Рішення № 95977245, 01.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2021 року (о 14 год. 00 хв.)Справа № 280/22/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плата для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25;

зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25 з 16.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій об ласії та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка призначена на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 280/958/20. У листопаді 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25. Однак, відповідачем повідомленням від 07.12.2020 №0800-0205-8/65507 про відмову в переведенні на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» з урахуванням вищезазначених довідок про заробітну плату. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його конституційне право на належне пенсійне забезпечення, оскільки рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 280/4906/19 встановлено, що позивачу виповнилось повних 62 роки та станом на 13.08.2019 має 22 роки 2 місяці 21 день стажу робот на посаді державного службовця, тому за позивачем зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIIІ «Про державну службу». Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

17.02.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 9756), в якому зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 280/958/20 відповідачем повторно розглянута заява ОСОБА_1 від 17.01.2020 щодо призначення пенсії державного службовця відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017. Так, з 01.10.2020 позивача переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку він отримував до винесення рішення суду у справі № 280/958/20, на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017, про що свідчить рішення 923030803661 від 18.09.2020. Розмір пенсійної виплати позивача склав 1712,00 грн. Позивач 27.10.2020 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де дослівно вказано «... прошу повернути мене на пенсію за віком, яку я отримував до рішення суду». З 27.10.2020 на підставі особистої заяви позивача, переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить рішення 92303083661 від 30.10.2020. Розмір пенсійної виплати позивача з 27.10.2020 склав 6845,19 грн. Посилання позивача на те, що він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є безпідставними. На даний час у відповідності до заяви від 27.10.2020 позивач отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не пенсію державного службовця, тому здійснити перерахунок пенсії (яку він не отримує) з урахуванням довідок про складові заробітної плати для отримання пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» немає законних підстав. Пенсію позивачу розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

У період часу з 17.03.2021 по 31.03.2021 суддя ОСОБА_2 була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2021, у зв`язку із чим рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2021.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , за особистою заявою від 28.02.2017 призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить протокол № 1316 від 02.03.2017.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 280/958/20, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії, задоволено частково, зокрема:

визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» із урахуванням періоду роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017 як стажу роботи на посадах державної служби;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2020 про призначення пенсію державного службовця відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів робот із 25.09.1997 по 03.04.2017.

З 01.10.2020 позивача переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017, про що свідчить рішення 923030803661 від 18.09.2020. Розмір пенсійної виплати позивача склав 1712,00 грн.

27.10.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де дослівно вказано «... прошу повернути мене на пенсію за віком, яку я отримував до рішення суду».

З 27.10.2020 на підставі особистої заяви від 27.10.2020 позивача переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить рішення 92303083661 від 30.10.2020. Розмір пенсійної виплати позивача з 27.10.2020 склав 6845,19 грн.

16.11.2020, позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу», надавши довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 № 08-70-05-27/27 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 № 08-70-05- 27/25.

Повідомленням від 07.12.2020 №0800-0205-8/65507 відповідач повідомив, що відповідачем повторно розглянуто заяву позивача від 16.11.2020 про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017. Разом із заявою надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенси державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) від 11.11.2020 № 08-70-05-27/25. Враховуючи, що рішенням Запорізького окружною адміністративного суду 21.04.2020 по справі №280/958/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017, при цьому інші зобов`язання не зазначено, підстави для врахування при призначенні пенсії державного службовця довідок про заробітну плату від 11.11.2020 №08-70-05-27/25 та від 16.11.2020 №08-70-05-27/27, виданих Запорізькою митницею ДФС відсутні. З урахуванням викладеного, прийнято рішення № 149 від 30.11.2020 відмови позивачу в переведенні на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» з урахуванням вищезазначених довідок про заробітну плату (а.с.8).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених нормами діючого законодавства.

01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу", згідно ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України від 16.12.1993 № 3723- XII "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

З цієї норми випливає, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закон України "Про державну службу" № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

При цьому існують умови, при дотриманні яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу".

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу", для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тому, можна зробити висновок, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вказаних норм матеріального права висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 591/6970/16-а.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання зазначеним законом чинності стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283.

Абзацами другим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслулжби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах), працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Частиною першою статті 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до статті 573 Митного кодексу України, посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання, як дійсний державний радник податкової та митної справи, державний радник податкової та митної справи і рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи ІІІ рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи ІІІ рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Спеціальні звання податкової та митної справи присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Згідно зі ст. 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Згідно з ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах митного контролю.

Згідно абз. 1-3 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, а саме згідно абзаців 1-3 пункту 2, до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Дсржспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.

23.09.2016 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", яка застосовується з 01.05.2016.

Згідно з п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", пенсія призначається особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому, для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Постановою Кабміну України №622 передбачено, що у разі відсутності посад державної служби в органі, де працювала особа (до таких посад належить посада помічника-консультанта), довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики, за погодженням із Національної державною службою та при цьому, звертається увага, що 21.07.2017, набув чинності порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за №766/30634, відповідно до якого довідка про заробітну плату для призначення пенсії видається Міністерством соціальної політики.

З трудової книжки позивача слідує, що ОСОБА_1 працював на посадах, віднесених до посад державних службовців, про що здійснено наступні записи:

з 13.01.1995 по 24.09.1997 на посаді інспектора Запорізької митниці ДМКУ;

16.06.1995 прийнято присягу державного службовця;

24.07.1995 присвоєно персональне звання «інспектор митної служби» ІІІ рангу;

з 25.09.1997 по 03.04.2017 на посаді інспектора Запорізької митниці Державної митної служби України (в подальшому реорганізовану шляхом приєднання до Запорізької митниці Міністерства доходів, надалі до Запорізької митниці ДФС).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" затверджено Положення про спеціальні звання посадових осіб доходів і зборів та Порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів. З наведених норм слідує, що на службових осіб митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, розповсюджується дія Закону України "Про державну службу", у тому числі, щодо пенсійного забезпечення, тому стаж роботи в митних органах відноситься до державної служби, який має враховуватися для призначення пенсії згідно положень Закону України "Про державну службу".

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує з рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 в адміністративній справі №280/4906/19, судом встановлено, що станом на подання позивачем заяви в довільній формі про призначення пенсії відповідно до Законом України "Про державну службу" 23.03.2019 виповнилось 62 роки та станом на 13.08.2019 він має 22 роки 2 місяці 21 день необхідного стажу роботи, тому за позивачем зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ "Про державну службу".

При цьому, відповідачем не заперечується вказаний позивачем у позові розрахунок стажу.

Окрім того, право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» було також встановлено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 280/958/20, яке набрало законної сили 11.08.2020, яким визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» із урахуванням періоду роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017 як стажу роботи на посадах державної служби та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.01.2020 про призначення пенсію державного службовця відповідно до норм статті 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів робот із 25.09.1997 по 03.04.2017.

Таким чином, право на призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» неодноразово було встановлено у судовому порядку вищезазначеними судовими рішеннями.

На виконання рішення рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.04.2020 у справі № 280/958/20, позивача з 01.10.2020 переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017, про що свідчить рішення 923030803661 від 18.09.2020.

З 27.10.2020 позивача, за його заявою від 27.10.2020 переведено з пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про що свідчить рішення 92303083661 від 30.10.2020.

Таким чином, позивач наразі отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, суд не погоджується з твердженням представника відповідача в частині того, що, оскільки позивач наразі не отримує пенсію державного службовця, то, відповідно здійснити перерахунок пенсії, яку позивач не отримує, з урахування довідок про складові заробітної плати для отримання пенсії державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» немає законних підстав, з огляду на наступне.

Так, дійсно, на момент звернення до відповідача (листопад 2020 року) позивач отримував пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак позивач звертався до відповідача із заявою від 16.11.2020 про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до норм ст. 37 Закону України «Про державну службу» із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.09.1997 по 03.04.2017, одночасно надавши довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідку про складові заробітної плати для призначення пенси державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) від 11.11.2020 № 08-70-05-27/25, про що зазначено самим відповідачем у своєму повідомленні від 07.12.2020 №0800-0205-8/65507 (а.с.8).

При цьому суд наголошує, що позивачем подавалась заява про переведення на інший вид пенсії (за іншим законом), а не про перерахунок пенсії державного службовця, оскільки на час звернення він отримував пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив своє воєвиявлення на перехід на пенсію державного службовця, шляхом подання до відповідача відповідної заяви від 16.11.2020.

Водночас, суд звертає увагу, що згідно з п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22 – 1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, заява про призначення пенсії непрацюючим пенсіонерам, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Форма заяви про призначення пенсії наведена в Додатку 2 Порядку № 22-1.

Отже, для призначення пенсії, в тому числі і за віком державного службовця, особа звертається до органу, що призначає пенсію, із заявою встановленого зразка та додатками до неї. За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, орган, що призначає пенсію, приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Належної мотивації щодо відмови позивачу в переведенні на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про заробітну плату у повідомленні № 0800-0205-8/65507 від 07.12.2020 відповідачем не наведено.

У той же час, частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Отже, Законом України № 1058, передбачено переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Таким чином, враховуючи, що позивачем разом із заявою про переведення на інший вид пенсії були подані довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідку про складові заробітної плата для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25, відповідачем протиправно не було враховано вказані довідки та не переведено на пенсію державного службовця.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Також суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При цьому, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов`язання перевести позивача на зазначену пенсію із врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25, з 16.11.2020.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перевести ОСОБА_1 на пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 16.11.2020 №08-70-05-27/27 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.11.2020 №08-70-05-27/25, з 16.11.2020.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.04.2021.

Суддя Ю.В. Калашник