Рішення № 95976845, 02.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2021 р. Справа№200/2982/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2021 року засобами поштового зв`язку позивач, Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, подав до суду адміністративний позов до відповідача, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 березня 2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. по виконавчому провадженню №59591705.

31 березня 2021 року позивачем подана заява про уточнення адміністративного позову, в якій зазначено, що в позові помилково вказано номер виконавчого провадження №59591705 замість вірного №64193492.

На обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на поновлення виплати пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ у встановленому порядку. Технічне забезпечення Пенсійного фонду України складається з певної програми ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення, перерахунку та виплати пенсій» (ППВП), в якій не можливо постановити на облік особу без місця реєстрації на території обслуговування управління, оскільки така можливість не передбачена програмним забезпеченням. Програмне забезпечення ПФУ діє однаково на всій території України, тож територіальне управління не в змозі самостійно змінювати технічні можливості для внесення тих чи інших даних, які технічно не передбачені. Позивач стверджував, що реалізація права на отримання пенсійних виплат пов`язана з фактом реєстрації пенсіонера на території України та перебування на обліку у Пенсійному фонді за місцем реєстрації. Міжнародний договір між Україною та Ізраїлем щодо пенсійного забезпечення відсутній, тому відсутній механізм проведення виплати пенсії, особам які постійно проживають у Ізраїлі. Відсутність реєстрації ОСОБА_1 на території України унеможливлює виконання судового рішення. ОСОБА_1 не зареєстрована на території обслуговування Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та не надала до управління необхідний пакет документів для призначення пенсії, відомості щодо неї в Реєстрі застрахованих осіб відсутні, тому управління немає законних підстав для взяття її на облік.

Державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається встановлення державним виконавцем причин невиконання рішення суду та відсутність поважних причин його невиконання. Також зі спірної постанови вбачається, що штраф застосовано за невиконання рішення суду. Відповідно ж до закону підставою для застосування штрафу є невиконання рішення без поважних причин.

У зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення призначення пенсії та відсутністю необхідних документів для призначення пенсії (паспорта громадянина України та довідки про місце проживання) не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Отже, станом на березень 2021 року у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що позовна заява є необґрунтованою, так як відомості зазначені у вищезазначеній заяві не відповідають дійсності. ВП № 59591705 було закінчено ще 10.06.2020, так як фактично виконане. Постанова про накладення штрафу, яка стала предметом оскарження, була винесена за іншим виконавчим провадженням.

25 березня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

25 березня 2021 року від відповідача витребувані докази.

01 квітня 2021 року внесено виправлення в ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 25 березня 2021 року.

У судове засідання, призначене на 01 квітня 2021 року, позивач свого представника не направив, подав клопотання про відкладення розгляду справи на строк ознайомлення відповідача з уточненням позовних вимог. Оскільки клопотання є очевидно безпідставним та необґрунтованим, воно не підлягає задоволенню.

Відповідач свого представника у судове засідання, призначене на 01 квітня 2021 року, не направив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Керуючись частиною 9 статті 205 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

02 вересня 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/260/20-а зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з компенсацією втрати частини доходів (а.с. 58-64).

23 грудня 2020 року судом виданий виконавчий лист (а.с. 65).

20 січня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Масалаб А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64193492 з примусового виконання виконавчого листа №200/260/2-2, виданого 23.12.2020, про зобов`язання Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з компенсацією втрати частини доходів (а.с. 68).

29 січня 2021 року Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області листом №0581-13-5/3064 повідомило начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про те, що управлінням розглянуто рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі №200/260/20-а та 10 грудня 2020 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 56-57).

09 березня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесена постанова про накладення на Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області за невиконання рішення суду штрафу на користь держави у сумі 5100,00 гривень (а.с. 69).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правовою державною (стаття 1 Конституції України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Основного Закону України [...] судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це сукупність дій органів і осіб, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, в редакції Закону України №1072-IX від 04.12.2020 (далі – Закон №1404-VIII), що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За наслідками судового розгляду встановлено, що позивачем не виконано судове рішення по справі №200/260/20-а від 02 вересня 2020 року.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про [...] накладення штрафу належать до [...] відповідальності [...] за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії […].

В теорії права під юридичною відповідальність розуміються передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) застосування до особи втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права.

Згідно зі статтею 75 Закону №1404-VIII особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

Причини не виконання рішення, на які посилається позивач, не є поважними.

Суд зазначає, що згідно з частиною 3 статті 33 Закону №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, якщо позивач вважав наявними обставини, що роблять неможливим виконання судового рішення по справі №200/260/20-а від 02 вересня 2020 року, він міг звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, але не зробив цього. Доказів зворотного позивачем не подано.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення позивачем сталося без поважних причин.

Зважаючи на те, що під час судового розгляду не встановлені обставини, які свідчать про поважність причин невиконання позивачем рішення суду, а вивчення матеріалів виконавчого провадження свідчить про відповідність дій державного виконавця положенням статті 75 Закону №1404-VIII, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, тому позовні вимоги не підлягають в задоволенню в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, а сплата судового збору була відстрочена, останній підлягає стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань позивача (статті 133, 139 КАС України).

Відповідно до статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлений у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня для працездатних осіб – 2270,00 гривень.

Позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме скасування постанови на загальну суму 5100,00 гривень.

Таким чином, під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру в сумі 2270,00 гривень (5100*1,5% = 76,50 гривень, що є меншою сумою ніж 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 162, 205, 241-246, 250, 251, 255, 261, 262, 287, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, буд.154, ЄДРПОУ 42160323) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівельників, буд. 32, код ЄДРПОУ 43315445) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09 березня 2021 року про накладення штрафу в розмірі 5100,00 гривень по виконавчому провадженню №64193492, відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок на користь Державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Повне рішення складено 02 квітня 2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Циганенко