Рішення № 95986553, 26.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3721/19

Провадження № 2/234/769/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року м. Краматорськ Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Хоменко А.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування моральної шкоди,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.03.2019 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заяво, у якій, враховуючи уточнення позовних вимог, просила солідарно стягнути зі ОСОБА_4 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС» моральну шкоду у розмірі 155 324 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.02.2018 р., близько 18.00 год., в темний час доби, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині вул. Лівобережній (Кірова) у бік вул. Радгоспної у м. Краматорськ Донецької області, у районі магазину, розташованому по вул. Лівобережній (Кірова) № 210, скоїв наїзд на її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який в цей час перетинав проїжджу частину справа наліво відносно руху зазначеного автомобіля Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди її чоловік отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у Краматорський міській лікарні. Відомості про це були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

17.08.2018 р. слідчім була винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі ст.284 ч.1 п.2 КПК України у зв`язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

В постанові було зазначено, що водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджої частині вул. Лівобережній (Кірова) у бік вул. Радгоспної у м. Краматорськ Донецької області, у районі магазину, розташованому по вул. Лівобережній (Кірова) № 210, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який внаслідок вказаної ДТП отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Причиною смерті ОСОБА_5 стала тупа травма голови та грудної клітини, яка супроводжувалась переломом кісток своду та основания черепу з тяжким забоєм головного мозку, перелом ребер, ускладненим розвитком набряку головного мозку та легенів.

Виносячи постанову про закриття кримінального провадження слідчий відносно обставин ДТП брав до уваги лише пояснення водія ОСОБА_4 та пасажира ОСОБА_6 , який їхав з ним в авто. Ніяких інших даних про обставини наїзду на її чоловіка немає.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,членів її сім`ї чи близьких родичів.

Як передбачено ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Виходячи із положень ч. 5 ст. 1187 ЦК України, згідно з якими особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про закриття кримінального провадження за ст. 284 ч. 1 п.2 КПК України не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї невинуватості.

Таким чином, закон містить вказівку на перерозподіл доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Завдання їй моральної шкоди полягає в самому факті смерті її чоловіка, якого вона дуже любила, з яким вони разом будували сім`ю, виховували дітей. Тепер вона відчуває постійний біль, запаморочення, неспокій і дискомфорт після смерті чоловіка, який став жертвою джерела підвищеної небезпеки, яким керував відповідач ОСОБА_4 . В неї часто проявляються емоційні спалахи, неврози, виникла дратівливість, збудливість, а тому, внаслідок заподіяння смерті чоловікові страждає не тільки вона, але й її близькі та знайомі люди. Непокоять її постійні неврози, які проявляються тривогою, страхом та нездатність в повній мірі зосередитись на основних питаннях життя. Після смерті чоловіка вона змушена постійно приймати ліки та препарати для покращення свого здоров`я, яке різко погіршилося внаслідок смерті чоловіка. Як вона зараз так і чоловік при житті - пенсіонери. У неї незначна пенсія. Основні кошти на їх життя надавалися саме чоловіком, який постійно турбувався про їх сімейний бюджет, де ні де підробляв, був основним годувальником їх сім`ї. Після втрати чоловіка вона опинилась у дуже скрутному становищі, від чого дуже морально страждає.

Відповідно з ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно до роз`яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Виходячи з того, що суб`єктом відповідальності згідно ст.ст. 1167,1168 ЦК України є відповідач ОСОБА_4 , який зобов`язаний їй, як потерпілій, відшкодувати моральну шкоду, виходячи з характеру вчиненого, глибини її фізичних і душевних страждань, вона оцінює в 200 000 грн.

За її заявою «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «ГЛОБУС», виконуючи свої зобов`язання по полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК-7278536 від 13.09.2017 р., здійснило часткову виплату страхового відшкодування на підставі страхового акту ЦВ-ЦВ-7711 в розмірі 44 676 грн. моральної шкоди та 13 770 грн. Загальна вартість відшкодування 58 446,00 грн. Просила стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду у сумі 155 324 грн.

08.11.2019 р. відповідач ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не грунтується на положеннях норм діючого законодавства України, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

07.02.2018 р. сталася дорожньо - транспортна пригода, відбулось зіткнення автомобіля, яким він керував та пішоходом ОСОБА_5 , внаслідок чого чоловік позивача отримав тілесні ушкодження, від яких помер у лікарні.

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 17.08.2018 р. було встановлено, що в його діях не вбачалося невідповідностей вимогам правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв`язку з зазначеним ДТП.

