Рішення № 95977478, 01.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2021 року Справа № 280/744/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, б. 52, код ЄДРПОУ 39025614) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, Код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (далі – позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000309/2 від 10.12.2020 та визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення ввезених на територію України товарів позивачем було подано митну декларацію № UA110230/2020/027178 від 10 грудня 2020 року. Митну вартість товарів за поданою декларацією визначено за першим методом - ціною договору, а розмір митних платежів відповідно до графи 47 «нарахування платежів» становив 568 487 грн. 21 коп. Ця сума сплачена позивачем. На підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару надано вичерпний перелік необхідних документів. Проте, відповідачем 10.12.2020 направлено декларанту електронне повідомлення 591053 з вимогою надати додаткові документи (для здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару), а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У повідомленні також зазначено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. У відповідь на вищевказане інших додаткових документів не надано, оскільки подані первинно документи в повному обсязі підтверджують митну вартість товару. Незважаючи на надання вичерпного та достатнього переліку документів для підтвердження митної вартості товару, 10 грудня 2020 року надійшло повідомлення від митниці декларанту № 591072, згідно з яким використано наявну у митниці інформацію щодо продажу на експорт в Україну подібного за ціною угоди на умовах поставки РСА з урахуванням всіх складових на рівні 2, 77 дол. США/кг співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митними деклараціями № UA 110230/2020/015741 від 20 липня 2020 року, № UA 110230/2020/022969 від 19 жовтня 2020 року, № UA 110230/2020/024278 від 03 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/024932 від 12 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025441 від 19 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025989 від 25 листопада 2020 року. Вважає, що позивачем під час митного оформлення надано усі необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару. При цьому, відповідач неправомірно здійснював коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, прийнявши оскаржуване рішення та картку відмови, з огляду на що вони підлягають скасуванню. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивачем надано у відповіді на відзив (вх. №15989 від 18.03.2021).

Відповідач позов не визнав, 04.03.2021 надав до суду відзив (вх. №13139), відповідно до якого зазначає, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару у митниці були наявні сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, відповідно, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, посадовою особою митниці на адресу брокера направлено електронне повідомлення та зазначено про наступне: за результатами формато-логічного контролю АСАУР за ЕМД було згенеровано обов`язкову форму контролю правильності визначення митної вартості товарів. З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, ч.3 ст.53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій, брокеру надіслано електронне повідомлення та зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також, враховуючи норми ч.6 ст.53 Митного кодексу України брокеру було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Так, митницею було запропоновано декларанту надати додаткові документи відповідно до ч. 3 та ч. 6 ст. 53 МК України. Під час митного оформлення імпортованого товару, позивач так і не спростував (належними документами) зазначене митницею в повідомленні декларанту про встановлене, що ставить під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ст. 53 МК України. До закінчення митного оформлення, документи в повному обсязі відповідно до норм ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість товарів, декларантом не надано. При прийнятті оскаржуваних рішень про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, митниця діяла згідно норм ст. 256, ч.6 ст. 54, ст. 55 МК України та наказу від 30.05.2012 № 631. Також відповідачем у відзиві зазначено, що спір між ним та позивачем фактично відсутній, оскільки позивачем випущено товар у вільний обіг без надання фінансової гарантії. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Додаткові заперечення надано у запереченнях на відповідь на відзив (вх.. №16944 від 23.03.2021).

Ухвалою суду від 01.02.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд безпосередньо дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, встановив такі обставини.

30 березня 2020 року між Акціонерним товариством «ЄПК Степногорськ» як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (далі - Позивач) як Покупцем укладено Контракт № 495 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язаний передати у власність Покупця товар в кількості та асортименті згідно зі специфікацією до цього Контракту, а Покупець зобов`язаний прийняти товар та сплатити його вартість. Пунктом 1.2. Контракту встановлено, що загальні умови поставки визначаються цим Контрактом, а конкретні умови поставки відповідної партії товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту.

31 березня 2020 року до Контракту Сторонами укладено Додаткову угоду № 1, якою змінено реквізити Покупця, інші умови залишилися без змін.

25 серпня 2020 року між Продавцем та Покупцем підписано Специфікацію № 2 до Контракту, відповідно до умов якої ця Специфікація визначає кількість, асортимент, ціну та умови поставки товару між Продавцем та Покупцем.

