Ухвала суду № 95977628, 31.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

31 березня 2021 року №320/10909/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області стосовно ухвалення рішення №301-15-VІІ від 28.05.2020 року про відмову у затвердженні детального плану "Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 " на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, площею 0,02381 га, яка належить гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Глевахівську селищну раду Васильківського району Київської області повторно розглянути звернення громадянина ОСОБА_1 щодо затвердження детального плану "Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 " на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, площею 0,02381 га, яка належить гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Глевахівську селищну раду Васильківського району Київської області затвердити детальний план Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 " на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, площею 0,02381 га, яка належить гр. ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).

При цьому, частина перша статті 4 КАС України містить дефініції таких термінів:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 у справі №559/827/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77910951).

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є оскарження позивачем дій Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області стосовно ухвалення Рішення №301-15-Vli від 28.05.2020 року щодо відмови у затвердженні детального плану "Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул.Вокзальна в смт.Глеваха Васильківського району Київської області" на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, площею 0,02381 га, яка належить гр. ОСОБА_1 .

З матеріалів справи слідує, що 27.01.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_1 було передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 3221455300:02:017:0223), загальною площею 0,2381 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Вказаний договір був зареєстрований в Реєстрі за №39 та посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.02.2016 №52584363, на підставі вказаного договору приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Бобковим Олександром Вікторовичем було прийнято рішення від 03.02.2016 №28068944 про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказану земельну ділянку.

Судом встановлено, що Глевахівська селищна рада VII скликання Васильківського району Київської області за результатами розгляду заяви позивача про зміну цільового призначення (використання) земельної ділянки (кадастровий номер 3221455300:02:017:0223) на 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, прийняла рішення від 12.09.2019 №77-04-VII, яким надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення детального плану території на земельну ділянку (кадастровий номер 3221455300:02:017:0223), площею 0,2381 га для зміни цільового призначення з "для ведення особистого селянського господарства" на "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури" в АДРЕСА_1 .

17.10.2019 між Глевахівською селищної радою, ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеал-Центр" було укладено договір №165-19Д/1, за умовами якого останні зобов`язався виконати детальний план території: Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул.Вокзальна в смт.Глеваха, Васильківського району, Київської області.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Ідеал-Центр" було виготовлено Детальний план території: Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223) по АДРЕСА_1 .

Рішенням Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 28.05.2020 №301-15-VII "Про розгляд звернень громадян щодо затвердження детального плану території ОСОБА_1 " відмовлено у затвердженні детального плану "Формування території для будівництва та обслуговування ринкової інфраструктури по АДРЕСА_1 " на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, площею 0,2381 га, яка належить ОСОБА_1 .

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд зазначає, що позивач оспорюючи дії відповідача щодо відмови у затвердженні детального плану "Формування території для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури по вул. Вокзальна в смт.Глеваха Васильківського району Київської області" на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, має намір захистити своє цивільне право, зокрема, право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221455300:02:017:0223, яка перебуває у його власності, саме за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування ринкової інфраструктури.

Отже, позовні вимоги позивача виникли з цього цивільного права та направлені на захист права власності на земельну ділянку, що є ознакою цивільно-правових правовідносин.

Враховуючи вказане, суд вважає, що даний спір є не публічно-правовим, оскільки він випливає з приватноправових відносин і має вирішуватися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.02.2019 у справі №344/11630/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81013396).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, підлягають обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі та роз`яснити позивачу, що дану справу віднесено до юрисдикції цивільного суду.

Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Провадження в адміністративній справі закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.