Рішення № 95978745, 02.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/746/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/746/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ в Полтавській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати неправомірним та скасувати рішення відділу з перерахунків пенсій №3 Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.12.2020 №155, яким відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника та зобов`язати зазначений відділ перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 25.04.2019 у зв`язку з переходом на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправний, як на її думку, висновок відповідача про те, що померлий ОСОБА_2 , який був чоловіком позивачки, не мав статусу військовослужбовця, а тому вона не може перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до п. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 позовну заяву залишено без руху та запропоновано усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням чіткого викладу обставин або уточнити зміст позовних вимог, копії рішення відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30.12.2020 №155.

19.02.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано позовну заяву, в якій ініціатор звернення виправив допущену описку та зазначив вірний номер відділу з питань перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яким приймалось спірне рішення, а саме: №3.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду 01.03.2021 відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивує тим, що чоловік позивачки був відряджений для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та не мав статусу військовослужбовця (військовозобов`язаного, призваного на військові збори), тому відмова у перерахунку пенсії у зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідає приписам частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 62).

У відповіді на відзив ОСОБА_1 висловила свою незгоду з мотивами відмови відповідача у перерахунку пенсії, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №440/746/21 встановлено обставину, яка не підлягає доказуванню в межах даної справи - померлий чоловік позивача був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори (а.с. 78).

Розгляд даної справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

12.08.1978 між позивачем та ОСОБА_2 був укладений шлюб (а.с. 70).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 14.11.2009 (а.с. 71).

Відповідно до протоколу органу Пенсійного фонду №2385 від 12.07.2011 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено пенсію за віком з 18.09.2010 (а.с. 80).

09.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Лубенського ОУПФУ із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника та здійснення перерахунку такої пенсії з 25.04.2019 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 (а.с. 66).

Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.12.2019 №431 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку у зв`язку переходом з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019, оскільки померлий чоловік ОСОБА_2 був відрядженим для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та не мав статусу військовослужбовця (військовозобов`язаного, призваного на військові збори) (а.с. 28).

В обґрунтування підстав відмови у вказаному рішенні зазначено, що аналіз наданих документів гр. ОСОБА_1 та документів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 показав, що померлий чоловік ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. В період з 22.08.1986 по 27.08.1986 був відряджений ВАТ "Лубенське авто-транспортне підприємство №156355" (довідка форми №122 за №89 від 05.04.1999) на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не мав статусу військовослужбовця (військовозобов`язаного, призваного на військові збори). Згідно довідки Галузевого державного архіву МО України №179/г/ВОЗ/2571 від 08.10.2019 підтвердити участь ОСОБА_2 в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС немає можливості.

Не погодившись з рішенням ГУПФ в Полтавській області від 11.12.2019 №431, позивач оскаржила його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №440/2768/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення пенсій №11 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 11.12.2019 №431. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019 за №3506, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 33-35).

Відповідно до висновків суду у вищезазначеній справі, померлий чоловік позивача - ОСОБА_2 належить до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов`язаний, призваний на військові збори.

На виконання даного судового рішення ГУПФ в Полтавській області здійснило повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 09.12.2019 про перерахунок пенсії у зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, за наслідками чого рішенням Відділу з перерахунків пенсій №3 управління пенсійного забезпечення ГУПФ в Полтавській області від 30.12.2020 №155 (а.с. 76) знову відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку у зв`язку з переходом з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019, оскільки померлий чоловік ОСОБА_2 був відрядженим для участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та не мав статусу військовослужбовця (військовозобов`язаного, призваного на військові збори).

Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, так як цим порушено її конституційне право на перехід на інший вид пенсії, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статі 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно з частиною першою статті 38 зазначеного Закону пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Таким чином, за приписами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Відповідач заперечує право ОСОБА_1 на перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на підставі статті 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з огляду на факт відсутності на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у її чоловіка ОСОБА_2 статусу військовослужбовця з посиланням на положення статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка регулює порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як вже з`ясовано судовим розглядом, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №440/2768/20 встановлено факт приналежності померлого чоловіка позивача - ОСОБА_2 до числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовослужбовця (військовозобов`язаного, призваного на військові збори).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішенням суду у справі №440/2768/20, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 на момент смерті був військовослужбовцем.

Позивач зверталася до ГУПФ в Полтавській області із заявою від 09.12.2019 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 66).

Померлий чоловік позивача - ОСОБА_2 на момент смерті отримував пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як це видно з розпорядження 125889 від 16.12.2009 (а.с. 81).

Таким чином, ОСОБА_2 права на перерахунок пенсії на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не мав, адже не отримував пенсію на підставі цієї норми.

Крім того, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до внесення змін у законодавство Законом №2148-VIII від 03.10.2017, який передбачає право обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до означеної норми, необхідною умовою є бажання особи, якій вже належить право на обчислення пенсії по інвалідності.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 17.10.2019 у справі №180/110/17.

У зв`язку з цим суд зауважує, що право позивача на пенсію по втраті годувальника має похідний характер від пенсії самого годувальника.

Як уже зазначалося вище, померлий годувальник ОСОБА_2 не отримував пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 не належить право вимагати пенсію у розмірі 50% пенсії померлого годувальника, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відтак, заявлений позов є безпідставним, у зв`язку з чим суд залишає такий без задоволення у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун