Вирок № 95992107, 02.04.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6430/21

Провадження № 1-кп/947/597/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Прохорова П.А.,

при секретарі Гремалюк В.В.,

прокурора:

захисника:

обвинуваченого:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № за №12019160480002263 від 24.06.2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровоград, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-31.03.2005 року Ленінським районним судом м. Кіровоград за ч.3 ст. 185, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

-29.01.2010 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185, ст.304 КК України у відповідності до ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі;

-24.02.20212 року Ленінським районним судом м.Кіровоград за ч.2 ст.15, ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-04.02.2015 року Каменським районним судом Черкаської області до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2019 року о 13 годині 27 хвилин, ОСОБА_1 маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, разом із своєю знайомою (відносно якої матеріали виділені в окреме провадження), заздалегідь домовившись про спільне таємне викрадення речей прибули до магазину «ПУМА Україна», розташованому у торгівельному центрі «Сіті Центр» на проспекті Небесної сотні, 2-А в м.Одесі.

Реалізуючи свою змову щодо вчинення злочину, діючи умисно, повторно, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, підійшли до полиць із верхньою одежею - светрів виробника ТОВ «ПУМА Україна», із якої ОСОБА_1 взяв куртку з капюшоном чорного кольору, розміру S (UK:S), артикул 51784504, вартістю 2616 гривень 67 копійок та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, поклав її у жіночу сумку своєї знайомої, в якій на внутрішній поверхні заздалегідь саморобно було влаштовано листи металевої фольги для безперешкодного проходження протикрадіжкових рамок при виході із магазину.

У свою чергу знайома ОСОБА_2 (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), усвідомлюючи свої дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, діючи у відповідності до попередньої домовленості із ОСОБА_1 , не бажаючи розраховуватись за вказану куртку із капюшоном, безперешкодно, о 13 годині 31 хвилин, оминувши касову зону, не розрахувавшись за товар, покинула магазин, після чого ОСОБА_1 також покинув магазин вслід за нею, отримавши фактичну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, заподіявши майнову шкоду ТОВ «ПУМА Україна» на суму 2616 гривень 67 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Дійсно, 23.06.2019 року в обідній час, він разом із своєю знайомою ОСОБА_3 , домовившись про спільне викрадення речей. Прибувши разом до магазину «ПУМА», розташованому у торгівельному центрі «Сіті Центр» на проспекті Небесної сотні в м.Одесі, він підійшов до полиць із верхньою одежею, взяв куртку з капюшоном чорного кольору та впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, поклав її у сумку ОСОБА_4 , в якій на внутрішній поверхні заздалегідь саморобно було влаштовано листи металевої фольги для безперешкодного проходження протикрадіжкових рамок. Після чого ОСОБА_5 покинула магазин, а він також покинув магазин вслід за нею, отримавши можливість розпорядитися викраденим на власний розсуд.

У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Надав суду заяву, згідно якої просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб – доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, його щире каяття в скоєному, відшкодування в повному обсязі матеріальної шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, а також думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру не має, пом`якшуючі обставини, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, хронічне захворювання та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта у даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту обраного відносно ОСОБА_1 - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Речові докази по кримінальному провадженню - вважати повернутими за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Прохоров П. А.