визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Як вбачається з наданої позивачем тендерної документації, затвердженої Головою тендерного комітету ДП «ММТП» 05.08.2020 р. на закупівлю послуги: код ДК 021:2015 45440000-3 «Фарбування та скління» (послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП «ММТП») (т 1 а.с. 12-25), містить пункт 6 розділу ІІІ, який передбачає Інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Відповідно до даного пункту учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником у Додатку № 1. Додаток № 1 (Технічна специфікація) визначає технічні вимоги до процедури закупівлі: «Послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП «ММТП». Даний Додаток № 1 (Технічна специфікація) містить п. 1 Технічні, якісні та інші характеристики та п. 2 Підтвердження професійної та технічної компетентності (надається у складі пропозиції).

Суд зазначає, досліджена судом надана ДП «ММТП» тендерна документація містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію, яка є Додатком № 1 до тендерної документації та є її невід`ємною частиною

Щодо посилання відповідача у висновку моніторингу на те, що ПП «Сітек» в порушення вимог пунктів 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації надано Довідку від 20.08.2020 №01Т/2020-008, в якій вищевказана інформація зазначена не в повному обсязі, тобто не відповідає вимогам Додатку 1 до тендерної документації, з огляду на, що замовник повинен відхилити тендерну пропозицію учасника як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, суд зазначає наступне.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи, а саме документів наданих ПП «Сітек» на підтвердження своєї пропозиції та виконання вимог тендерної документації були надані наступні документи: Пояснювальна записка № 01Т/20-008 від 20.08.2020 р. з інформацією про технічні, якісні та кількісні характеристики запропонованих послуг код ДК 021:2015 45440000-3 «Фарбування та скління» (послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП «ММТП»), декларація відповідності матеріально – технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, «Технологическую инструкцию ТИ—01.05.06 осуществления антикоррозионных и покрасочных работ при плановом и внеплановом ремонте портальних кранов, автопогрузчиков, резервуаров, а также металлических конструкций и поверхностей Оценка воздействия на окружающую природную среду (ОВОС)» (мовою оригінала), довідку № 01Т/20-003 від 20.08.2020 р. про наявність обладнання, матеріально – технічної бази та технологій. Договір оренди № 12/17 від 01.11.2017 р. про оренду нежитлового приміщення, довідку № 01Т/20-002 від 20.08.2020 р. про виконання аналогічного договору, договір № 2220с від 29.03.2019 р., щодо виконання антикорозійного захисту та фарбування портальних кранів та інших металевих конструкцій на території Одеського порту, акти приймання виконаних робіт та лист відзив. (т. 1 а.с. 26-44)

Дослідивши вищезазначені документи, суд зазначає, що дані документи відповідають тендерної документації Додатку № 1 «Технічна специфікація», а саме які визначені у розділу 1 та 2, оскільки містять інфоромацію та документи які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим Замовником у Додатку №1, а отже, у позивача не було підстав для відхилення тендерної пропозиції ПП «Сітек», як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

За вказаних обставин судом не встановлено порушень з боку позивача вимог абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922, через що відомості, зазначені у спірному висновку відповідача, не знайшли свого підтвердження.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно інформації розміщеної на сайті https://prozorro.gov.ua/ підставою для прийняття наказу від 21.09.2020 року №191

Про початок моніторингу закупівель, зазначена доповідна записка заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Костенка П. від 18.09.2020 року, яка є додатком до наказу.

До матеріалів справи відповідачем надана доповідна записка начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Костонко П.В. якою запропоновано прийняти рішення про початок моніторингу закупівлі від 20.09.2020 року. Дана доповідна записка затверджена начальником Північно – східного офісу Держаудитслужби Станіславом Косіновим 20.09.2020 р. Також містяться розбіжності у посаді особи яка склала дану доповідну записку. В електронному вигляді зазначено посаду особи яка склала даний документ - заступник начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Костенка П., а в паперовому вигляді - начальник відділу контролю у сфері закупівель Північно-східного офісу Держаудитслужби Костонко П.В.

Відповідно до пояснень наданих Північно – східним офісом Держаудитслужби, надана суду доповідна записка містить дату складання 20.09.2020 р. Вказана дата є технічною опискою в документі, за достовірну слід вважати дату, яка міститься на вебпорталі Уповноваженого органу 18.09.2020. В доповідній записці паперового вигляду повинна бути зазначена саме ця дата.

Суд зазначає, що надані пояснення не підтверджуються жодним доказом, що саме в паперовому вигляді доповідної записки мається технічна описка. Пояснень щодо посади особи яка склала доповідну записку яка стала підставою прийняття рішення про початок моніторингу закупівель відповідачем суду не надано.

Але при цьому суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

16.09.2020 р. Державною аудиторською службою України надано доручення офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести моніторинг процедур закупівель, зокрема закупівлі UA-2020-08-05-002652-a від 05.08.2020 р. на суму 2541666,67 грн.

Таким чином у відповідача були підстави для прийняття рішення, що до проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2020-08-05-002652-a від 05.08.2020 р. на суму 2541666,67 грн., оскільки доповідна записка була складена після доручення Держаудитслужби від 16.09.2020 р.

Щодо посилання відповідача на відсутність підстав для звернення позивачем до суду, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі не порушує та не обмежує жодних прав замовника (позивача), та даний висновок не покладає на замовника додаткових обов`язків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у тому числі й рішення органу державної влади.

Положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено що, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Оскаржуваним висновком моніторингу процедури закупівлі, зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язання за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Зміст спірного висновку, є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені Держаудитслужбою, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначивши в висновку про необхідність усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд зазначає, що оскаржуваний висновок про необхідність розірвання договору суперечить принципам розсудливості, пропорційності та обґрунтованості.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії тому, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить не тільки про встановлення цього порушення, а і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18 та у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року по справі №640/467/19.

Дана вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби про розірвання договору з переможцями торгів є недопустимою, та не має під собою правового підгрунтя. Договір з переможцем укладено в строки та у повній відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом. Також, слід зазначити, що у даному випадку, вимога Північно-східного офісу Держаудитслужби про розірвання договорів з переможцями торгів суперечить ч. 1 та 2 ст. 651 Цивільного Кодексу України, де зазначено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом та договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, причому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно положень ст. 37 Закону України “Про публічні закупівлі”, договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Тобто, а ні Цивільним Кодексом України, а ні Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” не визначено повноваження відповідача зобов`язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, на які є посилання в оскаржуваному висновку.

Отже суд вважає, що спірний висновок є протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимоги Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” до Північно – східного офісу Держаудитсалужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство “Сітек” про визнання протиправним та скасування висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби від 16 жовтня 2020 року про результати моніторингу (UA-М-2020-09-21-00085) закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 45440000-3 “Фарбування та скління, ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-05-02652-а послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП “ММТП”, оприлюднений на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” до Північно – східного офісу Держаудитсалужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство “Сітек” про визнання протиправним та скасування висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби від 16 жовтня 2020 року про результати моніторингу (UA-М-2020-09-21-00085) закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 45440000-3 “Фарбування та скління, ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-05-02652-а послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП “ММТП”, оприлюднений на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно – східного офісу Держаудитслужби від 16 жовтня 2020 року про результати моніторингу (UA-М-2020-09-21-00085) закупівлі послуг за кодом ДК 021:2015 45440000-3 “Фарбування та скління, ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-05-02652-а послуги з фарбування металевих конструкцій перевантажувальних машин ДП “ММТП”, оприлюднений на веб - порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Стягнути на користь Державного підприємства “Маріупольський морський торгівельний порт” за рахунок бюджетних асигнувань Північно – східного офісу Держаудитсалужби судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 23 березня 2021 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 02 квітня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська