
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2079/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною відмову в зарахуванні строку строкової служби в лавах Радянської Армії з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року; зобов`язання зарахувати до стажу державної служби для визначення права на пенсію період служби в лавах Радянської Армії з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 04 вересня 2016 року досяг 60 річного віку, з 2017 року перебуває на пенсії. 01 лютого 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до закону України «Про державну службу». 12 лютого 2021 року отримав від відповідача відмову в перерахунку пенсії, зі змісту якої слідує, що до стажу державної служби для визначення права на пенсію по 3акону України «Про державну службу» № 889-VIII позивачу не зараховано період військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року відповідно до чинного законодавства; оскільки у позивача не має 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723 ХІІ та актами Кабінету Міністрів України на день набрання чинності 3аконом № 889-VІІ (1 тpaвня 2016 року) в перерахунку, переході на пенсію за віком відповідно до 3акону України «Про державну службу» позивачу відмовлено.
Позивач вважає вказану відмову в зарахуванні строку строкової служби в лавах Радянської Армії з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнає, вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування зазначає, що служба в армії не передбачена у переліку посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, робота на яких на сьогодні дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно представлених позивачем документів стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України становить 8 років 2 місяці 17 днів, що не дає права на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», так як не виконані умови щодо права на пенсію відповідно до чинного Закону України «Про державну службу» №889-VIII. З наведених вище підстав відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
01 лютого 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Листом від 09 лютого 2021 року №0300-0306-8/6790 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено позивачу про відмову у такому переході у зв`язку із відсутністю необхідного стажу державної служби, оскільки стаж на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України становить 8 років 2 місяці 17 днів. Одночасно повідомлено, що до стажу державної служби для визначення права на пенсію по Закону України «Про державну службу» №889-VIII позивачу не зараховано період військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 рік відповідно до чинного законодавства.
Позивач, вважаючи протиправною відмову в зарахуванні строку строкової служби в лавах Радянської Армії з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей закон набув чинності 01 травня 2016 року.
Згідно з пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16 грудня 1993 року (далі - Закон України №3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.
Зокрема, пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, обчислений ГУ ПФУ у Волинській області на підставі наданих позивачем документів, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII, становить 08 років 2 місяці 17 днів.
Відповідач не заперечує того факту, що за наявності станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Закону №889-VIII) стажу держслужби 10 років, позивач, який на час досягнення віку 62 роки працював на посаді державного службовця, мав би право на призначення пенсії державного службовця.
Спірним ж є питання зарахування до стажу державної служби позивача період його військовоїстркоовї служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року, який підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та трудовою книжкою (вкладиш) серії НОМЕР_2 від 19 вересня 1973 року.
Так, пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, встановлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.
Згідно із пункту 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період проходження ОСОБА_1 військової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року зараховується до стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03 липня 2018 року у справі №569/350/17, від 27 грудня 2019 року у справі №500/2565/18, яка враховується судом в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України.
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню, шляхом визнання протиправною відмови відповідача в зарахуванні позивачу до стажу державної служби періоду військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби для визначення права на пенсію період військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, судовий збір на суму 908,00 грн, сплачений згідно із квитанцією від 25 лютого 2021 року №0.0.2031060447.1.
Керуючись статтями 2, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу державної служби періоду військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби для визначення права на пенсію період військової строкової служби з 14 листопада 1974 року по 16 листопада 1976 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Судове рішення № 96005492, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 02.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/2079/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: