Рішення № 95980344, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 640/4309/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі»доОфісу великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - позивач, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, Офіс ВПП ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0004465010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними і підлягає скасуванню, оскільки воно винесене з порушенням відповідачем податкового законодавства. Позивач зазначає, що за несвоєчасну реєстрацію протягом періоду 2017 - 2019 років податкових накладних/розрахунків коригування, які не передбачають надання їх отримувачу (покупцю), тобто податкових накладних/розрахунків коригувань на неплатників податку на додану вартість (140 шт.), відповідач неправомірно застосував до позивача штраф, передбачений пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, в розмірі 753417,77 грн. Позивач вказує, що неоднозначне формулювання статті 120-1 Податкового кодексу України, що призвело до масового застосування штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних. У подальшому законодавство зазнало змін, а саме Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 73, відповідно до якого, штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень. Крім того, позивач зазначає, що 29.07.2019 (№9311753669) помилково зареєстровано податкову накладну від 31.12.2018 №2799, при цьому жодних господарських операцій, які були б підставою для складання податкової накладної, між позивачем та ТОВ «ДТЕК Миронівська ТЕЦ» не здійснювалось. Тому, на думку позивача, висновок відповідача про порушення реєстрації податкової накладної від 31.12.2018 №2799 є неправомірним.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень. Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Представником позивача подана відповідь на відзив, у якій заперечуються доводи відповідача та повторно наголошується на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із цим позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Засідання у підготовчому провадженні та під час розгляду справи по суті за клопотанням відповідача здійснювалось у режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 23.09.2020 судом постановлена ухвала про закінчення підготовчого провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених позивачем у позовній заяві і додаткових до неї поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

17.02.2021 на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

За результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та даних Єдиного реєстру податкових накладних, 23.10.2019 складено акт №77/2810-50-10/131268.

Згідно наведених в акті висновків, в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, за висновком контролюючого органу, платником податку порушено встановлені терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї, що передбачає фінансову відповідальність у вигляді накладання штрафу у розмірах, встановлених пунктами 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України.

При цьому, контролюючий орган виходив з того, що згідно з ІС «Єдиного реєстру податкових накладних» податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у періоді: травень, липень - грудень 2017 року, січень, лютий, квітень, травень, серпень - жовтень, грудень 2018 року, січень - серпень 2019 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0004465010, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 6915995,85 грн застосовано штраф 10% у сумі 691599,58 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 487234,22 грн застосовано штраф 20% у сумі 97446,86 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 413,16 грн застосовано штраф 30% у сумі 123,95 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 4591333,46 грн застосовано штраф 40% у сумі 1836533,40 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням № 5075/6/99-00-08-05-05-06 від 10.02.2020 про результати розгляду скарги ДФС України скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом при вирішення спору по суті враховується таке.

Щодо податкової накладної від 31.12.2018 №2799 на суму ПДВ 4579618,06 грн, слід зазначити таке.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 194.1 статті 194 ПК України встановлено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Згідно положеннями пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Порядок заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункт 8 Порядку № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно пункту 11 Порядку № 1307, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Пунктом 12 Порядку № 1307 встановлено, що у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000».

На продавця, який в межах цієї справи є позивачем, покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма пункту 120-1.1 статті 120 ПК України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 ПК України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду по справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17.

Аналогічний підхід вже було застосовано Верховним Судом у постанові від 03.03.2020 при розгляді справи №280/1039/19.

Позивач у своїх поясненнях стверджує, що податкова накладна від 31.12.2018 №2799 на суму ПДВ 4579618,06 грн не була відображена в складі податкових накладних.

Згідно додатку №5 Декларації з ПДВ за грудень 2018 року в розділі «Податкові зобов`язання» за контрагентом ТОВ «ДТЕК Миронівська ТЕЦ» (423605205319) за рядком 1409 було відображено податкові зобов`язання в розмірі 7659694,77 грн.

Відповідно до витягу із системи M.E.Doc «Реєстр за декларацією за грудень 2018 року» до додатку №5 до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за грудень 2018 року включено такі податкові накладні: від 01.12.2018 №6/40 на суму 605685,86 грн; від 01.12.2018 №8/40 на суму 220804,09 грн; від 01.12.2018 №10/40 на суму 6757048,61 грн; від 31.12.2018 №2790 на суму 24300,00 грн; від 31.12.2018 №2791 на суму 51855,57 грн, загальна сума яких складає 7659694,77 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно Додатку №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» декларації з ПДВ за грудень 2018 року від 18.01.2019, за контрагентом ТОВ «ДТЕК Миронівська ТЕЦ» за рядком 3 було відображено відкориговані податкові зобов`язання в розмірі 963009,07 грн та за рядком 4 було відображено відкориговані податкові зобов`язання в розмірі 11336666,67 грн.

Відповідно до витягу із системи M.E.Doc «Реєстр за декларацією за грудень 2018 року» до додатку №1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» декларації з ПДВ за грудень 2018 року від 18.01.2019 включено наступні розрахунки коригування, а саме: від 01.12.2018 №5/40 на суму 962150,27 грн; від 01.12.2018 №7/40 на суму 858,80 грн; від 01.12.2018 №9/40 на суму 11336666,67 грн, загальна сума яких складає 12299675,74 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач під час розгляду справи пояснив, що помилково здійснив направлення на реєстрацію податкової накладної від 31.12.2018 №2799 на суму ПДВ 4579618,06 грн.

Окрім того, між позивачем та ТОВ «ДТЕК Миронівська ТЕЦ» був укладений договір купівлі-продажу №32-МиТЕЦ-ДЦ від 08.10.2018 на суму 68020000,00 грн (в т.ч. НДС 11336666,67 грн) на поставку продукції виробничо-технічного призначення із строком поставки - до 01.12.2018 (п.3.1 Договору) та за умовою розрахунків 100% передплати (п.5.3 Договору).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано копії видаткових накладних та оборотніх відомостей.

Також, всі операції за Договором відображено в акті звірки взаємних розрахунків.

Враховуючи вищезазначене, позивач не заперечує факт несвоєчасної реєстрації податкової накладної від 31.12.2018 №2799 на суму ПДВ 4579618,06 грн, але зазначена податкова накладна не була включена до податкової декларації, оскільки помилково складена та ніяких господарських операцій між сторонами вчинено не було.

Факт помилкової реєстрації податкової накладної та надалі виправлення самостійно виявленої помилки також не може бути підставою для автоматичного застосування штрафних санкцій.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2020 у справі № 804/5062/16 указав на необхідність звільнення від застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з підстав їх помилкового подання та надалі виправлення самостійно виявленої останнім помилки. Факт помилкової реєстрації платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування та надалі виправлення самостійно виявленої таким платником помилки не може бути підставою для автоматичного застосування до останнього штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації такої накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, застосовані штрафні санкцій в часті розрахунку до податкового повідомлення рішення за порядковим номером №49 щодо податкової накладної від 31.12.2018 №2799 на суму ПДВ 4579618,06 грн, яка зареєстрована 29.07.2019 з пропуском строку 195 календарних днів застосовано штраф 40% у сумі 1836533,40 грн, підлягає скасуванню, оскільки встановлено факт помилкової реєстрації податкової накладної та надалі виправлення самостійно виявленої помилки.

Оцінюючи інші обставини, за яких контролюючим органом до позивача застосовано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 19.11.2019 №0004465010, суд враховує таке .

Крім того, згідно з пунктом 37.1 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов`язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX (надалі Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Суд визнає, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу «доброго врядування» і «належної адміністрації» в світлі практики ЄСПЛ.

Так, в пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункту 51).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, Законом № 466-ІХ чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України підлягає застосуванню до штрафів нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019 за наведених у цій же нормі умов.

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умов.

Так, у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розряду справи в суді касаційної інстанції чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до 31.12.2019 за наведених у цій же нормі умов.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

В Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, законодавцем не передбачена.

Позивач не заперечую несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, але стверджує, що штраф повинен нараховуватися з урахуванням ретроактивної новели та на думку позивача повинен складати 1020 грн.

Проте, відповідач стверджує, що пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України немає механізму та немає можливості відкликати раніше складене податкове повідомлення-рішення.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК України) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

З новел правового регулювання, які були досліджені в судовій практиці Верховного Суду (зокрема, постанови від 29.07.2020 у справі № 440/813/19, від 10.08.2020 у справі № 640/6528/19, від 21.10.2020 у справі № 1.380.2019.001225, від 11.11.2020 у справі № 160/1553/19), випливає, що законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом.

Наведене проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом. Законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУкраїни, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями пункту 1 пункту 201.2 статті 120 Податкового кодексу України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, згідно з постановою Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 160/1553/19 право на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України належить виключно контролюючому органу, на якого закон покладає обов`язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення. Суд у межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, але не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.

Відсутність затвердженого порядку застосування штрафних санкцій не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої податковим законодавством за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, та не свідчить про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення (постанова Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/1316/16). Зміна процедури застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування не може впливати на дію самої норми, що передбачає таку відповідальність або скасовувати її дію та не може свідчити про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за таке порушення.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII не ввів нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних, а також не збільшив розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Редакція норми пункту 120-1.1 статті 120 ПК України залишилася незмінною. Фактично відповідний закон змінив лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатися погіршенням становища платника податків.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року (справа «Щокін проти України», пункти 56-57) зазначив, що відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення порушує вимогу «якості закону» та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника; суд погодився з тим, що у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Згідно з частиною першою статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним і обґрунтованим.

При цьому, суд повторно акцентує увагу на тому, що законодавство, яке підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, було змінене законодавцем шляхом прийняття ретроактивної новели, якою змінено обсяг прав та обов`язків платника податків і контролюючих органів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0004465010.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2019 №0004465010.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (код ЄДРПОУ 00131268, адреса: 84302, м. Краматорськ, вулиця Комерційна, 8) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ - 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з моменту складення повного тексту.

Суддя Н.А. Добрівська