В Специфікації № 2 погоджено асортимент та ціну на товар: Підшипник 30-42726Е2М у кількості 2 520 штук, ціна з ПДВ 0 % - 2 760 руб. РФ за одну штуку, а всього - 6 955 200 руб. РФ; Підшипник 30-23726Е2М у кількості 2 940 штук, ціна з ПДВ 0 % - 2 760 руб. РФ за одну штуку, а всього - 8 114 400 руб. РФ, загальною вартістю 15 069 600 руб. РФ.

Крім того, Специфікацією № 2 встановлено умови поставки: відвантаження товару автомобільним транспортом FCA-Степногорськ, вантажоодержувач - TOB «ЄПК Україна», строк поставки - вересень-жовтень 2020 року.

01 вересня 2020 року між Продавцем та Покупцем підписано Специфікацію № 3 до Контракту, відповідно до умов якої ця Специфікація визначає кількість, асортимент, ціну та умови поставки товару між Продавцем та Покупцем.

В Специфікації № 3 погоджено асортимент та ціну на товар: Підшипник 30-42726Е2М у кількості 7 056 штук, ціна з ПДВ 0 % - 2 760 руб. РФ за одну штуку, а всього - 19 474 560 руб. РФ; Підшипник 30-23726Е2М у кількості 7 056 штук, ціна з ПДВ 0 % - 2 760 руб. РФ за одну штуку, а всього - 19 474 560 руб. РФ, загальною вартістю 38 949 120 руб. РФ.

Крім того, Специфікацією № 3 встановлено умови поставки: відвантаження товару автомобільним транспортом FCA-Степногорськ, вантажоодержувач - TOB «ЄПК Україна», строк поставки - жовтень-грудень 2020 року.

Поставка товару, передбаченого Специфікаціями № 2, № 3 відбулась кількома партіями.

03 грудня 2020 року Акціонерним товариством «ЄПК Степногорськ» виставлено Позивачу електронний рахунок-фактуру № 1897 (реєстраційний номер ESF- 990640000283-20201203-45729930) на поставку товару: підшипник з циліндричними роликами 30-23726Е2М у кількості 588 штук, загальною вартістю 1 622 880 руб. РФ; підшипник з циліндричними роликами 30-42726Е2М у кількості 588 штук, загальною вартістю 1 622 880 руб. РФ, всього на 3 245 760 руб. РФ.

Вартість товару сплачено Позивачем у повному обсязі 01 вересня 2020 року платіжним дорученням в іноземній валюті № 277, платіж на загальну суму поставки - 54 018 720 руб. РФ (відповідно до п. 6.1. Контракту умови оплати: 100 % попередня оплата протягом 30 календарних днів з моменту підписання кожної Специфікації до Контракту).

Для здійснення митного оформлення між TOB «ЄПК Україна» як декларантом та Приватним підприємством «Броклайн-2005» укладено Договір № 02/2019 на проведення митних формальностей від 02 січня 2019 року. Додаткову угоду № 1 до цього Договору Сторонами підписано 27 грудня 2019 року, якою продовжено строк дії Договору до 31 грудня 2020 року.

Для митного оформлення ввезених на територію України товарів Позивачем було подано митну декларацію № UA110230/2020/027178 від 10 грудня 2020 року.

Митну вартість товарів за поданою декларацією визначено за першим методом - ціною договору, а розмір митних платежів відповідно до графи 47 «нарахування платежів» становив 568 487 грн. 21 коп.

На підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару надано наступні документи: Пакувальний лист № 19 від 03 грудня 2020 року; Електронний рахунок-фактуру Е8Р-990640000283-20201203-45729930 (№ 1897) від 03 грудня 2020 року; Міжнародну товарно-транспортну накладну № 0000555 від 03 грудня 2020 року; Платіжне доручення № 277 від 01 вересня 2020 року; Накладну на відпуск товарів на сторону № 581 від 03 грудня 2020 року; Довідку № 068 від 02 грудня 2020 року на підтвердження транспортних витрат у розмірі 30 198 грн. 00 коп.; Заявка № 87 від 02 грудня 2020 року; Рахунок-фактуру № 628 від 09 грудня 2020 року; Карточка рахунку № 281 (232726Е2М) від 01 вересня 2020 року; Оборотно-сальдову відомість по рахунку № 281 від 31 серпня 2020 року; Карточка рахунку № 281 (232726Е2М) від 01 вересня 2020 року; Карточка рахунку № 281 (42726Е2М) від 31 серпня 2020 року; Карточка рахунку № 281 (42726Е2М) від 31 серпня 2020 року; Оборотно-сальдову відомість по рахунку № 281 від 01 вересня 2020 року; Видаткову накладну № 1688 від 10 вересня 2020 року; Протокол № 1 від 06 серпня 2020 року до Контракту, яким погоджено ціну товару; Додаткову угоду № 1 до Контракту; Специфікацію № 2 від 25 серпня 2020 року; Специфікацію № 3 від 01 вересня 2020 року; Контракт № 495 від 30 березня 2020 року; Договір № 02/2019 на проведення митних формальностей від 02 січня 2019 року; Договір № 010419 від 01 квітня 2019 року перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні; Заяву на проведення фітосанітарних процедур до ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області № 6341661 від 10 грудня 2020 року; Сертифікат про проходження товару форми СТ-1 № KZ UA 0 103 02864; Технічний опис товару від 20 серпня 2020 року; Лист № 693 від 21 серпня 2020 року, в якому повідомлено митні органи України про те, що товар, який поставляється в адресу Позивача, не є товаром двійного призначення; Лист № 694 від 21 серпня 2020 року в якому повідомлено митні органи України про те, що позивач при поставці товару не здійснює страхування імпортного вантажу; Декларація на товари № 55204/041120/0008103 від 04 грудня 2020 року.

10 грудня 2020 року митницею направлено декларанту електронне повідомлення 591053 з вимогою надати додаткові документи (для здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару), а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У повідомленні також зазначено, що згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

10 грудня 2020 року уповноважена особа на роботу з митницею надала відповідь «Інші документи протягом 10 календарних днів надати не має можливості».

Незважаючи на надання вичерпного та достатнього переліку документів для підтвердження митної вартості товару, 10 грудня 2020 року надійшло повідомлення від митниці декларанту № 591072, згідно з яким використано наявну у митниці інформацію щодо продажу на експорт в Україну подібного за ціною угоди на умовах поставки РСА з урахуванням всіх складових на рівні 2, 77 дол. США/кг співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митними деклараціями № UA 110230/2020/015741 від 20 липня 2020 року, № UA 110230/2020/022969 від 19 жовтня 2020 року, № UA 110230/2020/024278 від 03 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/024932 від 12 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025441 від 19 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025989 від 25 листопада 2020 року.

10 грудня 2020 року Дніпровською митницею Державної митної служби України прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 та митну вартість однієї одиниці товару визначено за резервним методом на рівні 203, 9825 руб. РФ , внаслідок чого загальна вартість товару з суми 3 245 760, 00 руб. РФ збільшилася до 4 111 601, 92 руб. РФ.

Коригування митної вартості товару стало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10 грудня 2020 року. В картці відмови вказано декларанту подати нову митну декларацію враховуючи коригування митної вартості на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року.

В свою чергу, позивачем подано митну декларацію № UA 110230/2020/027210 від 10 грудня 2020 року з урахуванням вищевказаного Рішення про коригування митної вартості та в графі 47 «Нарахування платежів» вказано суму у загальному розмірі 702 961 грн. 48 коп., яку сплачено позивачем у повному обсязі (що підтверджується платіжним дорученням № 2369 від 07 грудня 2020 року та № 2382 від 10 грудня 2020 року).

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте відповідачем за № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10 грудня 2020 року.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року зазначено наступне: «…У відповідності до ст. 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. 1. Поставка товару здійснюється згідно контракту № 495 від 30.03.2020. Відповідно до п.7.4 контракту № 495 від 30.03.2020 в ціну товару, який поставляється включається вартість пакування, але відсутні документи в яких виділено вартість пакування, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості пакування, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакування, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). 2. В платіжному дорученні в іноземній валюті від № 277 від 01.09.2020 в графі «Призначення (підстави) операції» зазначений Контракт № 495 від 30.03.2020 та специфікація № 2, 3, проте не зазначені дату специфікації до контракту, що не дає можливості однозначно ідентифікувати партію товару.

10.12.2020 посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту надання додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення представником декларанта надана відповідь наступного змісту «Інші документи протягом 10 календарних днів надати не має можливості».

