Рішення № 95979838, 15.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року справа № 580/4479/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,

за участю представників:

позивача – Маковія В.Г.,

відповідача – Левенець А.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “СИРОРОБ” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СИРОРОБ” (далі – товариство, позивач) подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач) від 11.09.2020 № 0000040402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач не погоджується з висновками відповідача, зазначеними в акті перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0000040402 по зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3466540,00 грн протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки відповідача сформовані не на повному та всебічному дослідженні останнім наданих позивачем для перевірки первинних документів, неправильним застосуванням норм податкового законодавства, жодним чином не можуть свідчити про порушення позивачем пункту 198.1 статті 198 та підпункту “в” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.11.2020.

12 листопада 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100000 грн та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.06.2020 № 9141893972) в сумі 5584837 грн.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.1 статті 198 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою кредиту за травень 2020 року, оскільки, зокрема товариством не було надано як під час проведення перевірки так і до заперечення усю кількість отриманих бланків-дозволів (талонів), які б мали бути на товаристві згідно видаткових накладних на відвантаження бланків-дозволів (талонів) палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельного марки ДТ-3-К5 сорт F(л) отриманих від TOB “Белнафтогаз” в рамках договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019.

Надані до перевірки бланки-дозволи (талони) не містили обов`язкових реквізитів форми бланку-дозволу, зазначених у договору, таких як марка дизельного палива, ступінь захисту, серійний/порядковий номер бланку-дозволу (талону), кількість літрів дизельного палива.

Також відповідач зазначає, що бланки-дозволи не були використані у власній господарській діяльності товариства і такий висновок зроблений на підставі даних бухгалтерського обліку позивача.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання до 23.11.2020.

23 листопада 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження та проведення судового засідання без участі позивача.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 07.12.2020.

25 листопада 2020 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні для необхідності надання додаткових доказів по справі до 17.12.2020.

16 грудня 2020 року представник позивача подав до суд клопотання про залучення додаткових доказів по справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/4479/20 на тридцять днів, усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.01.2021.

11 січня 2021 року до суду надійшло заперечення представника відповідача на клопотання про залучення додаткових доказів по справі, оскільки під час перевірки, до заперечень та під час розгляду питання про прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення таких доказів платником податків надано не було та відповідно вони не оцінювалися особою, яка здійснювала перевірку, а були надані інші документи, копії яких надані відповідачем до відзиву та які стали підставою для прийняття рішення контролюючим органом.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.01.2021.

18 січня 2021 року представник позивача подав до суду клопотання про залучення додаткових доказів по справі та про закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті, представник відповідача – клопотання, в якому зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 28.01.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 15.02.2021.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 01.03.2021.

01 березня 2021 року представник позивача подав до суду пояснення, в яких зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Представник позивача наголосив, що відсутність окремих документів бухгалтерського обліку, недоліки їх форми та оформлення, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім того, представник позивача назначив, що документи, свідчать про виникнення цивільних прав та обов`язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх, однак відповідач їх безпідставно не взяв до уваги.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 04.03.2021.

04 березня 2021 року представник відповідача подав до суду заперечення на додаткові пояснення представника позивача, в яких зазначив, що надані позивачем до суду бланки-дозволів та акти прийому-передачі не були предметом перевірки.

Також представник відповідача наголосив, що договором ДГ-0002582 від 01.03.2019 передбачено, що право власності на ПММ переходить від власника ПММ до позивача в момент отоварення бланків-дозволів. До моменту отоварення ПММ належать власнику ПММ, а емітент (ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ”) не набуває жодних майнових прав на ПММ, а є лише посередником та не є платником акцизного податку.

Також відповідач зазначив, що ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ” не має ліцензії на оптову торгівлю пальним, тому не має правових підстав отримувати грошові кошти за пальне та передавати за видатковими накладними паливно мастильні матеріали, яких у нього немає.

Представник відповідача також зазначив, що станом на 01.06.2020 актом перевірки встановлено, що позивач не використовував в господарській діяльності обліковані в бухгалтерському обліку ПММ придбані по бланках-дозволах. Додані до позовної заяви чеки не свідчать про використання ПММ по бланках-дозволах, оскільки, в них зазначено умови оплати-“післяоплата”.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 15.03.2021.

15 березня 2021 року представник позивача подав до суду відповідь на заперечення Головного управління, в яких заначив, що той факт, що першою подією, за котрою позивачем було нараховано податковий кредит, є факт оплати товару, нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2020 року в сумі 3466540 грн згідно пункту “а” підпункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України є правомірним.

У судовому засіданні 15 березня 2021 року представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача – відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.07.2020 № 754 проведено документальну невиїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100000 грн та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.06.2020 № 9141893972) в сумі 5584837 грн.

Вказаною перевіркою встановлено порушення товариством пункту 198.1 статті 198 та підпункту “в” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2020 року в сумі 3466540 грн.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки правомірності нарахування ТОВ “Сиророб” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100 тис. гривень та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року.

Товариство, відповідно до пункту 86.7 статті 86 податкового кодексу України, подало до Головного управління заперечення від 01.09.2020 на акт № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020.

11 вересня 2020 року на підставі акту перевірки № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020 та згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000040402, відповідно до якого сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 3466540 грн.

Позивач вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся з адміністративним позовом до суду.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість щодо повноти та правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість понад 100000 грн та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.06.2020 № 9141893972) в сумі 5584837 грн.

Вказаною перевіркою встановлено порушення товариством пункту 198.1 статті 198 та підпункту “в” пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за травень 2020 року в сумі 3466540 грн.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 139/23-00-04-0208/25212619 від 07.08.2020, висновки якого і стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно порушень, виявлених під час перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Статтею 200 ПК України, зокрема пунктами 200.1 та 200.4 визначено, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як свідчать матеріали справи, в процесі перевірки на придбання паливо-мастильних матеріалів по бланках-дозволах та паливних картках ТОВ “Сиророб” (покупець) надав два договори.

Перший договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-002582 від 01.03.2019 (далі – Договір) з ТОВ “Белнафтогаз” (продавець), податковий номер 0500120. За умовами договору розділу 1 “Предмет договору” п. 1.1 Продавець зобов`язується передати Покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які задають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця на АЗС, вказаних в пункті 1.4 цього Договору, а Покупець обов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або доповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання Покупцем паливо-мастильних матеріалів (ПММ).

Згідно пункту 1.2 цей Договір укладається Продавцем на виконання договору № 201119-МЕ від 20 листопада 2019 року, укладеного з ТОВ “ЄВРО СМАРТ ПАУЕР” (далі по тексту - Контрагент Продавця). Власником ПММ є контрагент Продавця, а Продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в п. 1.3 Договору.

У пункт 1.3 Договору визначено, що за цим договором Продавець зобов`язується випустити та передати Покупцю один з наступних (або всі разом, на вибір Покупця) дозвільних документів, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця, а саме:

Бланк-дозвіл (талони) - спеціальний документ, який має встановлену Продавцем форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред`явнику отримати на АЗС Контрагента Продавця ПММ відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені у ньому. Бланк-дозвіл видається Продавцем на умовах, передбачених цим Договором. Блан-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, призначений виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання ПММ, є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску ПММ в мережі АЗС Контрагента Продавця.

Згідно із пунктом 1.4 Договору отоварення дозвільних документів здійснюється у мережі автозаправних станцій Контрагента Продавця (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС - автозаправні станції, що працюють під ТМ “БРМС Нафта”, на яких Покупець має право отримати ПММ від контрагента Продавця. З інформацією про перелік АЗС Покупець може ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: www.brsm-nafta.com. Отоварення дозвільних документів можливе відповідно до режиму роботи АЗС Контрагента Продавця.

Згідно умов розділу 2 Договору “Порядок розрахунків та отоварення дозвільних документів”, а саме підпункту 2.1.1 пункту 2.1 покупець перераховує Продавцю вартість ПММ за бланками-дозволами (талонами) в асортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою, протягом 1 (одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ, зазначена рахунку-фактурі, є остаточною для Покупця, незалежно від того, яка ціна буде діяти на АЗС Контрагента Продавця в момент отоварення бланків-дозволів (талонів). ПММ відпускаються у кількості за видами, вказаними на бланках-дозволах (талонах).

Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця.

Підпунктами 2.1.2-2.1.3 пункту 2.1 Договору визначено, що продавець, на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього Договору, за заявками (усними в телефонному режимі, письмовими, в електронному вигляді) Покупця, видає останньому бланки-дозволи відповідного номіналу, марки. Така видача бланків-дозволів здійснюється Продавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту тримання відповідної заявки від Покупця, в котрій зазначається необхідна кількість бланків-дозволів. Оплачені Покупцем бланки-дозволи можуть видаватись протягом дії Договору. Бланки-дозволи у розумінні цього Договору, є разовими та мають строк дії строк (дії бланку-дозволу зазначається на зворотній стороні б ланку-дозволу). Бланки дозволу після отримання ПММ вважаються погашеними та, відповідно, є недійсними Після закінчення строку дії бланки-дозволи вважаються не дійсними, не приймаються в мережі АЗС Контрагента Продавця. При цьому, Продавець залишає за собою право після закінчення строку дії бланків-дозволів, на підставі накладної на повернення, замінити такі бланки дозволи на діючі, без перерахунку вартості таких ПММ.

Під час видачі банків-дозволів Продавець видає Покупцю видаткову накладну.

Згідно розділу 6 “Дія Договору” цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 51.12.2020.

У разі, якщо жодна зі Сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

В розділі 8 “Місцезнаходження і реквізити сторін” зазначені реквізити Постачальника ТОВ “Белнафтогаз”, податковий номер 40500130, в тому числі: зазначені рахунки для перерахування коштів за ПММ UA22307123000002600602060621448 ( НОМЕР_1 ) (ТАЛОНИ) та НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (КАРТКИ) в ПАТ “БАНК ВОСТОК”.

Як зазначає відповідач, згідно баз даних ДПС України ITC “Податковий блок” UA22307123000002600602060621448 та НОМЕР_2 змінений та почав діяти з 05 серпня 2019 року.

Другий договір купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019 року з ТОВ “Белнафтогаз” (Продавець).

За умовами договору розділу 1 “Предмет договору” пункт 1.1 Продавець зобов`язується передати Покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця на АЗС, вказаних в п. 1.4 цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або поповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання Покупцем паливо-мастильних матеріалів (ПММ).

Згідно пункту 1.2 Договору цей Договір укладається Продавцем на виконання договору № 030119-МЕ від 03 січня 2019 року, укладеного з ТОВ “ІНТЕРГЕОКОМ” (далі по тексту - Контрагент Продавця). Власником ПММ є Контрагент Продавця, а Продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в пункті 1.3 Договору.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що за цим договором Продавець зобов`язується випустити та передати Покупцю один з наступних (або всі разом, на вибір Покупця) дозвільних документів, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця, а саме:

п.п. 1.3.1 бланк-дозвіл (талони) - спеціальний документ, який має встановлену Продавцем форму, зміст, ступінь захисту, строк дії, серійний/порядковий номер, тощо, та дозволяє його пред`явнику отримати на АЗС Контрагента Продавця ПММ відповідного найменування, марки та у кількості, що зазначені у ньому. Бланк-дозвіл видається Продавцем на умовах, передбачених цим Договором. Б лан-дозвіл за цим Договором не є спеціальним платіжним засобом (платіжною карткою) у розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, призначений виключно для підтвердження повноважень представників Покупця на отримання ПММ, є засобом одноразового використання, що забезпечує систему безготівкового відпуску ПММ в мережі АЗС Контрагента Продавця.

Відповідно до пункту 1.4 Договору отоварення дозвільних документів здійснюється у мережі автозаправних станцій Контрагента Продавця (надалі іменується - мережа АЗС). Мережа АЗС -автозаправні станції, що працюють під ТМ “БРМС Нафта”, на яких Покупець має право тримати ПММ від контрагента Продавця. З інформацією про перелік АЗС Покупець ложе ознайомитися в мережі Інтернет на сайті: www.brsm-nafta.com. Отоварення дозвільних документів можливе відповідно до режиму роботи АЗС Контрагента Продавця.

Згідно умов розділу 2 “Порядок розрахунків та отоварення дозвільних документів” Покупець перераховує Продавцю вартість ПММ за бланками-дозволами (талонами) в сортименті, кількості та за ціною згідно з виставленим рахунком-фактурою, протягом одного) робочого дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Ціна ПММ, зазначена рахунку-фактурі, є остаточною для Покупця, незалежно від того, яка ціна буде діяти з АЗС Контрагента Продавця в момент отоварення бланків-дозволів (талонів). ПММ відпускаються у кількості за видами, вказаними на бланках-дозволах (талонах).

Розрахунок здійснюється у безготівковому вигляді шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця або шляхом внесення готівки в касу Продавця.

Продавець, на підтвердження свого обов`язку, що випливає з цього Договору, заявками (усними в телефонному режимі, письмовими, в електронному вигляді) Покупця, видає останньому бланки-дозволи відповідного номіналу, марки. Така видача бланків-дозволів здійснюється Продавцем протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання відповідної заявки від Покупця, в котрій зазначається необхідна кількість бланків-дозволів. Оплачені Покупцем бланки-дозволи можуть видаватись протягом дії Договору. Бланки-дозволи у розумінні цього Договору, є разовими та мають строк дії (строк дії бланку-дозволу зазначається на зворотній стороні бланку-дозволу). Бланки-дозволів після отримання ПММ вважаються погашеними та, відповідно, є недійсними. Після закінчення строку дії бланки-дозволи вважаються не дійсними, не приймаються мережі АЗС Контрагента Продавця. При цьому, Продавець залишає за собою право після закінчення строку дії бланків-дозволів, на підставі накладної на повернені замінити такі бланки дозволи на діючі, без перерахунку вартості таких ПММ.

Під час видачі банків-дозволів Продавець видає Покупцю видаткову накладну.

Згідно розділу 6 “Дія Договору” цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2020 .

У разі, якщо жодна зі Сторін не заявить про його припинення за один місяць до закінчення строку його дії, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

В розділі 8 “Місцезнаходження і реквізити сторін” зазначені реквізити Постачальника ТОВ “Белнафтогаз” податковий номер 40500130, в тому числі зазначені рахунки для перерахування коштів за ПММ UA22307123000002600602060621448 ( НОМЕР_1 ) (ТАЛОНИ) та НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (КАРТКИ) в ПАТ “БАНК ВОСТОК”.

Проте, як зазначає відповідач, згідно баз даних ДПС України ITC “Податковий блок” UA22307123000002600602060621448 та НОМЕР_2 змінений та почав діяти з 05 серпня 2019 року.

21 листопада 2019 року укладено додаткову угоду № 1 (далі – Угода) до договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019.

Згідно пункту 1 Угоди у зв`язку зі зміною контрагента Продавця, сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти п.1.2 Договору в наступній редакції: п.1.2 Цей Договір укладається Продавцем на виконання договору № 201119-МЕ від 20 листопада 2019 року, укладеного з ТОВ “ЄВРО СМАРТ ПАУЕР” (далі по тексту - Контрагент Продавця). Власником ПММ є Контрагент Продавця, а Продавець лише здійснює організацію продажу ПММ за допомогою дозвільних документів, вказаних в п.1.3 Договору.

Згідно наданих видаткових накладних ТОВ “Сиророб” одержало паливо-мастильних матеріалів по бланкам-дозволам протягом березня-травня 2020 року, всього за травень 2020 року: 235430 л, обсяг поставки без ПДВ – 3333296,41 грн, сума ПДВ – 666659,82 грн.

За висновками акту перевірки, на вимогу особи, яка здійснювала перевірку, щодо наявності одержаних паливо-мастильних матеріалів згідно видаткових накладних надано бланки-дозволи (талони) в кількості 40000 шт та акт від 10 липня 2020 року приймання -передачі до договору зберігання б/н 01.06.2020, щодо передачі на зберігання ТОВ “Белнафтогаз” бланки-дозволи (талони) на паливо дизельне марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) в кількості 452530 л та бланки-дозволи (талони) на паливо дизельне марки ДТ-3-К5, сорт F(л) в кількості 1102751 л загальною вартістю 32755921,68 грн, в т.ч. ПДВ 5459320,28 гривень.

Під час дослідження 40000 бланків-дозволів (талонів) встановлено відсутність обов`язкових реквізитів форми бланків-дозволів зазначених в п.п. 1.31 п. договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019 року з ТОВ “Белнафтогаз”, а саме:

- змісту (відсутність марки палива дизельного);

- ступінь захисту;

- серійний/порядковий номер бланку -дозволу (талону);

- кількість літрів палива дизельного.

Також, в акті перевірки зазначено факт не використання придбаного палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F (л) по бланкам дозволам в кількості 2353280 л протягом жовтня 2019 року - травня 2020 року про і свідчать надані видаткові накладні та дані оборотно-сальдової відомості по рахунку 2031 Паливо ТМЦ; Партії; Місця зберігання: Склад ГСМ № 2.

Враховуючи викладене було зроблено висновок про порушення ТОВ “Сиророб” абз. “а” п. 198.1 ст. 1 Податкового кодексу України в частині включення до складу податкового кредиту травня місяця поточного року податкових накладних виписаних ТОВ “Белнафтогаз” на відвантаження палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельно марки ДТ-3-К5, сорт F(л) по бланках-дозволах (талонах) на загальну суму податку додану вартість 3466540 гривень.

Відповідно до абз. “а” п. 198.1 ст. 198 ПК України право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (в тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності, відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу, податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім цього, як зазначає відповідач, під час перевірки на вимогу особи, яка здійснювала перевірку, щодо надання усіх бланків дозволів (талонів) одержаних станом на 31.05.2020 в рамках договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 в 01.03.2019, були надані оригінали лише 40000 штук бланків-дозволів (талонів) зазначенням номіналу 20, при досліджені яких було встановлено відсутність обов`язкових реквізитів:

- змісту (відсутність марки палива дизельного);

- ступінь захисту;

- серійний/порядковий номер бланку -дозволу (талону);

- кількість літрів палива дизельного (на бланку зазначено 20 без зазначення літрів).

Тобто, товариством не було надано як під час проведення перевірки так і до заперечення усю кількість отриманих бланків-дозволів (талонів), які б мали бути у товариства згідно видаткових накладних на відвантаження бланків -дозволів (талоні) палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельного марки ДТ-З-К сорт Б(л) отриманих від TOB “Белнафтогаз” в рамках договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ №ДГ-0002582 від 01.03.2019.

Згідно умов договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ №ДГ-0002582 від 01.03.2019 (розділ 2 “Порядок розрахунків та отоварення дозвільних документів”): під час видачі бланків-дозволів Продавець видає Покупцю видаткову накладну. Видаткові накладні на видачу бланків-дозволів були надані під час перевірки. Складання актів приймання-передачі до Договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2020 про передачу Продавцем та прийняття Покупцем талонів на Паливо дизельне марки за умовами договору купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ №ДГ-0002582 від 01.03.2019 не передбачено.

Висновок щодо не використання бланків-дозволів в господарській діяльності товариства станом на 01.06.2020 було зроблено на підставі даних бухгалтерського обліку, а саме: наданих видаткових накладних на відвантаження палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F(л) по бланках - дозволах та даних оборотно-сальдової відомості по рахунки 2031 Паливо ТМЦ; Партії; Місця зберігання: Склад ГСМ № 2 наданих під час проведення перевірки.

Посилання Позивача на допущені в акті помилки (описки) щодо даних залишку палива дизельного марки ДТ-Л-К5, сорт С(л) та палива дизельного марки ДТ-3-К5, сорт F (л) по бланках -дозволах (талонах) на кінець травня місяця в кількості 2353280 л (замість 2355280 л) на загальну суму 52538309 грн (замість 52538305,39 грн), в т.ч. ПДВ 8756384,83 грн (замість 8756384,22 грн) дійсно мали місце. Однак, дані помилки (описки) ні яким чином не вплинули на визначення суми завищення податкового кредиту за травень місяць 2020 року в розмірі 3466540 грн та на суть встановленого порушення за наслідками перевірки.

Окрім того, суд наголошує про наявність відмінностей номерів паливних талонів, які додані до матеріалів справи, із номерами, що зазначені в актах прийому-передачі паливних талонів. Позивач в поясненнях зазначив, що такий первинний документ, як акт прийому-передачі взагалі не передбачений Договором купівлі-продажу бланків-дозволів та паливних карток для отоварення ПММ № ДГ-0002582 від 01.03.2019, а під час видачі бланків-дозволів Продавець видає Покупцю видаткову накладну, про що неодноразово зазначав і відповідач.

Однак, видаткових накладних, що підтверджують факт отримання Позивачем бланків-дозволів до перевірки товариством не було надано. Видаткові накладні виписані на отримання ПММ по бланкам дозволу, при цьому, будь-яких родових ознак бланків-дозволів у вказаних видаткових накладних не зазначено.

Щодо відмінностей номерів бланків-дозволів із номерами, що зазначені в актах прийому-передачі та аргументів Позивача, що ТОВ “Белнафтогаз” навмисно приховало одну цифру і замінило дві цифри в номері бланків-дозволів, що зазначені в акті прийому-передачі викликані заходами безпеки, то суд зазначає, що за умовами Договорів № 030119-МЕ від 03.01.2019 (п.п.1.1.3.), укладеного власником ПММ ТОВ “ІНТЕРГЕОКОМ” з Емітентом бланків дозволів-ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ” передбачені наступні вимоги до бланку-дозволу:

- встановлений зразок (Додаток 2 до Договору) та форма;

- певний ступінь захисту;

- встановлена відпускна ціна, обумовленого номіналу, що підтверджує право його пред`явника на отримання на АЗС Товару певного найменування і марки, які позначені на ньому;

- Марка та кількість пального;

- Мікротекст;

- Логотип “БРСМ-Нафта на зворотній стороні;

- Штрих- код;

- Термін дії;

- Інші реквізити, передбачені Емітентом.

Суд звертає увагу, що наявність відмінностей в штрих-кодах на бланках-дозволах та первинних документах, в жодному Договорі, укладених власником ПММ матеріалів та Емітентом бланків-дозволів та Позивачем і Емітентом бланків-дозволів не узгоджені і не передбачені, таким чином, такі відмінності не відповідають умовам Договорів.

Крім цього, позивач з однієї сторони зазначає, що акт прийому-передачі, наданий суду в підтвердження своїх вимог, договорами не передбачений, а з іншої сторони зазначає, що відмінності номерів бланків-дозволів із номерами, що зазначені в актах прийому-передачі, викликані заходами безпеки.

Таким чином, надані Позивачем до суду бланки-дозволи, як і акти прийому-передачі не були предметом перевірки.

Щодо зазначення найменування паливно мастильних матеріалів у платіжних дорученнях і видаткових накладних, то суд зазнає наступне.

Позивач вказує, що відповідно до п. 1.1. Договору № ДГ-0002582 від 01.03.2019 Продавець зобов`язується передати Покупцю бланки-дозволи та/або електронні паливні картки, які надають право на здійснення заправки паливо-мастильними матеріалами автотранспорту Покупця на АЗС, вказаних в п.1.4 цього Договору, а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати бланки-дозволи їх номіналом та/або поповнювати електронні паливні картки на бажану кількість/суму отримання Покупцем паливо-мастильних матеріалів (ПММ).

Суд звертає увагу, що електронні паливні картки не є предметом спору у цій судовій справі, щодо них порушення не встановлювалися.

Позивач звертає увагу на ту обставину, що Покупець зобов`язується оплачувати бланки-дозволи за їх номіналом.

Проте, як вище зазначалося власником ПММ узгоджувалися вимоги до бланків-дозволів в тому числі, бланк-дозвіл повинен мати встановлену відпускну ціну, обумовленого номіналу, що підтверджує право його пред`явника на отримання на АЗС товару певного найменування і марки, які позначені на ньому, марку та кількість пального.

На бланках-дозволах, наданих до перевірки зазначено було лише “20”, до суду надані бланки-дозволи “20” та “40”. З пояснень Позивача дані цифри вказують на кількість пального, яке можна отримати за бланком-дозволом. Однак ціни та обумовленого номіналу бланки-дозволи не містять.

Позивач також зазначає, що фактично відбулося придбання товариством ПММ у ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ”, а операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні бланку-дозволу, є повернення власнику його майна (в даному випадку - пального), і така операція не може вважатися розрахунковою операцією, оскільки пальне було оплачене в попередньому періоді.

Однак, таке пояснення не відповідає умовам Договору, укладеного власником ПММ та Емітентом бланків-дозволів та власне Договору ДГ-0002582 від 01.03.2019, якими передбачено, що право власності на ПММ переходить від власника ПММ до Позивача в момент отоварення бланків-дозволів. До моменту отоварення ПММ належать власнику ПММ, а Емітент (ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ”) не набуває жодних майнових прав на ПММ, а є лише посередником та не є платником акцизного податку.

Також необхідно зазначити, що ТОВ “БЕЛНАФТОГАЗ” не має ліцензії на оптову торгівлю пальним, тому не має правових підстав отримувати грошові кошти за пальне та передавати за видатковими накладними паливно мастильні матеріали, яких у нього немає.

Щодо зазначеного Позивачем, що бланки-дозволи придбавалися з метою їх використання в господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Позивач почав перераховувати значні суми грошових коштів на придбання бланків-дозволів в IV кварталі 2019 року. До цього часу, а саме протягом 2018 року, протягом 2019 року та 2020 рік в своїй діяльності Позивач використовує електронні паливні картки, а також замовляє послуги перевезення.

Станом на 01.06.2020 Актом перевірки встановлено (на підставі видаткових накладних, даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 2031), що Позивач не використовував в господарській діяльності обліковані в бухгалтерському обліку ПММ придбані по бланках-дозволах. Додані до позовної заяви чеки не свідчать про використання ПММ по бланках-дозволах, оскільки, в них зазначено умови оплати - “післяоплата”. Проте, на думку Позивача, обліковане паливо вже оплачене ТОВ “БЕЛНАФТОГA3”.

Таким чином, додані позивачем, в підтвердження використання в господарській діяльності ПММ по бланках-дозволам, чеки за 23, 25, 27 серпня 2020 року підтверджують доводи відповідача про порушення позивачем при формуванні податкового кредиту травня 2020 року п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині придбання товарів з метою їх використання в господарській діяльності.

Отже висновки викладені в акті перевірки від 07 серпня 2020 року № 139/23-00-04-0208/25212619 є обґрунтованими, а прийняте за результатами перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.09.2020 № 0000040402 – правомірним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “СИРОРОБ” (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 33, корпус 2, кімната 31, код ЄДРПОУ 25212619);

2) відповідач – Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 01.04.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк