Ухвала суду № 95990127, 25.03.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/368/21

Провадження № 2/448/356/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25.03.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Білоус Ю.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шегинівської сільської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – адвокат Штендер М.В. звернувся до суду з позовом до Шегинівської сільської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по Ѕ частки права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вирішуючи питання про прийняття до провадження цивільної справи, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності, а також перевірити позовну заяву на відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Розглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так відповідно до ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позов поданий 25.03.2021 року від імені позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 представником ОСОБА_3 .

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За умовами ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Однак, будь - які документи на підтвердження того, що ОСОБА_3 , є адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, витягу з Єдиного реєстру адвокатів, ордеру) до позовної заяви не надані. Також в матеріалах справи відсутня довіреність на ім`я Штендера М.В., відповідно до якої такий уповноважений на представництво інтересів позивачів в суді.

Також представник позивачів в порушення п. 6 ч.3 ст.175 ЦПК України, не зазначив у позові чи вживалися ним заходи досудового врегулювання спору.

Крім того, копії документів, які додані до позовної заяви не засвідчені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана представником позивачів – адвокатом Штендер М.В., позовна заява є позовною заявою майнового характеру, оскільки містить вимогу про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою та додатками до суду надано квитанції №ПН1173591 та №ПН1173566 від 24.12.2020 року про сплату судового збору у розмірі по 840,80 грн. кожен.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Разом з тим, після проведення відповідної перевірки, встановлено, що судовий збір по квитанції №ПН1173591 та №ПН1173566 від 24.12.2020 року у розмірі по 840,80 грн., - сплачений не належним чином, а саме такий був сплачений по іншій цивільній справі №448/27/21 та в подальшому ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 13.01.2021 року позовна заява була повернута позивачам, а тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід надати суду платіжний документ на підтвердження сплати судового збору саме по даній цивільній справі із зарахуванням таких до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2189 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 908 грн.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI).Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, позивачам потрібно сплатити за вимогу майнового характеру судовий збір у розмірі по 908 грн. кожен, про що до суду надати відповідний платіжний документ або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як слідує з положень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» одним з позивачів може бути сплачена уся сума судового збору, однак в розмірі 1 816 грн.(908 грн.*2).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендації R (81) 7 Комітету міністрів державам ? членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя від 14.05.1981 року та практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення від 19.06.2001 року «Креуз проти Польщі») не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачам строку на їх усунення.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, ЦПК України, суддя –

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Шегинівської сільської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування, – залишити без руху.

Надати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху та роз`яснити, що у випадку виконання ними у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачам.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.Б. Білоус