Рішення № 95993255, 02.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/931/21

2/583/403/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.

за участю секретаря Шаміладзе В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея-Банк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 31015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №Р07.20717.005126521 від 08.04.2019 р. зі складовими у вигляді строкового основного боргу у розмірі 6'718.88 грн.; простроченого основного боргу - 4'100.71 грн.; прострочених процентів - 1'481.59 грн.; строкових процентів - 66.33 грн.; визначеної строкової плати за обслуговування кредиту в розмірі 218.20 грн.; визначеної простроченої плати за обслуговування кредиту - 3'192.20 грн.; пені у розмірі 78.59 грн.; та 1'900.00 грн. оплати за вчинення виконавчого напису, на загальну суму стягнення в розмірі 17'756.50 грн. Вимоги мотивує тим, що сума заборгованості по якій було винесено виконавчий напис не була і не є безспірною, виконавчий напис було винесено із порушенням процедури визначеної Законом України «Про нотаріат», нотаріус взагалі не мав права виносити виконавчий напис, оскільки договір між сторонами не був посвідчений нотаріально.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 12.02.2021 року справу прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк відповідачу на підготування відзиву.

Також 12.03.2021 судом була винесена ухвала про забезпечення позову якою було зупинено стягнення по виконавчому напису від 18.12.2020 року, вчиненому та виданому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованим у реєстрі за № 31015, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея-Банк» заборгованості за кредитним договором № P07.20717.0051226521 від 08.04.2019 року зі складовими у вигляді строкового основного боргу у розмірі 6718,88 грн.; простроченого основного боргу – 7100,71 грн.: прострочених процентів – 1481,59 грн.; строкових процентів – 66,33 грн.; визначеної строкової плати за обслуговування кредиту у розмірі 218,20 грн.; визначеної простроченої плати за обслуговування кредиту – 3192,20 грн.; пені у розмірі 78,59 грн.; та 1900.00 грн. оплати за вчинення виконавчого напису, на загальну суму стягнення в розмірі 17756,50 грн.

Позивач та її представник до судового не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, в матеріалах справи міститься письмове клопотання представника про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представником Акціонерного товариства «Ідея-Банк» Г.В. Жук 30 березня 2021 року подано відзив в якому він просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Вказав, що 08.04.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Р07.20717.005126523 (далі то тексту - Кредитний договір). Згідно Кредитного договору Відповідач отримала кредит в розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів, строком на 30 місяців. Оскільки ОСОБА_1 , як Позичальник згідно Кредитного договору, власних зобов`язань не виконувала, станом на 04.11.2020 в неї утворилась заборгованість за таким Договором у розмірі 15856,50 грн., з яких: Строковий основний борг 6718,88 грн. Прострочений основний борг 4100,71 грн. Прострочені проценти 1481,89 грн. Строкові проценти 66,33 грн. Строкова плата за обслуговування кредиту 218,20 грн. Прострочена плата за обслуговування кредиту 3192,20 грн. Разом пеня 78,59 грн. У зв`язку з чим АТ «Ідея Банк» було подано до нотаріуса заяву про вчинення виконавчого напису та відповідний перелік документів, визначений Постановою КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 року № 1172. Зазначив, що до нотаріуса ними було подано документи, що свідчили про наявність безспірної грошової заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ідея-Банк». Вважає, що виконавчий напис нотаріуса здійснено з додержанням вимог чинного законодавства. Розгляд справи просили проводити без участі представника відповідача.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович повідомлений належним чином про день, час та місце судового засідання. До суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Охтирський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, його представники до суду не з`явилися, будь-яких клопотань на адресу суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Приписами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України встановлено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 8.04.2019 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредиту та страхування № Р07.20717.005126523.

Відповідач отримала кредит в розмірі 12000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 копійок), зі сплатою 15 % річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів, строком на 30 місяців. Оскільки ОСОБА_1 , як Позичальник згідно Кредитного договору, власних зобов`язань не виконувала, станом на 04.11.2020 в неї утворилась заборгованість за таким Договором у розмірі 15856,50 грн., з яких: Строковий основний борг 6718,88 грн. Прострочений основний борг 4100,71 грн. Прострочені проценти 1481,89 грн. Строкові проценти 66,33 грн. Строкова плата за обслуговування кредиту 218,20 грн. Прострочена плата за обслуговування кредиту 3192,20 грн. Разом пеня 78,59 грн..

Відповідачем були надані та досліджені у судовому засіданні документи, які, як стверджує у відзиві останній, він надав приватному нотаріусу для вчинення 18 грудня 2020 року виконавчого напису №31015, у тому числі: заяву АТ «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису; Кредитний договір № Р07.20717.005126523 від 08.04.2019; довідку АТ «Ідея Банк» про ненадходження платежів; вимогу АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов`язань; довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №Р07.20717.005126523 від 08.04.2019, видану АТ «Ідея Банк» станом на 04.11.2020; список згрупованих поштових відправлень АТ «Ідея Банк»; список згрупованих поштових відправлень цінних листів АТ «Ідея Банк», опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу Позивача; фіскальний по оплаті вище вказаних послуг поштового зв`язку; виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 ; детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Р07.20717.005126523 від 08.04.2019, виконаний станом на 04.11.2020.

18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 31015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №Р07.20717.005126521 від 8.04.2019 р. зі складовими у вигляді строкового основного боргу у розмірі 6'718.88 грн.; простроченого основного боргу - 4'100.71 грн.; прострочених процентів - 1'481.59 грн.; строкових процентів - 66.33 грн.; визначеної строкової плати за обслуговування кредиту у розмірі 218.20 грн.; визначеної простроченої плати за обслуговування кредиту - 3'192.20 грн.; пені у розмірі 78.59 грн.; та 1'900.00 грн. оплати за вчинення виконавчого напису, на загальну суму стягнення в розмірі 17'756.50 грн.

Державним виконавцем Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Ружинською А.О. на підставі спірного виконавчого напису за № 31015 від 18.12.2020, 22.01.2021 було відкрите виконавче провадження ВП № 64234735 (а.с. 13).

Постановою державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Ружинської А.О. від 22.01.2021 року в рамках ВП № 664234735 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з примусового виконання виконавчого напису № 31015 від 18.12.2020 приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. (а.с. 17).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 18 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, крім того проведеного нотаріусом поза межами свого нотаріального округу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду 21 жовтня 2020 року по справі №172/1652/18, провадження № 61-16749св19 за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М., третя особа Васильківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваний виконавчий напис включено і ним стягнуто, поміж іншого, плату за обслуговування кредиту та прострочену плату за обслуговування кредиту.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно кредитного договору кредит надавався саме на поточні (споживчі) потреби, а тому включення у виконавчий напис плати за користування кредитом є спірним з огляду на імперативні норми абзацу 2 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова, договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні нього Закону, є нікчемною.

Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 531/648/15-ц стосовно ПАТ «Ідея Банк», яким було залишено в силі рішення суду першої інстанції, котрим пункт договору ПАТ «Ідея Банк» стосовно щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості визнано недійсним. У ній суд зазначив, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, с незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Аналогічні висновки щодо щомісячних сплат за обслуговування кредитної заборгованості були зроблені Верховним Судом України в постановах №6-1746цс16 від 16 листопада 2016 року, №6-80цс13 від 25 вересня 2013 року, №6-80цс12 від 12 вересня 2013 року, та узгоджуються із усталеною судовою практикою Верховного Суду, що знайшло своє відображення, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.12.2018 р. у справі №695/3474/17.

Про визнання виконавчого напису,таким,що не підлягає виконанню за вказаних обставин зроблено висновок у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року справа № 708/195/19; провадження №61-17895св19 за позовом позивача до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: Чигиринський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням задоволення позову, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1362 грн. (908,00 грн. (позовні вимоги) + 454,00 грн. (забезпечення позову).

Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України 2003 року, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 10, 19, 81, 141 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. зареєстрований у реєстрі за № 31015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №Р07.20717.005126521 від 08.04.2019 р. зі складовими у вигляді строкового основного боргу у розмірі 6'718.88 грн.; простроченого основного боргу - 4'100.71 грн.; прострочених процентів - 1'481.59 грн.; строкових процентів - 66.33 грн.; визначеної строкової плати за обслуговування кредиту у розмірі 218.20 грн.; визначеної простроченої плати за обслуговування кредиту - 3'192.20 грн.; пені у розмірі 78.59 грн.; та 1'900.00 грн. оплати за вчинення виконавчого напису, на загальну суму стягнення в розмірі 17'756.50 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея-Банк» (місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ 19390819) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані із сплатою судового збору в сумі 1362 гривні.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко