
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 квітня 2021 року (о 17 год. 05 хв.)Справа № 280/214/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13.01.2021 ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій просить:
визнати протиправним дії відповідача щодо неврахування періоду роботи позивача з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС» до страхового стажу;
зобов`язати відповідача врахувати період роботи позивача з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС» до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 27.07.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У листопаді 2020 року звернулась до відповідача із заявою щодо врахування періоду роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС», однак листом від 02.12.2020 № 10701-10410/Л-02/8-0800/20 відповідачем повідомлено, що вищевказаний період не може бути врахований, оскільки, у трудовій книжці наявні виправлення, а саме в записі №13 на 11 сторінці запис номеру наказу про прийняття на роботу здійснено з наведенням. Позивач з таким твердженням відповідача не погоджується, оскільки у трудовій книжці зроблено запис №13 від 21.11.1995 відповідно до якого зазначено, що на підставі наказу №35к від 21.11.1995 позивач прийнята на посаду «продавец-реализатор в УФ «ВИМЕКС» г. Запорожье с 21.11.1995 года» (мовою оригіналу). Такий запис в трудовій книжці записаний чітко, зокрема чітко вказана дата наказу про прийняття на роботу, дата здійснення запису, наявна печатка підприємства. Єдиним недоліком даного записує є незначне наведення номеру наказу, однак жодних виправлень чи затертостей даний запис не містить, що в свою чергу відповідає усім вимогам вищевказаної Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.93 №58. Позивач зазначає, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 18.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
25.01.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4479), в якому зазначає, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислена із заробітної плати 11232,69 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017,2018,2019 роки - 7763,17 грн. * 1,44692 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2020 та з урахуванням страхового стажу 39 років (коефіцієнт страхового стажу - 0,39000). В страховий стаж враховано всі періоди роботи відповідно до наданих документів з 01.09.1978 по 31.05.2020, крім періоду роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС», оскільки в трудовій книжці наявні виправлення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
У період часу з 17.03.2021 по 31.03.2021 суддя ОСОБА_2 була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2021, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2021.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія позивачу призначена з урахуванням страхового стажу 39 років. В страховий стаж враховано всі періоди роботи відповідно до наданих документів з 01.09.1978 по 31.05.2020, крім періоду роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС».
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просила врахувати період роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС».
Листом від 02.12.2020 №10701-10410/Л-02/8-0800/20 відповідач повідомив, що за матеріалами пенсійної справи з 27.07.2020 Вам призначена пенсія за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), обчислена із заробітної плати 11232,69 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки - 7763,17 грн. х 1,44695 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.05.2020 та з урахуванням страхового стажу 39 років (коефіцієнт страхового стажу - 0,39000). В страховий стаж враховано всі періоди роботи відповідно до наданих документів з 01.09.1978 по 31.05.2020, крім періоду роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС», оскільки в трудовій книжці наявні виправлення. За умови надання до органу Пенсійного фонду України уточнюючої довідки за вищезазначений період роботи, оформленої у відповідності до норм законодавства, можливо буде повернутися до порушеного питання (а.с.12).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування періоду роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 в приватній фірмі «ВІМЕКС» до страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон від 05.11.1991 № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а.
Як слідує із трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 21.08.1983 у період з 21.11.1995 по 02.02.1998 позивач працювала на посаді продавця-реалізатора у приватній фірмі «ВІМЕКС» (записи № 13,14).
Разом з тим, підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи у приватній фірмі «ВІМЕКС» з 21.11.1995 по 02.02.1998 слугувало те, що у трудовій книжці наявні виправлення.
Оцінюючи доводи відповідача про внесення записів до трудової книжки позивача в частині зазначенні номерів наказів із наведенням і, як наслідок, не врахування періодів роботи до страхового стажу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.1993 № 58 (далі- Інструкція № 58), записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Суд зауважує, що запис про спірний період роботи у трудовій книжці позивача не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять печатки та підписи посадових осіб, а натомість внесені у відповідності із встановленими правилами. Тому відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду стажу позивача.
Суд зазначає, що здійснення записів з наведенням, не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, тому спірний період роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 має бути зарахований позивачу до загального страхового стажу.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 по справі №490/12392/16-а.
Таким чином, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, ці запис є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Отже, із вищенаведеного суд дійшов висновку, що відмова відповідача у не зарахуванні до стажу періодів роботи з 21.11.1995 по 02.02.1998 у приватній фірмі «ВІМЕКС» є протиправною, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неврахування періоду роботи ОСОБА_1 з 21.11.1995 по 02.02.1998 у приватній фірмі «ВІМЕКС» до страхового стажу.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 21.11.1995 по 02.02.1998 у приватній фірмі «ВІМЕКС» до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з 27.07.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2021.
Суддя Ю.В. Калашник
Судове рішення № 95977246, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 01.04.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/214/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: