Рішення № 95992639, 30.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3608/20

Провадження № 2/522/5942/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 березня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря – Звонецької І.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банковських послуг, у зв`язку з чим ним була підписана Анкета -заява від 21.02.2018 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг № б/н від 21.02.2018 року відповідач отримав спочатку кредитну картку Універсальна GOLD № НОМЕР_1 на яку 10.12.2018 року на встановлено Кредитний ліміт у розмірі 76000.00 грн. У подальшому Відповідачу на його прохання та за його згодою картку Універсальна GOLD № НОМЕР_1 було переоформлено на елітну картку Картка World Black Edition № НОМЕР_2 зі строком дії — до останнього дня грудня 2021 року та встановлено 14.12.2018 року кредитний ліміт у розмірі 182000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач кредитними коштами користувався, проте вчасно заборгованість не погасив. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 16.12.2019 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 235377,04 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 179418,94 гривен; заборгованість по процентам 55958,1 грн., з яких позивач просить стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 179418,94 гривень на його користь та судові витрати у розмірі 2691 грн. 28 коп.

16.03.2020 року ухвалою суду по справі було відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання в залі засідань № 215, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33, на 10 годин 30 хвилин 22.04.2020 року.

У судове засідання 22.04.2020 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за його відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача, проте була повернута до суду. Крім того, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення. Оголошення про виклик відповідача до судового засідання розміщені на офіційному сайті суду.

Станом на 09 червня 2020 року відповідачем відзиву до суду подано не було. Зі згоди позивача судом 09.06.2020 року було ухвалено заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

22 лютого 2021 року представником відповідача адвокатом Недєлєвою І.О. подано заяву про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 року у справі № 522/3608/20 за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вимоги про перегляд заочного рішення вмотивовані тим, що відповідач ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд даної цивільної справи, судові повістки про дату та час судового засідання не отримував, про існування заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.06.2020 року не знав.

Головуючим по справі вказану заяву отримано 23 лютого 2021 року.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року прийнято заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Недєлєва І.О. про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 року у справі № 522/3608/20 за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 року у справі № 522/3608/20 на10 березня 2021 року о 09 годині 50 хвилин.

09.03.2021 року до суду надійшові відзив представника позивача на заяву про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 року у справі N 522/3608/20.

У судове засідання 10.03.2021 року з`явилися представник заявника адвокат Вуж Д.В. та представник позивача за довіреністю Акрабова О.М.

Ухвалою суду від 10.03.2021 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Недєлєва І.О. про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 року у справі № 522/3608/20 за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2020 рокупо цивільній справі за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу призначено до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні о 15 годині 00 хвилин 30 березня 2021 року в залі судових засідань № 215.

10.03.2021 року через канцелярію суду було представником Позивача було подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль марки SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , що належить боржнику, що підтверджується Витягом з МВС, та заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким іншим особам вчиняти та/або скасовувати та/або коригувати будь-які реєстраційні дії щодо переходу та припинення права власності на дане майно.

Ухвалою суду від 12.03.2021 року судом заяву представника позивача задоволено та накладено арешт на автомобіль марки SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , що належить відповідачу та заборонено ОСОБА_1 а також будь-яким іншим особам вчиняти та/або скасовувати та/або коригувати будь-які реєстраційні дії щодо переходу та припинення права власності на майно ОСОБА_1 , а саме на транспортний засіб автомобіль марки SUBARU FORESTER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

30.03.2021 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи наступних доказів: виписки по рахунку за картками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , довідки про видані ОСОБА_1 картки, довідки про зміну умов кредитування, довідки про реєстрацію Відповідача у додатку Приват24, копії паспорту споживчого кредиту від 02.02.2018 року, копії паспорту споживчого кредиту від 14.12.2018 року, копії анкети-заяви, розрахунку заборгованості, копію витягу з ПК Примінь, копії наказу про затвердження умов та правил СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та письмові пояснення по справі.

У судове засідання 30.03.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином через своїх представників, що підтверджується відповідною розпискою про сповіщення про дату та час судового засідання по справі , що міститься в матеріалах справи.

30.03.2021 від представника позивача, у зв`язку з неявкою представника відповідача надійшла заява з проханням розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від відповідача та його представника відзиву на позов не надходило.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Від представника відповідача письмової заяви про припинення представництва ОСОБА_1 до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше .

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Відповідач) звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – Позивач, Банк) з метою отримання банковських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету -заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 21.02.2018 року.