У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Посадовою особою митниці проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 статті 57 Кодексу. Декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МКУ. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст.62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за основним та другорядними методами з розрахунку 2,77 USD/кг у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається, з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією № UA 110230/2020/015741 від 20 липня 2020 року, № UA 110230/2020/022969 від 19 жовтня 2020 року, № UA 110230/2020/024278 від 03 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/024932 від 12 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025441 від 19 листопада 2020 року, № UA 110230/2020/025989 від 25 листопада 2020 року.

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс від 16.09.2010 «FreeCarrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно п.п. «а» п.Б3 умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Судом досліджено копії наданих сторонами документів та з`ясовано, що зазначені Дніпровською митницею Держмитслужби у повідомленні «розбіжності» не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб`єктами господарювання по взаєморозрахункам.

Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у частині другій статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до митної декларації № UA I10230/2020/025419 від 19 листопада 2020 року цілком достатньо для ідентифікації товару.

У частині першій статті 57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: (…) в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; (…) 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року судом взято до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA110230/2020/015741 від 20.07.2020 (яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості і надано до суду) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем та за ознаками (властивостями, характеристиками) від імпорту товару у митній декларації UA110230/2020/027178 від 10 грудня 2020 року.

Зокрема, товар придбано позивачем у різних Продавців. AT «ЄПК Степногорськ» є безпосередньо виробником товару, а TOB «Торговий дім ЄПК» є продавцем товару. Зрозуміло, що вартість товару продавця є вищою, ніж вартість товару виробника. По-друге, товар по обом деклараціям це підшипники, однак, не аналогічні, мають різну номенклатуру. Вищезазначені підшипники відносяться до однієї конструктивної групи, а саме підшипників роликових радіальних з коротким циліндричним роликом, відповідно, мають однаковий код УКТЗЕД 8482500000. Але, зазначені підшипники мають відмінні один від одного геометричні характеристики, розраховані під різні робочі навантаження і вузли їх експлуатації.

Параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: «2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …».

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»: «1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту».

У пп. «с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», зокрема, зазначено: «3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються», що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» може застосовуватись гнучко».

Документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 20.07.2020 (митне оформлення за МД №UA110230/2020/015741 взята відповідачем як джерело цінової інформації) до 10.12.2020 (митне оформлення позивачем за МД UA110230/2020/027178 від 10 грудня 2020 року) залишалась незмінною на світовому ринку.

Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взята як джерело для визначення митної вартості товару саме МД №UA110230/2020/015741 від 20.07.2020 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

У п.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: «3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару».

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених «Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року та визначенні ціни імпортованого ТОВ "ЄПК Україна" товару.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у частині першій статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з частини третій статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів частини другої статті 58 Митного кодексу України.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000308/2 від 10 грудня 2020 року.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Дніпровською митницею Держмитслужби до суду не надано.

Отже, Дніпровська митниця Держмитслужби не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.

Надаючи правову оцінку прийняттю Дніпровською митницею Держмитслужби Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10 грудня 2020 року зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.

Зауваження відповідача, що товар випущено за МД № 110230/2020/027210 від 10 грудня 2020 року без надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України, судом до уваги не приймається, оскільки до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку. Реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Отже, позивач має право на судове оскарження рішення митного органу про коригування митної вартості не залежно від того чи подана ним нова митна декларація під гарантію, чи без оформлення гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 (справа №300/379/19), від 27.04.2020 (справа №140/804/19), від 07.05.2020 (справа №400/2922/18).

З урахуванням приписів частини другої статті 2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10 грудня 2020 року, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За матеріалами справи судові витрати позивача складають сплачений судовий збір у сумі 4540 грн. за пред`явлення до суду позовної заяви.

Крім того, позивачем 18.03.2021 подано заяву про намір стягнення витрат на правничу допомогу, що будуть надані протягом п`яти днів з моменту винесення рішення у справі у відповідності до приписів ч.7 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, б. 52 Код ЄДРПОУ 39025614) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, б. 22, Код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110230/2020/000309/2 від 10 грудня 2020 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110230/2020/00714 від 10 грудня 2020 року, прийняту Дніпровською митницею Держмитслужби

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄПК Україна» (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, б. 52, код ЄДРПОУ 39025614) судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2021.

Суддя О.О. Артоуз