Одразу після настання зазначеного ДТП ним було подано заяву до товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» про настання страхового випадку. Дана заява була прийнята та позивачу згодом разом за її заявою було виплачене страхове відшкодування на підставі страхового акту ЦВ -ЦВ-7711 в розмірі 44 676.00 грн. моральної шкоди та 13 770 грн. Загальна вартість відшкодування склала 58 446 грн. Підтвердженням цих фактів є лист «Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус», що додано позивачем до позовної заяви. Відшкодування у розмірі 58 446 грн. позивачем було прийнято без заперечень та розмір моральної шкоди, що відшкодований, не оскаржувався. Як вбачається з умов страхового полісу № АК 7278536, на підставі якого було здійснено виплату позивачу у розмірі 58 446 грн., страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає - 200 000 грн.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на ДТП - страховий випадок, на який поширюється дія страхового полісу № АК 7278536. Розмір позовних вимог з урахуванням здійснених страхових виплат, складає 200 000 грн., що не перевищує страхову суму (ліміту відповідальності), визначеному в страховому полісі № АК 7278536, тому належним відповідачем є «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус». За таких обставин твердження позивача про необхідність сплатити ним різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою є безпідставним.

Також зазначив, що позивачем не підтверджена та не обґрунтована заявлена сума моральної шкоди у сумі 200 000 грн., відсутні доказі того, що саме після смерті чоловіка у позивачки погіршився стан здоров`я, відсутні підтвердження того, які саме ліки приймає позивач і яким чином це має причинний зв`язок з погіршенням здоров`я позивачки. Також відсутні докази, що саме чоловік позивачки був годувальником сім`ї і що заявлена сума у розмірі 200 000 грн. відображає втрату доходу сім`ї, яку забезпечував чоловік позивача. Також не знаходять свого підтвердження і твердження позивача про настання скрутного становища після втрати чоловіка. Крім того, дочка померлого ОСОБА_7 зазначала, що він проживав окремо від неї та від матері, тому хибним є твердження позивача, що вони проживали разом. Наявна в матеріалах довідка від 19.06.2018 р. свідчить тільки те, що померлий ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою разом з позивачем, але не є доказом того, що вони останній час фактично разом мешкали вели спільне господарство та померлий був утримувачем позивачки. Просив у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього моральної шкоди відмовити.

27.12.2019 р. представник відповідача ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» Василевський О.Л. подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, тому що позивач, отримавши суму страхового відшкодування, намагається стягнути її з відповідача повторно. 16.11.2018 р. ТДВ «Глобус» отримало від позивача повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування з документами. Позивачем було надано документи на підтвердження витрат на поховання та встановлення надгробного пам`ятника. 12.2018 р. надійшли заяви від дочок позивача щодо перерахування їх часток у розмірі 1/3 на рахунок їх матері ОСОБА_1 та вся сума страхового відшкодування у розмірі 44 676 грн., була перерахована ОСОБА_1 Вважає, що ТДВ «Глобус» виконало своє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування у повному обсязі. Крім того, зазначив, що у ТДВ «Глобус» та відповідачем ОСОБА_4 немає солідарної відповідальності. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 25.06.2019 р. провадження по справі було відкрито в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 02.09.2020 р. у справі був замінений первісний відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на належного відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали уточнену позовну заяву, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнав в частині стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки його відповідальність була застрахована. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлен належним чином, про що свідчить телефонограма в матеріалах справи.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.02.2018 р., приблизно о 18.00 год., в темний час доби, водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїжджій частині вул. Лівобережної (Кірова) у бік вул. Радгоспної у м. Краматорськ Донецької області, у районі магазину, розташованому по вул. Лівобережній (Кірова) № 210, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який в цей час перетинав проїжджу частину справа наліво відносно руху зазначеного автомобіля. Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у Краматорський міській лікарні, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_2 , видане Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. (а.с. 8)

Відомості про це були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Проте, 17.08.2018 р. слідчім відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління НП в Донецькій області Андрєєвим Є.О. була винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі ст.248 ч.1 п.2 КПК України у зв`язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України. Зазначена постанова не була оскаржена позивачем. (а.с. 6-7)

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи без дійсності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як видно з Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», відсутність складу злочину, наприклад, у разі відмови у порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи за правилами Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року чи закриття кримінального провадження за правилами Кримінального процесуального кодексу України 2012 року не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як було встановлено під час досудового розслідування та зазначено у постанові про закриття кримінального провадження від 17.08.2018 р., в діях водія ОСОБА_4 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились у причинному зв`язку з настанням дорожньо - транспортної події, не вбачається, проте встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки «HYUNDAI TUCSON», власником якого є відповідач ОСОБА_8 , та який за наведених вище обставин несе цивільно-правову відповідальність перед позивачем за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Крім того, досудовим розслідуванням не встановлено та відповідачами не надано доказів, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок непереборної сили або його неправомірних дій.

