Рішення № 95996500, 23.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/9788/20

Провадження № 2/638/2155/21

23.03.2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Мхітарян Л.Е.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 про усунення перешкод в розпорядженні майном,

встановив:

ОСОБА_2 (далі за текстом – позивач) звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 , в якому просить: усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) права розпорядження квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом припинення запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №438316 від 25.03.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що позивач, ОСОБА_2 , є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1877. У червні 2020 року позивач при спробі переоформлення права власності на наведену квартиру дізналась, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в спеціальному розділі) міститься запис про обтяження № 438316 від 25.03.2013 року - арешт нерухомого майна (все майно) ОСОБА_3 , накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2013 року, яку винесено в рамках виконавчого провадження № 36901993 державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ Якубович В.Ю. Зазначений запис про обтяження в реєстрі вчинено щодо вищенаведеної квартири позивача, хоча ОСОБА_3 (чиє майно арештовано) ніколи власником цієї квартири не був. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 216283425 від 14.07.2020 року він не є власником вказаної квартири на день подання цього позову. Листом № 70086 від 07.07.2020 року Шевченківський ВДВС у м. Харкові Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків), який є правонаступником Дзержинського ВДВС ХМУЮ, повідомив позивача, що вона не була стороною (стягувачем чи боржником) виконавчого провадження № 36901993. На думку позивача це свідчить про те, що її майно не могло бути предметом стягнення в цьому виконавчому провадженні, а наявність запису про обтяження не слугує меті виконання виконавчого документу, на підставі якого це провадження відкрито.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 03.09.2020 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 08.12.2020 року закрито підготовоче провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви.

Представник відповідача Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений. До суду надав письмові пояснення, в яких послався на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1877, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.(а.с.8)

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в розділі актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень міститься запис про обтяження № 438316 від 25.03.2013 року - арешт нерухомого майна (все майно) ОСОБА_3 , накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2013 року, яку винесено в рамках виконавчого провадження №36901993 державним виконавцем Дзержинського ВДВС ХМУЮ Якубович В.Ю.

Листом № 66074 від 18.06.2020 року Шевченківський ВДВС у м. Харкові Східного МУ Міністерства юстиції (м. Харків) повідомив, що по виконавчому провадженню № 36901993 було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.10.2014 року.

Наявність обтяження № 438316 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлює здійснення позивачем правомочності розпорядження нерухомим майном (за вищенаведеною адресою), а факт повернення виконавчого документу стягувачу унеможливлює його зняття органом, що його наклав, тому позивач з посиланням на ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» просить усунути перешкоди у здійсненні нею права розпорядження квартирою шляхом припинення запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За приписами ч.4, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином приписи статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають такого способу захисту цивільних прав як припинення запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд зазначає, що статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено підстави для державної реєстрації права власності та інших речових прав. Такої підстави для реєстрації як рішення про припинення запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаною статтею не передбачено, тому суд відхиляє посилання представника позивача на ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» як на підставу звернення до суду.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову позивача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснено відповідно до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 34952393, адреса: м. Харків, м-н. Свободи, 5, 6 під`їзд, 10 поверх), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) про усунення перешкод в розпорядженні майном відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01.04.2021 року.

Суддя