На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг № б/н від 21.02.2018 року.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Заява від 21.02.2018 року була підписана відповідачем шляхом проставлення підпису стилусом в планшеті працівника банку. Така форма укладання договору відповідає чинному законодавству, зокрема Постанові Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України" від 13 грудня 2019 року N 151 (далі за текстом — Положення).

Зокрема, в п. 1 Положення вказується, що воно розроблено відповідно до Цивільного кодекс України, Законів України "Про Національний банк України", "Про електронніовірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів. Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.

Згідно використаних в Положенні термінів, електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис; цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов`язаний з електронним документом, підписаним цим підписом.

Згідно п. 6 Положення цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення. Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом (п. 7 Положення).

Відповідно до п. 9 Положення банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису. Застосування зазначених процедур повинно здійснюватися за умови попередньо отриманої згоди клієнта.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До позовної заяви Банк додав Витяг з Тарифів Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщені на сайті https://privatbank.ua.

На виконання позивачем умов ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування», перед підписанням Анкети-Заяви від 21.02.2018 року відповідачем 02.02.2018 року було підписано Паспорт споживчого кредиту шляхом проставлення підпису стилусом в планшеті працівника банку, де його було ознайомлено та надано вичерпну інформацію щодо умов кредитування по карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold».

Крім того, Відповідачем 14.12.2018 року було підписано Паспорт споживчого кредиту також шляхом проставлення підпису стилусом в планшеті працівника банку, де його було ознайомлено та надано вичерпну інформацію щодо умов кредитування по карткам Картка Platinum, Картка МС World Elite, Картка VISA Infinite, Картка Black Edition.

На підставі даної Анкети-Заяви від 21.02.2018 року Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку класу Універсальна GOLD № НОМЕР_1 терміном дії до останнього дня березня 2019 року.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких Відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт — це короткостроковий кредит який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

10.12.2018 року на дану картку було встановлено Кредитний ліміт у розмірі 76000.00 грн, що підтверджується виписками по рахунку, що містяться в матеріалах справи , розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи, довідкою про видані картки, та довідкою про зміну умов кредитування.

У подальшому відповідачу на його прохання та за його згодою його картку Універсальна GOLD № НОМЕР_1 було переоформлено на елітну картку Картка World Black Edition № НОМЕР_2 зі строком дії — до останнього дня грудня 2021 року та встановлено 14.12.2018 року кредитний ліміт у розмірі 182000 грн., що підтвержується виписками по рахункам відповідача, надані представником Банку.

Факт видачі цієї картки підтверджується випискою по рахунку, розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи, довідкою про видані зміну умов кредитування, а також витягом з ПК Промінь, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідач користувався даними кредитними коштами, що підтверджується виписками по рахунку відповідача, будь-яких доказів, що він користування власними коштами а не кредитними коштами ані відповідач ані його представник суду не надано.

Згідно до виписок по рахункам відповідача судом встановлено, що ані станом на час звернення до суду, ані станом на час розгляду справи заборгованость за кредитом - 179418,94 гривень (тіло кредиту) відповідачем не погашено, будь-яких доказів сплати боргу по картці World Black Edition № НОМЕР_2 ані відповідачем, ані його представником до суду не надано.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У Анкеті-Заяві від 21.02.2018 року позичальника процентна ставка не зазначена. Проте, Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник).

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, надав наступні докази видачі кредитних коштів Позивачу: а саме виписки по рахунку за картками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , довідку про видані ОСОБА_1 картки, довідку про зміну умов кредитування, довідку про реєстрацію Відповідача у додатку Приват24, копії паспортів споживчого кредиту від 02.02.2018 та від 14.12.2018 року, розрахунок заборгованості, копію витягу з ПК Примінь, копії наказу про затвердження умов та правил СП-2010-256 від 06.03.2010 року.

Щодо наданого позивачем Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, слід зазначити, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява N 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява N 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява N 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі "S. W. проти Сполученого Королівства", заява N 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14).

Суд приходить до висновку, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вказана позиція повністю узгоджена з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 342/180/17.

Але, вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також розмір процентів встановлений договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 179418,94 грн.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з наданого платіжного доручення від 14.02.2020 року позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2691 грн. 28 коп., що підлягає відшкодуванню, при цьому суд враховує роз`яснення надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. N 39 постанови N 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах".

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 179418,94 грн. заборгованості за кредитним договором від 21.02.2018 року, судового збору в сумі 2691 грн. 28 коп., сплаченого позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк»(код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 179418,94 грн. за кредитним договором № б/н від 21.02.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 2691 грн. 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 02.04.2021 р.

Суддя А.В. Науменко

30.03.21