Поряд з тим, на момент дорожньо - транспортної події цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована страховиком Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» згідно полісу № АК/7278536 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с. 43)

Відповідно до зазначеного полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, встановлена 200000 грн., за шкоду, заподіяну майну, - 100000 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 та 27 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є зокрема шкода, пов 'язана із смертю потерпілого.

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що 16.11.2018 р. позивач зверталась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, надала документи на підтвердження витрат на похованні та на встановлення надгробного пам`ятника, у зв`язку із чим, ТДВ «Глобус» їй було виплачене страхове відшкодування в розмірі 44 676 грн. моральної шкоди та 13770 грн., що не оспорюється представником відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» та підтверджується довідкою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус». (а.с. 12)

Доньки померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та ОСОБА_7 надали заяви від 28.11.2018 р., в яких просили по 1/3 моральної шкоди, що їм належать, перерахувати на користь їх матері ОСОБА_1 , що є позивачем по справі. (а.с. 73-74)

Таким чином, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди у сумі 155 324 грн. заявлена в межах страхового відшкодування відповідно до полісу (200000 - 44676=155324).

Згідно із ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Матеріалами справи підтверджено і сторони не оспорюють той факт, що позивачка ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.09.1970 р. та свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_4 від 21.05.1951 р. (а.с. 9), а, отже, відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка.

Суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_4 про те, що дочка померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 зазначила, що померлий ОСОБА_5 проживав окремо від неї та від матері, оскільки вони нічим не підтверджується та спростовуються показаннями, наданими ОСОБА_7 під час досудового розслідування, які зазначені у постанові про закриття кримінального провадження, про те, що її батько ОСОБА_5 мешкав окремо від неї.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2, ч.ч.3, 4 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Факт завдання моральної шкоди позивачці - дружині ОСОБА_5 доведено безпосередньо фактом спричинення смерті її чоловіка джерелом підвищеної небезпеки, що в силу дії п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України є підставою для відшкодування їй моральної шкоди незалежно від доведеності вини відповідача ОСОБА_4 . Вимушені зміни, що відбулися в житті позивачки у зв`язку з трагічною загибеллю чоловіка, є триваючими, їй завдано непоправної шкоди, дружина залишилася без чоловіка, що є для неї тривалим, тяжким душевним випробуванням. Крім того, позивач з 2005 р. знаходиться у диспансерному огляді у терапевта з діагнозом - Ішемічна хвороба серця з гіпертензією церебральний атеросклероз. Стан здоров`я погіршився з березня 2018 р. після сильного стресу, що підтверджується випискою із медичної карти позивача ОСОБА_1 від 17.09.2019 р., наданою лікарем центру Первинної медико - санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради Сакали Р.В. (а.с. 62)

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, а саме: характер правопорушення, відсутність вини відповідача ОСОБА_4 , недоведеність настання смерті ОСОБА_5 внаслідок непереборної сили або його неправомірних дій, характер та обсяг душевних страждань позивача, які викликані втратою чоловіка, невідворотність наслідків події, яка спричинила безсумнівні моральні страждання позивача, їх глибину і тривалість, характер стосунків позивача та померлого, довічність негативних наслідків та істотність вимушених змін у способі життя позивача ОСОБА_1 , пов`язаних із втратою чоловіка, виходячи із принципів розумності і справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 155 324 грн.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВС від 18.10.2019 р. у справі № 352/342/17.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди солідарно з відповідача ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, що на момент дорожньо - транспортної події Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», була страховиком, а відповідач ОСОБА_4 - страхувальником за договоромобов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/7278536.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відносини у цій сфері регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

За змістом пунктів 9.1 і 9.2 статті 9 Закону № 1961-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», уклавши з ОСОБА_4 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі.

Відповідно до статті 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Законодавство України, чинне як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи, не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю потерпілого, внаслідок ДТП.

Відтак, суд вважає, помилковою вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів моральної шкоди, та приходить до висновку про часткове їх задоволення та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» моральної шкоди у сумі 155 324 грн.

Зазначена правова позиція викладена у постанові ВС від 20.06.2018 р. у справі № 308/3162/15.

Відповідно до 141 ЦПК України, з відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у сумі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265 ЦПК України, ст.ст. 23, 82, 541, 979, 980, 1167, 1168, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 23, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ 30859524, (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 155 324,00 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ 30859524, (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Краматорського міського

суду Донецької області Ю.О. Сухоручко