Ухвала суду № 95993744, 29.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2021 Справа №607/5065/21

провадження № 1-кс/607/1737/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю секретаря судового засідання Крупи О.А. прокурора Самойлова П.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Дяків Б.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратуриСамойловим П.Г., в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12020210180000492 від 22 грудня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракін С.С.звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання вмотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210180000492 від 22 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в грудні 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували в м. Тернопіль, виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення грошових коштів, що належать ОСОБА_4 , в значному розмірі та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої.

Реалізуючи свій злочинний намір, 22 грудня 2020 року, близько 15.38 год., ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо відкритого викрадення грошових коштів у ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, прибули за місцем проживання останньої до під`їзду № 2 житлового будинку АДРЕСА_3 , де піднялися на сходову клітку четвертого поверху та стали очікувати повернення потерпілої додому.

В цей час, до будинку № 23А по вул. Енергетична в смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області на власному автомобілі марки «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_1 під`їхали ОСОБА_4 із ОСОБА_5 та зайшли у під`їзд № 2 зазначеного житлового будинку. Перебуваючи у під`їзді, останні почули шум на верхніх поверхах, після чого запрацював ліфт і побачили, що почергово почало включатися світло на сходових клітках четвертого, п`ятого та шостого поверхів, що здалося їм підозрілим, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з під`їзду в двір будинку.

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з під`їзду в двір будинку, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, направилися за потерпілою та вийшли за нею з під`їзду № 2 в двір будинку АДРЕСА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, 22 грудня 2020 року, близько 15.38 год., за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо відкритого викрадення грошових коштів у ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, ОСОБА_1 , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_3 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, усвідомлюючи, що діє відкрито та у присутності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , підбіг до ОСОБА_4 та, застосувавши фізичну силу, положив останню на землю, істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де вона не бажала перебувати та утримувалася силою проти її волі, після чого із застосуванням сили вирвав з її рук чорну жіночу сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 74000,00 (сімдесят чотири тисячі) шведських крон та 13000,00 (тринадцять тисяч) гривень.

В свою чергу, за попередньою змовою із ОСОБА_1 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо відкритого викрадення грошових коштів у ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_3 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, усвідомлюючи, що діють відкрито та у присутності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , підбігли до ОСОБА_5 та, застосовуючи фізичну силу, не давали можливості останньому допомогти ОСОБА_4 та завадити ОСОБА_1 відкрито викрасти з її рук чорну жіночу сумку, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 74000,00 (сімдесят чотири тисячі) шведських крон та 13000,00 (тринадцять тисяч) гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покинули місце вчинення злочину із викраденими грошовими коштами, чим завдали ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 262557 (двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 60 (шістдесят) копійок, а саме: 13000 (тринадцять тисяч) гривень та 74000 (сімдесят чотири тисячі) шведських крон, що згідно курсу Національного банку України станом на 22 грудня 2020 року становить 249557 (двісті сорок дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, передбачена ч. 3 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Львів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, не працюючий, не депутат, не адвокат, раніше не судимий, якому 09 березня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Слідчий зазначає, що у даному кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, найбільш вагомими серед яких є:

- заява ОСОБА_4 від 22.12.2020 року про вчинення кримінального правопорушення;

- додаткові покази потерпілої ОСОБА_4 від 03.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення потерпілій ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_1 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_5 від 02.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_6 від 25.02.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_2 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_3 ;

- покази свідка ОСОБА_7 від 27.02.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_8 від 01.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_8 особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- огляд відеозаписів магазину «Наша родина» від 11.03.2021 року, на яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення;

- два огляди відеозаписів КП ТМР «Тернопіль Інтеравіа» від 12.03.2021 року, на яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення;

- огляд відеозаписів Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 12.03.2021 року, на яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення;

- огляд відеозаписів ОСОБА_9 від 12.03.2021 року, на яких зафіксовані обставини вчинення кримінального правопорушення.

Також необхідність застосування до підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні за № 12020210180000492 від 22.12.2020 року, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів та не визначати розміру застави.

У судовому засіданні прокурор Самойлов П.Г. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні захисник Дяків Б.З. заперечував проти клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вважає, що зазначені прокурором ризики кримінального провадження є недоведеними, зокрема відсутні докази того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, свідки слідством допитані та будь які інші свідки не матимуть жодного відношення до кримінального правопорушення. Також вказав, що підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має сім`ю, дружину та на утриманні неповнолітнього сина, та сина особу з інвалідністю ІІІ групи що навчається.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та просив застосовувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Також підозрюваний ОСОБА_1 заявив про застосування до нього фізичного насильства працівниками поліції під час затримання, внаслідок чого йому було спричинено тілесні ушкодження.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті,а саме:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210180000492 від 22 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

09 березня 2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

23 березня 2021 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

28 березня 2021 о 9 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 березня 2021 року №607/5050/21.

В судовому засіданні встановлено, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, від 09 березня 2021 року, фактично вручене підозрюваному ОСОБА_1 28 березня 2021 року.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

- заява ОСОБА_4 від 22.12.2020 року про вчинення кримінального правопорушення;

- додаткові покази потерпілої ОСОБА_4 від 03.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення потерпілій ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_1 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_5 від 02.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_1 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_5 особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_6 від 25.02.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_2 ;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_6 особи для впізнання за фотознімками від 25.02.2021 року, в ході якого остання впізнала ОСОБА_3 ;

- покази свідка ОСОБА_7 від 27.02.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 27.02.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_3 ;

- додаткові покази свідка ОСОБА_8 від 01.03.2021 року про обставини вчинення кримінального правопорушення;

- результати пред`явлення свідку ОСОБА_8 особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021 року, в ході якого останній впізнав ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду відеозаписів магазину «Наша родина» від 11.03.2021 року;

- протоколом огляду відеозаписів КП ТМР «Тернопіль Інтеравіа» від 12.03.2021 року;

- протоколом огляду відеозаписів Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 12.03.2021 року;

- протоколом огляду відеозаписів ОСОБА_9 від 12.03.2021 року.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення

Підставою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а також встановлено обставини, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність вищезазначених ризиків.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тобто кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, враховуючи викладені вище обставини, з метою уникнення покарання ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, маючи паспорт громадянина України для виїзду закордон, що в умовах дії угоди про безвізовий режим, укладеної між Україною та країнами Європейського союзу, дозволяє безперешкодно виїхати за межі України, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв`язку з цим, може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, шляхом виїзду за межі України або на територію України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тривалий час не повертатися до місця постійного проживання.

Як зазначено у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови), ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В ході досудового розслідування допитано потерпілу та свідків, планується допит інших підозрюваних, показання яких мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 має широке коло друзів та знайомих, він не перебуваючи під вартою, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, які на даний час проживають в м. Львів, м. Тернопіль та Тернопільській області, з метою надання ними неправдивих показів або їх зміни щодо обставин вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки, інші підозрювані та експерти ще не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, якому передувала підготовка до його вчинення та його подальше приховування, а тому, за таких обставин, ризики перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності, передбачені п.п 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є очевидним та такими, що можуть справдитися із великим ступенем вірогідності.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991 ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» від 24.04.1998 визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попереднє притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Наявність зазначених вище ризиків слідчий суддя вважає доведеними та обґрунтованими.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме даним про його особу, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги соціальні зв`язки підозрюваного, наявність дружини та на утриманні неповнолітньої дитини, постійного місця реєстрації та проживання, відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи, відсутність доказів про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах СІЗО, та приходить до переконання, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Однак, враховуючи, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відомості здобуті у ході досудового розслідування та підтверджені в ході розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що слід визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 гривень

Також ч. 6, 7 ст. 206 КПК України визначають, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

Враховуючи, що під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_1 заявив про застосування до нього фізичного насильства зі сторони працівників правоохоронних органів, слідчий суддя вважає за необхідне зафіксувати таку заяву, зобов`язати слідчого забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваної, а також доручити керівнику Тернопільської обласної прокуратури провести дослідження фактів, викладених підозрюваним ОСОБА_1 у судовому засіданні, щодо застосування до нього такого фізичного насильства.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Дяківа Б.З., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратуриСамойловим П.Г., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12020210180000492 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 березня 2021 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали 23 год. 59 хв. 24 травня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С. забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Доручити керівнику Тернопільської обласної прокуратури провести дослідження фактів, викладених підозрюваним ОСОБА_1 у судовому засіданні 29 березня 2021 року, щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичного насильства та спричинення йому тілесних ушкоджень з боку працівників правоохоронних органів під час його затримання 28 березня 2021 року.

Копію ухвали направити до Тернопільської обласної прокуратури для виконання в частині проведення дослідження фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_1 .

Про результати перевірки повідомити слідчого суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець