Ухвала суду № 95977907, 02.04.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 квітня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/1140/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача із запереченнями проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “Санкторіус” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “Санкторіус” (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач), в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 26 березня 2021 року б/н (арк. спр. 19-23) просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Луганській області від 06 жовтня 2020 року № 46153 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “Санкторіус” критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року серед іншого відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 29-31).

02 квітня 2021 року від відповідача через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 11989/2021 надійшло клопотання від 02 квітня 2021 року № 2530/5/12-32-20-00-26 (арк. спр. 35-36), в якому відповідач просить розглянути справу № 360/1140/20 за правилами загального позовного провадження з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач просить взяти до уваги, що на сьогоднішній день податкові надходження займають значний відсоток у структурі доходів Державного бюджету та за їх рахунок здійснюється забезпечення держави фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення її діяльності, а саме: з державного бюджету проводиться фінансування та забезпечення діяльності держави (законодавчої, виконавчої та судової влади), виконання ними функцій держави - управління, оборони, виконання ними соціальної та економічної сфери, задоволення загальносуспільних потреб, а це заробітна плата працівників бюджетної сфери, утримання бюджетних установ, фінансування соціальної сфери для малозабезпечених громадян та громадян, які потребують соціальної допомоги. Отже, Державний бюджет - це важіль регулювання економічних процесів в державі та інших процесів, які пов`язані з фінансуванням потреб суспільства, наповнення якого безпосередньо залежить від сплати податків та зборів суб`єктами господарювання.

Контроль за повнотою сплати платниками податків і зборів та наповнення дохідної частини Державного бюджету здійснюється органами державної податкової служби, зокрема, шляхом здійснення моніторингу ризиків порушення норм податкового законодавства.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, у зв`язку з чим у відповідача буде обмежений доступ до перегляду справи в касаційному порядку у випадку неправильного застосування судами норм матеріального права або порушення під час розгляду справи норм процесуального права, а, оскільки зазначена справа для відповідача є значною, так як від неї залежить, зокрема, наповнення Державного бюджету країни, то відповідач вважає, що призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження є в подальшому обмеженням доступу до касаційного оскарження.

Враховуючи викладене, відповідач наголошує на необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами першою, другою статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “Санкторіус” до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення не вимагають проведення підготовчого провадження, а тому підстави для розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження відсутні.

Керуючись статтями 12, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Луганській області у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.І. Чернявська